Шпаргалка по "Звітність лісгосп"

2 рівень: локальні чинники, що безпосередньо пов’язані з об’єктом оцінки і аналогічними об’єктами нерухомості – ці чинники діють в масштабах міста та його району: 1) місцезнаходження – транспортна інфраструктура та її стан, соціално-культурна інфраструктура, навколишня оточеність; 2) фізичні характеристики – якість будівництва, наявність комунальних послуг; 3) умови продажу; 4) часові умови; 5) умови фінансування.

3 рівень: чинники, які пов’язані з об’єктом нерухомості і обумовлені його характеристиками: 1) архітектурно-будівельні – планіровка, зовнішній вихід; 2) фінансово-експлуатаційні – вартість будівництва та експлуатаційні видатки.

18. Ринок нерухомості  та класифікація його об’єктів.

Нерух  - зем. ділянки, ділянки надр, відокр. водні об”єкти та все те, що міцно зв”яз. із землею, тобто об”єкти, переміщення яких без шкоди їх призн-ню не можливе.

Особливості ринку нерухомості.

Відсутність централізації. РН є нецентрал. на відміну від ринків ЦП, сировинних чи товарів сільс.гос-кої прод. Централ. ринки хар-ся тим, що  більшість угод відбув. на біржах за цінами, що відомі на кожен момент часу. Конфіденційність даних. Дані за цінами чинених угод з нер-тю, за умовами орендних договорів і іпотечних кредитів,  мають конфіденційний характер. Нерегулярність угод. Угоди з нер-тю  поляг. на нерегулярній основі, так що часом оцінювачам приход. корист. застарілими відом-ми Невід'ємність об'єктів від їхнього місця розташування. Любий об'єкт нер-ті міцно «прив'язаний» до свого місця розташування  Унікальність об'єктів. Невід'ємність об'єктів нер-сті від їхнього місця розташування робить ці об'єкти унікальними. Не існує двох ідентичних об'єктів нер-ті, через неповторність місця розташ. кожного з них. Достаток сегментів. РН будь-якої країни підрозд. на безліч дрібних сегментів, у зал-сті від регіону і виду об'єктів. На кожнім з цих ринків склад. особл. умови. Незбалансованість. Для буд-ва нових об'єктів нер-ті потрібен певний час. Т. ч., пропоз. на РН відстає від попиту. Тимчасовий дефіцит тих чи інших площ приводить до росту відповід. орендних ставок, що у свою чергу стимулює надмірні інвестиції в буд-тво. Державне рег-ня. РН в значній мірі піддається держ. рег-ню на нац. і місцевому рівні.

 

19. Потенціал землі  та земельна рента.

Вартість землі має  відповідати грошовій сумі, яка будучи покладеною до банку дасть у вигляді  відсотків прибуток такого розміру  як і рентний дохід , який щорічно одержується з даної земельної ділянки.

Ціна землі – це капіталізований рентний дохід. Цінність міських ділянок складається з показників диференційованої та абсолютно ренти.

Диференційована рента – відображає конкретну цінність земельної ділянки.

Види: рента за рахунок доступності ділянок; рента за рахунок освоєності територій, рента за рахунок ефективності збільшення капіталовкладень.

Абсолютна рента – характеризує ефективність цільового використання зем. ділянки. На абсолютну ренту не впливають властивості зем. ділянки.

Монопольна рента – утворюється на всіх ділянках незалежно від їх місця розташування, оскільки різні види діяльності можуть висувати найрізноманітніші умови для свого розміщення, а пропозиція вільних ділянок внаслідок обмеженої місцевості, площі не відповідають попиту на них.

20. Класифікація й ідентифікація  машин та обладнання, що підлягають  оцінці.

За належністю до основних фондів:

- виробничі основні фонди;

- невиробничі основні фонди.

За роллю у виробничому  процесі:

- основне технологічне обладнання;

- обладнання для виготовлення продукції;

- допоміжне обладнання;

- обладнання зайняте на побічних і обслуговуючих роботах. За правом власності:

- власні;

-орендовані;

- безкоштовне отримане у тимчасове використання;

- здане в оренду.

За способом придбанням та походженню:

- вітчизняне придбане новим;

- імпортоване придбане новим;

- вітчизняне придбане у б/у;

- імпортоване придбане у б/у;

- виготовлене власними силами

За етапом життєвого  циклу:

- нещодавно отримане обладнання і підготовлене до експлуатації;

- обладнання, що експлуатується;

- обладнання в капітальному ремонті,

- модернізація;

- законсервоване і запасне обладнання;

- обладнання, що підготовлене для вибуття, продажу та передачі;

- обладнання виведене з експлуатації, що підлягає утилізації.

