Взаємозв’язок синтетичних і аналітичних рахунків бухгалтерського обліку

ЗМІСТ 

Вступ………………………………………………………………………………

1. Теоретична  частина: Взаємозв’язок синтетичних  і аналітичних рахунків бухгалтерського  обліку……………………………………..……………………

2.Практична  частина……………………..………………………………………

Список  літератури………………………………….………………………….…

     ВСТУП

    Поняття облік у широкому розумінні означає  спостереження, вимірювання та реєстрацію певних природних і суспільних явищ. Для людей важливим є облік  того, що впливає на суспільство, й  об'єктом особливої уваги є  господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ. Господарська діяльність – це будь-яка діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних благ. Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності, надання повної і правдивої інформації для прийняття рішень. В Україні господарський облік поділяють на 3 види: оперативний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання й обробки інформації, функції. Бухгалтерський облік відображає господарську діяльність підприємств, організацій і установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх формування, всі господарські процеси і результати діяльності.

    Бухгалтерський  облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований, використовує властиві йому способи опрацювання інформації. Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства. Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування – облік – аналіз – регулювання) виконує такі функції: інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну.

     ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

    Взаємозв'язок синтетичних і аналітичних рахунків

    бухгалтерського обліку

     Бухгалтерський  облік має велику кількість об'єктів. Тільки різновидів товарно-матеріальних цінностей вчені нараховують  декілька мільйонів. Щоб отримати інформацію про господарські засоби, джерела  їх утворення, зобов'язання, господарські процеси та інші об'єкти обліку, необхідно все це згрупувати на бухгалтерських рахунках. Система рахунків також передбачає вертикальну (ієрархічну) та горизонтальну (інформаційні зв'язки) структуру. При цьому необхідно пам'ятати, що рахунки – це елементи системи рахівництва, а інформаційні зв'язки між ними здійснюються за допомогою проводок. Горизонтальні зв'язки проявляються через кореспонденцію рахунків, виражену подвійним записом даних про факти господарської діяльності. Вертикальні зв'язки виражені в підпорядкуванні інформаційних рівнів синтетичного та аналітичного обліку – синтетичних і аналітичних рахунків. Вертикальний розріз в інформаційній системі бухгалтерського обліку представляє собою структуру, що складається з кількох рівнів, кожний з яких виконує свої інформаційні функції в системі управління підприємством.

     Виділення таких рівнів зумовлене потребами управління. Для оперативного управління і керівництва роботою підприємства, контролю та планування обсягу матеріально-технічного постачання; для контролю за збереженням всіх видів власності необхідний детальний облік витрат на виробництво; для здійснення розрахунків з працівниками (персоналом), з постачальниками, з бюджетом також необхідні конкретні дані, що детально характеризують всі сторони діяльності підприємства. Для управління, керівництва, контролю і планування господарських процесів, організації розрахунків з робітниками, замовниками, бюджетом, власниками у адміністрації підприємства виникає потреба в інформації, з різним ступенем узагальнення: як зведеній, так і більш детальній.

     Розглянемо  більш детально кожен з наведених  рівнів.

     Синтетичні  або, як їх ще називають, об'єднуючі  рахунки надають узагальнені  дані з економічно однорідних груп засобів, джерел їх утворення і господарських операцій. Синтетичні рахунки на практиці визначені Планом рахунків.

     Система синтетичних рахунків – це система вартісного обліку складових засобів (майна) підприємства. Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника інформація, що відображається на синтетичних рахунках, містить тільки вартісну оцінку, яка дозволяє отримати узагальнені дані про різноманітні об'єкти бухгалтерського обліку.

     Облік, що здійснюється на синтетичних рахунках, називається синтетичним (зведеним). Його дані використовуються при заповненні форм бухгалтерської звітності, передусім складанні балансу, а отже, служать для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

     Наприклад, на синтетичному рахунку 67 «Розрахунки з учасниками» міститься узагальнена інформація про всі види розрахунків з учасниками підприємства: за внесками до статутного капіталу, за виплатою дивідендів тощо. Ця інформація деталізується на субрахунках 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» та 672 «Розрахунки за іншими виплатами». Аналітичний облік ведеться по кожному засновнику в розрізі встановлених субрахунків.

     Облік конкретних виробів ведеться на аналітичних  рахунках.

     Аналітичні  рахунки використовуються для деталізації  інформації про об'єкти, що обліковуються  на синтетичному рахунку.

     Аналітичні рахунки відкриваються в розвиток певного синтетичного рахунку в розрізі його видів, частин, статей і, де це вимагається, з оцінкою інформації в натуральному, трудовому та грошовому виразах.

     Наприклад, синтетичний рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки:

     281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі», 283 «Товари на комісії», 284 «Тара під товарами», 285 'Торгова націнка». Субрахунок 281 «Товари на складі» може мати такі аналітичні рахунки: «Кондитерські вироби», «Напої» тощо. Аналітичний рахунок «Кондитерські вироби» може поділятись на аналітичні рахунки за конкретними найменуваннями сортів печива, цукерок тощо.

