Становлення і розвиток аудиту господарських товариств в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2011 в 12:22, контрольная работа

Описание работы

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від. лат. audio - той, що вислуховує), тобто такого, що вислуховує звіти посадових осіб. Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні - суду, арбітражу, які відстоювали справедливість.

Содержание

1. Становлення і розвиток аудиту господарських товариств в Україні
2. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
3. Позитивний аудиторський висновок
4. Ситуаційне завдання
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Аудит господарських товариств.doc

— 87.00 Кб (Скачать)

      Аналіз  матеріалів інвентаризації розрахунків  дає аудитору змогу зосередити увагу  на сумнівних розрахунках, перевірити обґрунтованість створення резерву  за сумнівними боргами і законність їх списання з балансу. Для перевірки достовірності первинних документів, за якими здійснені розрахункові операції, доцільно провести зустрічні звірки різних документів на даному підприємстві й зробити письмовий запит у відповідні підприємства про стан розрахунків. Доцільно відбирати рахунки, за якими проводилися сторнувальні записи, записи щодо перерахування сум з одного рахунка на інший, а також ті, де складались бухгалтерські проводки на підставі довідок.

      Кожна сума дебіторської і кредиторської  заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Заборгованість, не сплачена в установлений строк, - це заборгованість зі строком сплати, що минув, яка має бути погашена. Тому необхідно з'ясувати причини її непогашення у визначені терміни.

      Позовна давність вираховується з моменту  виникнення права на пред'явлення (подання) позову. З цього приводу слід перевірити, чи подавалися листи - нагадування про  необхідність погашення боргу, чи виставлялися претензії, чи передані матеріали юридичній службі підприємства для подання позову.

      Під час аудиту розрахунків із постачальниками  необхідно встановити наявність  договорів поставки товарів, перевірити доцільність придбання, дотримання встановлених договором розрахунків. Щоб встановити повноту оприбуткування матеріальних цінностей, слід зіставити дані про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням і вимогами-дорученнями) з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій за рахунками з постачальниками), книгами, картками складського обліку, звітами руху товарів. Звертається увага на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляють зіставленням цін, вказаних у рахунках постачальників, з цінами, вказаними в договорах.

      Під час перевірки розрахунків з  підрядниками встановлюють:

      * чи включено об'єкти, що будуються, до титульного списку;

      * чи забезпечені вони відповідними  джерелами фінансування;

      * чи є проектно-кошторисна документація  на будівельні об'єкти;

      * чи укладені договори з підрядниками  і які умови розрахунків (за  об'єкт у цілому чи за етапи робіт);

      * правильність застосування цін,  розцінок, чи немає дописок обсягів  виконаних робіт;

      * достовірність поданих до оплати  рахунків із доданими до них  актами про виконані роботи.

      Якщо  буде виявлено факти завищення обсягів  виконаних робіт, неправильного застосування цін, включення в рахунки витрат, непередбачених кошторисом, необхідно провести контрольний обмір виконаних обсягів будівельно-монтажних робіт. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Позитивний аудиторський  висновок 

      Позитивний  висновок аудитор складає у тому висновку, якщо, на його думку, дотримані такі умови:

  • аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;
  • пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряючого підприємства;
  • є адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;
  • фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;
  • у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;
  • фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі.

      Позитивний  аудиторський висновок повинен містити  формулювання: "відповідає вимогам"; "відповідним чином"; "дає достовірне уявлення"; "достовірно відображає"; "відповідає".

      Якщо  в процесі перевірки у аудитора виникає заперечення чи сумніви  відносно правильності тих чи інших  використаних перевіряючим підприємством  рішень, але йому було представлено їх аргументоване і переконане обґрунтування, то у звіті аудитора ці рішення не обов'язково вказувати, оскільки вони не змінять безумовного позитивного висновку.

      Аудитор не може видати позитивного висновку при таких обставинах:

  • невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
  • незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона заперечує перевіреній фінансовій інформації).

      Причини невпевненості:

      - обмеження в обсязі аудиторської  роботи у зв'язку з тим, що  аудитор не може одержати всю  необхідну інформацію й пояснення  (наприклад, через незадовільний стан обліку), не має можливості виконати всі необхідні аудиторські процедури (наприклад, через обмеження у часі);

      - ситуаційні обставини, невпевненість  у правильності висновку щодо  даної ситуації (наприклад: спірна  ситуація; довгостроковий контракт, довгострокова програма; багато варіантність управлінського або технологічного рішення).

      Причини незгоди:

      - неприйнятність систем або методів  обліку;

      - розходження у судженнях стосовно  відповідності фактів або сум  у фінансовій звітності даного  обліку;

      - незгода зі ступенем та способом  відображення фактів в обліку  та звітності;

      - невідповідність проведення або  оформлення операцій законодавству  й іншим вимогам.

      Наявність будь-якого ступеня невпевненості  або незгоди є і підставою  для відмови від безумовно позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від ступеня невпевненості або незгоди: нефундаментальний або фундаментальний.

      Невпевненість або незгода стають фундаментальними у тому разі, якщо вплив факторів, які викликали невпевненість  чи незгоду, на фінансову інформацію такий великий, що може суттєво перекручувати справжній стан справ у цілому або в основному. Слід також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод.

      Наявність нефундаментальних непевностей  та незгод дає аудитору підстави сформулювати умовно позитивний висновок із зауваженнями. Наявність фундаментальної незгоди є підставою для виконання негативного висновку.