За рівнем універсальності:

- стандартно – універсальне;

- спеціалізоване;

-спеціально виготовляється за індивідуальним замовленням.

21. Знос та його вплив  на вартість машин та обладнання.

В економічній літературі виділяють  два вида зносу машин та обладнання.

Фізичний знос - це процес поступового втрачання машин та обладнання своєї споживчої вартості, що супроводжується відповідним зменшенням їх вартості. Найбільш інтенсивно процес  фізичного зносу проявляється при функціонуванні машин та обладнання, проте він відбувається і тоді коли вони не використовуються. Фізичний знос усувається заміною зношених частин в машинах та обладнанні. Моральний знос машин та обладнання зумовлений технічним прогресом і відбувається з одного боку в наслідок появи досконаліших і продуктивніших аналогічних засобів праці, а з другого внаслідок підвищення продуктивності праці. Моральний знос усувається шляхом проведення модернізації засобів праці.

22. Оцінка нематеріальних  активів підприємства: роль, значення  та сфери застосування.

Вартість немат.акт. прийнято додавати до вартості інших елементів потенціалу під-ва, тому їх прямо чи опосередковано включають у всі практичні формули розрахунку оцінок. Загальна оцінка вартості нем.акт. називається гудвілом. Гудвіл розглядається як вартість ділової репутації, вартість практично всіх нематеріальних активів, величина, на яку вартість бізнесу перевищує ринкову вартість його матеріальних активів і тієї частини нематеріальних активів, яка відображена в бухгалтерському обліку.

Оцінка  нем.акт. під-ва здійснюється у таких випадках:

- купівлею-продажем  прав на об’єкти інтелектуальної власності; - добровільного продажу ліцензій на використання об’єктів інтелектуальної власності; - внесення вкладів у статутний капітал; - оцінкою бізнесу; -акціонуванням, приватизацією, поглинанням тощо.

Дохідний підхід - встановлення властивостей об’єкту інтелект. Власності, таїх причинно наслідкового зв’язку майбутніми доходами від їх використання

Витратний підхід –базується на міркуванні, що покупець,володіючи певною інфо про бєкт купівлі, не заплатить за нього більше, ніж вартість іншого немю активу з тією ж корисністю. Передбачається визначення витрат на відтворення первинної вартості об’єкта з урахуванням наступних поліпшень.

Ринковий підхід – порівняння з представленними на ринку аналогами

25. Модель оцінки трудового  потенціалу підприємства.

Модель формування трудового  елементу потенціалу підприємства може бути представлена у вигляді:

Трудовий потенціал = А*Ч*Ентр; Ч - чисельність персоналу; Ентр- коеф ефективності використання 1 живої праці. А= Пм*(DФв/DПм ); А- оцінка одиниці живої праці; Пм- прод праці 1 робітника в звітний період; DФв- підвищення фондоозброєності на 1  робітника по відношеню до баз періоду; DПм- підвищення прод праці 1 робітника відносно баз періоду.

27. Сутність  та різновиди мультиплікатора.

Ціновий мультиплікатор – коеф, який показує співвідношення  між ринковою ціною під-ва або акцій і  фінансовою базою – вимірник, який відображає фінансові результати діяльності підприємства.

Існує 2 види мультиплікатора:

1) інтервальний, який визначається 4 способами:

1.ціна/прибуток (фінансова база - показник прибутку до оподаткування, до виплати % та податків);

2.ціна/грошовий потік (фінансова база - показник прибутку, збільшується на суму нарахування амортизації.);

3.ціна/дивіденти (фінансова база - виплата дивідентів. Використовується при поглинанні підприємства, оцінки контрольного пакета акцій);

4.ціна/виручка від реалізації (використовується дуже рідко - для перевірки результатів діяльності підприємства.).

2) моментний, який визначається 2 способами:

1.ціна/балансову вартість активів (фінансова база - балансова вартість аналогічного компоненту на дату оцінки. Використовується при оцінці холдингу або при швидкій реалізації великого пакету акцій);

2.ціна/чиста вартість активів (використовується якщо підприємство має значні вкладення у нерухомість, цінні папери).

28. Шість функцій  грошової одиниці, їх економічний  зміст і сфери застосування.

