Порядок складання і призначення операційних бюджетів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………….4

1. Бюджет продажів 7

2. Бюджет виробництва 12

3. Бюджет прямих витрат на матеріали 13

4. Бюджет прямих витрат на оплату праці 14

5. Бюджет амортизаційних відрахувань 15

6. Бюджет накладних витрат 16

Висновки………………………………………………………………………….18

Список використаних джерел 19

 

 

ВСТУП

 

Основний бюджет - це погоджений зі всіма підрозділами план роботи підприємства загалом. Він охоплює операційний і фінансовий бюджети, склад яких залежить від специфіки діяльності підприємства. На етапі розробки основного бюджету проводять аналіз і уточнення цінової та кредитної політики, стратегії управління запасами, виявляють ризики та оцінюють можливі наслідки управлінських рішень.

До операційних бюджетів виробничого підприємства відносяться:

• бюджет продаж;
• бюджет виробництва;
• бюджет виробничих запасів;
• бюджет прямих витрат на матеріали;
• бюджет прямих витрат на оплату праці;
• бюджет загальновиробничих витрат;
• бюджет амортизаційних відрахувань;
• бюджети витрат на збут та адміністративних, тощо.

Бюджети продажів та витрат на збут складає відділ маркетингу. Всі інші бюджети розробляє планово-економічний відділ разом з іншими відділами і службами підприємства (включаючи фінансовий відділ). Методичні основи підготовки операційних бюджетів, пов'язані з певними аспектами щодо їх формування та виконання, які потрібно враховувати.

Бюджети можуть оказатись не виконаними, якщо неможливо досягти поставлених цілей. Навіть за розробленого бюджету доходів і витрат може виявитись, що для його реалізації будуть потрібне значне додаткове фінансування. Так, якщо підприємство підготувало до випуску кілька нових виробів, але витрати по їхньому виробництву і просуванню на ринок занадто великі, то місткість ринку може виявитися обмеженою, а життєвий цикл виробів коротким. У цьому випадку необхідно переглянути поставлені цілі. Бюджети можуть бути недосяжними, якщо умови досягнення цілей неприйнятні для підприємства. Можливі і інші перепони в бюджетуванні. Поставлені цілі і підготовлені операційні бюджети, з позиції керівництва підприємства і менеджерів досяжні, але можливості фінансування майбутніх витрат роблять бюджети неприйнятними. Підприємству, в цьому випадку, доцільно скорегувати бюджети без перегляду цілей.

Для оцінки прийнятності і досяжності параметрів, закладених у бюджетах, застосовують інструменти фінансового аналізу і діагностики. Діагностика фінансового стану підприємства - інструмент, що дозволяє оцінити ефект (поліпшення-погіршення фінансового стану) і результативність (співвідношення витрати - обсяг продажів - прибуток) прийнятих бюджетів.

Основні принципи проведення діагностики фінансового стану підприємства:

• оцінка показників, закладених в бюджетах здійснюється порівнянням їх (фактичних із планових значень);
• виключення недостовірних даних, що обумовлюють неточні результати;
• використання лише порівнюваних між собою показників;
• врахування при аналізі окремих показників взаємозв'язку між ними;
• прийняття управлінських рішень за результатами діагностики фінансового стану підприємства.

Найбільш правильно формувати тимчасові ряди показників (місячних, квартальних, річних), щоб оцінити величину їхньої зміни (зіставити з базовим і попереднім періодами) для даного підприємства. Порівняння з аналогічними підприємствами не завжди коректно через не співпадання технологічних, ринкових і інших умов господарювання. Показники, які порівнюють, повинні бути співставними та відноситись до аналогічних періодів.

При розробці й аналізі бюджетів доцільно застосовувати документи за формою і структурою, наближені до регістрів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що істотно полегшує складання та аналіз операційних бюджетів (за методикою план - факт - аналіз).

При розробці операційних бюджетів керівництво підприємства повинне націлювати менеджерів і керівників підрозділів на прискорення і спрощення їхньої підготовки. Для цього необхідно стандартизувати форми представлення планових і звітних даних, що дозволяє оптимізувати роботу планово-економічної служби, фінансового відділу, бухгалтерії, відділу маркетингу і виробничих підрозділів.

Розглянемо зміст і порядок розробки найважливіших операційних бюджетів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Бюджет продажів

 

Першим пунктом складання операційних бюджетів - є прогноз обсягів продаж та визначення факторів, що обмежує збут продукції. Для підприємства, яке займається виробничою сферою таким фактором є споживчий попит, що виражається в прогнозному обсязі реалізованої продукції в натуральних одиницях. Ось чому розробка основного бюджету починається з формування програми збуту - бюджету продаж, оскільки обсяг та асортимент продукції будуть визначати хід виробничої програми, тобто бюджет виробництва. В деяких випадках, при сприятливій кон'юнктурі на ринку промислової групи продукції (сухе обезжирене молоко, сухе незбиране молоко, вершкове масло) обсяг продаж може бути обмеженим наявними виробничими потужностями. В цьому випадку перед складанням бюджету продаж формується бюджет виробництва. Перед складанням операційних бюджетів узгоджуються процеси постачання, виробництва та збуту.

Прогноз обсягу продаж - це важливий попередній етап роботи по підготовці бюджету продаж. Прогноз продажу має змогу перетворитися в бюджет продаж в таких випадках, коли керівництво підприємства визнає, що прогнозний обсяг продаж може бути досягнутим. Прогноз обсягу продаж виконують на основі проведеного аналізу макро - і мікроекономічних факторів, також в тому числі й описаних статистичними даними.

Фактори, які будуть впливати на прогноз обсягу продаж :

• Обсяг продаж попередніх періодів;
• Виробничі потужності;
• Залежність продаж від загальноекономічних показників, рівня зайнятості цін, рівня особистих доходів населення тощо;
• Відносна прибутковість продукції;
• Вивчення ринку, рекламна компанія;
• Цінова політика, якість продукції;
• Ринкова Конкуренція;
• Сезонні коливання;
• Довгострокові тенденції продаж.

Прогноз обсягу продажів може стати бюджетом тільки в тому випадку, коли дирекція підприємства впевнена, що прогнозований обсяг продажу може бути досягнутим.

Бюджет продаж має вцілому легку форму. Хоча й для його підготовки маркетинговому відділу необхідно виконати великим за обсягом об'єм роботи, щоб виявити, які ж вироби, та за якою ціною і в якій кількості потрібно буде реалізувати в плановому періоді (року, кварталі).

Задачі даного відділу маркетингу включають:

• стратегічний маркетинг (сегментація ринку, відбір найперспективніших продуктів і покупців і ін);
• операційний маркетинг (виріб - ціна);
• реалізація (збут) товарів.

Дана послідовність дій дає змогу підприємству вільно орієнтуватися на товарному ринку. При плануванні продажів необхідно враховувати також вплив різних факторів.

Серед них можна також виділити внутрішні і зовнішні фактори.

До внутрішніх зазвичай відносять: обсяг продажу минулих періодів; виробничі потужності; рениабельність виробів; цінова політика; якість продукції тощо.

До зовнішніх відносять: зв'язок продажу підприємства від загальних економічних показників (становище ринку; рекламна кампанія; ринкова конкуренція; сезонні коливання; довгострокові напрями розвитку продажів для різних товарів тощо).

При плануванні продажу використовують різноманітні методи. Надійність інформації по прогнозу продажу збільшується в результаті комбінації статистичних і експертних методів.

За своїм складом та загальним призначенням ці методи мають відмінності:

• статистичні методи; трендовий, кореляційний, регресійний, а також інші види аналізу, які неможуть на основі сформованих тенденцій спрогнозувати майбутній розвиток діяльності підприємства. Проте вони не дозволяють передбачати в майбутньому можливі якісні зміни;
• функціональний метод - інформація про передбачання надходить від керівників відділів і служб до керівника маркетингової служби, який несе відповідальність за точність свого прогнозу обсягу продажів і за складання бюджету продажів на наступний період. Головний недолік методу - високий рівень суб'єктивності оцінок;
• групове прийняття рішень - коли участь беруть керівники підприємства і головні спеціалісти планової, фінансової, збутової та іншої служб. Перевагою є - швидкість прийняття рішень, проте чітко не визначена відповідальність.

