Реорганізація балансу підприємства при наявності дефіциту

     Зміст 

     Вступ                                                                                                        3

     1. АЛЬТЕРНАТИВНА САНАЦІЯ                                                         5

     2.УЧАСТЬ  КРЕДИТОРІВ У ФІНАНСОВОМУ ОЗДОРОВЛЕННІ  БОРЖНИКА                                                                                                    7

     3.ФІНАНСОВА  УЧАСТЬ ПЕРСОНАЛУ В САНАЦІЇ  ПІДПРИЄМСТВА                                                                                                 13

     Висновки                                                                                                15

     Використані джерела                                                                           17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

     У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. На межі банкрутства сьогодні перебуває багато підприємств, які не мають змоги вчасно виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов'язання.

     Умовою  оздоровлення фінансової системи є санація. Лише в такому разі можна буде відновити платоспроможність і прибутковість, а отже, оздоровити фінансову систему підприємства. Водночас оздоровлення економіки залежить від своєчасної та безболісної ліквідації (реорганізації) неефективних виробничих структур, які не лише не поповнюють бюджет, а й потребують її постійної фінансової підтримки.

     Актуальність  цієї проблеми підсилюється прийняттям Закону України "Про відновлення  платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом", що регулює  питання фінансової санації та банкрутства підприємств.

     Санація (англ. Saning — санування)  — то є  система заходів, що здійснюються для  запобігання банкрутства і фінансового  оздоровлення підприємств і банків за допомогою держави і крупних  банків.

     Врахувавши  думки кількох зарубіжних економістів (Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг) можна сказати, що Санація — це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Інакше кажучи, санація — це сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення.

     За  джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію. Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб). Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. АЛЬТЕРНАТИВНА САНАЦІЯ

 

     Альтернативна санація поєднує елементи чистої санації (зменшення статутного фонду) та санації із залученням додаткових внесків власників. За такої форми санації перед акціонерами (власниками) стоїть проблема вибору: або вони здійснюють цільові внески для погашення балансових збитків підприємства (за спрямування цільових внесків засновників підприємства на погашення збитків минулих років, збитки списуються в дебет рахунків 75 “Розрахунки з учасниками” або 70 “Розрахунки з оплати праці”) і зберігають належну їм частку (в абсолютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутного фонду, або погоджуються на зниження номінальної вартості, не здійснюючи жодних доплат. Фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоративних прав підприємства однакові, проте для суб'єкта господарювання найліпшим буде здійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додаткові ліквідні засоби, а отже, поліпшується платоспроможність підприємства (Табл.1)\ 

     Таблиця 1 – показники ліквідності та платоспроможності підприємства.

 

     Коефіцієнт  покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності характеризує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство здатне погасити в  найближчий період, і визначається як відношення суми грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до суми короткострокових (поточних) зобов’язань.

     Платоспроможність підприємства визначається передусім  обсягом і мобільністю його власних  оборотних коштів. Абсолютне чи відносне зростання оборотних коштів може свідчити не лише про розширення виробництва  або дію факторів інфляції, а й про сповільнення обороту коштів, що спричинюється до збільшення їх маси.

     Для того щоб зробити правильні однозначні висновки про причини зміни пропорції  у структурі активів, докладно аналізують розділи й окремі статті активу балансу

     Цільові внески акціонерів на покриття збитків можуть здійснюватися тільки на добровільній основі. Навіть рішення зборів акціонерів не може зобов'язати окремого співвласника подати безповоротну фінансову допомогу підприємству. Рішення акціонера на користь доплати чи анулювання акцій залежить від того, як він оцінює перспективи розвитку даного підприємства, зокрема майбутню динаміку біржового курсу його акцій.

     Крім  названих форм фінансової участі власників  у санації підприємства, слід згадати  також надання фінансових ресурсів на умовах позики. Ідеться як про безпосереднє кредитування власниками свого підприємства, так і про надання ними гарантій та поручительств (інших видів кредитного забезпечення). Надання позик власниками перед загрозою можливого банкрутства підприємства пов'язане з надзвичайним ризиком. 
 

1. УЧАСТЬ КРЕДИТОРІВ У ФІНАНСОВОМУ ОЗДОРОВЛЕННІ БОРЖНИКА

 

  Фінансова участь кредиторів у санації боржників  може здійснюватися:

     а) пролонгацією та реструктуризацією  наявної заборгованості;

     б) повною або частковою відмовою від  своїх вимог;

     в) наданням додаткових кредитних ресурсів;

     г) наданням кредитного забезпечення (поручительства, гарантії);

     д) трансформацією боргу у власність.

     Безперечно, активної участі кредиторів у фінансовому  оздоровленні можна очікувати тільки тоді, коли внаслідок санації та збереження підприємства-боржника вони отримають повніше задоволення своїх вимог, ніж за його ліквідації. Кредитори можуть зважитися на матеріальний ризик в обмін на майбутню участь у прибутках даного підприємства, в обмін на великий пакет акцій боржника або з надією отримати надійний ринок збуту своєї продукції (джерело постачання сировини для свого виробництва) тощо (Табл 2). 

     Таблиця 2 – показники прибутковості підприємства.

 

     Коефіцієнт  прибутковості власного капіталу характеризує ефективність вкладення інвестицій у власний капітал.

     Операційна  рентабельність продажу показує  суму чистого прибутку на одиницю  реалізованої продукції.

     Рентабельність  основної діяльності характеризує співвідношення прибутку від реалізації продукції та витрат на її виробництво.

     Коефіцієнт  прибутковості активів показує  суму чистого прибутку на одиницю  вартості активів.

     Щоб визначити оптимальну структуру  капіталу, тобто виявити граничну межу використання позичкового капіталу для конкретного підприємства розраховують ефект фінансового лівериджу Ефл. Цей показник доцільно обчислювати у процесі санаційного аудиту підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, маючи на меті визначити відхилення від оптимальної структури капіталу та оцінити ризики, що при цьому виникають, а також під час розробки такої стратегії фінансування санації, яка дасть змогу оптимізувати джерела залучення фінансових ресурсів.

     У даному контексті в науковій літературі з питань санації обґрунтовується  така форма реструктуризації пасивів підприємства, як «конверсія боргу у власність». Суть її полягає в тім, що підприємства-боржники стимулюють великих кредиторів, зокрема обслуговуючий банк, придбати корпоративні права в обмін на боргові вимоги. У результаті даної операції боржник досягає подвійної мети:

     1) підвищується ринковий курс корпоративних  прав, оскільки відбувається їх  додаткова закупівля;

     2) поліпшується структура балансу,  оскільки співвідношення власних  та позикових коштів змінюється  в позитивному для підприємства напрямку.

     Характерною для Східної Європи є ситуація, коли законодавці цих країн не дозволяють кредиторам списувати борги  своїх боржників. Нестягнення цих  сум призводить, як правило, до збільшення різного роду об'єктів оподаткування. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» платники податків мають право зменшувати суму оподатковуваного доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів у разі, коли покупець таких товарів затримує без погодження з платником податку оплату їхньої вартості. Проте це зменшення здійснюється тільки тоді, коли кредитор звернувся із заявою до арбітражного суду про стягнення заборгованості з боржника або про визнання його банкрутом, а також коли на подання кредитора нотаріус учинив виконавчий напис про стягнення боргу з дебітора чи стягнення заставленого майна, Податкові аспекти стягнення дебіторської заборгованості вітчизняними підприємствами зображено на рис. 1.