Статутний капітал

     Одним з найважливіших критерієв фінансового  стану підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміють здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі розраховуватись по своїм довгостроковим зобов’язанням. Слід, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов’язання.

      Для аналізу платоспроможності підприємства використовують такі показники :

1. загальний коефіцієнт покриття;
2. коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості.

      Поточний  або загальний коефіцієнт покриття розраховується по формулі :[7,с.98]

Кпз =Ап/П, де                                        (Ф.№7)

       - Ап –  поточні активи;

       - П – поточні зобов’язання.

       Таблиця 2.4

       Розрахунок  показників платоспроможності підприємства

 

      Коефіцієнт  покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Тобто він характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року.

      Критичне  значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, а значення коефіцієнта покриття у межах 1 - 1.5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги. Аналізуючи Таблицю 2.4, ми бачимо, що у 2005 році підприємсто було найменш здатне своєчасно і в повному обсязі розраховуватись по своїм довгостроковим зобов’язанням. На протязі 2004-2006 років на підприємстві спостерігається перевага зовнішніх зобов’язань над активами, тому ВАТ "Смiлянський цукровий комбiнат" є неплатоспроможним товариством.

      Коефіцієнт  співвідношення кредиторської і  дебіторської заборгованості обчислюється за формулою :[7,с.112]

                         Ккд =  Кр / Др, де                                                      (Ф.№8)

      - Кр - кредиторська заборгованість;

      - Др - дебіторська заборгованість.

      Аналізуючи  данні Таблиці 2.4 видно, що відбувається значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської: у 2004 році – на 5868 тис.грн, 2005 році – 3088 тис.грн, 2006 році – 1860 тис.грн. Але слід також відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 0,44%. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками.

      Здатність підприємства своєчасно та без затримки платити по своїм короткостроковим зобов’язанням називається ліквідністю. Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками. Аналізуючи показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.

      На  підставі даних другого та третього розділів активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.

      При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських  рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов’ язань.

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він розраховується по формулі :[7,114]

                     К1 = ( Кі + Гк ) / П, де                                             (Ф.№9)

      - Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;

      - Гк - гроші в касі ;

      - П - поточні зобов’язання.

      Значення  коефіцієнта абсолютної ліквідності  повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

      Другим  коефіцієнтом, який характеризує ступінь  ліквідності підприємства, є коефіцієнт критичної ліквідності, який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за формулою:[7,с.116]

       К2 =  ( Кі + Гк + Дз ) / П, де                                               (Ф.№10)

      - Дз - дебіторська заборгованість.

      Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові  своєчасного проведення розрахунків  з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен  дорівнювати або бути більшим 1.

      Третій  коефіцієнт ліквідності ( коефіцієнт загальної ліквідності ) має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів і затрат :[7,с.118]

                  К3=(Кі+Гк+Дз+Зз)/П,де                                                       (Ф.№11)

      - Зз - виробничі запаси і затрати.

      Проте це вже менш ліквідна стаття коштів порівняно з попередніми, бо на реалізацію запасів потрібний певний час і є невизначеність у її кінцевому результаті. 

      Обчислення  трьох різних показників ліквідності  обумовлено потребою зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для банка підприємства, яке кредитується - другий, для володаря акцій і облігацій підприємства - третій.

       Таблиця 2.5

       Аналіз показників ліквідності підприємства

 

      Згідно  Таблиці 2.5 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі всього періоду.

      Згідно  отриманих даних, коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi на кiнець 2006 року склав 0,0003. Критичне значення цього коефiцiєнта, згiдно положення №323, не повинно бути меншим 0,2 - 0,25. Цей показник по комбiнату не вiдповiдає його нормативному значенню i це є зовнiшня ознака неплатоспроможностi пiдприємства.

      Високими  лишаються тільки показники загальної  ліквідності. Але вони також мають  тенденцію до зменшення. На жаль, високі проказники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

      Таким чином, фiнансовий стан пiдприємства щодо його лiквiдностi та платоспроможностi задовiльний, здатний виконувати зобов’язання перед бюджетом, постачальниками, своїми працiвниками тiльки iз залученням позикових коштiв. Власного капiталу у 2006 році вистачить тiльки на 15 вiдсоткiв, щоб виконати свої поточнi зобов’язання. Через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокових зобов’язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізуючимися активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

      Причинами нестачі ліквідних оборотних  засобів також є збитковість  діяльності підприємства, що веде до нестачі  власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.

      Одним з найважливих  показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів, авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства. В практиці цей відносний показник  отримав назву коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.[7,с.130]

Коефіцієнт  автономії =Власний капітал/Загальна сума капітал          (Ф.№12) 

                                                                                                               Таблиця 2.6 

Аналіз  динаміки коефіцієнту фінансової стійкості підприємства