Звіт про проходження практики на ТОВ "Автопарк"

Суму власного обігового капіталу підприємства розраховують за такою формулою:

СКПРО =ОА –ДЗК0 –КЗК,

де СКпро  — сума власного обігового капіталу, сформованого підприємством;

>ОА — загальна  сума оборотних активів підприємства;

>ДЗК0 —  сума довгострокового позикового  капіталу, використовуваного на  фінансування оборотних, активів  підприємства;

>КЗК — сума  короткострокового позикового капіталу, залученого підприємством.

Управління власним капіталом  пов'язано лише з забезпеченням  ефективне використання вже накопиченої  його частину, але й формуванням  власних фінансових ресурсів, які  забезпечують майбутнє розвиток підприємства. У процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів вони класифікуються за найважливішими джерелами цього формування.

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів. Основне місце належить прибутку, що залишається у розпорядженні  підприємства, — вона формує переважну  частину його власних фінансових ресурсів.

Певну роль складі внутрішніх джерел грають також амортизаційні відрахування; хоча суму власного капіталу підприємства де вони збільшують.

Інші внутрішні  джерела не грають помітну роль у  формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх  джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового чи акціонерного капіталу. Для окремих підприємств однією з зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може бути надана їм безплатна фінансову допомогу (зазвичай, такої допомоги виявляється лише окремим державних підприємств різного рівня).

До інших  зовнішніх джерел формування власних  фінансових ресурсів входять безплатно  передані підприємству матеріальні  і нематеріальні активи,включаемие у складі його балансу.

Примножування власного капіталу підприємства пов'язано першу чергу, з управлінням формуванням його власних фінансових ресурсів. Основне завдання цього управління забезпечення необхідного рівня самофінансування розвитку господарську діяльність підприємства у майбутньому періоді.

Для узагальнення інформації стану війни і русі статутного капіталу (>складочного  капіталу, статутного фонду) організації  призначений рахунок 80 "Статутний  капітал".

Сальдо за рахунком 80 "Статутний капітал" має відповідати  розміру статутного капіталу, зафіксованим в установчих документах організації. Записи за рахунком 80 "Статутний капітал" виробляються для формування статутного капіталу, соціальній та випадках збільшення і зменшення капіталу лише після внесення відповідних змін в установчі документи організації.

Після державної  реєстрації речових організації  її статутний капітал у сумі вкладів  засновників (учасників), передбачених установчими документами, відбивається за кредитами рахунки 80 "Статутний  капітал" в кореспонденції з рахунком 75 "Розрахунки з засновниками". Фактичне надходження вкладів засновників проходить за кредиту рахунки 75 "Розрахунки з засновниками" в кореспонденції зі своїми рахунками з обліку коштів та інших цінностей.

Аналітичний облік  за рахунком 80 "Статутний капітал" організується в такий спосіб, щоб забезпечувати формування інформації з засновникам організації, стадіям формування капіталу і видам акцій.

Рахунок 80 також  застосовується для узагальнення інформації стану війни і русі вкладів  у загальне майно за договором  простого товариства. І тут рахунок 80 іменується "Вклади товаришів".

Майно, внесена  товаришами у просте товариство має  значення їхніх вкладів,приходуется  по дебету рахунків обліку майна (51 "Розрахункові рахунки", 01 "Основні кошти", 41 "Товари" та інших.) і кредиту рахунки 80 "Вклади товаришів". За повернення майна товаришам при припинення договору простого товариства у бухгалтерському обліку виробляються зворотнізаписи.Аналитический облік за рахунком 80 "Вклади товаришів" ведеться за кожному договору простого товариства кожного учасникадоговора.Под номером 80 упорядники плану рахунків розуміють двоє геть різних рахунки: власне "Статутний капітал" і "Вклади товаришів".

«Капітал є  вкладення власників і прибуток, накопичену весь час діяльності організації" (пункт 7.4 концепції бухгалтерського обліку трапилося в ринковій Росії). На рахунку 80 "Статутний капітал" враховується не весь капітал організації, лише та його частину, яка вказується у її статуті, звідси виникло і назву цієї маленької частини капіталу.

