Поняття, оцінка та класифікація виробничих запасів згідно

      Метод оцінки за цінами продажу. Оцінка вибуття запасів за цінами продажу основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгової націнки товарів. Оцінка за цінами реалізації застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотку торгової націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, які мають значну номенклатуру товарів, що змінюється, з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрат ціни регулярно переглядають. Цей метод застосовують промислові підприємства, які з технічних причин не можуть достовірно визначити фактичне витрачання  запасів ( передусім рідких, газоподібних, сипких матеріалів). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      2. Документальне оформлення списання виробничих запасів на підприємстві.

      Виробничі запаси зі складів підприємства відпускаються  в цехи для виготовлення продукції  і на господарські потреби,а також на сторону для переробки чи реалізації  як надлишкові чи непотрібні.

      Під відпуском у виробництво розуміють  відпуск виробничих запасів для  виготовлення продукції, виконання  робіт чи надання послуг. Відпуск  виробничих запасів в комори цехів  розглядається як внутрішнє переміщення запасів. При відсутності в цехах комор відпуск запасів з центральних складів вважається витратами на виробництво.

      При відпуску матеріалів у виробництво  необхідно дотримуватись наступних  вимог:

1. запаси обліковуються за вагою, обсягом, масою у суворій відповідності з нормативами витрат на визначений обсяг виробництва;
2. відпуск, як правило, здійснюється в межах попередньо встановлених лімітів. Лімітування здійснюється  відділом матеріально-технічного постачання чи плановим відділом;
3. З головним бухгалтером узгоджуються списки осіб, яким надано право вимагати зі складів запаси, а також беруться зразки їх підписів. Ці дані повинні бути повідомлені працівники складів. Запаси на виробництво видаються зі складів тільки представниками цехів, господарств, відділів тощо, які офіційно призначаються для їх отримання.
4. Порядок документального оформлення операцій з відпуску запасів зі складів підприємства залежить від того, для яких потреб вони відпускаються: систематично на виробничі потреби або епізодично в цехи та відділи на адміністративні чи інші потреби.

Основні первинні документи, якими оформлюють операції відпуску, виробничих запасів представлені в (таблиці 1).

Первинні  документи,якими  оформлюють  відпуск  виробничих запасів

Таблиця 1

     В залежності від напрямку витрачання виробничих запасів в обліку відображаються наступні види господарських операцій та реквізити, що їх характеризують (Таблиця 2) 

Основні реквізити,що характеризують операції з відпуску запасів

Таблиця2

     Первинні документи, призначені для оформлення операцій з надходження, внутрішнього переміщення та відпуску запасів, є підставою для ведення бухгалтерського і оперативного( складського) обліку. Виробничі запаси надходять до бухгалтерії, де вони підлягають перевірці за змістом операцій і правильністю їх оформлення( перевіряється наявність реквізитів, підписів, правильність арифметичних підрахунків) . Особлива увага при цьому звертається на законність операцій. 

3. Аналітичний та синтетичний облік списання виробничих запасів.

     Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Кожна з груп виробничих запасів поділяється за видами, сортами,матками, типами,розмірами . Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення( номенклатурний номер), яке записують  до спеціального реєстру – номенклатури – цінника , де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.

     Кодування  номенклатури – цінника здійснюють за змішаною порядково - серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші

два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій – на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта – знаки, які характеризують виробничі запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах – цінниках, належить до умовно-постійної.

     Для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску підрозділам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям застосовується «Накладна – вимога на відпуск ( внутрішнє переміщення) матеріалів» (форма № М-11).     

     Типову форму документа « Накладна – вимога на відпуск матеріалів» наведено у додатку 1.

     Накладна - вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів підрозділам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільницям та інші), другий – складу, який потім передається до бухгалтерії.

     Для оформлення відпуску матеріалів. Що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є, підтверджуючим документом для списання матеріальних цінностей зі  складу використовується « Лімітно - забірна картка» (форми № М-8,М-28 та М 28а). Типову форму документа « Лімітно - забірна картка» наведено у додатку 2.

     Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів ( номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається цеху(дільниці) – споживачу матеріалів, другий – складу або кладовій  цеху ( дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред’явленні представником цеху свого примірника лімітно – забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу. Після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно - забірній  картці цеху             ( дільниці) розписується комірник, а в лімітно – забірні картці складу – представник цеху ( дільниці).

     По факту оприбуткування або видачі зі складу товарно-матеріальних цінностей комірник, використовуючи інформацію зазначену у первинних документах, здійснює записи у картках складського обліку.

     Документ « Картка складського обліку матеріалів» ( форма № М -12) застосовується за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально - відповідальною особою ( комірником, зав. складом). Записи  у картці виконують на підставі первинних  прибутково - видаткових документів у день, коли відбувається операція. Типову форму документа « Картка складського обліку»  наведено у додатку 3.

     З метою прискорення пошуку тих чи інших запасів зазначаються поряд з іншим номери стелажу та ячейки ( координати зберігання). Поряд з цим для характеристики матеріалів кожного номенклатурного номера, що знаходяться в місцях зберігання, використовують « Матеріальний ярлик»         ( форма №    М -16).

     Після відображення всіх оборотів за місяць у картках  складського  обліку і на підставі залишків на останній день місяця складають відомість обліку залишків запасів. Крім того матеріально-відповідальна особа складає звіт про рух запасів на складі і передає його з первинними документами до бухгалтерії.

     У звіті у розрізі всіх товарно-матеріальних  цінностей зазначається інформація  про їх наявність на початок  періоду, надходження, вибуття та залишок на кінець періоду.

     Враховуючи потреби бухгалтерських  працівників, звіт може бути  деталізований, зокрема у  розрізі  джерел надходження виробничих  запасів, а також об’єктів їх витрачання.

     Після співставлення звіту комірника із даними виробничих звітів підрозділів підприємства, а також із даними щодо розрахунків із постачальниками, інформація про надходження і витрачання виробничих запасів знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналі № 5. Типова  форма журналу № 5 наведено у додатку 4.

     Синтетичний облік запасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси».

Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

     По дебету рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінка( накладна),  по кредиту рахунку - списання запасів, відпуск на виробництво або на сторону (вимога, ЛЗК, внутрішня накладна).

   Відображення в обліку операцій по списанню виробничих запасів показано в Таблиці 3.

Кореспонденція  бухгалтерських рахунків