Правове регламентування діяльності акціонерних товариств та їх управлінського апарату

Правове регламентування  діяльності акціонерних  товариств та їх управлінського апарату.

1. Загальнодержавні  законодавчі акти, що регламентують  діяльність акціонерних  товариств.

Створення та функціонування акціонерних товариств, як і інших  підприємницьких структур, базується  на додержанні встановлених законодавством правил і процедур. Вже з моменту  виникнення ініціативи по створенню  акціонерного товариства зацікавлені  особи спираються на вищезгадані  правила і процедури, додержання яких є обов'язковим.

Суттєвим при  здійсненні будь-якої економічної діяльності є питання власності. З метою  забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного потенціалу держави  для підвищення життєвого рівня  її громадян було прийнято Закон України "Про власність" від 07.02.91р. Згідно з цим законом, право власності - це урегульовані законом суспільні  відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном [2, ст.2].

Власник може використовувати  своє майно на свій розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької  діяльності:

• Власник має  право використовувати майно, яке  йому належить для підприємницької  діяльності.

• Результати господарського використання майна (виготовлена продукція, отримані доходи) належать власнику цього  майна, якщо інше не встановлено законом  або договором.

• Власник засобів  виробництва та іншого майна має  право створювати в установленому  законом порядку підприємство, організацію, які є юридичними особами. Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим  за нею майном власника у відповідності  зі своїм статутом (положенням) [2, ст.6].

Акціонерне товариство є об'єднанням громадян. Об'єднанням громадян є добровільне суспільне  формування, яке створюється на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав та обов'язків [10, ст.1].

Об'єднання громадян створюються для задоволення  певних їх інтересів та забезпечення механізму захисту охороняємих  законодавством прав та свобод. У певній мірі цьому сприяє правове оформлення підприємництва.

Підприємництво  є окремим інститутом у законодавстві. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на свій страх і ризик  діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і здійсненню торгівельної діяльності з метою отримання прибутку [4, ст.1].

Отже, використовуючи своє право власності, право на підприємництво та свободу об'єднання, громадяни  створюють господарські товариства. Господарське товариство є підприємством. Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів та послуг [3, ст.1].

Господарськими  товариствами визнаються підприємства, установи, організації створені на засадах угоди юридичними особами  і громадянами шляхом об'єднання  їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку [7, ст.1].

Акціонерним товариством  визнається товариство, яке має статутний  фонд, поділений на визначену кількість  акцій, рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства [7, ст.24]. Акціонери  відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

У випадках передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також  в межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить  статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства [7, ст.24].

До акціонерних  товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватись  шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу  на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між  засновниками і не можуть розповсюджуватись  шляхом підписки, купуватися та продаватися  на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку передбаченому  законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням  змін до статуту товариства [7, ст.25].

Нас більше цікавить правове регламентування діяльності відкритого акціонерного товариства, оскільки об'єктом нашого дослідження  було ВАТ "Могилів-Подільський консервний завод" м. Могилів-Подільський.

Створення акціонерного товариства базується на об'єднанні  власності. Вона стає колективною. Право  колективної власності виникає  на підставі: добровільного об'єднання  майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних  товариств, інших господарських  товариств та об'єднань [2, ст.21].

Акціонерне товариство є суб'єктом системи оподаткування  України, оскільки платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законів України покладено  обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) [6, ст.5].

Акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору та статуту. Установчі  документи господарського товариства повинні містити відомості про  вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників  та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків  та збитків, склад та компетенцію  органів товариства та порядок прийняття  ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства [7, ст.4].

Статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних вище, повинен містити відомості  про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій [7, ст.37].

Засновниками  акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають  між собою договір, що визначає порядок  здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми  особами. Засновники несуть солідарну  відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити  повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори  і державу реєстрацію акціонерного товариства [7, ст.26].

Акціонерне товариство має право випуску облігацій  та інших цінних паперів відповідно до законодавства України про  цінні папери і фондову біржу.

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують  право володіння або відносини  позики, визначають взаємовідносини  між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді  дивідендів або процентів, а також  можливість передачі грошових та інших  прав, що випливають з цих документів, іншим особам [5, ст.1].

Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено  законодавством або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує  перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

Законодавець  визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів  та її похідних в Україні. Посадові особи, які порушують законодавство  України про цінні папери, несуть кримінальну і майнову відповідальність, установлену відповідними законодавчими  актами України [8, ст.14].

Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава  для забезпечення платежів і кредитів.

Види цінних паперів:

• акції;

• облігації  внутрішніх державних і місцевих позик;

• облігації  підприємств;

• казначейські зобов'язання держави;

• ощадні сертифікати;

• векселі;

• приватизаційні папери.

Основний вид  цінних паперів, що випускає акціонерне товариство - акція. Акція - цінний папір  без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у  статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в  управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у  вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при  ліквідації акціонерного товариства [5, ст.4].

Також акціонерне товариство може випускати облігації. Облігація - цінний папір, що засвідчує  внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного  паперу в передбачений в ньому  строк з виплатою фіксованого  проценту (якщо інше не передбачено  умовами випуску). Облігації підприємств  випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями  підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права  на участь в управлінні [5, ст.10].

Отже, такий цінний папір як акція дає її власнику право на участь в управлінні товариством, тобто право визначати основні  напрями та шляхи реалізації виробничої, комерційної та іншої діяльності товариства, головні пріоритети у  розвитку соціальної, культурно-побутової  сфери. Акціонер обирає керівництво  акціонерного товариства (правління), членів та голову спостережної ради, ревізійної комісії, а також може бути обраним  до складу вище перерахованих органів. Акціонер приймає безпосередню участь в управлінні підприємством.

Загальні принципи управління підприємством закріплено у Законі України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91р.:

• Управління підприємством  здійснюється у відповідності зі статутом на основі поєднання прав власника відносно господарського використання свого майна та принципів самоуправління трудового колективу.

• Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є  правом власника (власників) майна підприємства та реалізується безпосередньо або  через уповноважені ним органи.

• Рішення по соціально-економічним питанням, які  стосуються діяльності підприємства, виробляються та приймаються органами управління з участю трудового колективу  та уповноважених ним органів.

• Вищим керівним органом колективного підприємства є загальні збори (конференція) власників  майна. Виконавчі функції по управлінню підприємством здійснює правління [3, ст.14].

Вищим органом  акціонерного товариства є загальні збори акціонерів товариства. У загальних  зборах мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від  кількості і класу акцій, власниками яких вони є.

До компетенції  загальних зборів належить:

1) визначення  основних напрямів діяльності  акціонерного товариства і затвердження  його планів та звітів про  їх виконання; 

2) внесення змін  до статуту товариства;

3) обрання та  відкликання членів ради акціонерного  товариства (спостережної ради);

4) затвердження  річних результатів діяльності  акціонерного товариства, затвердження  звітів і висновків ревізійної  комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття  збитків; 

5) створення,  реорганізація та ліквідація  дочірніх підприємств, філій та  представництв, затвердження їх  статутів і положень;

6) винесення  рішень про притягнення до  майнової відповідальності посадових  осіб товариства;

7) затвердження  правил процедури та інших  внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури  товариства;

8) вирішення  питання про придбання акціонерним  товариством акцій, що випускаються  ним; 

9) визначення  умов оплати праці посадових  осіб акціонерного товариства;

10) затвердження  договорів (угод), укладених на  суму, що перевищує вказану в  статуті товариства;