Становлення і розвиток аудиту в Україні

Але аналізу тільки ліквідних активів  підприємства далеко не достатньо для  визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності.

Таблиця 2

Аналіз  показників ліквідності

ВАТ « Термопластавтомат»

Показники	На початок року	На кінець року
Грошові кошти, тис. грн.	0,425	-
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	7,735	137,36
Запаси і затрати, тис. грн.	599,76	712,3
Поточні зобов'язання, тис. грн.	114,07	281,775
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0034	-
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,0595	0,4165
Коефіцієнт загальної ліквідності	4,5305	2,567

Згідно  таблиці 2.3 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності  підприємства за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне  фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок  року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнту дорівнює нулю, оскільки в підприємства були відсутні грошові  кошти.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності  теж має низьке значення, яке в  декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цей показник трохи  збільшився і становив 0,4165. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Отже, як бачимо, показники абсолютної і миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних  значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів росту ліквідних коштів підприємства.

Високими лишаються тільки показники  загальної ліквідності. Але вони також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високі показники загальної  ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про  ефективність його діяльності, а про  наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового  стану підприємства.

Далі слід проаналізувати показники платоспроможності  підприємства.

Таблиця 3

Аналіз  показників платоспроможності

ВАТ « Термопластавтомат»

Показники	На початок року	На кінець року
Поточний або загальний коефіцієнт покриття	4,5305	2,567
Темпи росту поточного коефіцієнту  покриття, %	-	48,161
Коефіцієнт співвідношення кредиторської  і дебіторської заборгованості	12,5375	1,7425
Темпи росту коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості, %	-	11,815

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався досить високим і відповідав нормативному значенню (навіть перевищував  його). Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 4,5305 гривні поточних активів; на кінець періоду – 2,567 гривні.

Відбувається також значне перевищення  обсягу кредиторської заборгованості над    обсягом дебіторської. Але слід відмітити тенденцію  цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився  на 86,10%. Високе перевищення кредиторської  заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції  і розрахунках з постачальниками.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність  і платоспроможність лижної фабрики. Через брак ліквідних коштів підприємство не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити  високу платоспроможність підприємства.

Причинами нестачі  ліквідних оборотних засобів  є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також  відволікання коштів у дебіторську  заборгованість.

Наступним важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є показник автономії, який показує  наскільки підприємство незалежно  від позикового капіталу.

Таблиця 2.7

Аналіз динаміки показника автономії

ВАТ « Термопластавтомат»

Показники	На початок року	На кінець року
Власні  кошти, тис. грн.	3521,72	3448,28
Загальна  сума джерел коштів, тис. грн.	3635,79	3730,055
Коефіцієнт  автономії	0,82365	0,7854
Темпи росту коефіцієнту автономії, %	-	81,056

Доля  власних коштів у загальній сумі джерел коштів досить висока і на початок  року становила 0,82365. Але на кінець року трапилось зниження коефіцієнту на 4,64%.

Взагалі отримані дані свідчать про високу ступінь  незалежності підприємства від зовнішнього  фінансування.

Наступними  показниками, які заслуговують на увагу  з боку економічного аналізу є  коефіцієнт фінансової стійкості та коефіцієнт співвідношення залучених  і власних коштів.

Таблиця 2.8

Аналіз динаміки коефіцієнту фінансової стійкості

та коефіцієнту співвідношення залучених і власних коштів

ВАТ « Термопластавтомат»

Показники	На початок року	На кінець року
Власні  кошти, тис. грн.	3521,72	3448,28
Позичені  кошти, тис. грн.	114,07	281,775
Коефіцієнт  фінансової стійкості	26,2395	10,404
Темпи росту коефіцієнту фінансової стійкості, %	-	33,7025
Коефіцієнт  співвідношення позичених і власних  коштів	0,0255	0,068
Темпи росту коефіцієнту співвідношення позичених і власних коштів, %	-	226,6695

Показник  фінансової стійкості підприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищує його. Різке зниження даного коефіцієнту  в кінці року обумовлено підвищенням  обсягу позикових коштів майже в 2,5 рази.

