Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2013 в 17:06, курсовая работа
В умовах перебудови економіки України, створення нових соціальних та економічних відносин у суспільстві, розбудови нашої держави як незалежної та самостійної, важлива роль відводиться податковій системі. В наш час, коли в Україні відбуваються кардинальні перетворення в соціально-економічній та політичній сферах, і значна увага приділяється створенню ефективної системи оподаткування. Адже від механізму стягнення податків залежить формування доходної частини бюджету, а це, як відомо, основна фінансова база держави. Саме податкова система сприяє постійним, стабільним і повноцінним надходженням коштів до бюджету. Одним з першочергових завдань ринкової реформи в Україні є створення ефективної податкової системи, яка б забезпечувала розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала б економічні відносини. Ефективність податкової системи визначається тим, наскільки цілеспрямовано вона вирішує комплекс завдань, пов’язаних з керованістю економіки,як системи, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення. Податкова система повинна успішно вирішувати фіскально-розподільче завдання.
ВСТУП
1. Прибуткове оподаткування підприємств: проблеми становлення розвитку в Україні.
1.1. Сутність та форми прибуткового оподаткування юридичних осіб.
1.2. Платники і ставки податку на прибуток. Об'єкт оподаткування.
1.3. Валові доходи та їх корегування.
1.4. Зміст і склад валових витрат.
1.5. Механізм розрахунку та порядок сплати податку на прибуток.
1.6. Проблеми становлення і розвитку в Україні.
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок податку на прибуток
2.2 Розрахунок ПДВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку на придбання або виготовлення товарів, робіт, послуг.
До складу валових витрат включаються:
1. суми будь-яких витрат
сплачених (нарахованих)
2. сума внесених (нарахованих) до бюджету податків та зборів;
3. суми безнадійної заборгованості;
4. суми витрат на оплату
праці, в тому числі суми
нарахувань до соціальних
Не включаються до складу валових витрат:
1. сплачений податок на прибуток;
2. податок на додану вартість;
3. податок на доходи фізичних осіб;
4. вартість торгових патентів;
5. сума штрафів та пені за рішенням відповідних державних органів та суду;
6. виплата дивідендів;
7. інші потреби не пов'язані
з веденням державної
Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, НЗВ та залишках ГП. Вартість запасів оплачених але не отриманих платником податку до приросту запасів не включають. Вартість запасів оплачених але не відвантажених платником податку до убутку запасів не включається. Якщо вартість запасів на кінець періоду перевищує їх вартість на початок періоду різниця включається до складу валових доходів, якщо навпаки – до валових витрат.
1.5 Механізм розрахунку та порядок сплати податку на прибуток
Датою збільшення валових витрат є дата події, яка сталася раніше:
1. списання з банківських рахунків або видача з каси платника податків коштів на оплату товарів, робіт, послуг;
2. оприбуткування платником податку товарів або фактично отриманих робіт, послуг.
Датою збільшення валового доходу є дата події, яка сталася раніше:
1. зарахування коштів від покупця на банківський рахунок або їх відрахування в касі платника податку;
2. відвантаження товарів або фактичне надання робіт, послуг платником податку.
Податок, що підлягає до сплати до бюджету визначається за формулою:
∑пп = ОО * Спп – Пп, де
ОО – об'єкт оподаткування.
Спп – ставка податку на прибуток.
Пп – плата за патент, якщо підприємство викупило патент для здійснення своєї діяльності.
Ставка податку: Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 30% до об’єкта оподаткування.
Порядок обчислення і сплати: Платники самостійно визначають суми податку; що підлягають сплаті. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку на пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку фінансового року. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток не пізніше 25 числа місяця, що слідує за звітним кварталом. Платники податку не пізніше 15 лютого року, що настає за звітним, подають податковому органу річний бухгалтерський звіт, який у випадках, передбачених законодавством, повинен бути підтверджений висновками аудиту. Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємствами до банківських установ до настання строку платежу. Платники податку мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів, надіслати їх податковим органам поштою з повідомленням про вручення. Протягом кварталу платники податку за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції сплачують авансові внески податку до бюджету за перший та другий місяць кварталу до 20 числа другого і третього місяця кварталу відповідно.
Розрахунки авансових внесків здійснюються платником податків самостійно, без пред’явлення податкової декларації. Про результати таких розрахунків повідомляється податковому органу в строки, передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перелічених за результатами звітного кварталу, не застосовуються.
