Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Мая 2012 в 10:00, курсовая работа
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку на сьогодні залишається однією з найпоширеніших. Проте останніми роками велика кількість змін в обліку, припинення централізованого забезпечення бланками облікових регістрів, невідповідність змісту облікових регістрів системі записів господарських операцій в них, яка швидко змінюється, призвели до того, що рівень та ефективність застосування журнально-ордерної форми значно знизились. Цьому сприяло також введення податкового обліку.
Вступ
1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку
2. Суть і застосування журнально-ордерної форми обліку
3. Методика ведення журнально-ордерної форми обліку на підприємстві
Висновки
Список використаної літератури
На початок року невиплачені суми депонованої заробітної плати із реєстрів за попередній рік переносяться у реєстр депонованої заробітної плати поточного року.
Підприємства, які не застосовують рахунки класу 8 "Витрати за елементами" у складі Журналу 5 ведуть розділ III "Витрати діяльності".
Дані за рядком 9 "Усього за розділом ІІІ" з граф 3-16 Журналу 5 переносяться до Головної книги. Підсумки рядків за графами 3-16 і за графами 18-23 (із журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7) наводяться у відповідному рядку графи 24 як фактичні витрати за наведеними напрямами (статтями) витрат операційної і надзвичайної діяльності, а в графі 25 накопичуються такі дані для складання звітності за період з початку року.
У графі 2 по рядках 1.1-1.6 розділу III підприємства вказують об'єкти витрат (види, групи продукції, послуг основного виробництва, об'єкти будівництва, допоміжні (підсобні) виробництва). У графах 3 і 4 цього розділу і розділів III А і III Б підприємства витрачання виробничих запасів можуть наводити за сумою їх облікової вартості та сумою розподілених транспортно-заготівельних витрат.
Підприємства, які застосовують одночасно рахунки класу 8 "Витрати за елементами" і класу 9 "Витрати діяльності" у складі Журналу 5 А, ведуть розділи III А "Витрати діяльності" і III Б "Витрати за елементами".
На підставі первинних облікових документів (та/або аркушів-розшифровок) на витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи тощо записуються дані у графи 3-12 розділу III Б за складовими відповідних елементів витрат. У графи 14-19 розділу III Б з журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з аркушів-розшифровок до них) записуються дані про складові відповідних елементів витрат.
Підсумкові дані (рядок 6 "Усього за розділом III Б") за графами 3-12 з розділу III Б "Витрати за елементами" разом з підсумком за відповідними рахунками у графах 3-15 розділу ІІІ А записуються до підсумкового рядку 10 "Разом за розділами III А і ІІІ Б" розділу ІІІ А Журналу 5 А, а звідти - до Головної книги.
Підсумкові дані (графа 20) розділу III Б переносяться у розділ III А до відповідної статті (напряму) витрат за графами 17 (з кредиту рахунку 80 "Матеріальні витрати"), 18 (з кредиту рахунку 81 "Витрати на оплату праці"), 19 (з кредиту рахунку 82 "Витрати на соціальні заходи"), 20 (з кредиту рахунку 83 "Амортизація"), 21 (з кредиту рахунку 84 "Інші операційні витрати"). Дані підсумкового рядку 9 розділу III А за графами 16-21 також заносяться до Головної книги.
У графі 21 розділу III Б накопичуються дані за складовими елементів витрат за період з початку звітного року, включаючи звітний (поточний) місяць.
У графі 23 розділу ІІІ А накопичуються дані про складові витрат діяльності (рахунки, субрахунки, статті) за період з початку звітного року.
У розділі IV узагальнюються аналітичні дані про операції з товарами і торговою націнкою.
Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У відомості визначаються сума і рівень транспортно - заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.
Записи у Відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць (або за більш короткий проміжок часу - декада тощо).
У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, зі складу в цех, з цеху в інший цех, склад тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути між собою рівними.
Журнал 6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій (за кредитом рахунків 70. 71, 72. 73, 74, 75, 76, 79).
У Відомості 6.1 накопичуються дані про окремі складові доходів підприємства.
Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань
У Журналі 7 відображаються операції про зміни у складі власного капіталу підприємства, про нарахування, одержання і витрачання забезпечень, майбутніх витрат і платежів і коштів цільового призначення (за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46. 47, 48, 49). Відомості 7.1, 7.2, 7.3 забезпечують накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання прибутку, забезпечень майбутніх витрат і платежів за період з початку поточного року.
Аналітичний облік в розрізі об'єктів позабалансового обліку ведеться у Відомості 8, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року (до граф 1-6). За простою системою позиційним способом заносяться дані до граф 1-6 - про надходження (одержання, надання тощо), до граф 7-12 — про вибуття (використання, списання, повернення, сплату тощо) об'єктів позабалансового обліку (орендовані основні засоби, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, устаткування, прийняте для монтажу, матеріали, прийняті для переробки, товари, прийняті на комісію, списана дебіторська заборгованість, невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей та ін.). На кінець кожного місяця наводиться вартість залишку об'єктів позабалансового обліку (графа 5) як результат підрахунків показників у цій графі на початок місяця, записів за поточний місяць у цій графі, а також у графах 8 і 11. При необхідності Відомість 8 продовжується додатковими аркушами такого самого змісту і формату.
Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо.
Сума підсумків Журналу за горизонтальним підрахунком (сума рядків) дорівнює сумі підсумків цього самого Журналу за вертикальним підрахунком (сума граф).
Регістри бухгалтерського обліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки) за всіма господарськими операціями заповнюються в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, — у відповідних вимірниках іноземної валюти.
Відомості аналітичних даних заповнюються, як правило, після складання Журналу.
Журнально-ордерна форма с найбільш оптимальною паперовою формою обліку. При належній організації документообігу вона дозволяє швидко одержувати підсумки та готувати дані для звітності. Але, разом з тим журнально-ордерній формі обліку властивий ряд недоліків, що робить її незручною і непридатною для використання в сучасних умовах. Серед них - ліквідація хронологічного запису (в США, Великобританії та інших країнах хронологічний Журнал ведеться обов'язково); ліквідація логічно обґрунтованих проводок за кожним первинним документом та заміна їх обліковими записами. При журнально-ордерній формі значно ускладнюється комп'ютеризація обліку, тому що багатографні регістри журналів-ордерів і відомостей до них не можуть бути належним чином відображені на екранах комп'ютерів та роздруковані принтерами. Крім того, комп'ютеризації перешкоджає величезна кількість варіантів журнально-ордерної форми, що виникли на різних підприємствах. Переваги і недоліки журнально-ордерної форми обліку наведені в таблиці 1.
Переваги | |
1. Скорочення кількості записів та поліпшення техніки обліку
| Система облікових записів досить проста. Побудова записів виключає необхідність в складанні різних проміжних регістрів, що пов'язують три стадії облікового процесу: документів, регістрів і звітності. Внаслідок цього прискорюється обліковий процес, зменшується кількість помилок, допущені помилки легко виявляються і облік стає аналітичним і наочним |
2. Підпорядкування регістрів цілям обліку і аналізу
| Полегшується одержання даних, необхідних для складання звітності. Показники звітності одержуються з даних поточного обліку без додаткових вибірок. Регістри містять дані для проведення оперативного аналізу |
3. Взаємний контроль записів в облікових регістрах
| Будова регістрів журнально-ордерної форми передбачає чітку систему взаємного контролю підсумкових показників, що одержувались в облікових регістрах. В них передбачається порядок розрахунку підсумків за місяць, при якому підсумки підраховувались по документах. на підставі яких здійснювались облікові записи, жорстка регламентація журналів-ордерів і відомостей |
4. Оперативність
| Дозволяє в значній мірі полегшити працю облікових працівників, знизити її трудомісткість, підвищити оперативність і достовірність даних бухгалтерського обліку
|
Недоліки
| |
1. Непристосованість до комп'ютерної обробки даних | Ця форма обліку була розрахована на ручну працю. 3 журнально-ордерної форми важко перейти на комп'ютерну |
2. Складна побудова регістрів | Мас складну будову окремих регістрів, різну структуру журнал - ордерів і відомостей |
3. Високий рівень кваліфікації обліковців | Потребує досить високого рівня підготовки облікових працівників, відокремлення дебетових оборотів по рахунках в Головній книзі від кредитових (в журналах-ордерах), ускладнені форми ряду журналів-ордерів. які раніше пристосовувалися до раніше діючої складної і громіздкої звітності |
1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 р.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1998 p. зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 991/3684 від 21 червня 1999 p. "Загальні вимоги до фінансової звітності".
3. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М., Шулепова С.М. Організація бухгалтерського обліку. – Житомир; ЖІТІ, 2000.
4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТТ, 2000.
6. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. — Київ, 2001.
7. Кляцький М. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку за умов нової облікової політики // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. - № 9.
8. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29 грудня 2000 p.
9. Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу //' Затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 7 березня 2001 р. № 49.
10. Пархоменко В. Регістри облікових записів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. - № 2.
11. Пушкар М.С. Теоретичні основи бухгалтерського обліку. – Тернопіль, 1998.
12. Скирпан О.П., Палюх М.С. Бухгалтерський облік : Навчальний посібник. – Тернопіль: Економічна думка, 2002.