6 функцій: 1) складний відсоток; 2) накопичення одиниці за період; 3) фонд  відшкодовування; 4) поточна вартість одиниці; 5) поточна вартість ануїтету; 6) внесок на амортизаційні одиниці. Ці шість функцій грошової одиниці використовуються при проведенні оцінки об’єктів нерухомості. Накопичення одиниці за період показує, як будуть зростати систематичні депозити при складному відсотку. Фактор фонду заміщення характеризує періодичні внески на рахунок, кошти якого разом з відсотками,  будуть використовуватися для заміни активів або погашення кредитів. Поточна вартість одиниці показує теперішню вартість грошової суми, яка повинна єдиноразово бути отриманою в майбутньому, наприклад. від продажу землі. Фактор ануїтету показує вартість потоку грошових коштів, отриманих (наприклад) від оренди майна. Фактор внеску на амортизаційні одиниці дозволяє визначити розмір періодичних платежів, необхідних для амортизаційного кредиту, врахування відсотків та виплати основної суми заборгованості. Складний відсоток означає, що вся основна сума, яка знаходиться на депозиті, повинна приносити відсотки, включаючи відсотки, які залучаються з попередніх періодів.

32. Графоаналітична  модель потенціалу підприємства.

потенціалу підприємства принципи побудови:

1. Графічна модель ПП, що призначена для проведення діагностики можливостей підприємства має форму сфери.

2. Подібна форма представляє усі напрямки діяльності підприємства тим самим розкриває діалектику його потенціалу.

3. У цілях аналізу необхідно спрощувати форму сфери до форми кола у загальному вигляді, чи до форми іншої фігури в залежності від вибору кількості напрямів діагностики потенціальних можливостей підприємства.

4. Формування графічної моделі ПП за методом квадрат-потенціалу, передбачає виокремлення чотирьох інтегрованих напрямків. 1) виробництво, розподіл та збут продукції; 2) організаційна структура та менеджмент; 3) маркетинг; 4) фінанси.

5. Якщо в результаті діагностики потенціалу підприємства буде побудовано рівносторонній квадрат то ми отримуємо ідеалістичний стан потенціалу підприємства. В практиці господарювання потенціал підприємства має відокремлену структуру.

6. Потенціал підприємства може бути прокласифікований за розміром як великий, середній та малий.

Великий ПП мають підприємства довжина векторів, що утворюють квадрат знаходиться в межах від 70 до 100 у. о.. Середній від 30 до 70 у. о.. Малий до 30 у. о.

33. Алгоритм  графічного методу оцінки потенціалу підприємства “Квадрат потенціалу”.

Алгоритм графічного методу оцінки потенціалу підприємства “Квадрат потенціалу” представлений  такими етапами:

1) для підприємства обирається чотири найважливіші напрямки діяльності які включають в себе декілька конкретизованих напрямки, наприклад: 1 вектори – матеріально-технічна складова; 2 вектор – функціонально-структурна; 3 вектор – ринкова складова; 4 вектор – соціально-трудова складова;

2) проводиться оцінка чотирьох векторів діяльності підприємства за шкалою “великий, середній і малий”;

3) проводиться порівняння одержаної графо-аналітичної моделі потенціалу підприємства з типової моделлю потенціалу підприємства тієї галузі до якої воно належить; 4) виходячи з інформації отриманої в попередніх етапах робиться висновок про оптимальність структури потенціалу підприємства та розробляється шляхи її удосконалення.

34.Індикаторний метод оцінки конкурентноспроможності потенціалу підприємства і його оцінки.

В основі методу лежить оцінка 4-х групових показників або індикаторів к/с. 

В першу групу входять показники, які характеризують еф. Упр-ня вир. процесом, економічність виробничих затрат, раціональність експлуатації основних фондів, досконалість технології виготовлення товару, організацію праці на підприємтсві (витрати виробництва на од. продукції, фондовіддача, рентабельність товару, продуктивність праці). В другу групу – еф. упр-ня оборотними коштами, незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства роплачуватися по своїм боргам і можливість стабільного розвитку підприємства в майбутньому (коефіцієнт автономії, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт оборотності оборотних засобів). В третю групу включають показники, які дають уявлення про ефективність управління збутом і просіванням товару на ринку засобами реклами і стимулювання (рентабельність продаж, коефіцієнт затовареності готовою продукцією, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт ефективності реклами і стимулювання збуту).

В четверту групу – показники к/с товару ( якість товару і його ціна). Через те, що кожен з цих показників має різні ступені важливості для розрахунку к/с підприємства (Кп/п), експертним шляхом були розроблені коефіцієнти вагомості критеріїв.