Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2012 в 17:25, дипломная работа
Більшість перелічених показників має свій статичний код, який вказується у відповідній графі. Наприклад, код підприємства складається з 8 ми цифр.Норми зазначеного положення (стандарту) не регулюють порядок складання балансів банків та бюджетних установ. Малі підприємства при складання балансу регулюються положенням (стандартом) 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Особливості складання консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом).
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.Різниця між вартістю активів і сумою зобов’язань підприємства характеризує розмір його власного капіталу.Не допускається у балансі проводити згортання статей активів та зобов’язань, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).Баланс складається з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, та Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).
Вступ
1.Теоретичні основи ведення фінансової звітності
1.1 Характеристика основних форм фінансової звітності.
1.2 Нормативно-правова база з питань складання і регулювання фінансової звітності.
1.3 Підготовка та організація складання фінансової звітності.
2. Практичні аспекти складання фінансової звітності ПП“СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП“СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
2.2 Методика складання балансу ПП “СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
2.3 Порядок формування фінансових результатів ПП“СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
2.4 Шляхи удосконалення складання фінансової звітності ПП“СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
3. Теоретико-методичні та практичні аспекти аналізу фінансової звітності ПП “СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
3.1 Методика складання фінансової звітності
3.2 Аналіз балансу ПП “СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
3.3 Аналіз фінансових результатів ПП “СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
3.4 Напрямки покращення фінансового стану ПП“СРБП ЧЕРКАСИЛІФТ”
4.Охорона праці
4.1 Аналіз умов праці
4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівників для нормалізації умов праці на робочих місцях
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Нормативно-правові джерела фінансової звітності
N п/п | Найменування нормативного документу | Коли і ким виданий | Короткий зміст |
1 | Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) | Затверджений постановою ВРУ від 16.07.99 р №996‑ХIV | Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації методом подвійного запису |
2 | Методичні рекомендації по перевірці співставлення показників форм річної фінансової звітності підприємств | Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 9.01.2001 року №053); | Надає рекомендації по перевірці і співставленню показників форм річної фінансової звітності підприємств |
3 | Про затвердження Порядку складання річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів | Затверджено наказом МінФін України 09.01.2007 №1 | Цим Порядком визначається склад і принципи складання фінансової звітності та вимоги до розкриття її елементів. |
4 | Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні | Затверджено постановою КМУ від 03.04.93 №250 | Визначає порядок організації та ведення обліку в складанні та поданні бухгалтерської звітності а також відносини з цих питань підприємств і установ з органами держаної виконавчої влади, внутрішніми та зовнішніми споживачами бухгалтерської інформації |
5 | Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність за сегментами» зі змінами і доповненнями | Затверджено наказом МінФін України 19.05.2005 №412 | визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності. |
6 | Про затвердження Інструкції про порядок складання оприлюднення фінансової звітності банків України (зі змінами та доповненнями) | Затверджено Постановою Національного банку України 07.12.2004 №598 | Ця Інструкція визначає:склад фінансової звітності; зразки форм фінансової звітності; порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності; порядок подання до Національного банку та оприлюднення фінансової звітності. |
7 | Правила складання звітності про виконання місцевих бюджетів | Затверджено Наказом Державного казначейства України 08.10.2004 №173 | Метою складання звітності про виконання місцевих бюджетів є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про стан виконання місцевих бюджетів користувачам для прийняття рішень |
8 | Про затвердження Змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України та внесення змін до Положення про організацію операційної діяльності в банках України | Затверджено Постановою Правління Національного банку України від 18.02.2004 №56 | Затверджує Зміни до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 №566 (z0056–99) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за №56/3349 |
9 | Про затвердження Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу | Затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 27.01.2004 №27 | Цей Порядок визначає правила складання та подання звітності фінансовими компаніями, інформація про які внесена до Державного реєстру фінансових установ (далі – фінансові компанії), довірчими товариствами та юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг) можливість надавати послуги з фінансового лізингу (далі – лізингодавці) до Держфінпослуг, установлює загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання. |