Бюджетні організації
сплачують податок на прибуток, отриманий
від підприємницької
Платники податку, які не мають на момент перевірки податковим органом бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податку за відповідні періоди сплачують штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення. Якщо протягом наступних 12 місяців платник податків припускає друге або більше таких порушень, такий платник податків сплачує штраф у сумі десятьох неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, помножених на число таких порушень. Початком відліку зазначених 12 місяців є місяць, на який припадає останнє порушення.
Платники податку, які не подали або несвоєчасно подали до податкового органу податкову декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету; сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок порушення.
У разі приховання або заниження сум податку; платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штрафу у розмірі, встановленому законодавством, та пені, обчисленої виходячи з 120% облікової ставки НБУ що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.
Якщо за наслідками перевірки платника податку податковим органом виявлено випадки арифметичних помилок або описок, що призвели до заниження суми податку, але не більше як п’ять відсотків суми загальних зобов’язань платника податку щодо сплати такого податку за період, що перевіряється, керівник відповідного податкового органу може прийняти рішення про незастосування фінансових санкцій у вигляді штрафів до такого платника податку. Рішення керівника податкового органу є остаточним і оскарженню не підлягає. Таке рішення не звільняє платника податку від зобов’язань щодо сплати Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та є їх повною власністю, отриманий від реалізації товарів власного виробництва.
Звільняється від
Загальний порядок визначення прибуткового податку з громадян має такий вигляд:
ПП=(СОД-СЗ)*СПП
де: ПП – прибутковий податок;
СОД – сукупний оподатковуваний доход без сум, що не включаються в нього;
СЗ – суми зменшення;
СПП – ставка прибуткового податку.
1.6 Проблеми становлення і розвитку в Україні
Хотілося б відзначити декілька основних недоліків які я вбачаю в сучасному законодавстві. По-перше - це хибна трактовка моменту отримання доходу. Відповідно до пп. 11.3.1 Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою отримання доходу є дата, що приходиться на податковий період, на протязі якого першою відбувається будь-яка з наступних подій. Дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату за реалізовані товари ( роботи, послуги ), а у випадку їх реалізації за готівку – день оприходування грошей в касі платника податку. Дата відвантаження товарів, а для робіт ( послуг ) – дата фактичного надання платником податку цих робіт ( послуг). Для підприємства все протікає нормально до тих пір поки оплата товарів та їх отримання чи постачання відбуваються синхронно, або по крайній мірі в один податковий період . Тепер уявимо собі, що підприємство продало товар чи надало послугу в податковому періоді № 1, а отримало гроші в періоді № 2. За Законом в періоді № 1 підприємство в податковому періоді № 1 отримало валовий дохід і повинно в цьому періоді сплатити податок на прибуток, але ж гроші будуть зараховані на розрахунковий рахунок підприємства лише в податковому періоді № 2. Дуже добре якщо у підприємства є на момент сплати податку необхідні кошти, а якщо їх немає ?! У випадку прострочення платежу на суму недоїмки буде нараховано пеню в розмірі 120 % облікової ставки Національного банка України на повну суму недоїмки за весь термін прострочення. На мій погляд необхідно встановити момент отримання доходу дату отримання коштів за проданий товар, надані роботи, послуги. По-друге – це те, що зараз фактично і юридично діє два законодавчі акти, що регулюють оподаткування прибутку підприємств на Україні. Це пояснюється тим, що Законом України «Про внесення змін» до Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» була затверджена лише нова редакція раніш діючого Закону. Прошу звернути увагу, що затверджена нова редакція а не відмінений раніш діючий Закон . По-третє, не зрозуміло для чого держава ввела оподаткування доходів отриманих від операцій з державними цінними паперами. Очевидно що це призведе до зменшення ділової активності на цьому ринку і як наслідок держава не зможе в необхідний час отримати кошти для покриття касового дефіциту. По-четверте відміна пільг зарубіжним інвесторам, які були їм гарантовані Законом України " Про оподаткування прибутку підприємств ", я вважаю економічної користі державі не принесе , а от політичної шкоди завдасть . Очевидно що законодавцям треба виправити ці недоліки щоб уникнути юридичних, економічних та політичних казусів.
Информация о работе Прибуткове оподаткування підприємств: проблеми становлення розвитку в Україні