Взаємозв’язок синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку

     Облік, що здійснюється за допомогою синтетичних  рахунків, називається синтетичним  обліком. Цей облік необхідний для одержання узагальненої інформації про діяльність господарства, аналізу цієї діяльності і планування. Проте для оперативного керівництва господарством і контролю за збереженням і раціональним використанням ресурсів замало тільки узагальненої інформації, потрібна детальніша інформація про наявність і зміни кожного виду засобів, джерел, здійснення певних господарських процесів. Так, потрібна інформація як про загальну вартість виробничих запасів та їх використання, так і про запаси конкретних видів матеріальних цінностей за їх найменуваннями, сортами, розмірами тощо; в обліку розрахунків по оплаті праці, крім узагальненої інформації, потрібні відомості про розрахунки з кожним окремим працівником і т. д. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

     Аналітичними  називають рахунки, призначені для  обліку наявності і змін конкретних видів засобів, їх джерел і господарських  процесів.

     Облік, що здійснюється за допомогою аналітичних  рахунків, називається аналітичним  обліком.

     Кількість аналітичних рахунків по відповідному синтетичному рахунку визначається кожним підприємством залежно від наявності об'єктів, що підлягають обліку. В аналітичному обліку, поряд з грошовим, використовують натуральні й трудові вимірники.

     Синтетичні  й аналітичні рахунки тісно взаємопов'язані між собою, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні і ті ж господарські операції, але з різним ступенем деталізації; на синтетичному рахунку – загальною сумою, а на аналітичних рахунках до нього – частковими сумами. Коли дебетується або кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються і кредитуються відповідні аналітичні рахунки до нього. Звідси, обороти і залишки аналітичних рахунків в підсумку повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного рахунка, який їх об'єднує. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах, які треба знайти і негайно виправити;:

     Правильність  облікових записів на аналітичних  рахунках періодично перевіряється  за допомогою інвентаризації, що забезпечує достовірність показників про їх залишки.

     Рахунки аналітичного обліку можуть об'єднуватися безпосередньо відповідним синтетичним  рахунком (наприклад, рахунки «Виробництво», «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», «Розрахунки з підзвітними особами» та ін.). Проте в окремих випадках виникає необхідність у додатковому групуванні однорідних аналітичних рахунків в межах синтетичного і рахунка для отримання узагальнених показників (по групі аналітичних рахунків), необхідних для управління, складання балансу та інших форм звітності. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків. Так, по синтетичному рахунку «Товари» аналітичні рахунки групують за субрахунками: «Товари на складі», «Товари в торгівлі», «Товари на комісії», «Тара під товарами»; по рахунку «Каса» – за субрахунками: «Каса в національній валюті», «Каса в іноземній валюті» тощо. Подальшою деталізацією субрахунків є аналітичні рахунки, які відображають наявність і зміни окремих об'єктів за найменуваннями, розмірами, сортами, місцем знаходження (зберіганням, експлуатацією), матеріально відповідальними особами тощо. Субрахунки об'єднують відповідні групи аналітичних рахунків і, в свою чергу, узагальнюються синтетичним рахунком.

     За  способом групування та узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.

     Синтетичні  рахунки – це балансові рахунки, що узагальнюють облік господарської діяльності підприємства. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вимірнику називається синтетичним обліком. Облік на синтетичних рахунках використовують при заповненні балансу підприємства і відповідних форм звітності. До синтетичних рахунків належать рахунки: «Основні засоби», «Нематеріальні активи», «Виробничі запаси», «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та ін.

     Для детальної характеристики об'єктів  бухгалтерського обліку використовуються аналітичні рахунки, в яких крім вартісного (грошового) вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники. Облік наявності та змін окремих видів і об'єктів господарських засобів та джерел їх утворення з використанням різних вимірників називається аналітичним обліком.

     Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв'язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету і кредиту кожного аналітичного рахунка те ж саме, що й синтетичного рахунка; сума сальдо, сума оборотів на дебеті, сума оборотів на кредиті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

     Усі господарські операції відображаються на синтетичних і аналітичних  рахунках бухгалтерського обліку з  використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція водночас записується на двох взаємопов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі – по дебету одного рахунка і водночас по кредиту другого. Ці записи дають змогу досягти рівності активу і пасиву бухгалтерського балансу.

     За допомогою подвійного запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку забезпечується контроль, тому що кожна операція в однаковій сумі відображається по дебету одного і по кредиту другого бухгалтерського рахунків, чим і досягається рівність підсумків записів по дебету рахунків підсумкам записів по кредиту рахунків.

     Подвійний запис, що відображає відповідний взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками, прийнято називати кореспонденцією  рахунків. На рахунках бухгалтерського  обліку всі господарські операції записуються у послідовності їх здійснення, тобто в хронологічному порядку. Така реєстрація господарських операцій дістала назву хронологічного запису.

     Для більшої деталізації до синтетичного обліку нерідко вводяться субрахунки. Субрахунок – це синтетичний рахунок другого порядку. Особливість субрахунків полягає в тому, що на них як правило немає необхідності робити записи. Дані на субрахунках одержують групуванням аналітичних рахунків при складанні оборотних відомостей. Наприклад, головний (першого порядку) синтетичний рахунок «Розрахунки з покупцями та замовниками» розподіляється на субрахунки «Розрахунки з вітчизняними партнерами», «Розрахунки з іноземними партнерами».

     Для контролю за правильністю й відповідністю записів по синтетичних і аналітичних рахунках щомісяця складаються оборотні відомості, в яких відображаються початкові й кінцеві залишки та операції по дебету і кредиту даного синтетичного рахунка, виконані за даний звітний період (місяць, квартал, рік).

     До позабалансових рахунків належать рахунки «Орендовані необоротні активи», «Активи на відповідальному зберіганні», «Контрактні зобов'язання» та ін., тобто рахунки, на яких обліковуються цінності, що не належать нашому підприємству; метод подвійного запису не використовується; при надходженні матеріальних цінностей позабалансовий рахунок дебетується, а при використанні – кредитується.

     

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 
 

Завдання  №1  

 
 

Завдання  № 2

 

Завдання  № 3

Дебет        281рах.      Кредит              Дебет        631рах.      Кредит

 
 
 
 
 
 
 
 

Дебет        91рах.      Кредит                Дебет        661рах.      Кредит

 

 
 
 
 
 
 
 

Дебет        301рах.      Кредит             Дебет        311рах.      Кредит