Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2013 в 10:03, лекция
1. Економічний зміст і значення обліку
2. Вимірники в обліку
3.Організація бухгалтерського обліку
Тема 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку
1. Економічний зміст і значення обліку
2. Вимірники в обліку
3.Організація бухгалтерського обліку
Література
1. Економічний зміст і значення обліку
Бухгалтерський облік здебільшого називають мовою бізнесу. І це дійсно так. Облік — мова бізнесу.
Тлумачень поняття «облік» досить багато. Це пов'язано з тим, що до кінця 1960-х років домінувало класичне визначення бухгалтерського обліку. Облік розглядали, перш за все, як спосіб відображення господарської діяльності підприємства, реєстрації у грошовому вимірнику господарських операцій, їх узагальнення та висвітлення у звітності, тобто як «фотографування».
Починаючи з
1970-х років, набула поширення нова
концепція поняття сутності і
змісту бухгалтерського обліку, основним
положенням якої є твердження, що облік
має бути спрямований не на забезпечення
обліковою інформацією
Цікаве визначення бухгалтерського обліку дає Американський інститут дипломованих бухгалтерів: бухгалтерський облік - це інформаційна система, яка вимірює, обробляє і передає фінансову інформацію про об'єкт обліку.
За Законом
України «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні»
Відтак значення бухгалтерського обліку в системі економіки підприємництва є велике і, вочевидь, вирішальне, оскільки в міру нагромадження та опрацювання облікової інформації приймаються важливі, стратегічні управлінські рішення.
Отже, облік - це інформаційна система, що базується на таких принципах:
обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів інформації;
повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, тому особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
нарахування та відповідності доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно віддати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій оцінці;
періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу для складання фінансової звітності.
Функціонування облікової системи за такими принципами дає можливість забезпечити кінцеву мету бухгалтерського обліку - надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень.
Фінансовий облік - це облік, організований для формування вартісних показників підприємства, що необхідні для виявлення зовнішніх зв'язків (бюджет, банки, постачальники, покупці тощо). Він є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання.
Управлінський (внутрішньогосподарський) - облік, у якому формуються показники для різних внутрішніх та зовнішніх потреб: обчислення собівартості придбаних матеріалів, готової продукції, виконаних робіт, наданих послуг; визначення витрат, розрахунку доцільності виконання робіт тощо. Такий облік становить комерційну таємницю підприємства.
Основні завдання бухгалтерського обліку:
• дотримання Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні;
• облік, аналіз і перевірка інформації про господарську діяльність;
• контроль за виконанням завдань виробництва щодо кількості, якості й асортименту;
• контроль за зберіганням власності підприємства;
• виявлення невикористаних резервів;
• контроль за оплатою праці;
• облік, аналіз і контроль за заощадженням і використанням коштів;
• контроль за рівнем рентабельності виробництва продукції;
• виявлення резервів подальшого збільшення виробництва;
• забезпечення наявності первинної документації;
• побудова обліку на підприємстві.
Для успішного виконання завдань, що стоять перед бухгалтерським обліком, він має відповідати певним вимогам:
• порівнянності його показників з показниками плану;
• своєчасності;
• точності й об'єктивності показників;
• повноти, чіткості, точності й достовірності;
• економічності.
Бухгалтерський облік має свою символіку (рис. 1). У 1944 р. відомий французький вчений Жан Батіст Дюмарже (1874 - 1946), автор "позитивної" теорії бухгалтерського обліку на відміну від юридичної доктрини обліку, створив міжнародний герб бухгалтерів, який складається з трьох фігур: сонця - бухгалтерський облік освітлює господарську діяльність; ваги - баланс; кривої Бернуллі, яка символізує те, що облік, який виник одного разу, буде існувати вічно, та девізу: "Наука, довіра, незалежність!"
Рис. 1. Международний герб бухгалтерського обліку
2. Вимірники в обліку
Вимірювання - це вираження об'єкта обліку в певних одиницях вимірювання (натуральних, уречевлених, трудових та вартісних).
Для безперервного спостереження, вимірювання та відображення процесів виробництва у бухгалтерському обліку використовують такі вимірники:
• натуральні;
• трудові;
• грошові.
