Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту

-затверджує перелік вантажів, які повинні супроводжуватися  особовим складом відомчої воєнізованої  охорони на залізничному транспорті  на всьому шляху прямування  залізницями України;

-затверджує нормативно-правові  акти з експлуатаційної безпеки  на залізничному транспорті, метрополітенах  та міському електротранспорті,  з організації експлуатаційної  роботи та технічної експлуатації  інфраструктури і рухомого складу  на залізничному транспорті, а  також актів з питань відкриття  та проведення реконструкції  пунктів пропуску через державний  кордон України на залізничних  станціях та з питань установлення  класифікації, порядку розслідування  та обліку транспортних подій  на залізничному транспорті;

-установлює порядок підготовки  документації щодо планування, створення,  реорганізації, ліквідації та  визначення територіальних меж  залізниць;

-приймає рішення про  відкриття або закриття станцій,  залізничних шляхів загального  користування, в тому числі малоінтенсивних  ліній та дільниць;

-установлює процедуру  та строки дії припинення або  обмеження навантаження і перевезення  вантажів та вантажобагажу, що  викликано обставинами непереборної  сили, воєнними діями, блокадою, епідемією  або іншими обставинами, які  не залежать від перевізників  та власників інфраструктури  залізничного транспорту загального  користування і перешкоджають  здійсненню перевезень, та оповіщення  про це перевізників і власників  інфраструктури залізничного транспорту  загального користування; [20].

Державіаслужба.

Державна авіаційна служба України (Державіаслужба України) є  центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується  і координується Кабінетом Міністрів  України через Віце-прем'єр-міністра України – Міністра інфраструктури України.      Державіаслужба України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики в сфері цивільної авіації.   Державіаслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства інфраструктури України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Віце-прем'єр-міністра України – Міністра інфраструктури України.

Основними завданнями Державіаслужби є:

-внесення пропозицій  щодо формування державної політики  у сфері цивільної авіації  та використання повітряного  простору;

-реалізація державної  політики у сфері цивільної  авіації та використання повітряного  простору;

-здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації;

-організація розроблення  нормативно-правової бази для  регулювання діяльності у галузі  цивільної авіації;

-сертифікація та реєстрація  об'єктів і суб'єктів цивільної  авіації та ліцензування авіаційних  перевезень;

-регулювання використання  повітряного простору та організація  повітряного руху;

організація авіаційних перевезень;

-сприяння провадженню  зовнішньоекономічної і міжнародно-правової  діяльності цивільної авіації[11].

Державна інспекція  України з безпеки на морському  та річковому транспорті (Укрморрічінспекція)

Державна інспекція України  з безпеки на морському та річковому  транспорті (далі - Укрморрічінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується  і координується Кабінетом Міністрів  України через Віце-прем'єрміністра України - Міністра інфраструктури України.           Укрморрічінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. Укрморрічінспекція у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства інфраструктури України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Основними завданнями Укрморрічінспекції є:

-реалізація державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

-здійснення відповідно  до законодавства державного  нагляду (контролю) за безпекою  на морському та річковому транспорті;

-внесення пропозицій  щодо формування державної політики  з безпеки на морському та  річковому транспорті;

-надання адміністративних послуг у сфері морського та річкового транспорту[4].

Державна інспекція  України з безпеки на наземному  транспорті (Укртрансінспекція України)

Державна інспекція України  з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним  органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується  Кабінетом Міністрів України  через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).       Укртрансінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства інфраструктури України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Основними завданнями Укртрансінспекції України є:

-реалізація державної  політики з питань безпеки  на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення  дорожнього господарства;

-внесення пропозицій  щодо формування державної політики  з питань безпеки на автомобільному  транспорті, міському електричному, залізничному транспорті та ведення  дорожнього господарства[5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Правозастосовна діяльність органів внутрішніх справ у сфері  забезпечення безпеки дорожнього руху спрямована на зміцнення дисципліни на транспорті, боротьбу з порушеннями  правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, запобігання  дорожньо-транспортних пригод, захист особистих прав громадян. Порядок  провадження у справах про  адміністративні порушення Правил визначається законодавством про дорожній рух, Кодексом України про адміністративні  правопорушення та Інструкцією по організації  провадження у справах про  адміністративні порушення правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Адміністративна відповідальність за порушення правил настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.

Про вчинення порушення правил працівник міліції згідно із СТ.255 КпАП України складає протокол, роз'яснює  порушникові його права і обов'язки у відповідності зі ст.268 КпАП України  і вручає йому відривну пам'ятку.

У випадках, прямо передбачених законодавством, протокол про адміністративне правопорушення можуть складати також службові особи інших державних органів, представники громадських організацій і органів громадської самодіяльності. Якщо порушення вчинено кількома особами, то протокол складається на кожного порушника. У разі вчинення особою порушення правил, яке у встановленому порядку оформлюється протоколом, у водія вилучається посвідчення водія на строк до винесення постанови по справі та сплати порушником штрафу, що фіксується в талоні до посвідчення водія, який останньому повертається. Якщо посвідчення водія вже було вилучено при оформленні попереднього правопорушення, до винесення постанови у справі та сплати порушником штрафу, вилучається талон до посвідчення водія.

