Природно-економічна характеристика підприємства ПрАТ ПК «Поділля» смт Крижопіль Крижопільського району Вінницької області

Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Мая 2013 в 22:19, курсовая работа

Описание работы

Завданням курсової роботи є:
ознайомлення з обліком витрат виробництва;
детальний розгляд та вивчення системи обліку витрат і виконаних робіт машинно-тракторного парку;
визначення пропозицій по вдосконаленню обліку виконаних робіт машинно-тракторного парку.

Содержание

Вступ
1. Теоретичні основи обліку витрат на виробництво
1.1 Економічний зміст витрат на виробництво, їх визнання та класифікація
1.2 Наукові основи обліку витрат на виробництво
2. Природно-економічна характеристика підприємства ПрАТ ПК «Поділля» смт Крижопіль Крижопільського району Вінницької області
3. Облік витрат та виконаних робіт машино – тракторним парком та сільськогосподарською технікою
3.1 Первинний і зведений облік витрат і виконаних робіт тракторами, комбайнами та іншими самохідними машинами
3.2 Синтетичний і аналітичний облік витрат і виконаних робіт машино – тракторним парком та сільськогосподарською технікою
3.3 Порядок закриття аналітичних рахунків по обліку витрат на утримання машино – тракторного парку та сільськогосподарської техніки
Висновки і пропозиції
Список використаних джерел

Работа содержит 1 файл

MINISTERSTVO_AGRARNOYi_POLITIKI_I_PRODOVOL_STVA 25.doc

— 420.00 Кб (Скачать)

На субрахунку 2352 «Утримання і експлуатація комбайнів  та інших самохідних машин» протягом року обліковують витрати на утримання  і експлуатацію зерно- і бурякозбиральних машин та інших самохідних комбайнів, машин, гаражів, навісів, майданчиків, інших основних засобів, пов'язаних з утриманням експлуатацією зазначених машин. Аналітичні рахунки за цим субрахунком відкривають за видами машин: зерно-, кукурудзо-, бурякозбиральні комбайни тощо[25].

Протягом року витрати на утримання і експлуатацію комбайнів нагромаджують на дебеті субрахунку 2352 за такими статтями: матеріальні витрати; амортизація; інші операційні витрати. Статті витрат «Витрати на оплату праці», «Відрахування на соціальні заходи» на цьому субрахунку не обліковують. Оплату праці комбайнерів, відрахування на соціальні заходи, вартість палива, витраченого на роботу комбайнів, відносять безпосередньо на відповідні культури. На суму нарахованої оплати праці з відрахуваннями дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунки 65, 66. На вартість списаного палива, витраченого на роботу комбайнів, дебетують субрахунок 2311 кредитують субрахунок 203 . Витрати за статтями «Матеріальні витрати», «Амортизація», «Інші операційні витрати» обліковують аналогічно до статей витрат субрахунку 2351.

На кредиті  субрахунку 2352 протягом року не роблять  ніяких записів. У кінці року або  після закінчення збирання врожаю витрати, облічені на цьому субрахунку, списують окремими статтями на відповідні культури пропорційно до площ, на яких зібрано врожай. Якщо на збиранні врожаю були зайняті вузькоспеціалізовані комбайни, витрати списують на культури, зібрані цими комбайнами (картоплезбиральні комбайни — на картоплю, бурякозбиральні — на буряки тощо), якщо ж комбайни загального призначення (зернозбиральні) — пропорційно до площ, які були під урожаєм. На суму списаних матеріальних витрат (за винятком палива), амортизації основних засобів та інших витрат дебетують субрахунок 231 по культурах  кредитують субрахунок 2352.

Для обліку витрат і виконаних робіт машинно-тракторним парком за вищеназваними аналітичними рахунками і статтями витрат новим варіантом Журнально-ордерної форми передбачено Виробничий звіт.

Облік ведуть за такими статтями: різні матеріальні  витрати (паливо, будівельні матеріали, запасні частини, МШП); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні  заходи; амортизація; інші витрати.

 

3.3 Порядок  закриття аналітичних рахунків  по обліку витрат на утримання машино – тракторного парку та сільськогосподарської техніки

 

Реформування  сільськогосподарських підприємств  в основному призвело до роздрібнення великих і середніх агроформувань, створення на їх місці невеликих  одноосібних фермерських господарств або ж селянських спілок, розпорошення наявних транспортних засобів, що в свою чергу, зумовило необхідність перегляду організаційних форм транспортного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Так, якщо у 80 - 90-і роки 80—90% вантажів у сільськогосподарських підприємствах перевозилося автомобільним транспортом, то в 1995—1997 роках його питома вага в транспортному обслуговуванні знизилася до 50—60%, а в 2000—2001-му — до 40—50%. Натомість у сільськогосподарських формуваннях зросла роль тракторного та гужового транспорту, на частку яких припадає до 50% вантажообігу. Особливо інтенсивно використовуються альтернативні види транспорту на внутрішньогосподарських перевезеннях.

Реорганізація форм господарювання в АПК і його транспортних підрозділах, неминуче вимагає удосконалення системи обліку транспортних робіт. У зв'язку з цим у загальному контексті дослідження проблем, пов’язаних зі змінами господарського механізму, необхідно розглянути і питання про стан господарського обліку в транспортних підрозділах АПК та визначити основні напрями його вдосконалення. При цьому особливу увагу варто приділити організації системи первинного обліку їх роботи[31].

Підвищення  ефективності використання автотранспорту та інших транспортних засобів пов'язане  із застосуванням прогресивних форм організації транспортного процесу, удосконаленням методів економічного аналізу його роботи, а також розробкою заходів, що забезпечують поліпшення планування і керування виробничою діяльністю. У цьому зв'язку першочергового значення набувають питання підвищення якості і оперативності обліку роботи транспорту, тому що саме облік є основним джерелом необхідної інформації. До того ж, якщо облік автотранспортної роботи нині в основному налагоджений і тільки потребує подальшого вдосконалення, то процес накопичення і обробки інформації про використання тракторного та гужового транспорту практично не розроблений.

Оскільки основою  господарського обліку є інформація, накопичена за допомогою первинних  документ, то раціональна організація збору и обробки інформації про використання кожного виду транспорту значною мірою залежить від правильної постановки первинного обліку та визначення оптимального шляху руху документів від моменту їх складання до передачі в архів.

Від якості організацій системи первинного обліку залежать оперативність, повнота і вірогідність кінцевої, результативної інформації про роботу як транспортної складової, так і підприємства в цілому, що, в свою чергу, дозволить приймати ефективні управлінські рішення. Контроль за раціональним використанням рухомого складу щоденно можна здійснювати використовуючи інформацію про виїзд транспортних засобів на лінію, що фіксується в "Книзі обліку виходу машин на лінію".

Носієм вихідної інформації про роботу вантажного автотранспорту в автотранспортних, сільськогосподарських, промислових та інших підприємствах і організаціях є Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2), Товарно-транспортні накладні (ф. № 1-ТН) і Талон замовника (ф. № 1-ТЗ), які були введені в дію інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України 07.08.96 р. № 228/253. При цьому чітко зазначено, що "використання первинної транспортної документації невстановлених форм не допускається. ЇЇ застосування в обліковій практиці тягне за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів  ... згідно зі статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення"[17]. Крім того, цією ж інструкцією передбачено, що "перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі власні або орендовані (без водія) — зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію під розпис подорожні листи типових форм, оформлені належним чином".

Послідовність заповнення Подорожнього листа визначена  інструктивними матеріалами з організації  первинного обліку використання автотранспорту і вимагає обов'язкового заповнення всіх реквізитів.

По закінченні робочого дня подорожні листи  разом із товарно-транспортними  документами і актами виміру пального водії зобов'язані здавати диспетчеру, який перевіряє правильність і якість заповнення документів та визначає результати роботи автомобіля у розділі "Результати роботи автомобіля і причепів", де вказує і підтверджує підписом техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля і суму нарахованої оплати  праці водію.

Подальша обробка Подорожніх листів та інших документів здійснюється в бухгалтерії. Зведення про експлуатацію вантажного автотранспорту групують у накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), записи до неї роблять на підстав подорожних листів, товарно-транспортних накладних. У цій же відомості, передбачений щомісячний розподіл вартості послуг за користувачами пропорційно обсягу виконаних робіт у тонно-кілометрах за фактичною собівартістю.

На практиці дані про роботу вантажного автотранспорту, а саме: затрати праці в людино-годинах  і машинно-днях, оплата праці водіїв, витрати пального і мастильних матеріалів, число поїздок з вантажем, пробіг автомобілів, загальний обсяг перевезень вантажів у тоннах і виконаних тонно-кілометрах відображають у Виробничому звіт з обліку роботи вантажного автотранспорту довільної форми без застосування типової форми № 38.

Порядок складання  даного звіту проводиться в такий  спосіб — окремо в Реєстрах у  хронологічному порядку реєструють показники дорожніх листів по кожному автомобілю, потім складають Виробничий звіт, у якому підбивають підсумки за місяць. Реєстри і Виробничий звіт складає диспетчер автогаража протягом місяця. Існуючий порядок обліку, на мій погляд, має ряд суттєвих недоліків.

По-перше, недосконалою є форма Дорожніх листів, які мають  ряд декларативних реквізитів і показників, що не застосовуються, або ж дублюються в інших документах. Це робить даний документ громіздким і незручним в обробітку.

По-друге, накопичувальні документи і регістри синтетичного та аналітичного обліку побудовані так, що для складання звітних форм про наявність і роботу автомобілів бухгалтеру потрібно робити додаткові відбірки, тобто спостерігається невідповідність показників бухгалтерського обліку звітності і особливо статистичної звітності.

По-третє, існуюча  система обліку не дозволяє повністю задовольнити потребу в економічній інформації керівництва та власників.

По-четверте, нині практично відсутній механізм о6ліку роботи автомобілів, що знаходяться  у приватній власності, та власники яких ведуть транспортну діяльність.

Одним із недоліків організації первинного обліку з роботи автотранспортних засобів є те, що Подорожні листи, як правило, видаються не в замін зданих документів. Це веде до нагромадження у водіїв пакетів документів, які вони здають диспетчеру наприкінці місяця, чим ускладнюють процес їхньої обробки, порушуються терміни нарахування оплати праці та визначення техніко-експлуатаційних показників, відбувається неякісне рознесення даних дорожніх листів у Накопичувальні відомості обліку роботи вантажних автомобілів.

В автотранспортних підрозділах сільськогосподарських підприємств також не завжди ведеться облік залишку пального в баках, що не дає можливості забезпечити належний контроль за схоронністю та цільовим використанням нафтопродуктів. Недоліком в оформленні подорожнього листа є те, що не всі реквізити в ньому заповнюються. Це можна пояснити тим, що багато даних, які містяться у подорожньому листі, не мають практичної цінності для обліку і аналізу використання автомобільного транспорту. Так і реквізити дорожнього листа вантажного автомобіля як "Послідовність виконання завдання" і "Таксування" займають невиправдано велику частину документа і практично не заповнюються, оскільки вся необхідна інформація про виконану транспортну роботу міститься в товарно-транспортних накладних і талонах замовника.

Таким чином, можна  зробити висновок, що застосовувана  нині форма Подорожнього листа не є оптимальною і вимагає подальшого удосконалення.

На мою думку, доцільніше було б розробити і  застосовувати на практиці Подорожній лист накопичувальної форми, в якому б фіксувалася робота автомобіля за 7—10 днів, що дозволило б зекономити як матеріальні так і трудові затрати на одержання и обробку інформації про роботу автомобільного транспорту.

 

 

Висновки  і пропозиції

 

В процесі написання  курсової роботи були виконані наступні завдання:

  • ознайомлення з обліком витрат виробництва;
  • детальний розгляд та вивчення системи обліку витрат і виконаних робіт машинно-тракторного парку;
  • визначені пропозиції по вдосконаленню обліку виконаних робіт машинно-тракторного парку.

По завершені  курсової роботи можна зробити наступні узагальнення і висновки:

  • Витрати — це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.
  • Не визначаються витратами звітного періоду:

  а) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

б) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

в) погашення  одержаних позик;

г) зменшення  активів або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення капіталу в наслідок його вилучення або розподілу власниками.

  • В бухгалтерії підприємства для обліку витрат, пов'язаних з утриманням і експлуатацією тракторів, комбайнів, інших самохідних, причіпних, начіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробітку ґрунту, вирощування та збирання врожаю, використовують субрахунки 2351 «Утримання і експлуатація машинно-тракторного парку», 2352 «Утримання і експлуатація комбайнів та інших самохідних машин». В межах цього субрахунку ведуть один аналітичний рахунок, на якому обліковують витрати на експлуатацію тракторів на сільськогосподарських і транспортних роботах.
  • Основним первинним документом для обліку роботи тракторів, комбайнів та інших самохідних машин є Обліковий лист тракториста-машиніста.
  • Застосовувана нині форма Подорожнього листа не є оптимальною і вимагає подальшого удосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

  1. Алборов, Р.А. Методология управленческого учета в сельском хозяйстве [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://izhgsha.ru/img/User  
    Files/File/Biblioteka/Alborov.htm
  2. Атамас, П. Й Управлінський облік : навчальний посібник. //  
    П. Й Атамас. – К.: Центр учбової літератури. – 2009. – 440 с. – ISBN 978 – 966 – 364 – 769 - 2
  3. Безверхий, К. В. Економічна сутність непрямих витрат  
    [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Foa/2008_12/12_23.pdf
  4. Білоусова, І М. Проблеми обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції в промисловості // І. М. Білоусова // Бухг<span class="dash0410_0431_043

Информация о работе Природно-економічна характеристика підприємства ПрАТ ПК «Поділля» смт Крижопіль Крижопільського району Вінницької області