Види аудиту

Разом з тим ефективний внутрішній аудит часто дає змогу  змінювати характер, визначати час, а також зменшувати обсяг процедур, що їх виконує зовнішній аудитор, але не може їх повністю виключити. Проте іноді, розглянувши діяльність внутрішнього аудиту, зовнішній аудитор  може вирішити, що внутрішній аудит  не вплине на процедури зовнішнього  аудиту.

Оцінка зовнішнім аудитором  роботи внутрішнього аудиту впливатиме на його судження стосовно використання внутрішнього аудиту під час оцінки ризиків та модифікування внаслідок  цього характеру, розрахунку часу та обсягу подальших процедур зовнішнього  аудиту.

Для отримання розуміння  й здійснення оцінки роботи внутрішнього аудиту важливими критеріями є:

1. Організаційний статус: особливий статус служби внутрішнього  аудиту на суб'єкті господарювання  і вплив цього на його об'єктивність. В ідеальному випадку служба  внутрішнього аудиту звітує перед  управлінським персоналом найвищого  рівня і не несе іншої відповідальності. Будь-які примушення або обмеження  зі сторони управлінського персоналу  щодо внутрішнього аудиту треба  ретельно розглядати. Зокрема, внутрішнім  аудиторам необхідно вільно контактувати  із зовнішнім аудитором з усіх  питань;

2. Обсяг діяльності, тобто  характер і обсяг завдань, що  виконуються внутрішніми аудиторами. Зовнішній аудитор повинен визначити,  чи дотримується управлінський  персонал рекомендацій внутрішнього  аудиту, і чим це підтверджується;

3. Технічна компетентність: чи здійснюється внутрішній аудит  особами, які (як внутрішні  аудитори) мають відповідні технічну  підготовку і професіоналізм. Наприклад,  зовнішній аудитор може здійснити  огляд політики найму та навчання  внутрішніх аудиторів, їхній досвід  і професійну кваліфікацію;

4. Належна професійна  ретельність: чи належним чином  здійснюється планування, нагляд, перевірка  та документування внутрішнього  аудиту. Треба розглянути наявність  відповідних аудиторських інструкцій, робочих програм та робочих  документів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Класифікація  зовнішнього аудиту

Зовнішній аудит може бути: - добровільним (ініціативним), обов'язковим.

Ініціативний аудит це - вид завдання з надання обґрунтованої  впевненості стосовно повного комплекту  фінансових звітів, яке аудитор отримує  за власною ініціативою замовника. Він може бути, наприклад, в наступних  випадках: коли придбавається нове підприємство і новий власник  хоче перевірити вартість придбання; коли власники не довіряють своїм управлінцям  і хочуть проконтролювати їхню роботу.

Обов'язковий аудит це — вид завдання з надання обґрунтованої  впевненості стосовно повного комплекту  фінансових звітів, яке аудитор отримує  від замовника у випадках, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до статті 8 "Обов'язкове проведення аудиту" Закону України "Про аудиторську  діяльність" проведення аудиту є  обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності  і повноти річної фінансової  звітності та консолідованої  фінансової звітності відкритих  акціонерних товариств, підприємств  - емітентів облігацій, професійних  учасників ринку цінних паперів,  фінансових установ та інших  суб'єктів господарювання, звітність  яких відповідно до законодавства  України підлягає офіційному  оприлюдненню, за винятком установ  і організацій, що повністю  утримуються за рахунок державного  бюджету;

2) перевірки фінансового  стану засновників банків, підприємств  з іноземними інвестиціями, відкритих  акціонерних товариств (крім фізичних  осіб), страхових і холдингових  компаній, інститутів спільного  інвестування, довірчих товариств  та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів  при отриманні ліцензії на  здійснення професійної діяльності  на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим  також в інших випадках, передбачених законами України.

 

 

ВИСНОВОК

Аудиторська діяльність - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності,платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій та інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг, серед яких можна виділити: ведення бухгалтерського обліку; відновлення бухгалтерського обліку; складання бухгалтерської звітності; захист бухгалтерської (фінансової) звітності та податкових декларацій в ДПІ; модернізація діючої системи обліку; консультації, проведення семінарів, підвищення кваліфікації бухгалтерів; навчання бухгалтерів; видання методичних посібників з бухгалтерського обліку,оподаткуванню, аналізу і аудиту; автоматизація бухгалтерського обліку.

З точки зору розвитку аудит  поділяється на три стадії і,відповідно, три види:

1) підтверджує аудит (перевірка  та підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітності);

2) системно-орієнтований  аудит (аудиторська експертиза  на основі аналізу системи внутрішнього контролю. Доведено, що при ефективній системі внутрішнього контролю імовірність помилок незначна і необхідність у дуже детальній перевірці відпадає;за наявності неефективної системи внутрішнього контролю клієнта даються рекомендації щодо її поліпшення);

3) аудит, що базується  на ризику (концентрація аудиторської  роботи в областях з більш  високим можливим ризиком, що  значно спрощує аудит в областях  з низьким ризиком).

З точки зору спрямованості  аудит поділяється на: загальний аудит (підприємства та їх об'єднання незалежно від організаційно-правових форм і видів власності, організації та установи);банківський аудит;аудит страхових організацій;аудит бірж;аудит позабюджетних фондів;аудит інвестиційних інститутів та ін.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Білоусов А. Внутрішній аудит: перспективи розвитку і методика організації на підприємствах України. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 2, ст. 54-58.
2. Білуха М. Бухгалтерська наука України в ХХІ столітті. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2001, № 2, ст. 21 та ст. 25.
3. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994. – ст. 286.
4. Богомолов А.М., Голощапов Н.А. Внутрішній аудит. Організація та методика проведення. – М. 2000, ст. 192.
5. Величко О. Вимоги до аудиторського висновку. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2004, № 4, ст. 49-50.
6. Драгун Л., Вініченко О. Основні напрямки розвитку функцій аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2003, № 3, ст. 59-62. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – К.: Основа, 1999. – ст. 274.
7. Нетикша О. Операційний аудит: поняття, функції, практика здійснення на підприємствах України. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 5, ст. 48-52.
8. Нетикша О. Організація процесу внутрішнього аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 8, ст. 39-42.
9. Нетикша О. Організація процесу внутрішнього аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2002, № 9, ст. 47-52.
10. Нетикша О. Основні елементи внутрішнього аудиту. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2004, № 4, ст. 20-22.
11. Редько О. Генезис аудиту в Україні – між вчора та завтра. / Науково-практичний журнал “Бухгалтерський облік і аудит”, 2003, № 4, ст. 22-28.