Склад власного капіталу, облік його статей та джерела формування

 

Нерозподілений  прибуток (непокритий збиток) – це сума доходу, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

У Плані рахунків для обліку сум нерозподілений прибутків (збитків) поточного і минулого років, а  також використаного в поточному  році прибутку передбачено рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

По кредиту рахунку 44 відображається збільшення прибутку від усіх видів  діяльності, по дебету – збитки і  використання прибутку.

Рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” має такі субрахунки:

• 441 “Прибуток нерозподілений”;
• “Непокриті збитки”;
• 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.

На субрахунку 441 відображають наявність та рух нерозподіленого  прибутку.

На субрахунку 442 відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового  капіталу тощо.

На субрахунку 443 відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування  дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку в поточному  періоді.

Слід відмітити, що виправлення  помилок за минулий рік, які виявлені в поточному році, відображають кореспонденцію рахунку 44 “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” з відповідними рахунками бухгалтерського обліку.

Типові проведення з обліку нерозподіленого прибутку (непокритого  збитку):

№ п/п	Зміст господарської  операції	Кореспонденція  рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Нараховані дивіденди власникам	443	671
2.	Використано прибуток на виплату  премії за випущеними облігаціями	443	552
3.	Проведено відрахування до резервного капіталу	443	43
4.	Списано фінансовий результат  на нерозподілений прибуток	79	441
5.	Списано фінансовий результат  на непокриті збитки	442	79
6.	Списано суму прибутку, використаного  у звітному періоді, за рахунок нерозподіленого  прибутку	441	443
7.	Списано суму прибутку, використаного  у звітному періоді на непокриті  збитки	442	443
8.	Списано непокриті збитки за рахунок коштів резервного і додаткового  капіталу	43, 42	442

У балансі підприємства дані про суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) відображаються у рядку 350. Причому сума непокритого  збитку наводиться в дужках і вираховується  при визначенні підсумку 1 розділу  пасивного балансу.

В балансі залишок по субрахунку 424 “Безоплатно отримані активи», тобто кредитове сальдо відповідає залишковій вартості безоплатно отриманих підприємством необоротних активів і відображається по статті “Інший додатковий капітал”.

Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.

Резервний (страховий) капітал  створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків  статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою  покриття можливих в майбутньому  не передбачуваних збитків, втрат. Резервний  капітал може використовуватися  для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності  нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого  прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”.

По кредиту цього рахунку  відображається створення резерву, по дебету – використання резервного капіталу. Сальдо по рахунку 43 відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і  напрямками використання.

№ п/п	Зміст господарської  операції	Кореспонденція  рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Збільшено статутний капітал  за рахунок резервного капіталу	43	40
2.	Погашено непокриті збитки минулих років за рахунок резервного капіталу	43	442
3.	Створено резервний капітал  за рахунок додаткового капіталу	42	43
4.	Формування резервного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку	443	43

 

 

В системі бухгалтерського  обліку та фінансовій звітності використовуються коригуючі показники:

– неоплачений капітал;

– вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі  його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу.

Неоплачений капітал –  це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – дорівнює фактичній собівартості акцій власної  емісії або часток, викуплених товариством  у його учасників.

Зареєстрований капітал  – юридично оформлена, офіційно об’явлена  і належним чином зареєстрована  частина внесків власників до капіталу підприємства.

У тому числі виділяють:

– статутний капітал – характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно – правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством. Відповідно до діючого законодавства, внеском у статутний капітал товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі чи майнові права або інші права, що мають грошову оцінку;

– пайовий капітал – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний  розмір статутного капіталу різних видів  товариств:

– для акціонерного товариства – сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства;

– для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю – сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатково вкладений капітал  – це сума внесків засновників  понад зареєстровану частину. У  складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

– емісійний дохід, який пов’язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість у акціонерних товариствах;

– інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів  капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства – це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

1) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – частина  чистого прибутку, що не була  розподілена між власниками;

2) резервний капітал –  сума резервів, створених, відповідно  до чинного законодавства або  установчих документів, за рахунок  нерозподіленого прибутку підприємства;

3) інший додатковий капітал  – розкриває інформацію про  вартість безкоштовно отриманих  активів (вартість безоплатно отриманих активів (дарчий капітал),

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний  розмір:

– резервного фонду – 25 відсотків від статутного фонду,

– щорічних відрахувань до резервного фонду – 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Якщо за даними річної фінансової звітності, яка подається на затвердження загальними зборами, власний капітал  буде менше статутного капіталу товариства, до порядку денного річних загальних  зборів повинно включатися питання  про перетворення або ліквідацію товариства, зменшення статутного капіталу товариства, залучення додаткових коштів, санацію товариства, яка керується  боржником, або вжиття інших заходів.

Процеси стабілізації економіки  України зумовлюють зміни у структурі  джерел коштів підприємств.

Як в індустріальних країнах, так і в Україні важко визначити  оптимальну чи типову структуру власного капіталу. Проте, на відміну від індустріальних країн, в Україні оптимізація  структури власного капіталу відбувається часто за рахунок його тіньової складової. Стихійний процес пошуку джерел фінансування підприємствами не завжди приводить до створення оптимальної структури капіталу і особливо – власного. Розміри складових частин власного капіталу підприємств України наведено в табл. 1.1.

 

Таблиця 1.1 – Розміри складових  частин власного капіталу підприємств України у 2008–2010 роках

Капітал підприємств, млн. грн.	Роки діяльності
	2008	2009	2010
Статутний капітал	363778,8	384997,4	400664,3
Додатковий капітал	244049,1	248464,6	256146,6
Резервний капітал	26270,7	27193,1	28175,5
Разом	634098,6	660655,1	684986,4

 

З табл. 1.1 видно, що за 2008–2010 роки вартість власного капіталу підприємств України усіх видів діяльності зростала і на кінець 2010 року становила 684986,4 млн. грн.

 

3. Джерела формування власного капіталу підприємств

 

Управління власним капіталом  пов’язане не тільки з забезпеченням  ефективного формування та використання вже накопиченої його частини, але  і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній  розвиток підприємства.

Формування власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів. Джерела формування власного капіталу наведені в таблиці 1.2.

 

Таблиця 1.2 – Джерела формування власного капіталу підприємства

№ з/п	Джерела	Склад джерел
1	Внутрішні джерела	1. Прибуток, що залишається в  розпорядженні підприємства. 2. Амортизаційні відрахування від  основних засобів і нематеріальних  активів. 3. Цільові надходження та інші  внутрішні джерела формування  власних фінансових ресурсів.
2	Зовнішні джерела	1. Кошти засновників, що вкладаються  в статутний капітал (пайові  внески учасників). 2. Кошти, що надходять за рахунок  випуску (емісії) акцій. 3. Кошти державного та місцевого  бюджетів, що використовуються на  безповоротні основі. 4. Інші джерела формування власних  фінансових ресурсів.

 

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне  місце належить прибутку, що залишається  в розпорядженні підприємства. Він  формує переважну частину його власних  фінансових ресурсів, забезпечує приріст  власного капіталу, а відповідно, і  ріст ринкової вартості підприємства.

Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні  відрахування, особливо на підприємствах  із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом  його реінвестування. Інші внутрішні  джерела не грають помітної ролі у  формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне  місце належить внескам засновників  у статутний (пайовий) капітал, а  також емісії та реалізації акцій  в акціонерних товариствах.