Теоретичні основи обліку основних засобів

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

Вступ

 

Розділ 1. Теоретичні основи обліку основних засобів

 

1.1. Визначення основних засобів  та їх класифікація

 

1.2. Оцінка основних засобів

 

1.3. Завдання бухгалтерського фінансового обліку

       основних засобів

 

Розділ 2. Удосконалення обліку основних засобів

 

2.1. Облік надходжень основних  засобів

 

2.2. Облік амортизації основних  засобів

 

2.3. Документальне оформлення поступлення  і руху 

        основних засобів

 

2.4. Облік вибуття основних засобів

 

Розділ 3. Удосконалення обліку основних засобів з

                 використанням комп’ютерної техніки

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Додаток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Реформування системи  бухгалтерського обліку й фінансової звітності, потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин ринкового спрямування.

Необхідність переходу підприємств у 2000-2001 рр. на Національні  стандарти бухгалтерського обліку зумовлена рамками реалізації стратегічного  курсу України на інтеграцію зі світовим економічним простором, який передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн і спрямований на розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення приватизацією різних галузей.

Робота будь-якого підприємства або колективу значною мірою  залежить від розвитку бухгалтерського  обліку, що є інформаційною базою  управління та контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємств, фірм, об'єднань. Завдання розширення меж діяльності, зміцнення режимів економії та бережливості, завоювання нових ринків, перехід на ринкові відносини, зміна форм власності передбачають покриття витрат за рахунок власних коштів і отримання прибутку. Бухгалтерський облік при цьому сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх фінансово-господарської діяльності.

Актуальність обраної для написання  теми курсової роботи зумовлена тим  фактом, що бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити  контроль за ефективним використанням  виробничих майданчиків, обладнання, машин, трансрортаих засобів та інших засобів праці. Слід враховувати, що поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.

Метою курсової роботи стало вивчення наступних питань – визначення основних засобів та їх класифікації, оцінки основних засобів, завдання бухгалтерського фінансового обліку основних засобів, обліку надходжень, амортизації, документального оформлення, поступлення і руху, вибуття основних засобів, удосконалення обліку основних засобів з використанням комп’ютерної техніки.

Для досягненя поставленої  мети використовувалалася нормативно-правова  база та літературні джерела. Серед  літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України”, Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за Національними стандартами”, Бутинець Ф.Ф. та ін. “Інформаційні системи бухгалтерського обліку”, Грабової Н.М. “Теорія бухгалтерського обліку”, Завгороднього В.П. “Бухгалтерський облік в Україні”.

Курсова робота складається із наступних  розділів: розділу 1 “Теоретичні основи обліку основних засобів”, розділу 2 “Удосконалення обліку основних засобів”, розділу 3 “Удосконалення обліку основних засобів з використанням комп’ютерної техніки”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи обліку основних засобів

 

 

1.1. Визначення  основних засобів та їх класифікація

 

При організації обліку основних засобів і нематеріальних активів в Україні підприємствам, їх об'єднанням, госпрозрахунковим організаціям (крім банків), представництвам іноземних організацій, які здійснюють діяльність в Україні, а також підприємствам, діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, необхідно керуватися такими законодавчими та нормативними документами.

1. Указом Президента  України "Про перехід України  до загальноприйнятої у міжнародній  практиці системи обліку й  статистики" № 303 від 23.05.92 р.

2. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 рг. за № 288/4509).

3. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 750/4043).

4. Планом рахунків  бухгалтерського обліку активів,  капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р.

5. Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 893/4186 від 21.12.99 р.).

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 7 "Основні засоби⁹⁷) затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності (крім бюджетних установ).

Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними  засобами, особливості яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренцу іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно¹.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів  визнається активом, якщо існує ймовірність  того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Класифікація  основних засобів.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (схема 1).

За функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі — основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
• невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою  ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.

Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з  процесом виробництва продукції. Але  наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо¹.

 

   

 

Схема 1. Групування основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю

 

У зв'язку з цим у  бухгалтерському обліку основні  засоби промислових підприємств  поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні  засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням  основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонер ного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення  роботи  підприємства,   власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень¹.

Орендовані  основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Зміни в обліку основних засобів з прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”

1. Діючий Державний  класифікатор України — Класифікація основних фондів (КОФ) ДК 013-97 (дата запровадження 01.01.98 р.) не відповідає вимогам класифікації основних засобів Положення (стандарту) 7.

Класифікація основних засобів України була розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів “Про концепцію побудови національної статистики України" і Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації" № 1075 від 06.09.96 р. і поділу на 3 групи.

Структура коду КОФ була подана у вигляді такої  схеми:

 

 

Класифікація поділялася на такі групи:

група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації» інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу й продуктивну худобу та багаторічні насадження.

Класифікація основних фондів (засобів) за трьома групами (у скороченому вигляді) наведена у додатку 1.