Регламент Верховної Ради України

Під час  попереднього обговорення законопроекту  в комітетах Верховної Ради України  може бути поставлене преюдиціальне  або відкладальне питання стосовно законопроекту в цілому чи його структурної  частини, з пропозицією не розглядати його взагалі або відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.

Законодавча пропозиція чи законопроект після попереднього розгляду у відповідних комітетах з їхніми висновками передаються на розгляд Верховної Ради України для постановлення рішення що до внесення їх до порядку денного сесії.[7]

Обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України здійснюється впродовж трьох читань.

У першому  читанні обговорюються основні  положення законопроекту. При цьому  Верховна Рада України заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету; заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру (частини, розділи, глави, статті, повноту й послідовність їх викладення); заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обговорення.

За наслідками обговорення законопроекту в  першому читанні Верховна Рада України  може прийняти рішення про:

1) відхилення  законопроекту;

2) передання  законопроекту на доопрацювання  з установленням терміну доопрацювання  і повторне подання його на  перше читання;

3) опублікування  законопроекту для народного  обговорення, доопрацювання його  з урахуванням наслідків обговорення  і повторне подання на перше читання (кількість повторних перших читань необмежена);

4) прийняття  законопроекту за основу (з можливим  доопрацюванням) і доручення відповідним  комітетам підготувати законопроект  на друге читання. [5]

Друге читання полягає в постатейному обговоренні законопроекту і  внесених депутатами пропозицій, поправок. До другого читання законопроект подається у вигляді таблиці, яка містить:

1) законопроект, прийнятий в першому читанні  за основу;

2) всі  внесені і не відкликані в  установленому порядку пропозиції, поправки;

3) висновки  головного комітету щодо внесених  пропозицій, поправок, поправок до  поправок;

4) законопроект  у редакції, запропонованій головним  комітетом для другого читання.[5]

За результатами розгляду законопроекту в другому  читанні Верховна Рада приймає рішення  про:

1) прийняття  законопроекту в другому читанні  та доручення головному комітету  підготувати його до третього  читання;

2) відхилення  законопроекту;

3) прийняття  законопроекту в другому читанні  та в цілому;

4) прийняття  законопроекту в другому читанні,  за винятком окремих розділів, глав, статей, частин статей, та направлення  їх головному комітету на доопрацювання  з наступним поданням законопроекту  на повторне друге читання;

5) повернення законопроекту головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання.[5]

Третє читання проводиться з метою  внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в  другому читанні законопроекту  між собою, узгодження розглянутого законопроекту з іншими законами. Під час третього читання також  розглядаються і приймаються  рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної  Ради України виносився на третє  читання.

За результатами розгляду законопроекту у третьому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:

1) прийняття  закону в цілому і направлення  його на підпис Президенту  України;

2) перенесення  голосування щодо законопроекту  в цілому у зв’язку із прийняттям  рішення про перенесення розгляду  законопроекту або до подання  Кабінетом Міністрів України  проектів актів, прийняття яких  передбачено в законопроекті,  що розглядається;

3) схвалення  тексту законопроекту в цілому  і винесення його на всеукраїнський  референдум;

4) відхилення  законопроекту.[5]

Підписання  та оприлюднення закону. Текст прийнятого Верховною Радою закону оформляється Апаратом Верховної Ради і в п'ятиденний строк підписується Головою Верховної Ради України, після чого закон невідкладно направляється Президентові України.

Президент України протягом 15 днів після отримання  закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і  сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Офіційне  оприлюднення законів та інших нормативно-правових актів, що їх приймає Верховна Рада України, здійснюється в порядку, визначеному  Указом Президента України «Про порядок  офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»  від 10 червня 1997 р. Згідно з цим Указом закони України, інші акти Верховної  Ради України не пізніше як у 15-денний строк після їх прийняття в  установленому порядку і під  писання підлягають оприлюдненню державною  мовою в офіційних друкованих виданнях. При цьому офіційними друкованими  виданнями цим Указом визначені:

«Офіційний  вісник України»;

«Відомості  Верховної Ради України»;

газета  «Президентський вісник»;

газета  «Урядовий кур'єр». [16]

В окремих  випадках акти Верховної Ради України  можуть бути офіційно оприлюднені через телебачення і радіо. Оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України в друкованих органах, непередбачених у цьому Указі, є неофіційним і має інформаційний характер.

Неопубліковані  акти Верховної Ради України набирають  чинності від моменту одержання  їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо Верховною  Радою України не встановлено  інший строк набрання ними чинності.[11] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  ІІІ.  Організація роботи Верховної Ради України

            3.1. Організація роботи Голови Верховної Ради України та його заступників.

Правовий  статус Голови Верховної Ради України  та його заступників регулюється  Розділом IV Конституції України  і главою 4.3. Регламенту Верховної  Ради України. [5]

Згідно  зі ст.88 Конституції України, Голова Верховної Ради України: веде засідання  Верховної Ради України; організовує  підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України; підписує акти, прийняті Верховною Радою України; представляє Україну у зносинах з іншими органами державної влади  України та органами влади інших  держав; організовує роботу апарату  Верховної Ради України.

На пленарному засіданні Голова ВРУ зобов’язаний:

дотримуватися норм Конституції України та Регламенту і вживати заходів щодо їх дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні;

повідомляти про результати реєстрації народних депутатів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин;

відкривати, вести та закривати пленарні засідання, оголошувати перерви в пленарних  засіданнях;

попереджати присутніх на закритому пленарному засіданні про процедуру проведення закритого пленарного засідання;

оголошувати повну назву, реєстраційний номер, редакцію та ініціаторів внесення проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, що вносяться на обговорення;

оголошувати про запис через електронну систему  на виступ з місця;

оголошувати списки осіб, які записалися на виступ, та надає слово для виступу;

надавати слово для доповіді (співдоповіді), запитань, виступу, оголошує наступного промовця;

створювати  рівні можливості народним депутатам, депутатським фракціям для участі в обговоренні питань відповідно до положень Регламенту;

утримується від коментарів та оцінок щодо промовців  та їх виступів, крім випадків порушення  норм депутатської етики (стаття 51 Регламенту);

вживати заходи для підтримання порядку  на пленарному засіданні;

організовувати  розгляд питань відповідно до норм Регламенту;

оголошувати результати голосування та про прийняте рішення;

оголошувати офіційні повідомлення та запити народних депутатів;

оголошувати перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцій, за умови  використання цього права депутатською фракцією впродовж одного пленарного засідання;

здійснювати інші повноваження відповідно до положень Регламенту. [5]

Головуючий  на пленарному засіданні Верховної  Ради має право:

• вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання, які ставляться на голосування першими;
• об’єднувати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного пленарного засідання Верховної Ради. Якщо з цього приводу виникають заперечення народних депутатів, процедурне рішення про це приймається Верховною Радою без обговорення;
• підсумовувати обговорення питань;
• ставити уточнюючі запитання промовцю на пленарному засіданні щодо фактичних помилок, допущених у його виступі;
• зачитувати або доручати Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України зачитувати письмові пропозиції та інші документи щодо обговорюваного питання;
• оголошувати повідомлення до початку розгляду питань порядку денного пленарного засідання Верховної Ради, а в термінових випадках — у ході пленарного засідання, але не перериваючи виступ промовця або процедуру голосування;
• продовжувати засідання на 15 хвилин понад визначений час;
• оголошувати перерву до 30 хвилин, але не більше однієї перерви впродовж одного пленарного засідання;
• давати розпорядження Апарату Верховної Ради про надання народним депутатам під час пленарного засідання додаткових матеріалів з питань, включених до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради;
• вимикати без попередження мікрофон, якщо промовець виступає без дозволу. [13]

Перший  заступник Голови Верховної Ради і заступник Голови Верховної  Ради виконують визначені Конституцією України обов’язки, беруть участь у  розробці проекту кошторису витрат Верховної Ради, звіту про витрати з кошторису Верховної Ради, контролюють виконання головами відповідних комітетів Верховної Ради їх посадових обов’язків, не рідше одного разу на рік подають звіт Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання.