Перевірка дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра фінансового аналізу і контролю

 

 

 

 

 

                 Д О П О В І Д Ь

на тему : «Перевірка дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності»

 

                                                                 

 

 

                                                                    

 

 

 

 

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Нормативно-правова  база, що визначає порядок нарахування  та виплати допомоги з тимчасової  втрати працездатності.

2. Розрахунок допомоги  з тимчасової втрати працездатності.

3. Перевірка правильності  розрахунку допомоги з тимчасової втрати працездатності.

 

3.1. Перевірка правильності  розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати.

 

3.2.Перевірка правильності визначення коефіцієнта страхового стажу.

 

3.3. Перевірка правильності визначення днів (годин) непрацездатності, що підлягають оплаті.

 

4.Перевірка роботодавців фондами соціального страхування.

 

Висновки

 

Список використаних джерел

 

1. Нормативна база, що визначає порядок нарахування та виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності

Основні нормативно-правові документи, які регулюють нарахування та виплату допомоги з тимчасової втрати працездатності.

1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII
2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-III. (далі – Закон №2240).
3. «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» затверджений Постановою КМУ від 26.09.2001 №1266. (далі – Порядок №1266).
4. «Інструкція зі статистики заробітної плати» затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5. (далі – Інструкція №5).
5. «Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації» затверджений Постановою КМУ від 06.05.2001 №439. (далі – Порядок №439).
6. «Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затверджений Постановою КМУ від 22.12.2010 №26. (далі – Порядок №26).

2. Розрахунок  допомоги з тимчасової втрати  працездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III  надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у випадку настання страхових випадків.

Для розрахунку суми виплат за листком тимчасової непрацездатності (сума лікарняних), слід визначити:

- Середньоденну (середньогодинну)  заробітну плату (дохід, грошове  забезпечення).

- Коефіцієнт, що коригує  суму лікарняних, який залежить від стажу тимчасово непрацездатного працівника.

- Дні (години) непрацездатності, які підлягають оплаті.

- Отримані величини  перемножуються і визначається  сума лікарняних.

 Загальну формулу розрахунку лікарняних можна представити у наступному вигляді:

Л = З.П.с.д. * Кс.с. * Кд.л., де

 
З.П.с.д. – середньоденна (середньогодинна) заробітна плата; 
Кс.с. – коефіцієнт страхового стажу робітника; 
Кд.н. – кількість робочих днів лікарняного, згідно із листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку.

3. Перевірки правильності  розрахунку допомоги з тимчасової  втрати працездатності 

Для перевірки правильності розрахунку допомоги з тимчасової втрати працездатності необхідно  перевірити поетапно:

1. правильність розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати;
2. правильність визначення коефіцієнта страхового стажу;
3. правильність визначення днів (годин) непрацездатності, що підлягають оплаті.

Оплаті підлягають дні  тимчасової непрацездатності за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), пропущені застрахованою особою через хворобу. 

Розглянемо тепер кожен  етап перевірки детальніше:

3.1. Перевірка правильності розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

Послідовність дій буде наступна: 

Перевірка правильності визначення кількості робочих днів розрахункового періоду

За загальним правилом розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа  працювала та сплачувала страхові внески менше шести календарних місяців, то для розрахунку середньої зарплати беруться фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески. Наприклад, працівник прийнятий на роботу 18 червня 2012 р., а з 17 вересня він захворів. У цьому випадку розрахунковим періодом буде липень і серпень 2012 р., тобто період з 1 липня по 31 серпня.

У разі якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески менше ніж календарний  місяць, то середня зарплата обчислюється за фактично відпрацьований час перед  настанням страхового випадку. Якщо працівник прийнятий на роботу, наприклад, 27 серпня 2012 року, а 18 вересня він захворів, то розрахунковим є період з 27 серпня по 17 вересня.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого  числа), в яких застрахована особа  не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Це такі періоди як тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком. Наприклад, розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати є період березень – серпень 2012 року, але протягом його застрахована особа хворіла з 30 квітня по 1 червня. Тоді з розрахункового періоду виключається травень, і для розрахунку беруться тільки березень, квітень, червень, липень і серпень. 

Перевірка правильності визначення суми виплат за розрахунковий період, що включаються до розрахунку середньої зарплати.

Відповідно до п.7 Порядку  №1266 (Порядок обчислення середньої  заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001) середня зарплата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (не враховуючи передбачені законодавством пільги) і за якими сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а з 01.01.2011 р. – ЄСВ.

Разом з тим є кілька правил, яких слід дотримуватися при  обчисленні середньої зарплати. По-перше, не включаються до розрахунку виплати, не пов’язані з оплатою праці, тобто не належать до фонду оплати праці згідно з Інструкцією №5 зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004, а також виплати за невідпрацьований час. Мінпраці у листі від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07 вказує на те, що виплати, обчислені відповідно до Порядку № 100 (оплата всіх видів відпусток, компенсації за невикористані відпустки, збереження середньої заробітної плати працівникам за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікацій, виконання державних і громадських обов’язків у робочий час, оплата простою), не повинні включатися до розрахунку. Перелік виплат за невідпрацьований час, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати для оплати лікарняних, визначений пп.2.2.12 Інструкції №5.

По-друге, всі виплати (крім лікарняних і відпускних) включаються  в заробітну плату того місяця, в якому (а не за який) вони нараховані, тобто в якому вони відображені  у відомості про нарахування  зарплати.

По-третє, місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

По-четверте, якщо працівник частину  місяця в розрахунковому періоді  не працював, то заохочувальні та компенсаційні  виплати, які мають разовий характер, в тому числі і разові премії, враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

 

 Розділити отриману суму на кількість  відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, отриманий результат і  буде середньоденною зарплатою.

 

 Перевірити чи не перевищує середньоденна  зарплата граничний розмір максимальної денної зарплати. 

В середню зарплату включається  зарплата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної  суми) заробітної плати (доходу, грошового  забезпечення) та податків оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються  страхові внески. Граничний розмір максимальної денної зарплати обчислюється шляхом ділення встановленого розміру цієї зарплати в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу цього місяця. У 2012 році максимальна величина для нарахування ЄСВ обмежується наступними розмірами:

з 1 січня по 31 березня – 18241 грн.;

з 1 квітня по 30 червня – 18598 грн.;

з 1 липня по 30 вересня – 18734 грн.;

з 1 жовтня по 30 листопада – 19006 грн.;

з 1 грудня по 31 грудня – 19278 грн.

Наприклад, якщо розрахунковий період включає лютий – липень 2012 р., то максимальний розмір середньоденної зарплати для оплати лікарняних у серпні становить 851,55 грн. (18734 грн.: 22 роб. Дн.), Якщо ж розрахунковим є період травень – жовтень 2012 із, то максимальний її розмір для лікарняних в листопаді – 826,35 грн. (19006 грн.: 23 роб. дн.). Таким чином, зазначений розмір залежить не тільки від максимальної величини для нарахування ЄСВ, а й від норми робочих днів в останньому місяці розрахункового періоду. 

Порівняння середньоденної зарплати і максимальної величини денної зарплати.

Якщо середньоденна зарплата менше максимальної, то саме її слід брати для обчислення оплати лікарняних. У разі якщо середньоденна зарплата більше максимальної, то в розрахунку бере участь максимальна денна зарплата за останній місяць розрахункового періоду. Наприклад, середньоденна зарплата, визначена за травень – жовтень 2012 р., дорівнює 831,00 грн. Тоді для розрахунку лікарняних треба взяти 826,35 грн. (Максимальна величина денної зарплати для жовтня 2012 р.).

3.2.Перевірка правильності визначення коефіцієнта страхового стажу

 Згідно зі статтею 37 Закону № 2240-ІП та пунктом 5 Порядку № 439 допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується починаючи із шостого дня непрацездатності за рахунок коштів ФСС з ТВП, і оплата перших п’яти днів непрацездатності за рахунок коштів роботодавця надаються застрахованим особам у відсотках до середньої заробітної плати залежно від тривалості страхового стажу* (крім осіб, для яких законодавством установлено пільги) у таких розмірах:

• 60% середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

• 80% середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

• 100% середньої заробітної плати — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.

Незалежно від  тривалості страхового стажу мають право на оплату ЛН за рахунок коштів ФСС з ТВП і за рахунок коштів роботодавця (за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності) в розмірі 100% середньої заробітної плати:

• застраховані особи, віднесені до 1 -4 категорій осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи;

- один з батьків або особа, що їх замінює, який доглядає хвору дитину віком до 14 років, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи;

- ветерани війни та  особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551 -XII;

- особи, віднесені  до жертв нацистський переслідувань  відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23 березня 2000 р. № 1584-ИІ;

- донори, які мають  право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/95-ВР, тобто які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в сумарній кількості, що дорівнює двом максимально допустимим дозам. Така пільга донорам надається протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості;

- діти війни (ст. 5 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004р.№2195-ІУ).

Тривалість страхового стажу для визначення розміру оплати ЛН встановлюється на день настання тимчасової непрацездатності. Якщо в період непрацездатності виповнюється стаж, який дає право на оплату ЛН у більшому розмірі, визначений на день настання непрацездатності розмір оплати ЛН не перераховується, оскільки це не передбачено законодавством.

3.3. Перевірка правильності визначення днів (годин) непрацездатності, що підлягають оплаті.