Розрахунку по эдинному податку

Основними джерелами, які аудитор може використати для одержання необхідних йому для роботи даних (доказів), можуть бути статут підприємства, довідка з державного статистичного реєстру, а також накладні на відпуск продукції, співбесіда з керівництвом підприємства тощо.Також аудитор використовує дані про види діяльності підприємства, для того щоб визначити, які податки взагалі має сплачувати підприємство; План рахунків, які використовує підприємство, що слугує для визначення, на яких рахунках та субрахунках обліковуються розрахунки за тим чи іншим податком; відомості про нарахування та сплату податків за кожним податком конкретно.

Крім цих доказів, необхідні відомості про результати попередніх аудиторських перевірок, а також дані перевірок податковими та іншими органами, які мають на це право. Також потрібні попередні дані про працівників підприємства (керівництво, бухгалтерія) щодо їх кваліфікації. Все це необхідно для визначення ризику аудитора.

У процесі проведення аудиту вивчають акти перевірок, проведених державною податковою адміністрацією, банком, Пенсійним фондом тощо.

Крім того, з ясовуються причини прострочення платежів, за чий рахунок віднесена пеня, яких заходів вжито до винних осіб за несвоєчасне перерахування коштів.

 

5. Типові порушення в діяльності торгових підприємств що сплачують єдиний податок

         Аудит торгових підприємств — складний процес, оскільки діяльність торгових підприємств найчастіше містить велику кількість правопорушень, типові з яких наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Типові порушення в діяльності торгових підприємств

з/п	Зміст типового порушення	Методи виявлення	Наслідки порушення
1	Неправильне оформлення уставних документів	Аналіз	Перекручення уявлення про   торгову фірму
2	Порушення в обліку витрат продукції	Перевірка та аналіз виробничого звіту	Збільшення витрат на продукцію та завищення собівартості
3	Порушення правил обліку прибуття товарів	Аналіз, арифметичний перерахунок	Заниження даних про загальну кількість товарів, перекручення даних звітності
4	Відсутність окремих ліцензій	Фактична перевірка	Незаконний продаж товарів споживачам
5	Несвоєчасне документальне оформлення операцій	Аналіз	Викривлення обліку продукції, втрата прибутку, застосування штрафних санкцій
6	Порушення порядку ведення касових операцій	Аналіз	Перекручення даних обліку та звітності
7	Неправильне документальне відображення приходу товарів	Аналіз, документальна перевірка	Перекручення даних обліку та звітності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Оформлення результатів  аудиторської перевірки підприємств  що сплачують єдиний податок

Якщо за результатами документальної перевірки порушень не виявлено, то оформляється довідка про факт проведення перевірки і відсутність порушень податкового законодавства.

У разі виявлення фактів приховування або заниження сум  податків, перекручення даних у бухгалтерських документах, податковій звітності за результатами перевірок та обстежень, проведених на підприємствах або  у громадян — суб'єктів підприємницької  діяльності, посадові особи податкових органів оформляють акти.

Акти складаються на спеціальних  бланках і містять три частини: вступну, описову і підсумкову.

У вступній частині акта зазначаються такі дані:

—дата та номер акта перевірки;

— місце проведення перевірки;

— повна й скорочена  назва підприємства, що перевіряється;

— прізвища, імена, по батькові, посада, спеціальне звання осіб, що проводили перевірку, назва органу, який вони репрезентують;

—дата і номер посвідчення на проведення документальної перевірки;

— період діяльності підприємства, за який проведена перевірка; —дата початку і закінчення перевірки;

—дані про категорію документальної перевірки (комплексна, тематична, зустрічна тощо);

— прізвища, імена, по батькові посадових осіб підприємства, що перевіряється;

—дані про реєстрацію підприємства в органах державної влади та про взяття на облік у державних податкових органах, ідентифікаційний код платника;

— юридична адреса підприємства;

— види діяльності, що ліцензуються;

— інформація про фактичні види діяльності підприємства, у тому числі ті, що здійснюються без необхідної ліцензії;

—дані про наявність поточних, валютних та інших рахунків у банках;

—дані про розмір статутного фонду;

— інформація про результати попередньої перевірки.

У вступній частині також  відображаються основні показники  фінансово-господарської діяльності підприємства, схеми товарних та грошових потоків.

В описовій частині акта документальної перевірки у систематизованому  вигляді наводяться факти виявлених  порушень податкового законодавства. Зміст порушення має бути чітко  викладений з посиланням на конкретні  статті й пункти законодавчих та інших  нормативних актів, що порушені платником. Зазначаються також документи податкового  та бухгалтерського обліку, бухгалтерські  записи відображення відповідних операцій та інші докази, що вірогідно підтверджують  наявність факту порушення.

У підсумковій частині  акта в узагальненому вигляді  викладаються виявлені порушення і  вказуються з розбивкою по роках  і податкових періодах суми занижених (завищених) податків та зборів.

Для підтвердження окремих  записів в акті до нього можуть додаватися необхідні розрахунки. В  окремих випадках вилучаються документи  або копії з них, які свідчать про виявлені факти порушень. У  такому разі в акті робиться відповідний  запис з розпискою посадової  особи і переліком документів, що вилучаються.

Якщо в ході перевірки  виявлено порушення і дораховано суми податків, то податковим інспектором на окремому аркуші складається розрахунок фінансових санкцій.

Акт підписується посадовою  особою податкової інспекції, яка здійснювала  перевірку, керівником та головним бухгалтером  підприємства.

Один примірник акта перевірки  та всіх додатків до нього, включаючи  розписку з переліком вилучених  документів, передається керівникові  підприємства. Другий примірник не пізніше наступного дня після  підписання акта реєструється в спеціальному журналі обліку результатів контрольної  роботи і передається на розгляд  начальникові відділу. Рішення про  застосування фінансових санкцій приймається  Головою податкової інспекції або  його заступником.

