Основные средства

1. Сутність, склад та природа  основних засобів.

     Основні засоби - це один з найбільш важливих  елементів господарських засобів  підприємств і організацій, який  створює умови, необхідні для  здійснення процесу виробництва  продукції.

     Характерною  рисою основних засобів є те, що вони, як правило, є предметами  праці, приймають участь у виробництві  тривалий час, у багатьох виробничих  циклах, частинами переносять свою  вартість на виготовлений продукт  і не змінюють при цьому  свою натуральну форму. Якщо  основні засоби використовуються  в невиробничій сфері, то вони  є предметом тривалого використання.

     Основні положення  з бухгалтерського обліку основних  засобів і інших необоротних  матеріальних активів на підприємствах  України, крім бюджетних організацій,  визначені П(С)БУ 7 “Основні засоби” .

     Основні засоби (відповідно до П(С)БУ 7) - матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання в процесі  виробництва або постачання товарів,  надання послуг, здавання в оренду  іншим особам чи для здійснення  адміністративних і соціально-культурних  функцій, очікуваний термін корисного  використання (експлуатації) яких становить  більше одного року (або операційного  циклу, якщо він триваліший  за рік).

     Об'єкт основних  засобів - закінчений пристрій  з усіма пристосуваннями і  приладдям до нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет,  що призначений для виконання  певних самостійних функцій, чи  відокремлений комплекс конструктивно  з'єднаних предметів одного або  різного призначення, що мають  для їх обслуговування загальні  пристосування, приладдя, керування  та єдиний фундамент, унаслідок  чого кожен предмет може виконувати  свої функції, а комплекс - певну  роботу тільки в складі комплексу,  а не самостійно.

    Група основних  засобів - сукупність однотипних  за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання  необоротних матеріальних активів.

     До необоротних активів терміном експлуатації більше 1 року відносять також інші необоротні матеріальні активи. Для включення предметів до складу малоцінних необоротних матеріальних активів підприємства самостійно встановлюють вартісний критерій.

     Основні фонди  складають технічну базу здійснення  виробничо-господарської діяльності, без добре налагодженого бухгалтерського  обліку неможливо забезпечити  їх зберігання та ефективне  використання.

      Основні  засоби підприємства включають  основні виробничі засоби й  невиробничі основні засоби.

Не належать до основних засобів:

1) предмети терміном служби  менше одного року незалежно  від їх вартості;

2) предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною  придбання) незалежно від терміну  служби. При цьому гранична вартість  предметів, що не належать до  основних засобів, може змінюватися  Міністерством фінансів України; 

3) спеціальні інструменти  і спеціальні пристосування підприємств  серійного і масового виробництва  певних виробів або для виготовлення  індивідуального замовлення незалежно  від їхньої вартості;

4) спеціальний одяг, спеціальне  взуття, а також постільні речі  незалежно від їхньої вартості  і терміну служби;

5) формений одяг, призначений  для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну  служби.

     У зв'язку з цим перед бухгалтерським обліком основних засобів постають наступні завдання:

1. Організація систематичного  контролю за збереженням усіх  видів основних засобів та  достовірністю облікових даних.

2. Забезпечення своєчасного  й правильного відображення в  обліку надходження, вибуття,  переміщення основних засобів.

3. Організація контролю  за правильністю нарахування  амортизації.

4. Здійснення правильного  і своєчасного відображення в  обліку витрат, пов'язаних із проведенням  ремонту, реконструкції, модернізації  основних засобів.

5. Оперативне вилучення  морально та фізично зношених  машин, механізмів, обладнання.

6. Своєчасне й правильне  формування облікових даних для  складання звітності про рух  основних засобів.

 

2. Класифікація основних  засобів за групами та ознаками  – передумова їх вдосконалення  обліку.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

1) за галузевою ознакою;

2) за функціональним призначенням;

3) за використанням;

4) за ознакою належності.

     За галузевою  ознакою основні засоби поділяються  на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв'язку.

    Наявність тих  або інших засобів на конкретному  підприємстві пов'язана із напрямком  його діяльності, а також і  з роботою допоміжних і обслуговуючих  виробництв.

     За функціональним  призначенням основні засоби  поділяються на виробничі та  невиробничі.

     Виробничими  є ті основні засоби, які приймають  безпосередньо участь у процесі  виробництва і пов'язані із  створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням  послуг. Вони представлені будівлями,  спорудами, машинами, станками, устаткуванням  та ін.

     Основні засоби, які не приймають безпосередньо  участі у процесі виробництва,  робота яких спрямована на  забезпечення соціальних і культурно-побутових  потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі  основні засоби представлені  будинками культури, спортивними  комплексами, дитячими дошкільними  закладами, пральнями, лазнями,  перукарнями та ін., які є власністю  підприємства і використовуються  у невиробничій сфері.

За використанням основні  засоби поділяються на діючі та недіючі.

Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.

Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській  діяльності у зв'язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

     За ознакою  належності основні засоби поділяються  на власні та орендовані.

Власні основні засоби являються безпосередньо власністю  підприємства і мають джерело  свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове  фінансування і цільові надходження  та ін.).

     Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю,  називаються орендованими. Треба  зауважити, що з метою виключення  можливості подвійного обліку  одних і тих же засобів, у  орендодавця орендовані основні  засоби обліковуються на балансовому,  а у орендаря на позабалансовому  рахунку.

Згідно із Законом України  «Про оподаткування прибутку підприємств» №334194-BP від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями) передбачено поділ із 01.01.2003 р. основних засобів на слідуючи групи:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові  будинки та їх частини (квартири і  місця загального користування), вартість капітального покращення землі;

група 2 - автомобільний транспорт  та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя д нього;

група 3 - будь-які інші основні  фонди, не включені до груп 1,2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні  машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне  забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у  тому числі сотові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

     Для цілей  бухгалтерського обліку основні  засоби класифікуються за такими  групами:

1) основні засоби:

а) земельні ділянки;

б) капітальні витрати на поліпшення земель;

в) будинки, споруди та передавальні пристрої;

г) машини та обладнання;

д) транспортні засоби;

є) інструменти, приладдя, інвентар (меблі);

ж) робоча і продуктивна  худоба;

з) багаторічні насадження;

і) інші основні засоби;

2) інші необоротні матеріальні  активи:

а) бібліотечні фонди;

б) малоцінні необоротні матеріальні активи;

в) тимчасові (нетитульні) споруди;

г) природні ресурси;

д) інвентарна тара;

є) предмети прокату;

ж) інші необоротні матеріальні  активи.

     Розглянемо  детальніше.

1) основні засоби:

а) земельні ділянки. Поняття  земельна ділянка законодавством не визначено. Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу  України всі землі за цільовим призначенням поділяють на землі  сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ  міського типу й сільських населених  пунктів); землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного  призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу;

б) Капітальні витрати па поліпшення земель. До витрат на поліпшення земель належать витрати на меліоративні (осушувальні) та іригаційні роботи, антиерозійні заходи (терасування, зміна рельєфу ярів та ін.);

в) будинки, споруди і передавальні пристрої. До будинків відносять архітектурно-будівельні об'єкти, призначені для створення  умов (захист від атмосферних явищ та ін.) праці, життя, обслуговування населення  й зберігання матеріальних цінностей.

До будівель належать усі  комунікації всередині будівлі, необхідні для її експлуатації.

Фундаменти під велике габаритне устаткування, споруджені одночасно з самою будівлею, входять до її складу. Фундаменти під різними об'єктами (які не є будовами), навіть якщо вони розташовані всередині будівлі, належать до інвентарних об'єктів, яким вони служать.

    Споруди - інженерно-будівельні  об'єкти, призначені для створення  умов, необхідних для здійснення  процесу виробництва або забезпечення  досягнення невиробничих цілей  через виконання певних технічних  функцій, не пов'язаних із зміною  предмета праці.

      Інвентарним  об'єктом цього класу вважається  кожна окрема споруда з усіма  пристроями, що становлять з ним  одне ціле, наприклад, резервуар  (включаючи фундамент, арматуру, гарнітуру, підігрівальний пристрій).

     Передавальні  пристрої теж належать до основних  засобів: лінії електропередач, у  т.ч. сигналізації та зв'язку; трансмісії  та трубопроводи (крім магістральних)  з усіма проміжними механізмами,  необхідними для трансформації  (перетворення) і передавання енергії,  переміщення трубопроводами рідких  і газоподібних речовин.

г) машини та обладнання. Як машини визначають технічні пристрої, за допомогою яких при виконанні  певних операцій технологічного процесу  здійснюється перетворення енергії, матеріалів і (або) інформації для отримання  необхідного корисного результату. У такому значенні цей термін сприймається однозначно й не потребує жодних уточнень.

      Обладнання - пристрій, що виробляє або перетворює  енергію, матеріали та інформацію. Інвентарним об'єктом типу обладнання  є кожна окрема (в тому числі  така, що не належить до розглянутих  раніше інвентарних об'єктів)  машина (апарат, агрегат, установка,  прилад), включаючи пристрої та  приладдя, стаціонарно змонтовані  прилади, інструменти, електрообладнання,  в тому числі пристрої для  її підключення до мережі енергопостачання, а також індивідуальну огорожу  й фундамент (якщо об'єкт, змонтований  на окремому фундаменті, що не  належить до класу будівлі), які  входять до її складу.

     Класифікація  машин і обладнання здійснюється  за функціональним принципом  і за галузями виробництва,  наприклад машини сільськогосподарські  та лісогосподарські (трактори, косарки  тощо).

д) транспортні засоби - засоби, призначені для перевезення людей  і (або) вантажу, а також встановленого  на ньому обладнання чи механізму  називають транспортними засобами. До цієї групи належать: автотранспорт; судна; залізничний транспорт; апарати  літальні: повітряні й космічні; веломототранспорт; електротранспорт виробничий безрейковий.

є) інструменти, прилади, інвентар (меблі). Як інструменти, визначають знаряддя ручної праці або виконавчий механізм машини для здійснення різних робіт.