10 | Про затвердження Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України | Затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 25.12.2003 №177 | Цей Порядок визначає порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками (далі – кредитні спілки) до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (далі – Держфінпослуг), установлює загальні вимоги до заповнення звітних форм та терміни їх подання |
11 | Про внесення змін до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ | Наказ Державного казначейства України №140 від 27.12.2000 | Зазначає зміни до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ |
12 | П(с) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»; | Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87 | Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. |
13 | П(с) БО №2 «Баланс» | Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87від 31.03.99p | Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. |
14 | П(с) БО №3 «Звіт про фінансові результати» | Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87від 31.03.99p | Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. |
15 | П(с) БО №4 «Звіт про рух грошових коштів» | Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87від 31.03.99p | Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. |
16 | П(с) БО №5 «Звіт про власний капітал»; | Затверджено наказом Міністерства фінансів України №87від 31.03.99p | Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. |
17 | П(с) БО №6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» | Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. №137 | Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності |
18 | П(с) БО №25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» | Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 р. №39 (В текст внесено зміни та доповнення Наказами Міністерства фінансів України від 30 листопада 2000 р. №304) | Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма №1‑м) і Звіту про фінансові результати (форма 2‑м) та порядок заповнення його статей |
Більшість із цих нормативних документів введена в дію з 01.01.2000 р, а інша – в наступний період їх розробки і затвердження. Аналіз прийнятих нормативних документів свідчить, що система нормативно-правового забезпечення бухгалтерського фінансового обліку в Україні набула багаторівневого характеру.
Перший рівень – конституційний, який забезпечує регулювання відносин у сфері підприємницької діяльності на основі Конституції України, котра є єдиним нормативно-правовим актом найвищої юридичної сили основний закон України встановлює загальні принципи здійснення підприємництва. Її положення є нормами прямої дії, а це означає, що державні закони й інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй
Другий рівень – законодавчий, який передусім включає Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». В цьому законі передбачено обов’язковість ведення бухгалтерського фінансового обліку всіма юридичними особами, незалежно від їх організаційно-правового статусу і форм власності, визначені його головні принципи, мета, основні поняття, єдині правила ведення та порядок регулювання, обов’язки та відповідальність осіб за організацію бухгалтерського фінансового обліку на підприємстві, вимоги до фінансової звітності підприємства, а також взаємовідносини зі споживачами інформації. Разом з тим склалося, що деякі питання ведення бухгалтерського фінансового обліку регулюються кодексами України, іншими законами, зокрема «Про господарські товариства», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Проаналізувавши Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» й інші законодавчі акти, можна зробити висновок, що між ними існують деякі неузгодженості, так у вказаному законі зазначено, що фінансова, податкова, статистична та інші звітності складаються підприємствами, які використовують грошовий вимірник, на основі даних бухгалтерського обліку, а Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства» передбачено, що податкова звітність складається за даними податкового обліку. Це призвело до того, що сьогодні підприємства змушені вести два види обліку – бухгалтерський і податковий. Ведення двох обліків у практиці спричиняє виникнення помилок і перекручень у бухгалтерському фінансовому обліку та недостовірне визначення фінансових результатів і в кінцевому випадку суттєво впливає на прийняття обґрунтованих управлінських рішень не тільки керівництвом підприємства, а й іншими користувачами фінансової інформації.
Третій рівень – нормативний. До нього відносяться П(с)БО, План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкція до його застосування, тощо.
Незважаючи на те, що всі ці П(с) БО базуються на МСБО, між ними існують деякі відмінності. Найголовнішою з них, зокрема, є відсутність концептуальної основи П(с) БО. З метою єдиної інтерпретації змісту П(с) БО, Плану рахунків та інших нормативних документів бухгалтерами виникає необхідність у розробці методичних рекомендацій, щодо їх застосування.
Таким чином, проаналізувавши нормативно-правову базу видно, як швидко змінюються нормативні документи, приймаються нові документи, доповнення та зміни до вже діючих. Так з дня прийняття незалежності України та до сьогоднішнього дня ще не створилася стала законодавча нормативна база, як б задовольняла всі групи користувачів.
