Складові та суть аудиторського ризику

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“Аудит”

 

Складові  аудиторського ризику

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ.

 

1. Планування, стадії та процедури аудиту.

 

2. Процедури перевірки на суттєвість.

 

3. Складові та суть аудиторського ризику.

 

Висновок.

 

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Контроль є функцією управління тому призначення контролю відповідає меті управління.

Перехід економіки на ринкові відносини  пов'язаний з розширенням прав підприємців, демократизацією управління і використанням  економічних важелів і стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічним результатом. У зв'язку з цим визначається новий напрямок розвитку економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль. Виникнення аудиторського контролю в Україні обумовлено проведенням приватизації державного майна, управління яким приводив власник адміністративними методами, використовуючи для цього різні державні структури. Створення спільних підприємств з іноземним капіталом, орендних комерціалізованих, кооперативів, приватних та інших суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами власності і господарювання, керуючись законами України про власність, підприємницьку діяльність, власник набув право обирати незалежний контроль своєї фінансово-господарської діяльності. Таке право власника закріплено Законом України "Про аудиторську діяльність", який передбачає організаційне і методичне забезпечення виконання контрольних функцій - аудиту на договірних засадах з власником, передбачає відповідальність сторін за об'єктивну, неупереджену перевірку фінансової діяльності підприємства, відображення результатів її у публічній звітності та правильність розрахунків з державою по сплаті податків, нарахування дивідендів акціонерам і володарів цінних паперів тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Планування, стадії та процедури аудиту.

 

Найважливіша складова частина  аудиту це планування.

Характер планування в значній  ступені залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства..

Основна складова частина планування аудиту - отримання аудитором уявлення про стан справ на підприємстві. Це допоможе визначити події, операції та заходи, які могли суттєво вплинути на звітність підприємства і зменшити загальний ризик в аудиті. Загальний ризик в аудиті - це небезпека того, що аудитор допустить неправильний висновок по виконаних ним аудиторських процедурах.

Аудитор обговорює з керівництвом та фахівцями підприємства елементи загального аудиторського плану  і аудиторські процедури для досягнення ефективності та результативності аудиту, а також для узгодження порядку проведення аудиторських процедур з внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства.

У процесі планування створюються  два основних документи: загальний  план і програма перевірки. План, як правило, складається з переліку робіт на основних етапах аудиту, а програма містить конкретні завдання і процедури перевірки кожного циклу господарських операцій, рахунки бухгалтерського обліку.

Під час планування необхідно брати таку інформацію:

- умови конкретного договору (строки, порядок звітування перед клієнтом  і т.д.

- останні нормативні документи,  що регулюють здійснення аудиту;

- визначені найбільш важливі  питання аудиту;

- рівень довіри до системи  внутрішнього контролю;

- зміст облікової політики замовника  та її зміни;

- розрахований чи просто оцінений  рівень суттєвості ( допустимої помилки);

- умови, що потребують особливої  ретельності ( наявність пов'язаних  сторін, можливість зловживань, судова  справа тощо);

- необхідність залучення експертів, співпраці з іншими аудиторами та можливості залучення працівників замовника;

- зміст і обсяг необхідних  аудиторських свідчень.

Загальний план аудиту розробляється  настільки детально, щоб аудитор  мав можливість, керуючись ним, підготувати програму аудиту, в свою чергу, програма аудиту і її зміст та розмір значно залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, яке перевіряється, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики та техніки, яку використовує аудитор під час перевірки. Під час розробки загального плану аудиту аудитор аналізує наступні питання, тобто розуміння аудитором стану справ на підприємстві:

Таким чином, планування аудиту фактично розпочинається на етапі вибору замовника чи вирішенні питання щодо продовження співпраці. Його часто ще називають попереднім плануванням.

Після укладення договору розпочинаються роботи першого рівня  планування. Призначаються конкретні  виконавці. Під час їх призначення  слід врахувати:

- кількісний склад;

- якісний склад;

- терміни і види робіт.

На цьому етапі також  готується попередній бюджет витрат часу.

Програма аудиту - це документ, що містить: завдання аудиту для конкретного  об'єкту    (системи контролю певних господарських операцій, залишків на рахунках бухгалтерського обліку, циклу господарських операцій тощо); процедури, необхідні для виконання поставлених завдань; обсяги і терміни їх виконання. В програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. В аудиторську програму включається також перелік об'єктів аудиту по його напрямках, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторську процедуру. Преференційні стандарти вимагають, щоб програма була достатньо детальною і могла бути використана як інструкція для асистентів та контролю правильності виконаних робіт. Для підвищення якості планування, скорочення витрат часу, як правило, використовують заздалегідь розроблені стандартні програми перевірки, які аудитор повинен уважно відкоригувати з врахуванням особливостей їх застосування в умовах конкретного підприємства, оцінки системи внутрішнього контролю. Зміни у план і програму можуть вноситись навіть під час здійснення процедур підтвердження. Усі зміни обов'язково документуються з висвітленням причин.