Багато різноманітних методів використовують для обробки отриманих даних. Найбільш поширенішими є експертні і статистичні. Як перший так і другий методи мають свої позитивні і негативні моменти, тому краще використовувати їх у комплексі, що дозволяє уникнути багатьох помилок у розрахунках. Перший метод - математичний. Для його використання з великою віддачею, підприємству потрібно мати спеціальне програмне забезпечення і сучасну комп'ютерну техніку. Другий і третій із вище вказаних методів є експертними. У них загальною перевагою є - залучення великої кількості фахівців до складання прогнозу. Після аналізу усіх факторів, що можуть вплинути на обсяг продажу, і отриманих оброблених даних доцільно розглянути кілька умов виходу на ринок з новими продуктами. Прогнози кожний з них будуть істотно відрізнятися від інших.

А саме, це можуть бути: вторгнення на новий ринок продукції; розвиток продукції на ринку, що реалізується підприємством; сегментація ринку продукції (іншими словами, виділення з загальної кількості покупців певних груп, що відрізняються вимогами до споживання продукції і чутливістю до рівня цін на неї); створення нових видів продукції чи модифікація вже існуючих для проникнення на нові ринки.

Для прогнозу обсягу продажів бажано вибирати одну з типових цінових стратегій:

• встановлення цін трішки вище, ніж у конкурентів (преміальне ціноутворення);
• встановлення цін десь на рівні конкурентів (стратегія нейтрального ціноутворення);
• встановлення цін трішки нижче, ніж у конкурентів (стратегія цінового прориву).

Встановлення ціни продукції трішки більш високої, чим у конкурентів, найбільш імомірно буде обрана в тому випадку, якщо мається сегмент ринку, у якому покупці можуть сплатити за особливі властивості продукції не дуже високу ціну, чим головна група потенційних покупців. Встановлення ціни на продукцію підприємства десь на рівні цін конкурентів, не тільки не дає змогу для використання ціни для розширення зайнятого сектора ринку, але і не дозволяє ціні зменшувати даний сектор. Тобто, при обранні даної стратегії роль ціни, як інструмента маркетингової стратегії підприємства приводить до свого мінімуму. Стратегія встановлення щодо зниженої ціни продукції спрямована на отримання більшого прибутку за рахунок збільшення обсягу продажів в набутому сегменті ринку. При цьому ціна продукції, яка встановлена в рамках певної стратегії, зовсім необов'язково повинна бути низькою по абсолютній величині. Вона мала тільки стосовно споживчих властивостей продукції, її важливості для покупців і цін аналогічних конкуруючих товарів. Застосування даної цінової стратегії виправдано тільки в тому випадку, якщо є підстави думати, що наступні потенційні конкуренти з якихось причин не зможуть (чи не захочуть) відповісти аналогічним зниженням цін.

Після прогнозу обсягу продажів зазвичай переходять до складання певного бюджету.

При розробці бюджету продажів доцільно враховувати що:

• розробка бюджету продажів - це найперший і найважливіший крок у складанні бюджету доходів і витрат;
• бюджету доходів і витрат повинний відображати місячний чи квартальний обсяг продажів як в натуральному так і грошовому вираженні;
• бюджет продажів складають з урахуванням попиту на продукцію, сегментів певного ринку, груп покупців та інших факторів;
• бюджет продажів повинен містить у собі об'єм майбутніх грошових надходжень від поточної діяльності;
• для планування грошових надходжень від продажів треба враховувати коефіцієнт інкасації (К_інк), який показує ту частину відвантаженої продукції, за яку буде оплачено в перший місяць (місяць відвантаження), у другий та т.д., з врахуванням безнадійної дебіторської заборгованості;
• навіть незначне відхилення планового обсягу продажів від фактичного може привести до значних коливань основного бюджету стосовно базового.

Бюджет продажів є базою для розробки основного бюджету, оскільки обсяг продажів впливає на всі його статті. Складання бюджету починають з визначення обсягу реалізації продукції на майбутній квартал у фізичному вираженні. Обсяг продажів побудований на основі наявного на підприємстві портфеля замовлень. При розробці бюджету повинні приймати участь відділи маркетингу, економічної й іншої служби. Вони виходять з річної програмою виробництва (з поквартальною розбивкою), у розробці якої брали участь багато угрупувань підприємства. Також, відділ маркетингу несе відповідальність і за прогноз цін на продукцію. Виручку від реалізації (без непрямих податків) на майбутній період визначають шляхом перемноження цін на відповідний обсяг реалізації у фізичному вираженні. Також до бюджету продажів складають бюджет інших доходів, тому що з його допомогою змінюють дохідну базу основного бюджету. Для розробки основного бюджету економічні служби підприємства використовують різну інформацію, що переходять з бухгалтерії й фінансового відділу.