1.3 Методологічні основи складання фінансової звітності
Міжнародні принципи підготовки та складання фінансової звітності
КМСФЗ керується при складанні Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ ) загальними принципами її підготовки та складання. У них сформульовані загальні цілі, до яких прагне Комітет при розробці та затвердженні МСФЗ. Принципи підготовки та складання фінансової звітності (далі Принципи) сформульовані у вигляді окремого документа, що передує звід МСФЗ. Даний документ не є стандартом, не замінює стандарти, не містить вимог і рекомендацій, обов'язкових для застосування в бухгалтерському обліку при підготовці та складанні фінансової (бухгалтерської) звітності. Принципи розкривають загальні підходи Комітету з міжнародних стандартів фінансової звітності до змісту МСФЗ, сприяють виробленню національних підходів до стандартизації бухгалтерської звітності, допомагають укладачам і користувачам фінансової (бухгалтерської) звітності, в тому числі аудиторам, правильно інтерпретувати окремі положення МСФЗ і відображати операції, котрі ще не охоплені стандартизацією. У документі про Принципи сформульовані різні інформаційні потреби користувачів звітної бухгалтерської інформації: потенційних інвесторів; акціонерів; працівників підприємства та громадськості; позикодавців, постачальників; урядових органів - податкових, статистичних, які регулюють і ін
У Принципах викладаються основні цілі фінансової (бухгалтерської) звітності та загальні концепції, що лежать в основі їх складання і подання.
У Принципах проголошуються в якості основних: облік за методом нарахування та допущення безперервності діяльності підприємства в доступному для огляду майбутньому.
Облік за методом нарахування передбачає, що всі господарські операції та інші факти господарської діяльності відображаються на рахунках бухгалтерського обліку й у бухгалтерській звітності в тих звітних періодах, в яких вони відбувалися, незалежно від отримання або виплати грошових коштів ( їх еквівалентів). При нарахуванні на обліку фіксуються зобов'язання організації про майбутні платежі або майбутні в майбутньому надходження грошових коштів. Цей метод дозволяє створювати найважливішу інформацію для прогнозування майбутніх результатів та майбутнього розвитку підприємства, окремих напрямів його діяльності.
Касовий метод визначення виручки та будь-яких інших показників з метою оподаткування не може похитнути основи методу нарахування для фінансової (бухгалтерської) звітності. Оплачені доходи і сплачені витрати не вимагають спеціального відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Вони можуть бути отримані шляхом коригування будь-яких нарахованих на рахунках бухгалтерського обліку показників на різницю початкового і кінцевого (по відношенню до даного звітного періоду) сальдо за відповідним рахунком розрахунків з юридичними та фізичними особами в ході спеціального розрахунку без проведення будь-яких додаткових записів на рахунках бухгалтерського обліку.
Допущення безперервності діяльності підприємства виходить з того, що бухгалтерський облік здійснюється, а звітність складається в припущенні, що у підприємства немає ні намірів, ні необхідності припиняти або істотно скорочувати господарсько-фінансову діяльність у доступному для огляду майбутньому. Всі стандарти бухгалтерського обліку виходять з цього припущення.
Якісні характеристики фінансової (бухгалтерської) звітності також відносяться до принципів підготовки фінансової звітності і включають тлумачення понять: «зрозумілість» і «доречність» звітної інформації, «своєчасність подання звітності, застосовність для прогнозування »і« вивірки результатів », її« надійність »і« повноту »,« правдиве уявлення »,« перевага сутності над формою »,« нейтральність »,« обачність »,« можливість перевірки »,« порівнянність »,« істотність »,« обмеження доречності й надійності інформації ».
Зрозумілість звітної інформації цілком природно вимагає певного мінімуму спеціальних знань бухгалтерського обліку, фінансів і деяких інших економічних дисциплін. Зрозуміла звітна інформація за змістом і формою повинна бути побудована так, щоб користувачі могли розуміти її характер і зміст. Необхідно, щоб форма подання звітів, заголовки документів і рубрик, найменування показників і понять, прийняті посилки класифікації і угрупування чітко відображали істота питань, виключали можливі двозначні тлумачення, але не містили зайвих деталей.
Доречність звітної інформації являє її здатність вплинути на оцінку ситуації і рішення, прийняте зараз або в майбутньому, оцінювати минуле, передбачати майбутнє. Звітна бухгалтерська інформація може виявитися доречною тільки в тому випадку, коли складові і представляють фінансову (бухгалтерську) звітність добре знають і розуміють запити і потреби її користувачів. Доречність бухгалтерської звітної інформації визначається зрозумілістю, своєчасністю, істотні та можливістю бути використаною для прогнозування і вивірки отриманих результатів.
Своєчасність подання звітності - важлива якісна характеристика, тому що найбільш цінною для користувачів є та інформація, яку вони отримують в потрібний момент. Звітність, що надходить споживачеві із запізненням, має незначну практичне значення. Важко догодити всім і представити звітність в терміни, що повністю задовольняють усіх користувачів. Передбачається, що терміни подання бухгалтерської звітності, регламентовані урядовими або іншими уповноваженими на те організаціями, є оптимальними.
Застосовність для прогнозування і вивірки результатів. Бухгалтерська звітність в основному є концентрованим описом минулих подій у господарській діяльності. Але багато користувачів прагнуть прогнозувати майбутнє зростання організації, що представила звітність, її передбачувану виручку, прибуток у доступній для огляду перспективі. Укладачі бухгалтерських звітів не можуть не розуміти цю потребу користувачів: публікується звітність повинна представляти деяку можливість прогнозування необхідних результатів діяльності організації.
Надійність і повнота. Надійність звітної інформації визначається достовірністю, що гарантує її користувачам відсутність істотних помилок та перекручень, а також повноту відображення всіх суттєвих показників.
На достовірність інформації, що подається в бухгалтерській звітності, роблять вплив:
• Правдивість подання. Правдиве подання інформації в бухгалтерській звітності засноване на чесності її укладачів та уявленні про те, що вона відображає саме ті операції, факти та події, які вона повинна відображати, або, як обгрунтовано очікують користувачі, вона повинна представляти саме цю інформацію.
• Переважання сутності над формою. Переважання сутності над формою при відображенні в бухгалтерській звітності окремих господарських фактів. Справа в тому, що більшість господарських операцій за своїм характером є договірними і їх можна інтерпретувати в обліку з точки зору юридичної форми. Але можна не з юридичної, а з економічною сутністю, яка більш відповідає господарсько-фінансової реальності, що склалася в даній організації.
• Нейтральність. Надійна інформація не може бути упередженою. Вона повинна бути об'єктивною у відношенні до різних користувачам, а укладачі звітності повинні бути нейтральними до об'єктивного змісту представляються звітів, приміток і пояснень до них.
• обачність. У розгляді і розумінні бухгалтерської інформації істотну роль відіграє чинник невизначеності, неминуче виникає в реальних умовах стосовно деяких господарських операцій. Тому при оцінці цих наслідків для складання бухгалтерської звітності необхідно дотримуватись певної обережності, обачність. З одного боку, у бухгалтерському обліку невизначених (або не повністю певних) подій слід проявляти більшу готовність до обліку потенційних збитків або пасивів, ніж потенційних прибутків або активів. З іншого боку, надмірна обачність в оцінці тих чи інших даних може привести до порушення правдивості і нейтральності бухгалтерської звітної інформації. Про це необхідно завжди пам'ятати бухгалтерам, що застосовують принцип обачності, з тим щоб це не призвело до прямо протилежного результату.
• Можливість перевірки. Зміст бухгалтерських звітів повинно будуватися на основі даних системного бухгалтерського обліку, записи на рахунках повинні бути обгрунтовані правильно і своєчасно складеними первинними бухгалтерськими документами або результатами інвентаризації та звірки розрахунків.