Статутний капітал - це мінімальний розмір майна організації, що гарантує інтереси її кредиторів. За рішенням засновників (учасників) величина статутного капіталу може збільшуватися чи зменшуватися, та заодно мають вноситися відповідні зміни до статут про те, щоб сальдо рахунки 80 "Статутний капітал" відповідало розмірі статутного капіталу, зафіксованої у статуті.

Статутний капітал  акціонерних товариств дорівнює від номінальної вартості їх акцій  незалежно від фактично сплаченої  них ціни. Аналогічно статутний капітал ТОВ дорівнює від номінальної вартості часткою його.

Деякі організації (повне товариство, товариство на вірі (командитне)) за законодавством немає  у складі установчих документів статуту, тому в них сума коштів, внесених засновниками, називається складовим капіталом.

Зовні рахунок  здається символічним, оскільки з нього  немає руху, але саме його служить  першоджерелом, що дає життя підприємству і це життя які підтримують.

Багатьом організаційно-правових форм організацій законом передбачається мінімальний величину статутного капіталу (наприклад, для ВАТ - щонайменшетисячекратной, для ЗАТу і ТОВ - щонайменшестократной суми мінімальної відстані оплати праці, встановленого федеральним законом на дату державної реєстрації речових суспільства). Це за захистом інтересів кредиторів організації.

Збільшення  статутного капіталу організації може або з допомогою її ж таки джерел (додаткового капіталу, нерозподіленого  прибутків і ін.) або додаткових вкладів учасників.

 

9. Облік інвестицій

З 26.04.08 По 26.04.08

Правила обліку, звітності і розкриття інформації викладені у П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”.

Відповідно  до П(С)БО 2 “Баланс”, фінансові інвестиції – активи, якими володіє підприємство у цілях збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо.), збільшення вартості капіталу чи інших вигод для інвестора

Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладень) в цінних паперів інших підприємств, облігації державних підприємств і місцевих позик, в Статутний капітал інших підприємств, створених біля країни й і ін. Схема: Класифікація інвестицій представленій у додатку № 4 .

Рахунок № 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунка:

№ 141 «Інвестиції  пов'язаним сторін у методу участі у капіталі»

№ 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам»

№ 143 «Інвестиції  незв'язаним сторонам»

На дебеті активного  рахунки № 14 «Довгострокові фінансові  інвестиції» відбивається вартість довгострокових інвестицій, на кредиті  – їх вибуття (списання) чи зниження вартості, і навіть отримання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методу участі у капіталі.

Аналітичний облік  довгострокових фінансових інвестицій ведеться за видам довгострокових фінансових вливань та інвестування. У цьому побудова аналітичного облік має забезпечувати можливість отримання довгострокові фінансових вкладах у об'єкти, як у країни, і там.

Початкова вартість інвестицій у облігаціях оцінюється за вартістю їх придбання. Якщо інвестиції здійснюються між датами сплати відсотків, то неоплачений відсоток розраховується на дату придбання. Якщо інвестиції в цінних паперів мають довгостроковому характері, то відмінність між вартістю придбання облігації та вартістю його погашення мусить бути замортизована.

 

10 Облік основних  засобів і нематеріальних активів

З 27.04.08 По 29.04.08

Для виробничої діяльності підприємству необхідні  кошти (кошти праці); вони багаторазово беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт, не змінюючи у своїй своєї речовинно- натуральної форми.

У разі початку  ринкової економіки завданнями бухгалтерського  обліку є правильний розвиток та своєчасне  відбиток надходження, вибуття і  переміщення основних засобів, контролю над їх наявністю і збереженням у місцях експлуатації; вчасна й точне літочислення зносу основних засобів і знайти правильне його свій відбиток у обліку; визначення витрат з ремонту контролю над раціональним використанням коштів, виділених цієї мети; виявлення невикористовуваних, зайвих об'єктів основних засобів; оперативне забезпечення необхідною інформацією керівництва підприємства про стан основних засобів шляхом автоматизаціїучетно-вичислительних робіт з урахуванням сучасних засобів обчислювальної техніки.

