Переваги та недоліки операцій банку з цінними паперами в сучасних умовах

 

ЧЕРКАСЬКИЙ  ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ  БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)

 

 

 

 

Кафедра банківської справи

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Навчальна практика»

на тему: «Переваги та недоліки операцій банку з цінними паперами в сучасних умовах»

 

 

 

 

 

 

Виконав

студент фінансово -

кредитного  факультету

групи ФБС 4-09

Голуб Микола

 

Черкаси-2012

Вступ

Сьогодні більшість  розсудливих політиків та економістів  розуміє, що реальне відродження  економіки України можливе лише тоді, коли запрацює вітчизняне виробництво. І починати слід із впровадження програм щодо його модернізації та розширення. Вже створено умови для поновлення інвестиційного процесу, підготовлено відповідний законодавчий та фінансовий грунт. Завдяки політиці фінансового оздоровлення введено національну грошову одиницю, стабілізовано обмінний курс української валюти, закладено базу для накопичення реальних неінфляційних заощаджень.

Серед багатьох причин, які заважають піднесенню вітчизняної економіки, головна - відсутність достатніх інвестиційних коштів. За даними експертних досліджень, потреба української економіки в інвестиціях сягає 40 мільярдів доларів США. Джерела цих коштів можуть бути як внутрішні, так і зовнішні Вітчизняні підприємства майже вичерпали свій інвестиційний потенціал, більшість їх неспроможна оновлювати виробництво. Тому капітал розвитку виробництва слід залучити на кредитному і фондовому ринках.

На фондовому  ринку підприємства можуть залучити кошти, розмістивши на ньому свої цінні папери - акції та облігації.

Безумовно, одним  із найважливіших операторів цього  ринку, найсолідніших його учасників  є  банківська система. В операціях, які виконуються банками для задоволення потреб суб'єктів фондового ринку, представлені всі стадії обігу цінного паперу - від його випуску і обслуговування до погашення.

В інвестиційних  процесах на фондовому ринку банки  відіграють потрійну роль. З однієї сторони, вони самі залучають капітал, здійснюючи випуск акцій, облігацій та депозитних сертифікатів, з іншої сторони, вони самі вкладають кошти, формуючи власний портфель акцій та облігацій. Третьою функцією комерційних банків є  забезпечення нормального проходження інвестиційних процесів, надаючи ряд послуг. Насамперед, це розміщення емісії, яке супроводжується депозитним обслуговуванням емітентів. Банк може взяти на себе розробку на замовлення клієнта емісійного проекту, моделей фінансування його діяльності за допомогою використання різноманітних фінансових інструментів. Важливе значення в забезпеченні інвестиційного процесу мають інвестиційні та консультаційні послуги банку, які допомагають клієнтам ефективно вкладати капітали, а також трастові послуги.

Дані операції нові для комерційних банків України  і виникає багато проблем з впровадженням їх на фондовому ринку. Також необхідно розглянути інвестиційні операції комерційних банків: розробку ними інвестиційної політики і формування на її основі фондового портфеля, методи оптимізації портфеля і проблеми, пов'язані з діяльністю на фондовому ринку України. 

Переваги  та недоліки операцій банку з цінними паперами в сучасних умовах

Як відомо, капітал  має три функціональні форми: грошову, виробничу і товарну. Процес кругообігу капіталу відкриває грошова  форма. Для того, щоб розширити  виробництво, підприємець повинен знайти додаткові грошові кошти, тобто інвестиційний капітал. Інвестиційний капітал надходить з двох джерел: власних заощаджень підприємства (нерозподілений прибуток і амортизація) і чужих заощаджень (тимчасово вільних грошових коштів інших підприємств, урядів, населення). Заощадження перетворюються в інвестиції, як тільки вони попадають в руки тих, хто витрачає їх на купівлю елементів виробництва. Таке перетворення може бути прямим і опосередкованим.

На фінансовому  ринку здійснюється розподіл грошових засобів між учасниками економічних відносин. В залежності від форм в яких грошові ресурси обертаються на цьому ринку, в його складі можна виділити ринок банківських кредитів і ринок цінних паперів. Ринок цінних паперів включає як кредитні відносини, так і відносини власності, які виражаються через випуск спеціальних документів (цінних паперів), які мають власну вартість і можуть продаватись, купуватись і погашатись.