Порушнику видається тимчасовий дозвіл (на 30 діб) на право керування, куди переносяться відмітки про всі вчинені правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст.265 КпАП України в разі відсутності у порушника посвідчення водія або талону до нього (після його запровадження) транспортний засіб порушника може бути затриманий до сплати ним штрафу.    Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах.

Водії та інші особи, які  керують транспортними засобами, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння (ст.266 КпАП України). Якщо водій ухиляється від огляду з метою встановлення стану сп'яніння відповідно до встановленого порядку, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду.

При вчиненні правопорушень, передбачених ст.81 (щодо порушень, пов'язаних з використанням автомототранспортних засобів), ч.І, 2, 4 і 5 ст.121, ст.ст.1211, 1223, 126, ч.І, 2 ст.130, ч. 2 ст.132, ч. 4

Якщо порушник оспорює  стягнення, що на нього накладається на місці вчинення правопорушення, вимагає залучення до розгляду справи адвоката, перекладача, так само як і в разі несплати ним штрафу на місці події, складається протокол, і провадження у справі здійснюється в порядку, передбаченому КпАП України.

У разі вчинення особою порушення правил, яке у встановленому порядку оформлюється протоколом, у водія вилучається посвідчення водія на строк до винесення постанови по справі та сплати порушником штрафу, що фіксується в талоні до посвідчення водія, який останньому повертається. Якщо посвідчення водія вже було вилучено при оформленні попереднього правопорушення, до винесення постанови у справі та сплати порушником штрафу, вилучається талон до посвідчення водія.           Порушнику видається тимчасовий дозвіл (на 30 діб) на право керування, куди переносяться відмітки про всі вчинені правопорушення. Відповідно до ч. 5 ст.265 КпАП України в разі відсутності у порушника посвідчення водія або талону до нього (після його запровадження) транспортний засіб порушника може бути затриманий до сплати ним штрафу.

Військовослужбовці і  призвані на збори військовозобов'язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ  несуть відповідальність за порушення  правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах

Водії та інші особи, які  керують транспортними засобами, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння (ст.266 КпАП України). Якщо водій ухиляється від огляду з метою встановлення стану сп'яніння відповідно до встановленого порядку, то в присутності двох свідків у протоколі про зазначене адміністративне правопорушення вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду.

При вчиненні правопорушень, передбачених ст.81 (щодо порушень, пов'язаних з використанням автомототранспортних засобів), ч.І, 2, 4 і 5 ст.121, ст.ст.1211, 1223, 126, ч.І, 2 ст.130, ч. 2 ст.132, ч. 4ст.133 КпАП України, працівник ДАІ вилучає номерні  знаки транспортного засобу або  затримує транспортний засіб і доставляє  його для тимчасового зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці до усунення порушення, а в разі вчинення порушень, передбачених ст.1222 КпАП України, а так само в разі залишення водієм транспортного засобу на порушення правил зупинки і стоянки - до оформлення відповідних документів про правопорушення.

Затримання транспортного  засобу або вилучення номерних знаків транспортного засобу при вчиненні особою порушень, передбачених ст.81 (щодо порушень, пов'язаних з використанням  автомото-транспортних засобів), ч., 2, 4, 5 ст.121, ст. 121', 1223, 126, ч. 1, 2 СТ.130, ч. 2 ст.132, ч. 4 ст.133 КпАП України, дозволяється виключно як захід, що забезпечує усунення порушення. Забороняється вилучати номерні знаки транспортного засобу при вчиненні особою порушень, передбачених ст.126, ч. 1, 2 ст.130 КпАП України, так само як і в інших передбачених законодавством випадках, транспорту інших регіонів, коли повернення вилучених номерних знаків буде ускладнено.

Забороняється затримувати  транспортний засіб порушника в  передбачених цим пунктом інструкції випадках, як захід, що не забезпечує усунення порушення, зокрема, порушення, передбаченого  ст.81, а також ч. 1 і 2 ст.121 КпАП України (за винятком випадків, коли подальший  рух несправного транспорту заборонено). Недоцільно затримувати транспортний засіб порушника з доставлениям на спеціальну стоянку, коли усунення порушення можливо провести безпосередньо на місці виявлення порушення.

 

За вчинення адміністративних порушень правил відповідними статтями КпАП України передбачено накладення таких адміністративних стягнень:

- штраф;

- позбавлення права керування  транспортними засобами;

- сплатне вилучення транспортного  засобу.

 

Справи про порушення  правил розглядаються у п'ятнадцятиден-ний  строк з дня одержання органом (службовою особою), правомочним  розглядати справу, протоколу про  адміністративні правопорушення та інших матеріалів справи (ст.277 КпАП України). Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні -два місяці з дня його виявлення (ст.38 КпАП України).

У разі відмови в порушенні  кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в  діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.