Порядок та методи нарахування амортизації на підприємстві

За виробничим методом місячну суму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Останню знаходять, поділивши амортизаційну вартість на загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити на даному об'єкті:

Св - (Первісна вартість - Ліквідаційна вартість): : Плановий обсяг продукції

Тобто місячну норму амортизації  можна розрахувати:

N місячна=Обсяг продукції за місяць* Св

Приклад 2

 

Умовимося, що первісна вартість придбання підприємством автомобіля — 10 тис. грн. Його залишкова вартість — 1 тис. грн. Запланований пробіг господарського засобу — 90 тис. км. Отже, виробнича                           . ((10000 - 1000) : 90000). Щомісячну суму амортизації відобразимо у таблиці 6.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 6

Розрахунок суми амортизації  при виробничому методі

Період використання	Кілометри пробігу за місяць	Сума амортизації за місяць, грн..	Залишкова вартість,грн..
Дата придбання	-	-	10000
Січень першого року	3000	3000*0,1=300	9700
Лютий першого року	2000	2000*0,1=200	9500
Березень першого року	5000	5000*0,1=500	9000
Квітень першого року	4000	4000*0,1=400	8600
Травень першого року	1000	1000*0,1=100	8500
…
N місяць n року	3000	3000*0,1=300	1000

 

Зрозуміло, у виробничому  методі сума амортизації залежить від  інтенсивності використання об'єкта 03. Тобто тут сума нарахованої амортизації прямо пропорційна до обсягу виробленої продукції (виконаних робіт) і відноситься до змінних витрат. Застосовують такий метод лише тоді, коли виробничу віддачу того чи іншого об'єкта можна встановити вірогідно. Доречно буде звернутися до названого методу при амортизації транспортних засобів і виробничого обладнання, яке експлуатують нерівномірно.

6. Податковий метод

Він передбачає нарахування  бухгалтерської амортизації згідно з пп. 8.6.1 Закону про прибуток. Але це зовсім не означає, що для цього підходять усі без винятку положення ст. 8. Податковий метод базується лише на амортизаційних нормах Закону про прибуток.

На жаль, незважаючи на можливість вибору економічно обґрунтованого методу амортизації, більшість підприємств вдаються до прибуткових ставок. Негативні сторони тут очевидні.

По-перше, використання норм із Закону про прибуток у жодному  разі не знижує трудовитрат, як помилково  вважають деякі. Адже податкова та бухгалтерська вартість одних й тих самих об'єктів частіше за все не однакова, і виходить, будуть різними амортизаційні с   .     .       .      

  По-друге, застосування податкових ставок приводить до перекручення достовірності суми амортизації й залишкової вартості 03. Річ у тім , що мета                             бухобліку не збігається з метою податкового обліку, тому що вони ґрунтується на різних нормативних , законодавчих актах. Перенесення окремих ставок з податкового обліку до бухобліку позбавляє останній цілісності.

 

 

2.2 Облік нарахованої амортизації(зносу)

Синтетичний облік  групує і узагальнює облік складу і проходження коштів підприємства, їх джерел постачання та споживачів на єдиному грошовому вираженні, забезпечуючи формування сум для звітності, спільної для кожного рахунку — для  заповнення балансу  інші форми звітності [10].

1. Для обліку амортизації у Плані рахунків призначено рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» [Корнійчук Г. Зміна методу амортизації = зміна облікової оцінки Текст]/Г.Корнійчук // Все про бухгалтерський облік. – 2009.-№113.-с.31].

           Відносно балансу він є балансовим та пасивним, а відносно інших рахунків – постійним.

Щодо класифікації рахунків за економічним змістом, яка визначає економічну сутність кожного рахунку, то цей рахунок є рахунком необоротних активів.

2.  Відносно класифікації рахунків за призначенням і структурою рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» є регулюючим рахунком, призначення яких полягає у коригуванні оцінки активів і пасивів підприємства в поточному бухгалтерському обліку і у фінансовій звітності [Гольцова, С.М. Бухгалтерський облік [Текст] : навчальний посібник / С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. - Суми : Університетська книга, 2006. - 255 с. - ISBN 966-680-231-7].
3.  Призначеня рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» полягає в тому, що його показники уточнюють (регулюють) оцінку необоротних активів, це дозволяє визначити їх залишкову вартість шляхом віднімання від первісної вартості необоротних активів суми зносу. Оскільки дані рахунка 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» регулюють оцінку на активних рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», то він отримав назву «Контрактивний» [Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків,стандарти і кореспонденція рахунків,звітність [Текст] : навчальний посібник / Ф. Ф. Бутинець, Н. М. Малюга ; Житомирський інженерно-технологічний ін-т. - 2-е вид. - Житомир : Рута, 2000. - 480 с. - ISBN 966-7570-14-2].

Контрактивний регулюючий рахунок 13 показує, на яку суму зносилися необоротні активи, яка частина їх вартості вже віднесена на витрати підприємства і яку належить перенести в майбутні звітні періоди. Кредитове сальдо цього рахунку переноситься в актив балансу з негативним значенням.

За кредитом рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів, за дебетом — зменшення суми зносу (накопиченої амортизації).

У текст до рахунку 13 було внесено зміни та доповнено згідно з Наказом Міністерства фінансів України №353 від 05.03.2008 року.

Рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних  активів" має такі субрахунки»:

-   131 «Знос основних засобів»

-   132 «Знос інших необоротних  матеріальних активів»

-   133 «Накопичена амортизація  нематеріальних активів» 

-   134 «Накопичена амортизація  довгострокових біологічних активів»

-   135 «Знос інвестиційної  нерухомості»

На субрахунку 131 "Знос основних засобів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних  активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби". При цьому  інформація про суму зносу інвестиційної  нерухомості, облік якої ведеться на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» за первісною вартістю узагальнюється на субрахунку 135 «Знос інвестиційної  нерухомості».

На субрахунку 132 "Знос інших  необоротних матеріальних активів" узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 133 "Накопичена амортизація  нематеріальних активів" узагальнюється інформація про суму накопиченої  амортизації нематеріальних активів.

На субрахунку 134 «Накопичена амортизація  довгострокових біологічних активів» узагальнюється інформація про суму амортизації, нарахованої на довгострокові  біологічні активи, облік яких ведеться на субрахунках 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва», які оцінені  за первісною вартістю та 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва», які  оцінені за первісною вартістю .

За кредитом рахунку 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних  активів, за дебетом — зменшення  суми зносу (накопиченої амортизації).

Облік усередині субрахунка ведеться в межах окремих груп виробничих основних засобів галузевого призначення, основних засобів господарства та інших невиробничих основних засобів, а також за їх видовою класифікацією. Присвоюючи інвентарні номера об’єктам основних засобів, підприємство використовує їх як субрахунки другого і третього порядків (наприклад, з обліку основних засобів на рахунку 101 враховуються об’єкти по субрахунках 101.1, 101.2,101.3, і т. д., в залежності від групи основних засобів).

                Нарахування амортизації здійснюється  протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється  підприємством при визнанні цього  об’єкта активом (при зарахуванні  на баланс), і призупиняється на  період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

4.                 Порядок нарахування амортизації основних засобів визначається П(С)БО №7. Починається нарахування з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, а припиняється нарахування амортизації з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів (наприклад, якщо об’єкт зданий в експлуатацію або вибув 20 січня, нарахування й припинення нарахування амортизації починається з 1 лютого) [Посібник з переходу на нову систему бухгалтерського обліку [Текст] : рекомендовано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України – К.,2000].

     Амортизація, розрахована  за податковим методом, знайде  своє відображення лише у податковій  декларації.

               Натомість записи як на рахунках  бухгалтерського обліку, так і  у балансі і звіті про фінансові  результати суми нарахованих  амортизаційних відрахувань будуть  зроблені, в свою чергу, на підставі  того методу, який додатково було  обрано на підприємстві.

5.      Виходячи з недоцільності одночасно робити подвійну роботу, на багатьох підприємствах при нарахуванні амортизації використовують виключно податковий метод. За цих умов у всіх документах знайдуть відображення однакові дані, що стосуються амортизації [Мазевич Л. Безоплатно одержано ОФ: чи бути амортизації [Текст]/Л.Мазевич// Все про бухгалтерський облік. – 2010.-№26.-с.24].
6.        Підприємець може обліковувати амортизаційні відрахування в складі своїх підприємницьких витрат. При цьому дані витрати мають безпосередньо пов’язуватись з доходом від господарської діяльності, підтверджуватися документально та відповідати його фактичній сумі [Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби» [текст]:затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000р. №92].

 Підприємства, які ведуть фінансовий  облік витрат за їхніми елементами, відображають нараховану амортизацію  записом:

Д-т рахунку «Витрати на амортизацію»

К-т рахунку «Накопичена амортизація  основних засобів»

             Якщо фінансовий облік витрат  здійснюється за їхньою функціональною  ознакою, нарахована амортизація  буде відображена записом:

Д-т рахунку «Виробничі накладні витрати»

К-т рахунку «Витрати на збут»

Д-т рахунку «Загальні адміністративні  витрати»

К-т рахунку «Накопичена амортизація  основних засобів»[ Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі [Текст] : практичний посібник / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. - К. : Лібра, 2001. - 840 с.]

Отже, чатину амортизаційних відрахувань (наприклад, адміністративних будинків тощо) включають до складу витрат звітного періоду та відображають у Звіті про прибутки та збитки, а частину (наприклад, амортизацію виробничого обладнання) – до складу запасів (незавершеного виробництва або готової продукції), які наводять у балансі.

               У деяких країнах (Німеччина,Бельгія)  не застосовується окремий рахунок  для відображення нарахованої  амортизації. Тому нараховану  амортизацію обліковують безпосередньо  на рахунку «Основні засоби»  (субрахунок «Накопичена амортизація  основних засобів»). За такого  підходу залишок за рахунком  «Основні засоби» відображує  балансову (залишкову) вартість  основних засобів [Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі [Текст] : практичний посібник / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. - К. : Лібра, 2001. - 840 с.].

Відповідно до ст.8 Закону України «Про внесення змін до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств» №1334-IV  від 27.11.2003 р амортизації підлягають витрати на:

1) придбання основних  засобів і нематеріальних активів  для власного виробничого використовування, включаючи витрати на придбання  племінної худоби і придбання,  закладку і вирощування багаторічних  насаджень до початку плодоношення;

2)самостійне виготовлення  основних засобів для власних  виробничих потреб, включаючи витрати  (нарахування) на заробітну платню  працівникам, зайнятим у виготовленні  даних основних засобів;

3)проведення всіх видів  ремонтів, реконструкції, модернізації  і інших видів вдосконалення  основних засобів; 

4)придбання, ремонт і  модернізацію легкового автотранспорту тільки юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (парки таксомоторів) і послуг за поданням легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям;