Рахунки бух обліку і подвійний запис

Сальдові відомості широко використовують при оперативно-бухгалтерському (сальдовому) методі обліку товарно-матеріальних цінностей.

За окремих форм бухгалтерського обліку (наприклад, журнально-ордерної) поширюється такий порядок обліку, коли немає потреби складати оборотні відомості за аналітичними рахунками. Це досягається суміщенням підсумків за низкою рахунків синтетичного та аналітичного обліку в одному реєстрі, що дає змогу мати всі необхідні показники одночасно. Показники перевіряють безпосередньо під час підбиття підсумків в обліковому реєстрі за звітний місяць. Завдяки цьому економиться час на ведення обліку, підвищується достовірність показників[12].

3.2. Порядок складання шахової оборотної відомості.

Шаховий принцип побудови записів широко використовують при побудові облікових регістрів, зокрема при журнально-ордерній формі рахівництва. Використання шахової оборотної відомості в практиці бухгалтерського обліку залежить від рівня автоматизації обліково-аналітичних робіт. За великої кількості рахунків і господарських операцій при ручній обробці даних вона стає громіздкою, погіршуються її наочність і аналітичність. Істотно поліпшуються якість і аналітичність шахової оборотної відомості при застосуванні ПЕОМ.

За наведеними раніше даними господарських операцій і кореспонденції рахунків складемо шахову оборотну відомість (див. Додаток Б).

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка. У зв'язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:

        оборотні відомості контокорентної форми;

        оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної форми ведуть за аналітичними рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовому вимірнику.

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники. Тому в цих оборотних відомостях передбачені графи для запису кількості, ціни і вартості матеріальних цінностей[16].

В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за сферою діяльності та за обліковими функціями.

Підсумки оборотної відомості показують повну відповідність до даних записів за синтетичним рахунком.

ВИСНОВКИ

1.             Рахунки — це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та руху засобів підприємства і їхніх джерел та господарських процесів. На рахунках бухгалтерського обліку на основі первинних документів відображаються господарські операції. Рахунки відкриваються на кожний об’єкт обліку. Призначення рахунків — служити засобом відображення та поточного контролю господарських операцій, що охоплюють наявність і рух господарських засобів, власного капіталу й зобов'язань, а також процесів, пов'язаних з використанням трудових ресурсів та фондів оплати праці, використанням основних засобів, придбанням (заготівлею) предметів праці та їх споживанням, обліком процесу виробництва та реалізації.

2.             Рахунки бухгалтерського обліку класифікують за призначенням, структурою та економічним змістом.За призначенням і структурою виділяють основні,операційні,регулювальні й додаткові та позабалансові. За економічним змістом –активні, пасивні та позабалансові.

3.             Між бухгалтерським балансом і рахунками існує тісний взаємозв'язок,оскільки вони відображають одні і ті ж господарські засоби та їх джерела. Баланс, як відомо, відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування у вартісному вимірнику на звітну дату. Для відображення змін цих засобів та їх джерел призначені рахунки. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках (що служать для обліку господарських засобів) - по дебету, на пасивних (призначених для обліку джерел засобів) - по кредиту.

4.             Сутність подвійного запису полягає в тому,що кожна господарська операція записується двічі — за дебетом одного рахунка і за кредитом іншого. Економічне значення подвійного запису полягає в тому, що він допомагає забезпечити контроль за збереженням майна господарства. Контрольне значення подвійного запису полягає в забезпеченні достовірності обліку, тотожності активу і пасиву, синтетичного й аналітичного обліку, своєчасності та повноти оприбутковування товарно-матеріальних цінностей, коштів, запобіганню зловживанням з боку посадових та матеріально відповідальних осіб.

5.             синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Адміністративні витрати" — за видами витрат, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо.

6.             Для узагальнення господарських операцій, відображених на рахунках, з метою отримання інформації про наявність і зміни ресурсів підприємства та джерел формування їх, а також для перевірки правильності облікових записів і складання якісної звітності дані поточного бухгалтерського обліку за звітний |період необхідно узагальнювати. Для цього складають оборотні відомості, які є способом узагальнення оборотів і залишків   рахунків   за   звітний   місяць,    а   також   засобом, взаємозв'язку між балансом і рахунками.Оборотні відомості складають як по синтетичних рахунках, так і по аналітичних. В них показують обороти по дебету і кредиту рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного місяця.

7.             оборотна відомість дає загальну інформацію про стан і зміни господарських засобів та джерел їх формування, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів: звідки надійшли товарно-матеріальні цінності або грошові кошти, за рахунок яких джерел або де вони були використані. Цей недолік оборотної відомості можна усунути, побудувавши її за шаховою формою .За будовою шахова оборотна відомість нагадує шахову дошку. Всі рахунки на ній записують двічі: один раз назви рахунків розміщують у лівій частині таблиці по вертикалі (як і в простій оборотній відомості), а другий - ці самі рахунки і в такій самій послідовності записують по горизонталі - у верхній частині таблиці.

Список використаних джерел

1.        Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня-1999 p. № 996-XIV.

2.        Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

3.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» від 31 березня 1999 р. N 87.

4.        План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операдій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

5.        План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій суб’єктів малого підприємництва, затв. наказом Мінфіну україни від 19.04.2001 р. № 186.

6.        Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського  обліку : Підручник для студентів вузів спеціальності «облік і аудит»./ Вид. 2-ге, доп. І перероб.- Житомир : ЖІТІ, 2000. – с.

7.        Васюта-Беркут  О. І. , Шепітко Г.Ф. ,Ромашевська Н.О. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. – Київ: МАУП , 2003.- с.

8.        Ганін В.І. , Синиця Т.В.  Теоретичні основи бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2008.- с.

9.        Грабова  Н.М. Теорія бухгалтерського обліку : Навчальний посібник / За ред.. М.В. Кужельного. 6-те видання – К.: «А.С.К.»,2001.- с.

10.   Ждан В.І., Хаустова Є.Б., Колос І.В., Бондаренко О.С. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури , 2006. –  с.

11.   Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку : Підручник. –К.: КНЕУ , 2001. – с.

12.   Кузьмінський А.М. , Кузьмінський Ю. А. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: Все про бухгалтерський облік, 1999. – с.

13.   Михайлов М.Г. , Глушаченко А.І., Гончар В.П., Болмат Г.А. Бухгалтерський облік (теорія). Навчальний посібник / за заг. Редакцією проф.. Михайлова М.Г. – Київ :Центр навчальної літератури , 2007. – с.

14.   Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури , 2004. – с.

15.   Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : Підручник для студентів економ. спец. вищ. навч. закл. – 6-те видання – К.: «А.С.К.»,2002 – с.

16.   Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку : Навч. Посібник. – К.: Знання-Прес, 2003.- с.

ДОДАТКИ

Додаток  В

Технологія бухгалтерського узагальнення поточних облікових даних

За даними балансу відкриємо відповідні синтетичні рахунки і запишемо на них початкове сальдо. Сума початкових сальдо всіх активних рахунків буде дорівнювати сумі початкових сальдо всіх пасивних рахунків, що випливає із суми балансу 580 000 грн.

Протягом місяця на підприємстві мали місце такі господарські операції.
Операція 1. Отримано в касу з поточного рахунка в банку готівку для виплати заробітної плати на суму 40 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Каса"
К-т "Рахунки в банку"                                                40 000 грн

Продовження Додатку В

Операція 2. Виплачено заробітну плату працівникам підприємства на суму 40 000 грн.
Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Розрахунки з оплати праці"
К-т "Каса"                                                                   40 000 грн
Операція 3. Від постачальників надійшла сировина на суму 110 000 грн.
Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Виробничі запаси"
К-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками"                                                         110 000 грн
Операція 4. За рахунок наданого кредиту підприємство сплатило постачальникам за сировину на суму 60 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками"
К-т "Короткострокові позики"                                  60 000 грн

Операція 5. Придбано у постачальника станки та обладнання на суму 50 000 грн.
Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Основні засоби"
К-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками"                                                          50 000 грн
Операція 6. Витрачено на виробництво продукції сировину на суму 120 000 грн.
Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Виробництво"
К-т "Виробничі запаси"                                             120 000 грн

Продовження Додатку В

Операція 7. За рішенням власників частину прибутку в сумі 55 000 грн використано для поповнення статутного капіталу. Бухгалтерська проводка буде такою:
Д-т "Нерозподілений прибуток"
К-т "Статутний капітал"                                            55 000 грн
Операція 8. З поточного рахунку в банку перераховано постачальникам 50 000 грн, частково банку за отриманий кредит 30 000 грн. Бухгалтерська проводка буде такою (грн):
Д-т "Розрахунки з постачальниками
і підрядниками"                                                          50 000 грн
Д-т "Короткострокові позики"                                  30 000 грн
К-т "Рахунки в банку"                                                80 000 грн
* Зміст господарських операцій та кореспонденції рахунків відобразимо у поточному Журналі операцій за звітний період (табл. 5.3).
Таблиця 5.3. Журнал реєстрації операцій за квітень 200_ р.