Відразу після закінчення звітного року аудитор, як правило, проводить  тести " відсічення", перевіряючи правильність віднесення господарських операцій до звітного періоду.

Узагальнення результатів  планування аудиту оформлюється меморандумом (доповідною запискою), у якому розглядаються наступні питання: короткий огляд напрямків діяльності замовника з виділенням основних партнерів (постачальників, замовників, банків тощо); оцінка властивого ризику у галузі і безпосередньо на підприємстві; оцінка ефективності внутрішнього контролю та ризику контролю; проблеми пов'язані з нетиповими господарськими операціями; призначення аудиторської групи, графік виконання робіт, використання внутрішніх аудиторів, комп'ютерів у процесі аудиту; загальні терміни виконання аудиту, строки зустрічей з керівництвом замовника, дата завершення аудиту.

Після внесення необхідних коригувань план і програма приймаються до прийняття.

Фінансово-господарський контроль і аудит в усіх ланках народного  господарства, насамперед у його основній ланці - підприємстві, здійснюється проведенням  ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиту та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів. Сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюється за допомогою певних аудиторських процедур, становить контрольно-аудиторський процес. В цьому процесі виділять такі стадії: організаційна, дослідницька, узагальнення та реалізації результатів контролю і заключна. Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції управління.

Організаційна стадія включає в  себе вибір об'єкта аудиту і організаційно-методичну  підготовку.

Вибір об'єкта аудиту полягає у  встановленні першочерговості об'єкта перевірки, яке в плані проведення аудиту повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучити з апарату підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період за який перевіряють його діяльність; прізвище , ім'я та по батькові, посаду кожного члена аудиторської перевірки, призначають її керівника, строк проведення аудиту.

Організаційно-методична підготовка аудиту починається з вивчення стану  економіки об'єкта аудиту. Бригада  аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статистичну звітність, акт попередньої перевірки та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень, різних службових розслідувань і прийнятих за ними рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів із питань їхньої компетенції. Вивчають і аналізують також інформацію про діяльність підприємства за підконтрольний період.

 

На підставі вивчення економіки підприємства, яке перевіряється, керівник бригади аудиторів розробляє програму аудиту, яку затверджує керівник організації, що призначає аудит. У ній зазначають об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для суцільного і вибіркового контролю тощо. Потім вибирають методику аудиту - визначають методичні прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудиту. Якщо проводиться аудит великого підприємства, концерну, акціонерного товариства, то затрати часу доцільно розрахувати за допомогою сітьового графіка, яким передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур, із тим, щоб завершити увесь контрольно-аудиторський процес у запланований строк.

На цьому етапі узгоджується із замовником програма перевірки, обсяг робіт, термін аудиту, форма представлення результатів аудиту, рівні відповідальності аудиторської фірми, вартість аудиторських послуг; закріплюються всі ці домовленості між аудиторською фірмою і замовником договором. Після цього готується нормативно-правова база аудиторської перевірки.

Завершується організаційно-методична  підготовка аудиту до виїзду на підконтрольне  підприємство складанням робочого плану  аудитора, де кожний виконавець за виділеним  йому керівником бригади об'єктом і строком завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу і елементи викуваних робіт. Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який провадиться на підприємствах вищим органом управління за підпорядковістю.

Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об'єкті аудиту - підприємстві. При цьому забезпечується додержання принципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох етапів: переддослівного і дослівного. Переддослідній етап включає низку процедур організаційно характеру, спрямований на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені строки. Дослідній етап - це виконання аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки.

Під час дослідницької стадії вивчаються:

- Особливості підприємства;

- Перспективи розвитку;

- Вивчається система обліково-аналітичного  і контрольного процесу;

- Виділяються проблемні напрямки аудиту;

- Оцінюється ступінь ризику

Заключна стадія.Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і  реалізацію результатів контрольно-аудиторського  процесу. Узагальнення результатів  контролю - це систематизація недоліків у діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки групують, оформлюють результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, слідчо-юридичне обгрунтування, узагальнюють і відображають результати аудиту в акті ( висновку).

Реалізація результатів контролю є завершальним етапом у контрольно-аудиторському  процесі. бригада контролерів разом  з керівництвом підприємства, де було проведено аудит, обговорюють результати контролю, доповідаючи про них  на зборах акціонерів, засновників. Обговорення результатів аудиту оформляють спеціальним протоколом, оформляють спеціальним протоколом. Надання гласності результатам контролю, зміцнення його демократичних принципів дає змогу об'єктивно визначити причини недоліків у діяльності підприємства і розробити проект профілактичних заходів щодо запобігання недолікам у подальшій роботі підприємства.