     Отже, аналітичні рахунки – деталізовані рахунки ІІІ-го, ІV-го, V-го і т. д. порядку, які формуються на підставі узагальненої, конкретизованої та об'єднаної на відповідному рівні інформації. Аналітичні (деталізуючі) рахунки е способом узагальнення і групування даних, що об'єднані синтетичним рахунком (вертикальні зв'язки). Система аналітичних рахунків узагальнює й водночас деталізує господарські операції за їх змістом.

     Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто для деталізованих  записів синтетичного обліку за окремими його видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

     Аналітичні  рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується  на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві.

     З метою поглибленого пізнання даних  про конкретні об'єкти дослідження  інформація аналітичних рахунків може носити нефінансовий характер. Так, синтетичний рахунок 20 «Виробничі запаси» відображає залишки запасів, надходження та витрачання в загальних сумах і тільки в грошовому виразі. Однак, для управління підприємством потрібна інформація про окремі види запасів, їх залишки та рух як в грошовому, так і в кількісному виразі. Для управління виробництвом недостатньо мати дані про загальну суму витрат, що відображаються на синтетичному рахунку 23 «Виробництво». Необхідно ще знати, з яких елементів складаються ці витрати (матеріали, заробітна плата тощо), а також з виготовленням яких виробів вони пов'язані. Саме така інформація відображається на аналітичних рахунках.

     Аналітичний облік матеріальних цінностей дозволяє визначати запаси матеріальних ресурсів в цілому і для кожного матеріалу окремо. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками та покупцями дає інформацію про взаємні розрахунки з кожним підприємством.

     Тільки  за даними аналітичного обліку, які  містять натуральні показники по кожному виду виробничих запасів, готової продукції, основних засобів можна порівняти залишки засобів в натурі. Таким чином, показники аналітичного обліку дають можливість проводити інвентаризацію, як забезпечує точність та реальність облікових показників.

     Показники аналітичного обліку використовують також  для калькуляції, тобто для визначення собівартості придбаних запасів  чи випущеної з виробництва продукції. Показники аналітичного обліку забезпечують точність калькуляції, на якій базується  в свою чергу грошова оцінка засобів бухгалтерському обліку.

     Правильно організований аналітичний облік  є важливою передумовою раціональної організації бухгалтерського обліку.

     Аналітичний облік має велике значення й для  контролю розрахунків з боржниками та кредиторами. Без такого обліку неможливо здійснювати контроль за збереженням майна підприємства, коли за нього відповідають різні матеріально відповідальні особи. На синтетичних рахунках ведеться облік лише у грошовому виразі, а для контролю більшості активів потрібні і натуральні показники.

     Згідно  принципу наближення ведення аналітичних  рахунків до місця їх оперативного використання аналітичний облік (в  натуральних показниках) ведуть там, де потрібно безпосередньо звертатися до даних, за допомогою яких можна  отримати показники, необхідні в господарській діяльності. Звідси, на великих підприємствах аналітичний облік матеріальних цінностей-матеріалів, готової продукції, основних засобів тощо – поділяється на кількісний та грошовий. Перший здійснюється в місцях знаходження (зберігання) цінностей, тобто там, де його дані потрібні для оперативних цілей, а другий – в бухгалтерії, знову-таки тому, що грошові показники використовуються, головним чином, при різних бухгалтерських розрахунках і отриманні деяких звітних показників.

     Для максимального спрощення порядку ведення синтетичного та аналітичного обліку застосовують різні прийоми. Наприклад, натуральний облік відокремлюється від вартісного, що дозволяє робити записи в грошовому вимірнику не на підставі кожного документу, а за підсумками цілого ряду однорідних документів. Може застосовуватися і так званий сальдовий метод аналітичного обліку матеріалів, при якому показники в грошовому виразі виводяться тільки раз на місяць для характеристики залишків окремих видів матеріалів, які є на підприємстві.

     Точне відображення на аналітичних рахунках господарських засобів і процесів посилює контрольні функції обліку, забезпечує раціональний, безперебійний  хід виробництва, збереження власності, сприяє ефективному використанню матеріальних і трудових ресурсів.

     Групування  засобів, їх джерел і господарських  процесів здійснюється на рахунках з  більшим або меншим ступенем деталізації. Рахунки бухгалтерського обліку, які відкривають на підставі статей балансу для обліку господарських  засобів та їх джерел, містять узагальнені (синтетичні) показники у грошовій оцінці. Зокрема, на рахунку «Основні засоби» відображають наявність і рух всіх основних засобів; підприємства (будівлі, споруди, машини, устаткування тощо); на рахунку «Матеріали» – наявність і рух всіх предметів праці даної групи; на рахунку «Постачальники» – загальну суму заборгованості всім постачальникам за одержані матеріальні цінності, а також зміни цієї заборгованості і т. д. Такі рахунки прийнято називати синтетичними.

     Отже, синтетичними називають рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику.