Порядок складання і призначення операційних бюджетів

 

2. Бюджет виробництва

 

На основі даних планових продаж та показників залишків готової продукції розраховують виробничу програму на бюджетний період - один рік з помісячним розбиванням за кожним найменуванням продукції в натуральному виразі.

Обсяг виробництва який необхідний продукції буде визначатися, як бажаний запас готової продукції на кінець періоду плюс обсяг продаж за бюджетний період і мінус запас готової продукції на кінець періоду.

Бюджет виробництва можуть складати як у фізичному так й у вартісному вираженні. Його можуть розробляти виходячи з бюджету продажів. Враховує виробничі потужності, збільшення (зниження) запасів, а також величину зовнішніх закупок товарів. Необхідний обсяг випуску продукції визначають як прогнозний запас готової продукції на кінець періоду плюсують до обсягу продажів за даний період і мінусують запас готової продукції на початок стратегічного періоду. Най складніший момент у складанні бюджету виробництва - розрахувати прийнятний запас готової продукції на кінець стратегічного періоду. Найбільш простішим і надійнішим способом визначення рівня запасів є вираження його у процентах від рівня продажів слідуючого періоду. Бюджет виробництва повинний обов'язково бути узгоджений з бюджетом продажів, щоб забезпечити збалансованість виробництва і реалізації продукції при як можна більш оптимальному завантаженню виробничих потужностей.

        Бюджет виробництва тісно зв'язаний з бюджетом виробничих запасів. Тому їх рекомендовано складати паралельно. Це найважливий момент, тому що від стратегічного рівня запасів буде важливим й обсяг їхнього фінансування. Не зважаючи на те що від бюджету виробництва, який розробляють у фізичному вимірнику, бюджет запасів формують у вартісному вираженні. При підготовці цього бюджету потрібно прискіплив приділити увагу обсягу запасів сировини і матеріалів на кінець стратегічного періоду. У бюджеті запасів міститься інформація, яка необхідна для підготовки двох фінансових документів: бюджету руху грошових коштів і стратегію балансу активів і пасивів. За управлінням запасів на підприємстві відповідають відділи: постачання, фінансів, бухгалтерії й ін. На основі даних виробничої програми, нормативів витрат на матеріали й інформації про їхні залишки на складі обов'язково складають бюджет потреби в матеріалах та закупівель матеріальних ресурсів.

 

4. Бюджет прямих витрат на матеріали

 

Бюджет прямих витрат на матеріали складають відділи постачання й економічний одразу після розробки виробничого плану для визначення потреби підприємства в сировині і матеріалах.

Планові витрати можна розрахувати як в натуральних та і в вартісних показниках на основі виробничої програми та нормативних витрат, основних та додаткових матеріалів на виробництво одиниці продукції кожного найменування. При складанні бюджету лише враховуються залишки запасів на складах підприємства на початок та кінець бюджетного періоду.

При складанні бюджету прямих витрат на матеріали враховують, що:

• всі витрати завжди поділяють на прямі і непрямі. До прямих витрат відносять сировину та матеріали, зарплату основного виробничого персоналу, більшу частину загальноцехових витрат;
• прямі витрати - це витрати на сировину і матеріали, які зростають прямо прямо пропорційно зростанню об'єму виробництва;
• бюджет прямих витрат на сировину і матеріали формується на основі як виробничого бюджету так і бюджету продаж;
• бюджет прямих витрат може показувати, яка кількість сировини і матеріалів необхідна для виробництва та скільки їх буде закуплено потім;
• обсяг закупівлі сировини і матеріалів дуже залежить від очікуваного обсягу їх використання, а також від стратегічного рівня запасів.

Бюджет прямих витрат на матеріали показує всю потребу в матеріальних ресурсах, що можуть бути задовольнятися шляхом закупівель. Обсяг закупівель залежить від далеко глядного використання матеріальних ресурсів, а також від рівня запасів. Обсяг закупівель можуть визначати за такою формулою:

 

Обсяг закупівель = Запаси на початок розрахункового періоду + Обсяг споживання - Запаси на кінець розрахункового періоду

 

Дані про запаси сировини і матеріалів відразу надходять з бюджету виробництва і бюджету запасів на майбутній період. Коли змінюється бюджет чи продаж бюджету виробництва повинний бути оперативно відредагований і план закупівель сировини і матеріалів.

       Правильне складення бюджету витрат на матеріали може забезпечувати взаємодію між виробництвом і відділом постачання та може дозволити утримувати величину запасів на прийнятному для підприємства рівні.