Акти перевірок, за якими  прийняті письмові рішення щодо застосування фінансових санкцій, передаються у  відділ обліку та звітності для контролю за стягненням належних сум у бюджет.

Згідно з чинним законодавством до підприємств, організацій та громадян — суб'єктів підприємницької  діяльності можуть застосовуватися  такі види фінансових санкцій.

Якщо платник до початку  перевірки самостійно виявить факт заниження податкового зобов'язання, погасить суму недоплати, а також  сплатить штраф у розмірі 10 % цієї суми, то штрафні санкції, зазначені  у пунктах 2, 3 і 4, не застосовуються. Це правило не діє, якщо:

— платник не подав до податкового органу податкову декларацію за період, в якому мала місце  недоплата;

— судом установлено, що було скоєно злочин посадовими особами  або фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, пов'язаний із навмисним ухиленням від сплати податкового зобов'язання.

Чинним законодавством за порушення податкового законодавства  передбачена також адміністративна  відповідальність.

Приховування (заниження) прибутку (доходу) або приховування інших  об'єктів оподаткування, учинене  навмисне, тягне за собою кримінальну  відповідальність. Вид покарання  залежить від розміру несплачених  податків. Законом установлено поняття  значних, великих та особливо великих  розмірів несплати податку.

Аналізуючи зміни податкового  законодавства з питань застосування фінансових санкцій, слід зазначити, що чітко простежуються дві тенденції. З одного боку, зменшується відповідальність платників за заниження сум податків і водночас підвищується відповідальність за несвоєчасні розрахунки з бюджетом. Так, до 1 квітня 2001 р. штрафні санкції  за заниження податків складали 100 % заниженої суми, а за податком на прибуток — 30 %. У разі повторного аналогічного порушення розмір штрафу підвищувався до 200 %. Зараз максимальна сума штрафу не може перевищувати 50 %, незалежно  від того, вперше чи вдруге допущено порушення. Раніше за порушення термінів сплати податків та зборів до бюджету  сплачувалась тільки пеня, а зараз  — і пеня, і штраф. При цьому  розмір штрафу диференційований залежно  від терміну прострочення.

Підприємствам, об'єднанням та організаціям надається право  оскаржити дії посадових осіб податкових органів. Скарги подаються  тому органу, якому ці особи безпосередньо  підпорядковані. Скарги розглядаються  і рішення щодо них виноситься не пізніше 20-денного строку з моменту надходження скарги. Рішення за скаргами можуть бути оскаржені до вищестоящого податкового органу.

У разі незгоди з прийнятим  рішенням вищестоящим податковим органом  воно може бути оскаржено в судовому порядку.

 

 

Висновки та пропозиції

 

В даній курсовій роботі відображено облік і оподаткування  діяльності суб’єкта малого підприємництва.

Суб’єктом  малого  підприємництва  є:

- фізичні  особи,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і трудових відносин з яких, включаючи членів їх сімей, протягом року перебувають не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.грн. ;

-  юридичні  особи - суб’єкти  підприємницької  діяльності  будь-якої  організаційно-правової  форми  та  форми  власності,  у  яких  середньо облікова  чисельність  працюючих  за  календарний  рік  не  перевищує  50  осіб,  а  обсяг  річного   валового  доходу – 500 тис. євро.

Слід зазначити, що для субєктів малого бізнесу з метою сприяння їх розвитку чинною системою оподаткування передбачена можливість застосування альтернативних варіантів оподаткування. Таких як:

• загальна система оподаткування;
• спрощена система оподаткування (єдиний податок);
• фіксований сільськогосподарський податок.

Дане підприємство знаходиться на загальній системі  оподаткування і сплачує такі податки:

• податок на прибуток;
• ПДВ (податок на додану вартість);
• інші платежі при наявності обєкта оподаткування (комунальний податок, ПДФО);
• відрахування у Пенсійний фонд та соціальгі фонди.

Облік податків, зборів і  платежів підприємства ведуть на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами".

За кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" відображають нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету  податки, їх сплата, списання тощо.

На субрахунку 641 "Розрахунки за податками" ведуть облік податків, які нараховують та сплачують відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами" ведуть облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляють відповідно до чинного законодавства та облік  яких не ведуть на рахунку 65 "Розрахунки з страхування".

На субрахунку 643 "Податкові  зобов'язання" ведуть облік суми , податку на додану вартість, визначеної, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 "Податковий кредит" ведуть облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання.

Аналітичний облік розрахунків  за податками й платежами ведуть за їх видами.

Облік платежів ведуть окремо по кожному податку чи платежу. Наприклад, податок на додану вартість треба обліковувати окремо від податку на прибуток тощо.

Схема обліку за цим рахунком така. На підставі відповідних первинних документів - податкових накладних з податку на додану вартість, розрахунків встановленої форми з інших податків і платежів і платіжних доручень про їх перерахування у бюджет - проводять записи у розрізі кожного податку чи платежу у реєстрах аналітичного обліку розрахунків з бюджетом. Для обліку податку на додану вартість, крім того. використовують книги обліку продажу і придбання товарів (робіт, послуг), записи в яких проводять на основі податкових накладних. Одночасно податок на додану вартість відображають у товарно-транспортних накладних та платіжних дорученнях про оплату покупцями вартості відвантажених їм товарів, продукції, виконаних робіт чи послуг або отриманих від постачальників чи підрядників сировини, товарів, робіт і послуг. При цьому має бути повна відповідність щодо запису операцій як у податкових накладних, так і в інших документах.