Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2013 в 14:30, доклад
Переломним етапом у становленні адміністративного судочинства в Україні стало прийняття 6 липня 2005 року Кодексу адміністративного судочинства (далі — КАС) [2]. Згідно ст. 5 КАС, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення.
Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Адміністративне судочинство
здійснюється державною мовою. Особи,
які беруть участь у справі та не
володіють або недостатньо
Для надання правової
допомоги при вирішенні справ
у судах в Україні діє
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
Висновки
Отже, розглянувши історичний
аспект становлення інституту
ü протягом історично тривалого процесу розвитку адміністративне судочинство перетерпіло немало змін, в тому числі і концептуальних. Сьогодні воно ставиться поряд з кримінальним, цивільним та конституційним;
ü принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі, гласність і відкритість адміністративного процесу, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, обов’язковість судових рішень;
ü Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України;
ü Адміністративна юрисдикція полягає в розгляді адміністративно-правових спорів, справ про адміністративні правопорушення у встановленій законом адміністративно-процесуальній формі спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами), які наділені правом розглядати спори та накладати адміністративні стягнення, а також правом вирішення спорів, що виникають по скаргах громадян. Адміністративна юстиція— це встановлений законом порядок розгляду і вирішення в судовій процесуальній формі справ, що виникають у сфері державного управління між громадянами чи юридичними особами, з одного боку, та органами державного управління (посадовими особами), —з іншого, здійснюваний загальними або спеціально створюваними для вирішення правових спорів судами. Таким чином, адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція, маючи суміжні коріння, різняться за ознаками владної природи (судової і виконавчої) цих видів діяльності і характеру правовідносин, які виникають під час діяльності їх суб'єктів
Підвідомчість — це коло справ, віднесених до компетенції адміністративних судів;
Підсудність — це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчий їм адміністративних справ. Підсудність поділяється на такі види: предметна, територіальна, інстанційна, підсудність за зв’язком справ; ü адміністративні справи вирішуються одноособово суддею або колегіально;
У справі беруть
участь сторони, треті особи,
представники сторін та третіх
осіб. Право на участь в
Учасниками адміністративного
процесу, крім осіб, які беруть
участь у справі, є секретар
судового засідання, судовий
Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою;
Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду;
Доказами в адміністративному
судочинстві є будь-які
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу, витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду, витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
1. Конституція України від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. - 1996. - №30.
2. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // ВВР. — 2005. — № 35-36, № 37. — ст.446.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. — К.: Істина, 2003.
4. Про судоустрій: Закон України від 7 лютого 2002 року // ВВР). — 2002. — № 27-28 . — ст.180.
5. Про утворення місцевих
та апеляційних
6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. у 2 томах: Т. 1. Загальна частина / Ред. кол.: В.Б. Авер'янов (голова). — К., 2004. — 584 с.
7. Бандурка О. М,
Тищенко М. М.
8. Битяк Ю.П., Богуцький В.В. та ін.: Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. — Харків: Право, 2001. — 528 с.
9. Вєдєрніков Ю.А., Шкарупа
В.Л.: Адміністративне право України:
10. Головченко В.В., Ковальський В.С. Юридична термінологія: Довідник. — К.: Юрінком Інтер, 1998. — 224 с.
11. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навч. посіб. / За заг. ред. Голосніченка І.П. — К.: ГАН, 2003. — 256 с.
12. Науково-практичний
коментар до Кодексу адміністра
13. Селіванов А.О.
14. Юридична енциклопедія. У 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (відп. ред.) та ін.— К.: Видавництво „Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1998. – Т.1: А-Г. 672 c.: іл.
15. Юридична енциклопедія. У 6 томах. / Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (відп. ред.) та ін – К.: Видавництво „Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 2002. — Т.4: Н-П. — 720 с.: іл.
16. Бахрах Д.Н. Форма государственного управлення // Сов. гос. и право. — 1983. — № 4. - С. 23.
17. Бородін І. Про
сутність адміністративної
18. Кузьменко О. Адміністративний процес: сутність і структура // Право України. — 2003. — № 2. — с. 22-25.
19. Кузьменко О. Співвідношення
адміністративного процесу та
адміністративного
20. Педько Ю Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: деякі теоретичні та практичні питання співвідношення // Право України. — 2001. — № 10. — с. 72-75.
21. Петров Г.И. Место