Власний капітал

 Вступ

Програма реформування бухгалтерського  обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого досвіду його ведення в народному  господарстві. У 2000 році сталися принципові зміни в організації і веденні  бухгалтерського обліку в Україні, які випливають із вимог міжнародних  стандартів. Здійснено перехід підприємств  і організацій на нову методологію  бухгалтерського обліку господарських  операцій, доходів, витрат і фінансових результатів на нову систему бухгалтерського  обліку.

Звітність завжди посідала особливе місце в управлінні як окремого суб'єкта підприємницької діяльності, так і держави в цілому, що зумовлено  зведеним характером її даних. На основі звітності розкривається стан виробничо-фінансової діяльності юридичних осіб та пізнається складність суспільного життя.

Інформація, отримана на основі звітності, є підставою для прийняття  управлінських рішень, оскільки розкриває  важливі економічні та фінансові  показники діяльності підприємств, і базою для розробки стратегічних планів розвитку підприємств та їх підрозділів. Забезпечення вірогідної і надійної інформації вимагає узгодження її зі світовими стандартами, які  активно впроваджуються в Україні.

Фінансова звітність складається  з таких форм: баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний  капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5), інформація за сегментами (форма № 6). У курсовій роботі розглядається склад, структуру і аналіз показників форми № 5 «Звіт про власний капітал».

Метою складання Звіту  про Власний капітал є надання  користувачам фінансової звітності  повної, правдивої та неупередженої  інформації про зміни, що відбулися  у капіталі підприємства та їх еквівалентах за звітний період. У Звіті про власний капітал наводиться узагальнена інформація про всі доходи і витрати, що впливали на акціонерний капітал протягом звітного періоду, які дають можливість користувачам оцінювати зміни у фінансовому стані підприємства та виявляти основні причини цих змін. Спеціалістами з управлінського обліку складаються внутрішні конфіденційні прогнози змін власного капіталу підприємства для керівництва підприємства. Звіт про власний капітал має надавати користувачам інформацію про спроможність підприємства як суб'єкта інвестування чи кредитування генерувати (заробляти, залучати) грошові кошти.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі.

Дана робота має за мету розглянути сутність і значення, правильність складання і подання та аналіз звіту про власний капітал на прикладі ПрАТ ПК «Поділля».   А також при розкритті даної теми, необхідно навчитися знаходити та аналізувати свої помилки, щоб на практиці їх не допускати.

Об'єктом дослідження  даної курсової роботи є приватне  акціонерне товариство  Продовольча  компанія „ Поділля”, яке розташоване в смт. Крижопіль Вінницької області.

Аналіз у курсовій роботі проводився на основі даних річних звітів досліджуваного підприємства, літературних джерел, нормативно-правових документів та періодичних видань.

На основі аналізу ПрАТ ПК «Поділля» та на матеріалах літературних джерел сформульовано висновки та пропозиції.

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

 

1.1.Суть звіту  про власний капітал, як основного  джерела економічної інформації  для прийняття управлінських рішень

Капітал підприємства –  основа нормальної діяльності підприємства. Загальні вимоги до змісту статей Звіту  про власний капітал та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності наведено у П(С)БО 5.[6]

Мета звіту - надання користувачам адекватної достовірної інформації про зміни в акціонерному капіталі (чистих активах) підприємства протягом звітного періоду.

У Звіті про власний  капітал наводиться узагальнена  інформація про всі доходи і витрати, що впливали на акціонерний капітал  протягом звітного періоду, які дають  можливість користувачам оцінювати  зміни у фінансовому стані  підприємства та виявляти основні причини  цих змін.

Сума власного капіталу на початок періоду може бути скоригована у результатізміниобліковоїполітикиабовиправленняпомилокпопередніхперіодів.

Доходи та витрати підприємства відображаються у Звіті про фінансові результати. Чистий прибуток (збиток) збільшує (зменшує) власний капітал підприємства. Крім того, є доходи та витрати, які не відображаються у Звіті про фінансові результати, а включаються безпосередньо до складу власного капіталу (наприклад, переоцінка основних засобів, довгострокові інвестиції тощо). Акціонерний капітал також змінюється в результаті дій власників, тому що учасники отримують дивіденди, підприємство випускає додаткові акції.

Інформація, подана у Звіті  про власний капітал, дає користувачам  змогу оцінювати причини та наслідки змін, щовідбуваються з власним капіталом  підприємства у результаті:

• діяльності протягом звітного періоду;
• включення окремих  прибутків та збитків безпосередньо до капіталу;
• операцій, пов'язаних з діяльністю власників;
• коригувань, пов'язаних зі зміною облікової політики.

     Метою складання  звіту про власний капітал  є розкриття  інформації  про  зміни у складі власного капіталу  підприємства  протягом  звітного  періоду. 

Звіт про власний капітал складається  за  формою,  наведеною  в  додатку  до П(С)БО 5. ( дод. А 1.1 )

Інформація, відображена  в першому розділі пасиві балансу  «Власний капітал», показує загальну картину стану власного капіталу та його окремих позицій на початок  та кінець звітного періоду. На основі цієї інформації можна провести поверховий аналіз показників, в основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування  першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому  аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих  змін та існуючі тенденції містяться  у звіті про власний капітал. Порядок складання якого регламентується  П(С)БО .

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування  його зобов’язань.

Джерелами власного капіталу є:

1. Капітал, спочатку внесений його засновниками без визначення терміну проведення;

• статутний капітал;

• пайовий капітал;
• додатковий капітал.

2. Капітал, отриманий підприємством у результаті ефективної діяльності, що залишається в його розпорядженні.

Отже, основне призначення  Звіту про власний капітал  — подання користувачам докладної, адекватної і достовірної інформації про зміни в акціонерному (власному) капіталі протягом звітного періоду, що дає інвесторам можливість ставити  запитання і скласти найбільш об'єктивне судження про власний  капітал.

 

1.2. Призначення, склад і вимоги до складання Звіту про власний капітал

За сучасних умов у процесі  фінансово-господарської діяльності підприємства можливі зміни складу і структури власного капіталу, які, відповідно до вимог законодавства  України та затверджених П(С)БО, повинні  знайти належне відображення в обліку та звітності.

Читаючи звіт, користувач може оцінити основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у складі власного капіталу та при потребі вплинути на їх зміну  з метою оптимізації структури  власного капіталу.

Необхідність проведення аналізу змін власного капіталу, чинників, які вплинули на такі зміни, з метою  забезпечення зрозумілості, тлумачення звітних даних власниками, кредиторами, інвесторами та іншими користувачами  потребує додаткових пояснень показників звіту. Тому виникає необхідність детального розгляду порядку складання Звіту  про власний капітал і звернути увагу на його можливе удосконалення  для можливості отримання даних, про низку господарських операцій, які зумовлюють зміни окремих  складових власного капіталу підприємств.

 Для здійснення успішної  виробничої фінансово - господарської  діяльності кожне підприємство  чи організація має в своєму  розпорядженні необхідні власні  господарські засоби, вартість яких  втілена і власному капіталі. Власний капітал – це сума внесків (вкладів) засновників, яка відображає обсяг прав власності, оцінених за ринковою вартістю на момент створення суб’єкта господарювання, та вартість, одержана в результаті ефективної діяльності підприємства, зокрема нерозподілений прибуток, безоплатно одержані необоротні активи та суми дооцінки необоротних активів.

Склад власного капіталу наведено у першому розділі пасиву Балансу (форма №1), який включає статутний, пайовий, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний, неоплачений і вилучений капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Проте, для прийняття управлінських рішень важливою є інформація не лише про зміни, що відбулись у власному капіталі, а й про їхні джерела. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та існуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал[6].

Визначення змісту і форми  Звіту та загальні вимоги до розкриття  його статей представлені П(C)БО 5 «Звіт про власний капітал». Норми П(С)БО 5 поширюються на підприємства, організації та інших юридичних осіб (далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ)[6].

Звіт про власний капітал  складається на підставі Балансу, Звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних до відповідних облікових регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, його залишок на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), за Балансом повинен відповідати даним Звіту про власний капітал.

Показники залишку за окремими видами власного капіталу на початок  періоду переносяться з відповідної  графи Балансу підприємства. По вертикалі відображаються операції, які можуть призвести до змін у власному капіталі. На перетині відповідних вертикальних рядків і горизонтальних граф відображаються дані, що характеризують вплив тих чи інших операцій на стан позицій власного капіталу.

Звіт про власний капітал  здійснює аналіз усіх видів капіталу підприємства за звітний період, а  саме: статутний капітал, пайовий  капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний  капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений  капітал, вилучений капітал.

Звіт аналізує дані у розрізі  наступних показників:

1) залишок на початок  року;

2) коригування: 

- зміна облікової політики;

- виправлення помилок; 

- інші зміни; 

3) скоригований залишок  на початок року;

4) переоцінка активів:

- дооцінка основних засобів; 

- уцінка основних засобів; 

- дооцінка незавершеного  виробництва; 

- уцінка незавершеного  виробництва; 

- дооцінка незавершеного  виробництва;;

- уцінка незавершеного  виробництва. 

5) чистий прибуток (збиток) за звітний період;

6) розподіл прибутку:

- виплати власникам (дивіденди);

- спрямування прибутку  до статутного капіталу;

- відрахування до резервного капіталу.

7) внески учасників: 

- внески до капіталу;

- погашення заборгованості  із капіталу.

8) вилучення капіталу:

- викуп акцій (часток);

- перепродаж викуплених  акцій (часток);

- анулювання частки в  капіталі;

- вилучення частки в  капіталі;

- зменшення номінальної  вартості акцій. 

9) інші зміни в капіталі:

- списання невідшкодованих  збитків; 

- безкоштовно отримані  активи;

10) разом змін в капіталі;

11) залишок на кінець року

Вимоги до формування звіту  про власний капітал:

• Подається у складі тільки річної фінансової звітності;
• Відображаються  залишок і зміни за кожним видом власного капіталу та разом по власному капіталу підприємства. Для кожного виду власного капіталу окрема графа звіту.
• Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного Звіту про власний капітал за попередній рік