Особливості будівельного виробництва і їх вплив на організацію обліку

    1.1. Особливості будівельного  виробництва та  їхній вплив на  організацію обліку.

    Загальні  положення

    Будівництво є галуззю матеріального виробництва, діяльність якої спрямована на зведення нових та реконструкцію старих будівель, споруд, об'єктів виробничого та невиробничого призначення на місці їх функціонування.

    До  капітальних інвестицій у широкому розумінні цього поняття відносять витрати на виробництво, будівництво, реконструкцію, модернізацію, капітальний ремонт і придбання основних засобів та інших необоротних активів.

    Капітальне  будівництво як механізм проведених капітальних інвестицій, є однією з провідних галузей економіки України. Капітальне будівництво може бут державним і приватним.

    Підприємство, що будується (забудовник), створює  директорію будівництва, а діючі підприємства можуть, при потребі, відкривати відділи капітального будівництва (ВКБ).

    Капітальне  будівництво як галузь складається  з таких суб'єктів господарювання:

• проектно-пошукові та науково-дослідні підприємства;
• підрядні будівельні і монтажні підприємства та обслуговуючі їх транспортні підрозділи;
• підприємства, зайняті виробництвом будівельних матеріалів;
• постачальницькі підприємства, які займаються виробничо-технологічною комплектацією будівництва;
• підприємства, які здійснюють ремонт і експлуатацію будівельної техніки.

    За  технологічною ознакою розрізняють  підприємства, які зайняті виконанням будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснюють монтаж конструкцій та обладнання.

    За  участю у спорудженні об'єкта виділяють генпідрядні та субпідрядні будівельно-монтажні організації. Генеральний підрядник несе відповідальність за своєчасне введення потужностей та об'єктів, а субпідрядник виконує окремі види робіт на об'єкті та передає їх генпідряднику.

    Згідно  із загальним класифікатором „Галузі народного господарства України" (ЗКГНГ), затвердженим наказом Мінстату України від 24.01.1994р. №21 будівельна галузь об'єднує близько 60 видів діяльності. Здійснення діяльності у сфері будівництва підлягає ліцензуванню та регламентується великою кількістю нормативної документації, зокрема П(С)БО 18 „Будівельні контракти", які вводяться в дію з 1 січня 2002 року, та Державними будівельними нормами (ДБН), зокрема ДБН 1.1.1-2000 „Правила визначення вартості будівництва" затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000р. №174, які діють з 1 січня 2001р. та визначають основи ціноутворення у будівництві.

    Господарські  відносини між замовником і підрядником  регулюються Правилами виконання договорів підряду в будівництві, а також Положенням Міністерства України у справах будівництва та архітектури від 15.12.1993р. №9 „Про підрядні контракти в Україні".

    В галузі будівництва реалізуються капітальні вкладення (інвестиції) підприємств на відтворення основних засобів. Класифікація капітальних вкладень згідно з вимогами Інструкції про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва, затвердженої наказом Мінстату України від 28.03.1996р. №93, наведена в наступній таблиці: 
 

     Організаційні форми  будівництва

    Капітальне будівництво здійснюється підрядним або господарським способом. При підрядному способі будівельно-монтажні роботи виконує підрядна організація, а підприємство-забудовник виступає як замовник. Взаємовідносини замовника з підрядною організацією регулюються будівельним контрактом, який укладається на виконання всього обсягу будівельно-монтажних робіт, передбачених проектним завданням і кошторисно-фінансовим розрахунком.

    Згідно  з П(С)БО 18 «Будівельні контракти» розрізняють два види контрактів, за якими може бути організований бухгалтерський облік:

• контракт з фіксованою ціною – договір про будівництво, який передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції, що випускатиметься на об’єкті будівництва;
• контракти за ціною «витрати плюс» - договір про будівництво, який передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядника на виконання будівельного контракту та погодженого прибутку (у вигляді відсотка від витрат або фіксованої величини).

    Претензія за будівельним контрактом — сума майнової відповідальності замовника чи іншої сторони, яку вимагає відшкодувати підрядник понад ціну контракту. Претензія може бути пред’явлена підрядником через затримки, спричинені замовником, помилки, допущені при проектуванні, що призводить до збільшення витрат, не передбачених у ціні контракту. Дохід від претензії визначається у тому разі, коли така претензія визнана замовником.

    Заохочувані виплати за будівельним  контрактом — додаткові суми, сплачувані підряднику за виконання (перевиконання) умов контракту (наприклад, дострокове та якісне виконання робіт тощо).

    Інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень в об'єкт  будівництва. Між інвестором та замовником-забудовником укладається договір про реалізацію інвестиційного проекту.

    Генеральним підрядником виступає загальнобудівельне підприємство, а субпідрядниками можуть бути спеціалізовані підприємства.

    Замовник  як учасник контракту визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки з підрядником. Замовником може виступати інвестор або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи.

    Генеральний підрядник несе відповідальність перед  замовником за виконання всіх робіт, здійснених ним самим і його субпідрядниками. За невиконання прийнятих за будівельним контрактом зобов’язань замовник і підрядник несуть взаємну матеріальну відповідальність.

    Генеральний підрядник виконує, як правило, лише загальнобудівельні роботи. Спеціальні роботи (санітарно-технічні, теплоізоляційні, електротехнічні), а також роботи по монтажу обладнання генеральний підрядник передає субпідрядним спеціалізованим організаціям. Взаємовідносини генерального підрядника з субпідрядниками регулюються субпідрядними договорами. При спеціалізації загальнобудівельних організацій за видами робіт (нульовий цикл, оздоблювальні роботи тощо) субпідрядний договір укладають і на загальнобудівельні роботи. До початку будівництва об’єкта повинна бути закінчена розробка проектно-кошторисної документації і вирішені питання його забезпечення робочою силою, матеріалами і обладнанням. До складу проектно-кошторисної документації належать такі документи:

• проектне завдання на будівництво підприємств, будівель або споруд. У ньому встановлюють склад і потужність підприємства, дається технічна характеристика його об’єктів, встановлюються джерела і способи забезпечення об’єктів сировиною, водою, паливом, газом, енергією та ін. На підставі проектного завдання складають зведений кошторисно-фінансовий розрахунок;
• кошторисно-фінансові розрахунки розробляють за окремими видами робіт і затрат (загальнобудівельні, сантехнічні, теплоізоляційні та інші роботи);
• кошторис на будівництво — документ, на підставі якого визначають суму грошових коштів, необхідних для виконання робіт на окремому об’єкті, і встановлюють кошторисну вартість будівництва. Кошториси, як правило, складають проектні організації за замовленнями забудовників;
• титульні списки капітального будівництва — перелік запланованих до будівництва об’єктів. У списках вказується найменування об’єктів, їх місцезнаходження, рік і місяць початку та закінчення будівництва, кошторисна вартість, обсяг робіт (за роками), забезпечення проектно-кошторисною документацією.

    Основи  організації бухгалтерського 
обліку в будівництв

    Організація бухгалтерського обліку в будівництві  зумовлена особливостями будівельного виробництва і структурою виробничих підрозділів. Ці особливості полягають у наступному:

• виробничий процес здійснюється на нерухомих об’єктах (будівлях, спорудах) при рухомому характері роботи засобів праці (будівельних машин і механізмів);
• будівництво ведеться досить тривалий період часу, що викликає зростання затрат у незавершене будівництво (до закінчення об’єкта і введення його в експлуатацію або здачі замовнику);
• окремі етапи робіт (земляні роботи, кладка і збірка стін, оздоблювальні роботи тощо) є нерівномірними за трудомісткістю і ступенем механізації.

    Продукція будівництва має досить специфічний  характер. Тому в обліку капітальні роботи поділяються на такі види:

• будівельні роботи;
• бурові роботи;
• роботи по монтажу обладнання;
• обладнання, передане в монтаж; обладнання, що не вимагає монтажу;
• виробничий і господарський інвентар;
• проектно-пошукові роботи;
• інші капітальні роботи і затрати.

    До  складу будівельних робіт входять  всі види будівельного виробництва, починаючи з підготовчих робіт (знесення будівель, планування ділянки та ін.) і закінчуючи архітектурним оздобленням об’єкта, влаштуванням комунікацій і зовнішнім благоустроєм, а також роботи, пов’язані із санітарно-технічним і електротехнічним обладнанням об’єктів, влаштування системи опалення, вентиляції тощо.

    До  будівельних робіт не відноситься  монтаж технологічного чи енергетичного  обладнання, які обліковуються окремо. Це обладнання поділяється на два види — обладнання, яке вимагає і яке не вимагає монтажу. Окремий облік обох видів обладнання викликаний рядом причин, зокрема тим, що обладнання, яке вимагає монтажу, не включається в обсяг капітальних вкладень до того часу, доки воно не здане в монтаж. До здачі в монтаж таке обладнання обліковується у складі оборотних активів забудовника (на субрахунку 205 «Будівельні матеріали» рахунку 20 «Виробничі запаси»).

    Обладнання, що не вимагає монтажу (в тому числі  верстати, транспортні та інші засоби), включається в обсяг капітальних вкладень у міру придбання і надходження на підприємство.

    Незалежно від вартості і способу ведення  робіт до функцій забудовника (замовника) відноситься облік капітальних інвестицій і контроль за виконанням плану введення в дію основних засобів та потужностей, обсягом і динамікою незавершеного будівництва. Підрядна організація здійснює контроль за виконанням програми будівельних і монтажних робіт і плану введення в дію потужностей, об’єктів будівництва.

    Одним з основних завдань обліку капітального будівництва є забезпечення контролю за дотриманням кошторисної вартості будівництва. У зв’язку з цим бухгалтерський облік ведеться таким чином, що в ньому відображається кошторисна вартість капітальних робіт і фактичні капітальні затрати — по кожному об’єкту і виду робіт. З цією метою облік здійснюється за об’єктами. Кожному об’єкту присвоюється певний номер (шифр), який зберігається за ним протягом усього строку будівництва до введення об’єкта в дію. Шифри об’єктів будівництва, що складаються за номенклатурою титулів зведеного кошторису або кошторисно-фінансового розрахунку, в практиці обліку мають назву технічної номенклатури. Нею користуються в обліку як забудовники, так і підрядні організації, що значно спрощує організацію аналітичного обліку витрат, розрахунків, приймання робіт і оформлення платежів по будівництву.

    Фактична  собівартість капітальних робіт  і окремих об’єктів будівництва обліковується підрядником. Підрядна організація веде облік фактичних витрат будівельного виробництва, собівартості виконаних нею будівельно-монтажних робіт за кінцевою продукцією. Забудовник відображає вартість прийнятих ним робіт за нормативними (кошторисними) цінами, за якими ведуться розрахунки у будівництві, а також веде облік фактичної собівартості об’єктів будівництва, введених у дію, що становить їх первинну вартість. За первинною вартістю такі об’єкти основних засобів зараховуються на баланс.

    В будівельних організаціях застосовують єдиний План рахунків, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, журнально-ордерну форму обліку, оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку матеріальних цінностей, єдині форми первинного обліку.

    Виробничий  процес у будівництві проводиться на нерухомих об'єктах при рухомому характері роботи робітників, будівельних машин та механізмів. Процес будівництва є довготривалим, що в обліку відображається поступовим нагромадженням витрат за об'єктами через незавершене будівництво до здачі об'єкта замовнику.