 

5. Бюджет прямих витрат на оплату праці

 

Разом з бюджетом на матеріали цей бюджет є також найважливішим для підприємства, оскільки витрати на оплату праці займають велику питому вагу у витратах виробництва, а їхнє стратегічне планування дозволяє управляти персоналом. Побудови бюджету прямих витрат на оплату праці досить відома всім працівникам економічних служб на підприємстві. Однак, треба ще звернути увагу на те що, цей поділ фонду оплати праці працівників виробництва на умовно змінні й умовно постійні витрати. Складова фонду оплати праці яка змінюється, безпосередньо залежить від об'єму виробництва. Постійна частина являє собою підтверджений мінімум оплати праці, яку працівник одержує незалежно від того, чи виконує він свої чи обов'язки ні. Величина змінної частини витрат на оплату праці залежить від обсягу випуску продукції конкретним робітником. Треба мати на увазі, що прямі витрати на оплату праці - це витрати на заробітну плату основного виробничого персоналу. Бюджет прямих витрат на оплату праці розробляють базуючись з бюджету виробництва, даних про продуктивність праці і ставок оплати праці основного виробничого персоналу.

У бюджеті оплати праці основного виробничого персоналу доцільно виділити два важливих елементи:

а) постійну частину оплати праці;

б) відрядну частину оплати праці.

Якщо до моменту розробки бюджету утворилася значна кредиторська заборгованість з оплати праці, то доцільно передбачити графік її погашення. Графік погашення заборгованості з оплати праці складають за тим же принципом, що і графік погашення заборгованості на матеріали. Слід зазначити, що до складу витрат на оплату праці включені відрахування в соціальні фонди. На основі всіх наявних даних економічна служба підприємства розробляє бюджет витрат на оплату праці. На кожному підприємстві зарплату виплачують у поточному звітному періоді за минулий місяць. Тому необхідно витрати на оплату праці включати в бюджет цих витрат за поточний місяць, щоб вони відносились саме до даного періоду, у якому були зроблені.

 

6. Бюджет амортизаційних відрахувань

 

Бюджет амортизаційних відрахувань на планований період (квартал, рік) розробляє фінансовий відділ. Для визначення суми цих відрахувань можна скористатись методом прямого розрахунку й аналітичним. При використанні прямого методу розрахунку суму амортизаційних відрахувань визначають шляхом множення первісної вартості об'єктів основних засобів за групами на відповідні норми (у відсотках) по кожному з них. Отримані результати складають і одержують загальну суму амортизаційних відрахувань по підприємству в цілому. При використанні аналітичного методу спочатку обчислюють середню вартість амортизаційних основних засобів (В_оз) на майбутній рік за формулою:

 

В_оз = В_нп + (У ^х К : 12) - ((У₁ ^х (12 - К)) : 12),

де, В_нп - первісна вартість основних засобів на початок розрахункового періоду; У - вартість основних засобів, що вводяться в експлуатацію в розрахунковому періоді; У₁ - вартість основних засобів, що вибувають з експлуатації в розрахунковому періоді; K - число повних місяців функціонування основних засобів у розрахунковому періоді; (12 - К) - число місяців, що залишаються до кінця року після вибуття основних засобів.

Середню вартість основних засобів, що амортизується у плановому періоді, множать на середню фактичну норму амортизації (Н_ф), що склалася за звітом підприємства за базовий рік:

А_п = В_оз х Н_ф : 100,

 

де, А_п - планова сума амортизаційних відрахувань на майбутній рік по підприємству в цілому.

Суму амортизації визначають розрахунковим шляхом. Розраховану суму амортизації включають у плановий бюджет на майбутній період.

 

7. Бюджет накладних витрат

        

Бюджет накладних витрат складається з загальних виробничих, адміністративних і комерційних витрат. Розглянемо їх детальніше.

Бюджет загальновиробничих накладних витрат виражає обсяг усіх витрат, пов'язаних з випуском продукції, за винятком прямих матеріальних витрат і прямих витрат на оплату праці. Загальновиробничі витрати можуть містити в собі змінну і постійну частини. Змінну частину встановлюють як норматив (наприклад, від працевитрат основних працівників виробництва), а постійну частину - виходячи з потреб виробництва.

Даний бюджет містить ряд стандартних статей:

• зміст і експлуатація устаткування;
• поточний ремонт виробничих основних засобів;
• оренда виробничого устаткування;
• додаткові виплати працівникам виробництва та ін.

