Адміністративна відповідальність юридичної особи

Дієздатність  юридичних осіб має вираз у  діях певних фізичних осіб, представників, які діють від імені юридичної  особи. Дії таких представників  вважаються діями самої юридичної особи. Однак ні особи, уповноважені бути представниками юридичної особи, ні взагалі фізичні особи, котрі входять до її складу, не повинні ототожнюватись із самою юридичною особою.

В межах юридичної  особи кожна людина виконує певні  функції, які визначаються її місцем в організації. Отже, дієздатність юридичної особи зумовлюється спеціальною дієздатністю фізичних осіб, які входять до її складу. Специфіка дієздатності цих осіб знаходить свій вираз у тому, що діяльність саме цих осіб обумовлена їх посадовими обов’язками, тягне за собою виникнення для юридичної особи суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Особливість цих відносин і полягає у тому, що дії фізичних осіб тягнуть за собою виникнення юридичних наслідків  не власне для них, а для юридичної особи, з якою вони знаходяться в певному зв’язку.

При вирішенні  питання про притягнення до юридичної  фізичної особи вина відіграє дещо іншу роль, ніж при притягненні  до відповідальності юридичної особи. При встановленні вини слід виходити з її об’єктивного існування в реальній дійсності. Суттєвою відмінністю врахування вини юридичної особи при притягненні його до адміністративної відповідальності є те, що ні форма вини, ні її ступінь не мають значення при визначенні санкції, яка повинна бути застосована за відповідне правопорушення.

Ставлення фізичної особи до зв’язку між її діями і протиправними діями юридичної особи може проявлятися в двох формах:

- фізична особа  усвідомлює, що її дії ( бездіяльність)  призведуть до вчинення юридичною  особою протиправного діяння і вчиняє такі дії ( продовжує бездіяльність);

- фізична особа  не усвідомлює, що її дії ( бездіяльність)  призведуть до вчинення юридичною  особою протиправного діяння, хоча  повинна усвідомлювати це, і вчиняти  такі дії ( продовжує бездіяльність ).

Можна сказати, що в першому випадку має місце безпосередня вина юридичної особи, а в другому-ризикована. Врахування елементу ризику при визначенні вини юридичної особи необхідно тому, що при здійсненні підприємницької діяльності завжди існує ймовірність неправильного використання законів, неправильного їх тлумачення і т. ін. Притягнення до адміністративної відповідальності в цих випадках має на меті не тільки відновлення порушених прав, примусове виконання юридичною особою покладених на неї обов’язків, а й стимулювання підвищення рівня правосвідомості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.  Підстави звільнення юридичних осіб від відповідальності.

Однією з підстав, що звільняє фізичну особо від відповідальності, є наявність так званого казусу, тобто випадку, коли суспільно-шкідливі наслідки настали з причин, що не залежали від волі і свідомості особи. Тобто казус ( випадок) з’являється там, де відсутній причинний зв’язок між дією ( бездіяльністю)  і результатом.

Відносно юридичної особи казус можна визначити як випадок, коли її протиправні дії сталися з причин, що не залежали від волі і свідомості фізичних осіб, які входять до складу юридичної особи. Зокрема, такий випадок передбачено Законом України « Про оподаткування прибутку підприємств». Пунктом 20.3 статті 20 цього закону визначено, що платники податку, які не подали або невчасно подали до оподаткованого органу податкову декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10 відсотків від суми нарахованого податку за кожний випадок порушення. Якщо таке неподання або невчасне подання є наслідком неналежного виконання обов’язків поштою, платник податку має право оскаржити правомірність застосування фінансових санкцій у судовому порядку.

Якщо юридичним фактом, що лежить в основі протиправних дій юридичної особи, є дії фізичних осіб, то дії юридичної  особи будуть винними. Якщо ж такою основою є події, тобто фактичні обставини, виникнення яких не залежить від волі та свідомості фізичних осіб, що входять до складу юридичної особи, то такі дії юридичної особи вважати винними не можна.

Щодо осіб. Які не знаходяться у трудових відносинах з юридичними особами, але виконують певні дії в їх інтересах за договором, то необхідність введення таких суб’єктів обумовлена тим, що досить поширеною стала така форма роботи.

З урахуванням викладеного можна також сформулювати положення про обставини, які виключають вину юридичної особи. Юридична особа звільняється від відповідальності, якщо діяння, що містять ознаки складу адміністративного правопорушення, скоєне юридичною особою внаслідок причин, що не залежали від волі і свідомості її посадових осіб, працівників, а також осіб, які не знаходяться з нею в трудових відносинах, але виконують певні дії в інтересах юридичної особи за договором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Адміністративна відповідальність є одним з видів  встановлюваної нормами права юридичної  відповідальності. За останні роки значно активізувалася підприємницька діяльність, збільшилося число господарюючих суб'єктів, а також кількість адміністративних правопорушень в даній сфері. Стали виникати проблеми, пов'язані з появою такого суб'єкта-правопорушника, як юридична особа. Сьогодні   все   більше учених схиляються до визнання юридичних осіб повноцінними суб'єктами адміністративної відповідальності, але проблема залишається дискусійною.  
Вирішити питання відповідальності юридичної особи в даний час життєво необхідно. Це пояснюється тим, що якщо в період формування і розвитку конструкції юридичної особи пріоритетне значення мали функції об'єднання осіб і капіталів, то зараз основною задачею і призначенням юридичної особи стає перенесення тяжкості відповідальності із засновників цієї юридичної особи на саму юридичну особу. 
Велика кількість країн, зіткнувшися з різким зростанням правопорушень, скоюванних корпораціями, пішли по шляху освоєння інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб. Таким чином, простежується певна світова тенденція в рішенні даного питання. В Україні інститут відповідальності юридичних осіб стає активно затребуваним і виправданим ще і внаслідок того, що у нас виникає безліч господарюючих суб'єктів В теперішній час активно йде закріплення на законодавчому рівні механізму правового регулювання адміністративної відповідальності юридичних осіб. Це виявляється в ухваленні кодифікуючих актів, які зокрема регулюють залучення юридичних осіб до адміністративної відловідальності в різних областях суспільних відносин.  

 

Список  використаних джерел

1. Кодекс про адміністративні правопорушення Укаїни –К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В.,2009.-248 с.
2. Постанова Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 3 ( Вісник ВСУ, 2003, 05-06,№ 3)
3. Адміністративні відповідальність: Збірник законодавства України про адміністративну відповідальність / Упоряд.: Є.Ф. Демський, В.І.Махно – К.: Магістр- ХХІ ст.,2005-400с.
4. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія.-К.: Інститут держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України, 2001.-220с.
5. Малеин Н.С. Майнова відповідальність в господарській галузі.-М.,1968.- 360с.
6. Матвеев Г.К. Основи громадянсько-правової відповідальності.-М.,1970.-340с.

7. Радянське  господарське право/ під ред.. І.Г. Побирченко - К.: Вища школа.1985 р.-466с.