Адміністративна відповідальність юридичної особи

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ

2009

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

   Вступ………………………………………………………………………3

1.  Склад адміністративного  правопорушення вчиненого юридичною особою……………………………………………………………………………4

2.     Види адміністративних правопорушень юридичних осіб. ………..7

3.     Вина юридичних осіб та шляхи її визначення…………………….10

4.     Підстави звільнення юридичних осіб від відповідальності. ……..13 

   Висновки…………………………………………………………………15

Список використаних джерел……………………………………………..16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У законодавчих текстах часто зустрічаються  такі фрази, як «посилення відповідальності», «залучення до відповідальності», «скасування  відповідальності», «несуть відповідальність», «підлягають відповідальності», «закон, що передбачає відповідальність», «покладає відповідальність».У всіх перерахованих вище випадках, відповідальність характеризує зв'язок суб'єкта з іншими суб'єктами, із суспільством, з державою. Цей зв'язок проявляється в тому, що будь-який інший господарюючий суб'єкт, вступаючи в різноманітні суспільні відносини, відповідає за своє поводження - він повинен ураховувати пропоновані до нього вимоги та погоджувати свої вчинки з існуючими правилами та цінностями.  
Одним з таких суб'єктів є юридичні особи. Як відомо, нема «прав та обов'язків без відповідальності». Взявши на себе права та обов'язки по веденню господарської діяльності, юридичні особи вступають у нові «відношення - відповідальність». 
Довгий час у юридичній літературі дискусійним було питання про те, чи підлягають юридичні особи адміністративної відповідальності?  
Надалі сформована в галузевому законодавстві тенденція розглядати юридичну особу як суб'єкт адміністративної відповідальності знайшла закріплення в КУпАП, і в цей час в Особливій частині КУпАП вміщується більше 150 юридичних складів, суб'єктом яких є юридична особа. 
Разом з тим, незважаючи на законодавче урегулювання розглянутого питання, як у теорії, так і на практиці, постійно виникають питання, пов'язані із залученням до відповідальності юридичних осіб за адміністративні правопорушення: який повинен бути склад правопорушення? Хто понесе відповідальність у результаті реорганізації юридичної особи? Чи є провина необхідним елементом складу правопорушення?

 

1. Склад адміністративного правопорушення вчиненого юридичною особою

Адміністративна відповідальність є одним з видів  встановлюваної нормами права юридичної  відповідальності. Адміністративно-правові норми визначають перелік адміністративних правопорушень, заходів, застосовних до правопорушників, органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, порядок розгляду таких справ.

Наявність складу правопорушення є, таким чином, необхідною підставою  для всіх видів юридичної відповідальності. При цьому ознаки складу правопорушення, насамперед у публічно-правовій сфері, як і зміст конкретних складів правопорушень повинні погоджуватися з конституційними принципами демократичної правової держави, включаючи вимогу справедливості, у його взаєминах з фізичними і юридичними особами як суб'єктами юридичної відповідальності . 
Юридичний склад адміністративного правопорушення являє собою сукупність чотирьох елементів:  
- об'єкт протиправного зазіхання;  
- суб'єкт делікту (юридична особа);  
- зміст делікту (об'єктивна сторона),  
- психоемоційний стан учасників (суб'єктивна сторона). 
Відсутність кожного з них виключає як наявність складу в цілому, так і відповідно, застосування мер державного примуса. 
    Розглянемо склад адміністративного проступку, який вчинила юридична особа:

Об’єкт адміністративного  проступку, як підсистема складу правопорушення, являє собою суспільні відносини, які охороняються адміністративним законодавством, та яким адміністративний проступок спричиняє шкоду. В  даному випадку загальний об'єкт даних правопорушень можна охарактеризувати як правила здійснення підприємницької діяльності юридичною особою в ділом (від реєстрації до виробничого процесу), від рівня розвитку якої залежать всі сфери соціального і політичного життя країни. Шкода, заподіювана правопорушеннями в області підприємницької діяльності, носить багатобічний характер, несе в собі реальну загрозу як економічної, так і національної безпеки України в цілому. 
        Об'єктивна сторона, як підсистема складу правопорушення, включає в 
себе факультативні та обов'язкові елементи, які характеризують протиправне 
діяння , тобто діяння та бездіяльність які посягають на об"єкт 
адміністративно-правової охрани подпадають під признаки  
адміністративного правопорушення. До елементів об'єктивної сторони відносять: дію (діяння чи бездіяльність); наслідки: причинно-наслідковий зв'язок між дією та наслідками; спосіб здійснення правопорушення. 
        Суб'єкт адміністративного проступку, як підсистема складу правопорушення, - це особа, яка здійснила адміністративний проступок та яку на підставі діючого законодавства можна притягти до адміністративної відповідальності, Суб'єктом даних правопорушень є в більшості випадків не тільки юридична особа, але і повноважний посадовець організації. 
        Суб'єктивна сторона, як система складу правопорушення. 
характеризується виною у формі непрямого наміру. Юридична особа і посадовець знають про це, що заборонено здійснювати підприємницьку діяльність з порушеннями в організації або виробництві тієї або іншої послуги, усвідомлюють протиправність своїх дій, бажають отримати прибуток.  
        «Вина юридичних осіб повинна розумітися як психологічне ставлення до вчиненого колективу, обумовлене по домінуючій волі» у цьому колективі.  
У науковій літературі по даній проблематиці відзначалося, що «провина юридичної особи не може довільно визначатися лише при виявленні провини конкретної посадової особи. Доведенню підлягає винність всіх працівників, що здійснюють дії від імені організації в цілому».

Розрізняють форми провини юридичної особи - прямій і непрямий намір (усвідомлення протиправного характеру своїх дій (бездіяльності) або бажання або свідоме допущення настання шкідливих наслідків дій (бездіяльності); необережність, але тільки у формі недбалості. Тобто особа (фізичне або організація) не усвідомлювало протиправного характеру своїх дій (бездіяльності) або шкідливого характеру наслідків, хоча повинне було та могло це усвідомлювати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Види адміністративних правопорушень юридичних осіб.

Проаналізувавши положення законодавчих актів, які встановлюють адміністративну відповідальність юридичних осіб, можна зробити висновок, що за рівнем дослідження вини юридичних осіб та особливостями об’єктивної сторони можна виділити декілька різновидів адміністративних правопорушень юридичних осіб, а саме:

Об’єктивно винне діяння. Багатьма законами України передбачається адміністративна відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб за діяння, що не можуть не бути за наслідком дій або бездіяльності фізичних осіб, які входять до складу юридичної особи. Так, наприклад, статтями 22-26 Закону України « Про виключну ( морську) економічну зону України» встановлена відповідальність юридичних осіб за:

    - незаконну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної ( морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України;

    - незабезпечення установок чи інших споруд, що знаходяться у виключній (морській ) економічній зоні України, постійними засобами попередження про їх наявність, порушення правил підтримання цих засобів у належному стані чи порушення правил ліквідації тих споруд, експлуатацію яких остаточно припинено;

    - незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної ( морської) економічної зони України;

    - незаконне ведення у виключній (морській ) економічній зоні України морських економічних досліджень.

     Отже, об’єктивно винне діяння як різновид адміністративного правопорушення  має місце, якщо протиправне діяння полягає в активних діях, що порушують встановлені законодавством заборони.

    Складне правопорушення. Визначення вини юридичної особи а повному обсязі проводиться в тих випадках, коли учасниками відносин адміністративної відповідальності виступають одночасно і юридична особа, і її посадова особа.

      Розглянемо уважніше елементи складу правопорушення, передбаченого Законом України « Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» і статтею 166-1 КУпАП України, яке полягає у встановленні монопольно високих цін.      Суб’єктом правопорушення , передбаченого статтею 166-1 КУпАП, є керівник підприємства, тобто особа, наділена правом діяти від імені юридичної особи, якої є підприємство. Монопольно високі ціни можна вважати встановленими тільки тоді, коли така дія має відповідне  юридичне оформлення . Юридично оформлене рішення повинно виходити від юридичної особи, оскільки стороною цивільно-правових угод, суттєво умовою яких є ціна.