Відповідальним за планування загальновиробничих витрат є заступник директора підприємство з виробництва. Використовуючи інформацію про виробничу програму на наступний квартал (місяць), керівники підрозділів, що підкоряються заступнику директора, надають йому службові записки з запланованими витратами, за які вони відповідають. Заступник директора по виробництву затверджує ці витрати, а підлегла йому служба складає зведений бюджет загальновиробничих накладних витрат.

          Бюджет витрат на збут формують після складання бюджету продажів, тому що він тісно пов'язаний з останнім. Бюджет витрат на збут (реклама, комісійні торгових агентів, транспортні послуги й ін) повинний співвідноситися з обсягом продажів. Не можна очікувати зростання обсягу продажів, одночасно плануючи зниження фінансування заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції. Величина прогнозного відсотка залежить від життєвого циклу готової продукції. Витрати на збут можна класифікувати за багатьма критеріями, ключовим з який є: види продукції, категорії покупців, географія збуту, діяльність конкурентів на окремих сегментах товарного ринку. Значну частину витрат на збут складають витрати на рекламу і просування товарів на ринок. Тому заступник директора по збуту (комерційний директор) повинен точно становити, де і коли повинна бути здійснена рекламна кампанія і скільки коштів необхідно на неї витратити. При розробці бюджету витрат на збут доцільно передбачити витрати на упакування, транспортування, страхування, складування і збереження товарів на складі.

До складу цього бюджету управлінських (загальноцехових) витрат входять різні витрати, пов'язані з обслуговуванням виробничої діяльності підприємства (витрати по управлінню їм). Оскільки статті даного бюджету різнорідні і пов'язані з діяльністю великого числа відділів підприємства, то і задача по складанню бюджету є складною. Допоміжні підрозділи не складають окремі бюджети, а планують витрати шляхом розробки службових заявок. Загальну їхню величину розглядає і затверджує економічний відділ, що зводить ці витрати в єдиний бюджет.

ВИСНОВКИ

 

У рефераті було розглянуто порядок розробки операційного бюджету. Він містять ряд приватних бюджетів, які пов'язані, взаємозалежні та взаємообумовлені між собою. Необхідність складання кожного з них обумовлена ​​неоднорідністю діяльності підприємств, організацій, нестабільністю економічного становища країни, підвищеним інфляційним рівнем. В умовах нашої економіки необхідний ретельний аналіз, високий рівень стратегічного планування діяльності підприємства, що дозволить ефективно управляти фінансами, насамперед рухом грошових коштів, приймати точні і зважені у фінансовому відношенні управлінські рішення. Кожен окремий бюджет в загальній структурі генерального бюджету здатний повністю розкрити стан того чи іншого рівня підприємства, вказати прибутковість від кожного виду продукції, його ресурсомісткість.

Операційний бюджет показує керівництву, як його плани позначаться на фінансовому стані організації. Складання операційного бюджету допомагає підвищити ефективність всього виробничого процесу, найбільш вигідніше розподілити витрати між виробничими і невиробничими підрозділами. 
Однак слід зазначити, що на практиці неефективною вважається така система бюджетування, в якій рівень відхилення фактичних результатів від запланованих регулярно перевищує 20-30%, тоді як нормою є відхилення, що не перевищує 5%. Подібна ситуація являє собою серйозну проблему, оскільки бюджет компанії є основою для прийняття оперативних управлінських рішень. 
         Невиконання бюджету може означати зрив усіх планів компанії: виробництва, продажу, виплати заробітної плати, податків і т.д. У кінцевому рахунку, це призводить до зриву загальної стратегії розвитку.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Керімов В.Э. Організація управлінського обліку на виробничих підприємствах // Аудит і фінансовий аналіз. - Ж3, 2000.
2. Макконнелл К., Брю С. . Економікс. - Москва: Республіка, 1993.
3. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту: Пер. с англ. - М.: Діло, 1992. - 702 с.
4. Мескон М., Альберт М. Основи менеджменту. - М., 1995.
5. Ніколаєв В. Що таке управлінський облік // БОСС. - Ж 1, 2001.
6. Виробничий менеджмент: Підручник для вузів. - М.: ЮНІТИ-ДАНА, 2000 / Під ред. проф. Ільєнкової С.Д.
7. Вахрушина М.А. Бухгалтерський управлінський облік: навч. для вузів / М. А. Вахрушина. - М.: Омега-Л, 2005. - С. 331.
8. Білик М. Д. Бюджетування в системі фінансового планування// Фінанси України. - 2003. -  №3. - С. 97-100.