В розвинутих економічних  країнах виділяють три основних види фондових інструментів:

1) акції приватних, змішаних і державних корпорацій;

2) облігації приватних компаній і корпорацій;

3) державні облігації, які випускаються центральними урядами і місцевими органами влади.

Акція - це цінний папір, який засвідчує участь її власника у статутному фонді, дає йому право на участь в управлінні справами емітента й одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента. Емітент не несе зобов'язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність власником акції.

Приватні боргові  цінні папери в залежності від  інвесторів, на яких вони розраховані, мають різну номінальну вартість. Курс облігації на ринку цінних паперів, як і акцій, залежить від попиту та пропозиції на неї. Визначальними факторами  у формуванні попиту та пропозиції є  доходність даної облігації, рівень позикового процента, ступінь прибутковості альтернативних грошових вкладів, у тому числі інших облігацій, випущених конкурентами. Тому ринкова вартість кожної облігації у певний момент часу може бути вищою від номінальної чи нижчою.

Серед інструментів ринку цінних паперів важливе  місце займають державні боргові зобов'язання, їх емітентами є центральні уряди, органи влади на місцях, установи і організації, які користуються державною підтримкою.

Держані цінні папери випускаються для:

• фінансування поточного бюджетного дефіциту;
• погашення раніше розміщених позик;
• забезпечення касового виконання державного бюджету;
• забезпечення комерційних банків ліквідними резервними активами;
• фінансування цільових програм, що проводяться місцевими органами влади;
• підтримки установ і організацій, які мають соціальне значення.

Випуск державних  цінних паперів є найефективнішим  методом фінансування бюджетного дефіциту в порівнянні з практикою залучення коштів в центрального банку чи від емісії грошей.

Крім акцій  та облігацій в 70-80-ті роки на ринку цінних паперів західних країн з'явились нові види цінних паперів. Як правило, ці папери носять вторинний характер по відношенню до діючих на ринку акцій та облігацій. До таких цінних паперів відносяться перш за все конвертовані облігації та акції, варранти, ф’ючерси, опціони.

Конвертовані  облігації - це похідні цінні папери з трьома варіантами конвертованості: облігація може бути обміняною на акцію, облігація обмінюється за додаткову плату, власник не може продати право на купівлю акцій по зазначеній ціні окремо від облігації.

Фінансові ф’ючерси - це стандартний строковий контракт, який заключається між емітентом (продавцем) і покупцем (інвестором) з метою купівлі і продажу в майбутньому цінних паперів за раніше зафіксованою ціною. Як правило, такі угоди здійснюються на фондовій біржі. Угода передбачає внесення страхового депозиту в залежності від руху на ринку тих паперів та інструментів, право на здійснення операцій з якими має покупець контракту.

Особливість ф’ючерса полягає в тому, що продавець не має цінних паперів або фінансових інструментів на момент заключення контракту. Тому, угода базується на різниці  між фіксованою ціною і ціною на дату виконання угоди. При цьому ф'ючерсні контракти можуть багато разів перепродаватись так само, як це проходить на валютних біржах.

Ф'ючерсними  угодами активно користуються корпорації, банки, а також інші кредитне - фінансові установи для регулювання своїх активів і пасивів з метою підтримки прибутковості під впливом ринкової кон’юнктури.

Опціон також  являє собою строковий контракт на цінні папери, який одержує покупець опціону з умовою продажу права на проведення тої чи іншої операції. Суть опціону полягає в тому, щоб обмежити негативний вплив ринкової кон’юнктури на активи і пасиви покупця сумою, виплаченою за контракт. У випадку сприятливих обставин на ринку одержує при цьому додатковий прибуток. Опціони, як правило, заключаються на акції. В розвинутих країнах існує багато різновидів як ф’ючерсних, так і опціонних контрактів. Крім того, зустрічаються комбінації угод цих двох видів.

Варранти становлять специфічний вид цінних паперів, котрі випускаються разом з привілейованими  акціями та облігаціями і дають  власникові право на купівлю простих акцій за обумовленою ціною протягом встановленого періоду (як правило, кілька років). Цей інструмент дозволяє акціонерному товариству знизити процент регулярних виплат по облігаціях чи префакціях, бо надає можливість інвестору одержувати прибуток на різниці курсів простих акцій у випадку їх зростання порівняно з обумовленою у варранті.

Депозитний  сертифікат являє собою грошовий документ, який свідчить про внесення в банк коштів на визначений час, має  фіксовану ставку процента і випущений, як правило, на пред'явника. Вкладені в банк кошти можуть бути випечені тільки після пред'явлення правильно оформлених сертифікатів.

Серед учасників  фондового ринку комерційні банки  займають дуже важливе місце-вони можуть бути і емітентами, і інвесторами, і посередниками при проведенні операцій з цінними паперами. Але в різних країнах через певні існуючі обставини (в основному законодавчі обмеження) банки не можуть здійснювати весь спектр операцій з цінними паперами.

Крім того, банком дозволено виконувати окремі функції брокерів, здійснюючи купівлю - продаж акцій та облігацій промислових компаній за рахунок своїх клієнтів

Разом з тим  банкам заборонено тримати акції  виробничих компаній в своїх портфелях, за виключенням тих випадків, коли вони були придбані з метою відшкодування втрат, пов’язаних з неплатоспроможністю позичальника.

Щоб провести певну  класифікацію операцій комерційних  банків з цінними паперами, використаємо такі критерії вид операції, емітент  цінних паперів, для кого здійснюється операція. Класифіковані таким чином операції можна звести в таку таблицю:

Таблиця №1.

Типи операцій комерційних банків з цінними  паперами

		Емісія випуск цінних паперів	Купівля продаж цінних паперів	Зберігання цінних паперів  рахунки “ДЕПО”	Управління цінними  паперами	Управління спільними фондами
Папери власної емісії	Для себе	1*	3	5	Ні     7	Ні     8
	Для клієнта	Ні	4
Папери невласної емісії	Для себе	2
	Для клієнта	ні	6		Ні	Ні

Головна функція  банків на сьогоднішній день - надання кредитів. Але не всі банківські ресурси можуть бути розміщені у вигляді позик, більша частина позик неліквідна - вони не можуть їх продати тоді, коли банку терміново будуть потрібні грошові кошти. Інша проблема полягає в тому, що позики через велику імовірність їх неповернення позичальником, є  найбільш ризиковими банківськими активами. Більше того, для малих і середніх банків більша частина позик, що видається, пов'язана з окремими регіонами. Тому значне зменшення економічної активності в цьому регіоні погіршує якість кредитного портфеля банку. До того ж, весь доход банку по кредитам підлягає оподаткуванню, що змушує банки шукати ефективні податкові "сховища" в періоди, коли чисті надходження по наданим позикам є  високими. Через ці перечисленні причини банки почали займатись іншою формою активних вкладень - інвестиційною діяльністю.

Переваги здійснення операцій з цінними паперами:

1. Отримання стабільного прибутку при високій надійності вкладень
2. Можливість монетаризації цінно-паперового активу шляхом продажу на фондовому ринку
3. Можливість отримання кредиту під заставу цінних паперів

Недоліки здійснення операцій з цінними паперами:

На сучасному  етапі ринкових перетворень в  Україні операції банків з цінними  паперами порівняно із світовою практикою  здійснюються на недостатньому рівні. До того ж, переважно відбувається автоматичне перенесення західних методик щодо формування портфелів цінних паперів фінансовими інститутами на фондовому ринку без достатнього врахування українських реалій, що не завжди приводить до бажаного результату. Це ставить перед українською фінансовою наукою завдання, з одного боку, розроблення власної методологічної бази для активізації операцій банків із цінними паперами, а з іншого - необхідність критичного переосмислення рекомендацій і висновків західних класичних концепцій інвестування та сучасних банківських технологій, які відіграють провідну роль операцій з цінними паперами в діяльності фінансово-кредитних установ країн із ринковою економікою.

 Враховуючи  значний світовий прогрес у розробці новітніх методів інвестування коштів, низку питань, пов'язаних із діяльністю українських банків на ринку цінних паперів, недостатньо вивчили вітчизняні фахівці і тому вони потребують подальшого наукового дослідження. Зокрема, це стосується чіткого визначення ролі банківських установ у розбудові фондового ринку, запровадження сучасних методів управління портфелем цінних паперів, використання похідних фінансових інструментів для зменшення банківських ризиків, побудови національної депозитарної системи відповідно до міжнародної практики. Здійснення досліджень з цих питань є важливою умовою покращення діяльності банків на ринку цінних паперів.