Згідно даних таблиці 2.8 на кожну  гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року - 7 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінимо  також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їх фінансування.

Таблиця 2.9

Зведена таблиця показників, які  характеризують

забезпеченість запасів  і затрат відповідними джерелами  їх формування

ВАТ « Термопластавтомат», тис. грн.

Показники	На початок року	На  кінець року	Відхилення (+ , -)
Джерела формування власних обігових коштів	3521,72	3448,28	-73,44
Необоротні активи	3027,87	2880,395	-147,475
Власні обігові кошти	493,85	567,885	74,035
Довгострокові пасиви
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і  затрат	493,85	567,885	74,035
Короткострокові пасиви	35,53	92,735	57,205
Загальна величина джерел формування запасів і затрат	529,38	660,62	131,24
Загальна величина запасів	599,76	712,3	112,54
Надлишок (+) або нестача (-) власних  джерел формування запасів і затрат	-105,91	-144,415	-38,505
Надлишок (+) або нестача (-) власних  та довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат	-105,91	-144,415	-38,505
Надлишок (+) або нестача (-) загальної  величини джерел формування запасів  і затрат	-70,38	-51,68	18,7

Як видно з даних таблиці 2.9, на підприємстві в звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів  і затрат. Це спричинено недостатнім  обсягом власних обігових коштів та повною відсутністю в підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування скоротилася з 70,38 тис. грн. до 51,68тис. грн. Але не слід трактувати це явище як позитивну тенденцію, оскільки дане скорочення спричинене, значною мірою, збільшенням кредиторської заборгованості. У випадку одночасної вимоги погашення боргу з боку кредиторів підприємство опиниться в дуже скрутному становищі.

Таким чином, ВАТ « Термопластавтомат», має нестійке фінансове становище. З одного боку, підприємство має достатньо високу частку власних коштів в загальній сумі джерел їх формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, але з другого боку, цих коштів не вистачає для того, щоб забезпечити ними виробничі запаси і затрати підприємства.

 

Розділ III. Напрямки покращення фінансового  стану

ВАТ « Термопластавтомат»

Підприємство, що аналізується, виготовляє спортивний інвентар, конструкційні матеріали, а також займається реалізацією  власної продукції як резидентам, так і нерезидентам України. На думку  фахівців, вироби підприємства відрізняються  досить високою якістю. Проблема в  дуже високій собівартості. Це пов'язано  з значним рівнем фондоємкості виготовляємої  продукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва  даної продукції. Тому найголовніша задача для даного підприємства –  зниження собівартості.

Основними шляхами  зниження витрат є економія всіх видів  ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва  займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудоємкості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження  трудоємкості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними  шляхами. Найбільш важливі з них  – механізація та автоматизація  виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого  обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке  можна продати без будь-якої шкоди  для виробництва. Отримані кошти  можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче  обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Матеріальні ресурси займають 72,88% в структурі  витрат на виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих  ресурсів, раціонального їх використання. І знову на перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних  процесів. Важливим є підвищення вимог  та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які  надходить від постачальників.

Скорочення  витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого  використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарівшого обладнання.

Доцільно  продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.

Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий  обсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них  відносяться:

1. Реалізація продукції з негайною оплатою.
2. Отримання дебіторської заборгованості.
3. Продаж резервних грошових активів.
4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).
5. Отримання банківських кредитів.
6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові  кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх – можуть використовуватись  для підтримки поточної платоспроможності  в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених  фінансових ресурсів від цільового  використання.

Щодо управління дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

1. визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
2. періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;
3. якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;
4. використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
5. продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;
6. при продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунку покупцю;
7. використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
8. відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
9. страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;
10. обминання дебіторів з високим ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.