       Правопорушення з виділеним суб’єктом. Досить поширеними є випадки, коли об’єктивна сторона правопорушення має вираз у протиправних діях суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, а суб’єктом правопорушення виступаї посадова особа цього суб’єкта підприємницької діяльності. Як приклад можна навести статтю 170-1 КУпАП, якою передбачена відповідальність посадових осіб підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств та уповноважених ними осіб за випуск продукції ,реалізації, обміну, тощо.

      Очевидно, що для визнання посадової особи суб’єктом наведеного вище правопорушення, повинен існувати зв’язок між цією посадовою особою і протиправними діями юридичної особи. Єдиним варіантом такого зв’язку може бути лише те, що протиправні дії юридичної особи є наслідком дії її посадової особи.

       Посадових осіб за характером їх впливу на дії юридичних осіб можна поділити на два види. По-перше, це особи, які вчиняли дії від імені юридичної особи і ці дії юридичної особи є протиправними. По-друге, це особи, які не мають права вчиняти дії від імені юридичної особи, але їх дії безпосередньо стали причиною протиправних дій юридичної особи.

       Отже, правопорушення з виділеним суб’єктом має місце тоді, коли необхідною ознакою його об’єктивної сторони є протиправні дії юридичної особи, а суб’єктом виступає посадова особа, яка діяла від її імені, або така, чиї дії безпосередньо потягли за собою протиправні дії юридичної особи.

      Комплексне правопорушення. Статтею 31 Закону України « Про охорону праці» встановлено, що за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці і виробничого середовища підприємства, організації, установи можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу. Цією ж статтею передбачено, що підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок професійного захворювання, які сталися на виробництві з його вини. Якщо встановлено факт приховування нещасного випадку, власник сплачує штраф у десятикратному розмірі.

        Отже, можна стверджувати, що комплексне правопорушення має місце тоді, коли необхідними ознаками його об’єктивної сторони є два чи більше самостійних діяння суб’єкта, які не мають між собою необхідного причинного зв’яку  і одне з них становить об’єктивну сторону самостійного складу правопорушення.

Відомо, що адміністративна відповідальність настає не лише за порушення норм адміністративного права, а й за порушення норм фінансового, земельного та інших галузей права. Розширення кола суб’єктів адміністративної відповідальності за рахунок включення до нього суб’єктів підприємницької діяльності - фізичних і юридичних осіб, укладення відносин між ними та державою, відобразились в особливостях адміністративних правопорушень суб’єктів підприємницької діяльності.

 

 

3.     Вина юридичних осіб та шляхи її визначення.

Серед вчених - цивілістів існує дві основні точки зору на визначення вини юридичних осіб. Перша - полягає у фактичному ототожненні вини юридичної особи з виною її працівників або органів. Зокрема, таку думку в різні часи висловлювали Н.С.Малеїн, А.А.Пушкін, І.Н.Петров, та інші. В деяких випадках, як різновид першої точки зору виділяється думка Г.К.Матвеєва, згідно з якою вина юридичних осіб виступає як складне соціально-психологічне явище, як вина всього колективу, а не тільки окремого його працівника  [3,с.342].

Другу точку  зору можна викласти словами В.К  Мамутова: « Питання про вину соціалістичних організацій -  це питання про те, були чи ні використані всі заходи для виконання покладених на цю організацію обов’язків [4,с.48-53].

Іноді в літературі зустрічається також точка зору, яка об’єднує дві вищезгадані.

В адміністративному  праві, як і в кримінальному, вина, а точніше її форми, мають чітке визначення в законі і проблема полягає в тому, що розуміння вини як психічного ставлення особи до протиправного діяння і його наслідків не може застосовуватися до юридичної особи. Вина юридичної особи у скоєнні адміністративного правопорушення розуміється як недовкладення юридичною особою зусиль, що допускаються та вимагаються законодавством для виконання покладених на нього обов’язків, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, а також як невиконання наданих прав і можливостей для усунення причин адміністративного правопорушення.

Адміністративним  правопорушенням вважається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка  посягає на державний або громадський  порядок, соціалістичну власність, права і свободу громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Можна стверджувати, що відправною точкою для дослідження вини юридичної особи повинна бути винна дія, і через визначення того, що буде вважатися винною дією, можна сформулювати поняття вини юридичної особи.