Задля більшої  всього вищевказаного в обліку кошти підрозділені на однорідні групи. Встановлено єдина класифікація основних засобів, відповідно до якому вони діляться:

>o по функціональному призначенню.Предназначени до створення необхідних умов здійснення виробництва послуг;

>o за рівнем використання кошти діючі;

>o за належністю кошти власні.

У консалтингової компанії «Центр підтримки підприємств» приймання в основних коштів здійснюється комісією, призначеної цих цілей  наказом чи розпорядженням керівника  підприємства. Зазвичай, для підприємства створюється постійно діючу комісію. У її склад включають керівника, головного бухгалтера, бухгалтера, інженера технічно безпеки. На прийняті експлуатацію об'єкти комісія оформляє "Актприемки-передачи основних засобів" форми №ОС-1 у одному примірнику. У документі записується докладна характеристика об'єкта, джерело придбання (спорудження), рік випуску чи будівлі, дата входження у експлуатацію, результати випробування, відповідності технічних умов, висновок комісії. Вказується також, хто взяв, і хто здав й необхідні відомості для нарахування зносу у ній.

Цей акт складається  за кожен окремий об'єкт основних засобів. Упорядкування загального акта сталася на кілька прийнятих  об'єктів основних засобів допускається тільки до господарського інвентарю, інструмента, устаткування й т.п., коли ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість будівництва і приймаються одночасно. До нього додається необхідна технічну документацію, належитьпринимаемому об'єкту (паспорти, специфікації,комплектовочная відомість та інших.), які потім передається матеріально відповідальних осіб за місцем експлуатації основних засобів. Повністю оформлений акт разом із доданої технічної документацією передається затвердження керівнику підприємства, потім у бухгалтерію.

У бухгалтерії за кожен об'єкт основних засобів заводитьсяИнвентарная картка обліку основних засобів формою №ОС-7. У ньому вказується найменування об'єкта основних засобів, найменування заводу-виготовлювача, коротка індивідуальна характеристика об'єкта, місце експлуатації, початкова вартість об'єкта, норма амортизаційних відрахувань, дата випуску й час входження у експлуатацію об'єкта, джерело придбання (фінансування).

Порядок відображення вибуття основних засобів залежить причини цього. Найчастіше кошти  вибувають з таких причин: часткової чи повної ліквідації; недостачі, виявлених інвентаризацією.

Якщо об'єкт  основних засобів став непридатним  і реалізувати його безоплатно іншому підприємству задля її подальшого використання неможливо, він підлягає списанню. Підприємство проти неї списувати з балансу будинку, споруди, устаткування, транспортні засоби та іншого майна, яке у категорію основних засобів, якщо вони зношені або морально застаріли.

Для списання які  прийшли непридатність об'єктів  основних засобів, аналогічно, як й у приймання, створюється спеціальна комісія. На пред'явлений до списанню об'єкт комісійні "Акт про ліквідацію основних засобів" форми №ОС-4. У ньому вказуються найменування об'єкта, рік виготовлення чи будівлі, дати надходження на підприємство й нам входження у експлуатацію, інвентарний номер, місце експлуатації, початкова вартість, знос, обгрунтування необхідності списання з балансу. На зворотному боці акта вказуються витрати з ліквідації об'єкту і надходжень від ліквідації (коли такі є).

Нематеріальні активи зараховуються до склад нематеріальних активів виходячи з акта приймання принаймні створення або надходженню на підприємство чи закінчення робіт з доведення їх до, придатного до використання у запланованих цілях. За наявності охоронного документа, виданого уповноваженим державним органом і що підтверджує права на нематеріальні активи, як облікової одиниці то, можливо зазначений охоронний документ як еквівалент прав, що випливають із цього охоронного документа.

У разі придбання  нематеріальних активів виходячи з ліцензійних, авторських чи інших передбачених законодавством договорів, як дисконтних одиниць приймаються відповідні ліцензії і договори .

Є кілька основних видів надходження нематеріальних активів.

1. Придбання  нематеріальних активів за плату.

Витрати у придбанні  нематеріальних активів ставляться до довгостроковим інвестиціям і  відбиваються по дебетусч. 08 “Капітальні  вкладення” з кредиту розрахункових, матеріальних та інших рахунків. Після  прийняття на облік нематеріальних активів їх відбиває по дебету >сч. 04 з кредиту >сч. 08