      У всіх випадках, коли аудитор формулює висновок, який відрізняється від  безумовно позитивного, він має  дати опис усіх суттєвих причин свого судження (невпевненості та незгоди). Ця інформація повинна бути коротко викладена в окремому розділі висновку, який передує формулюванню висновку, або відмові від висновку.

      Якщо  аудитор має намір представити  клієнтові позитивний висновок, у якому наявна фундаментальна непевність з окремих питань і наводить свої зауваження, пов'язані з наявністю фундаментальної непевності, то в аудиторському висновку висловлюється аргументована незгода з окремих питань (операціях, проводках, позиціях звітності), і після цього дається остаточний висновок про достовірність і повноту фінансової звітності підприємства. При цьому в своєму висновку він використовує такі ж самі висловлювання, що й для безумовно позитивного висновку.

      Якщо  заперечення в аудиторському висновку пов'язані з наявністю нефундаментальної незгоди, аудитор обумовлює наявні обмеження в аудиторському висновку або у додатку до висновку, який є невід'ємною його частиною, і дає позитивний висновок стосовно фінансової звітності підприємства.

Позитивний  висновок

(існує  безумовна позитивна  згода)

      "... В результаті проведення аудиту  встановлено:

      Надана  інформація дає дійсне й повне  уявлення про реальний склад активів  та пасивів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

      Фінансова звітність підготовлена на підставі дійсних даних бухгалтерського  обліку і достовірно та повно подає  фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні". 

Позитивний  висновок

(існує  нефундаментальна  непевність)

      "... У зв'язку з неможливістю перевірки  фактів, які стосуються, наприклад,  неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, а також з причини обмеженості інформації ми не можемо дати висновок по вказаних моментах, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність та на стан справ у цілому.

      Ми  підтверджуємо те, що за винятком обмежень, які зазначені вище (або "які  викладені у додатку N 1 до аудиторського  висновку"), фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах достовірно і повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 01 січня 19... року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Ситуаційне завдання 

      Скласти позитивний аудиторський висновок за результатами аудиту повноти і достовірності балансу і звіту про фінансові результати АТ «Серпень» станом на 1 січня звітного року, проведеного аудитором АФ «Гарант-Альфа» Петренком М.Т. Реквізити аудиторської фірми та інші необхідні дані балансу обрати самостійно. 

Аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми «Гарант-Альфа» про достовiрнiсть фінансової звiтностi АТ «Серпень»

станом  на 1 січня 20__ року  

      Раді  директорів і акціонерам

      акціонерного  товариства «Серпень»

      Аудитор Петренко М.Т. (сертифікат № 001754 серії А, виданий Аудиторською палатою України 24.11.98р., продовжений до 24.11.2012р. Аудиторською палатою України згідно з рішенням №128 від 30.10.2007р.) який діє на пiдставi свідоцтва про внесення до Реєстру суб’єктів аудиторської дiяльностi, виданого Аудиторською палатою України №3588 від 26.05.2008року за рішенням №149/3 вiдповiдно до договору від 05 грудня 2010 р. провів аудит з питань достовiрностi фінансової звiтностi акціонерного товариства "Серпень" за 12 мiсяцiв 2010 року в складі Балансу (форма№1) та Звіту про фiнансовi результати (форма№2).

      Аудит проведено з відома голови правління  Годованюка Василя Миколайовича та в  присутності головного бухгалтера Андрiйчук Галини Іллівни з 05.12.10 р. по 20.03.2011 року.

      Ми  перевірили баланс АТ “Серпень” станом на 01.01.2010 р. та звіт про прибутки та збитки (форма 2), а також декларацію про прибуток, звітні форми, які характеризують зміни фінансового стану ТОВ “Стиль” за 12 місяців 2010 р. Відповідальність за цю звітність несе керівництво товариства. У наші обов’язки входить підготовка висновку за даними аудиторської перевірки цієї звітності.

      Перевірку здійснено у вiдповiдностi до чинного  законодавства України, зокрема  Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.№435-IY,Господарського кодексу  України від 16.01.2003 р.№436- IY, Законів України " Про цiннi папери та фондовий ринок " від 23.02.2006 р. №3480-IV,"Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. №1576-ХII, "Про бухгалтерський облік та фінансову звiтнiсть в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХIУ зі змінами та доповненнями, " Про аудиторську дiяльнiсть" від 22 .04.1993 р. №3125-ХII зі змінами та доповненнями, "Про внесення змін до Закону України " Про аудиторську дiяльнiсть" від 14.07.2006 р. №140-V i Стандартами аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості національних стандартів аудиту, які підлягають обов'язковому застосуванню суб'єктами аудиторської дiяльностi до фінансової звiтностi за 2006р., затверджені Аудиторською палатою України вiдповiдно до рішення від 18.03.2003р. №122. Ці Стандарти вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямоване на одержання підтверджень щодо вiдсутностi у фiнансовiй звiтностi суттєвих помилок. Висновок підготовлено вiдповiдно до вимог Державної комiсiї з цінних паперів i фондового ринку (рішення № 1528 від 19.12.06 р., зареєстрованого в Мiнiстерствi юстиції України 23.01.07 р.№ 53/13320.

Информация о работе Становлення і розвиток аудиту господарських товариств в Україні