Натуральні вимірники - це різні одиниці вимірювання, за допомогою яких на підприємстві обліковується кількість наявних матеріальних цінностей і виконаних робіт. Такими вимірниками є міра довжини, маси, об'єму тощо.
Використання в обліку натуральних вимірників дає змогу підвищити точність урахування наявності та руху матеріальних цінностей і виконуваних робіт, а отже, посилюється контроль за їх зберіганням та використанням. Проте сфера натуральних вимірників є обмеженою, оскільки кожен із них призначений тільки для обліку певного виду матеріальних цінностей. У жодному натуральному вимірнику не можна відобразити всі матеріальні засоби підприємства. Отже, серед цих вимірників немає загального, тобто такого, яким можна було б виразити всі засоби.
Трудовий вимірник - це виражена в часі одиниця вимірювання людської праці - година або робочий день певної тривалості. Це вимірник, що відображає кількість (обсяг) праці, затраченої на виконання певних робіт.
Грошовий вимірник - на відміну від натурального, є загальним (спільним для всіх) вимірником. У ньому можна виразити всі ресурси господарства: затрати, засоби, джерела тощо.
У бухгалтерському обліку всі вимірники органічно пов'язані, оскільки системно характеризують обліковий процес підприємства.
3. Організація бухгалтерського обліку
З переходом
до ринкової економіки і ускладнення
господарських зв'язків
Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці. Основні передумови раціональної організації обліку на підприємстві такі.
Вивчення структури, особливостей технології й організації виробництва. Вивчення структури підприємства, умов роботи його виробничих підрозділів, постачальницької і збутової діяльності забезпечує правильну організацію обліку господарських процесів, встановлення взаємовідносин окремих підрозділів підприємства з бухгалтерією, визначення порядку документації господарських операцій і документообігу, реєстрації господарських операцій в системі рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядку узагальнення облікової інформації. При цьому визначають також технічні засоби одержання облікової інформації, використання обчислювальної техніки, склад і кваліфікацію облікового персоналу та інші конкретні умови ведення обліку на підприємстві.
Вивчення характеру й обсягу необхідної інформації. В умовах ринкової економіки підприємства й організації здійснюють свою діяльність самостійно, але за умов конкуренції, коли їх самостійні дії обмежуються можливістю кожного з них впливати на загальні умови обліку товарів на ринку, коли підприємство повинне стимулювати виробництво саме тих товарів, яких потребують споживачі. Для ринкової економіки притаманними є такі процеси і явища, як конкуренція, вільне ціноутворення, що складаються під впливом витрат, попиту або на їх поєднанні. У зв'язку з цим виникає потреба в організації такого внутрішньогосподарського обліку, який, будучи часткою бухгалтерського (фінансового) обліку, виконував би завдання, пов'язані з управлінням як підприємства в цілому, так і внутрішніми підрозділами, починаючи із ступеню проектування нового товару і закінчуючи його реалізацією. Оскільки така інформація забезпечується за допомогою бухгалтерського обліку, то головним бухгалтером разом з керівними працівниками повинно бути завчасно визначено обсяг інформації, її зміст и строки подання. Графік подання обліково-аналітичної інформації із зазначенням посадових осіб, які несуть відповідальність за об'єктивність і своєчасність її надання, затверджується керівником підприємства. Вивчення законодавчих і нормативних актів щодо обліку і звітності. Бухгалтерський облік на підприємствах і в організаціях є складовою ланкою в загальній системі народногосподарського обліку. Тому він повинен здійснюватися відповідно до чинних законодавчих актів, затверджених урядом, та нормативних актів Міністерства фінансів і Держкомстату України про порядок організації обліку на окремих ділянках (наприклад, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; про ведення касових операцій; про порядок складання звітів і балансів тощо), а також галузевих інструкцій (наприклад, щодо планування, обліку і калькулювання собівартості продукції тощо).Тільки у такому випадку буде забезпечена єдність методології обліку й одержання звітної інформації, необхідної для контролю, аналізу й оперативного управління як окремим господарством, так і економікою країни в цілому.
Информация о работе Загальна характеристика бухгалтерського обліку