Організація складання та подання фінансової звітності на прикладі МП „КуМаН”

37. У статті „Статутний капітал” наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Статутний капітал даного підприємства, як на початок, так і на кінець року був 1000,0 грн.

38. У статті „Пайовий капітал” наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, перед бачена установчими документами.

39. У статті „Додатковий вкладений капітал” акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.
40. У статті "Інший додатковий капітал" відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу. По МП „КуМаН” сума на початок року складала 8405,1 грн., а на кінець відповідно 8405,1 грн.
41. У статті "Резервний капітал" наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

42. У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий; збиток)" відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. Дана сума є тільки на кінець звітного року і по МП „КуМаН” вона є мінусова, склала 2269,9 грн.

43. У статті „Неоплачений капітал” відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.
44. У статті „Вилучений капітал” господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.
45. У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету, та інших.
46. У статті „Довгострокові кредити банків” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов’язанням.
47. У статті „Інші довгострокові фінансові зобов’язання” наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

48. У статті „Відстрочені податкові зобов'язання” показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

49. У статті „Інші довгострокові зобов'язався” показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу „Довгострокові зобов'язання”.
50. У статті „Короткострокові кредити банків” відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.
51. У статті „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями” показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
52. У статті „Векселі видані” показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.
53. У статті „Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги” показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями). Так, як дане мале підприємство займається реалізацією послуг, той відповідно дана стаття в його балансі заповнена. Так, на початок року 609,1 грн., а на кінець 1484,4 грн.

54. У статті „Поточні зобов'язання за одержаними авансами” відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

55. У статті „Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом” показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

56. У статті „Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів” показується заборгованість за внесками до поза бюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.
57. У статті „Поточні зобов'язання зі страхування” відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.
58. У статті „Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками” відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням Статутного капіталу.

59. У статті „Поточні зобов’язання з внутрішніх розрахунків” відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

60. У статті „Інші поточні зобов'язання” відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей, наведених у розділі „Поточні зобов'язання”.

61. До складу  доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Оцінка та розкриття  статей балансу

62. Оцінка  та подальше розкриття окремих  статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

 

Взаємозв'язок статей балансу підприємства

(фінансова  стійкість)

Між статтями Активу і Пасиву балансу існує взаємозв'язок. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування.

Джерелами фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позикові кошти. Але не виключається формування довгострокових активів І за рахунок кредитів банку.

Поточні активи утворюються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позикових коштів.

Оборотний капітал ділиться на дві частини:

- постійна, що утворюється за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу;

- змінна, що створена за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства.

У складі і  структурі активів підприємства (постійної та змінної частин) має бути обґрунтована відповідність, тому що збільшення змінної та зменшення постійної частин поточних активів свідчать про посилення фінансової залежності підприємства і нестійкості його положення.

Для визначення суми оборотного капіталу в обороті підприємства необхідно від загальної суми першого та другого розділів пасиву балансу відрахувати суму довгострокових позаоборотних активів.

Основною  ознакою об'єднання статей активу балансу є ступінь їх ліквідності, тобто швидкість перетворення їх на готівку. Всі активи за цією ознакою поділяються на довгострокові, або основний капітал (Розділ І) і поточні - оборотні активи (Розділ II). Використовуватися засоби підприємства можуть в його внутрішньому обороті і за його межами (дебіторська заборгованість, придбання цінних паперів - акцій, облігацій інших підприємств).

Оборотний капітал  може функціонувати як у грошовій, так і в матеріальній формах, може перебувати в сфері виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) і в сфері обігу (готова продукція, товари, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами тощо).

Для фінансової діяльності та підвищення її ефективності велике значення мають розміщення капіталу (в основні та оборотні засоби), оптимальність його співвідношення, ефективність використання капіталу, нормативні та наднормативні виробничі запаси, величина дебіторської заборгованості. Якщо створені виробничі потужності підприємства через відсутність сировини і матеріалів (виробничих запасів) використовуються недостатньо повно, то це негативно позначиться на його фінансовому стані і як наслідок - на фінансових результатах. Якщо ж на підприємстві створено надлишкові виробничі запаси, які не можуть бути швидко перероблені на наявних виробничих потужностях, то в результаті капітал заморожується, сповільнюється його оборотність і як наслідок погіршується фінансовий стан. Підприємство і при високому рівні рентабельності та нормальних фінансових результатах може також зазнавати фінансових труднощів, якщо воно нераціонально використовує свої фінансові ресурси, тобто допустило велику дебіторську заборгованість або вклало їх у понаднормові виробничі запаси.

Висновок: у  процесі діяльності для збереження фінансової стійкості й відповідного взаємозв'язку статей балансу необхідно постійно контролювати зміни у складі і структурі активів підприємства.

Загальна характеристика Звіту про фінансові

результати

Зміст і форма  Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З (П(С)БО) "Звіт про фінансові результати", який є аналогом Звіту про прибутки та збитки за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО) І. Це звіт про доходи, витрати ї фінансові результати підприємства. Вимоги цього Звіту стосуються підприємств, організацій, установ та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Складання консолідованого Звіту про фінансові результати визначається окремими П(С)БО. Звіт про фінансові результати за спрощеною формою складають малі підприємства.

У Звіті про  фінансові результати діяльності підприємства, яка призводить до змін розміру І складу власного та позикового капіталів, наведені статті, пов'язані з цими видами діяльності:

• дохід від участі в капіталі;
• Інші фінансові доходи (прибутки);
• Інші доходи (прибутки);
• фінансові витрати;
• втрати від участі в капіталі;
• інші витрати.

Звіт про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути визначений за такою послідовністю:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2. Розрахунок валового прибутку (збитку).
3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) — від операційної діяльності.
4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування.
5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.
6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

 

ПОЛОЖЕННЯ (стандарт) бухгалтерського обліку

29 "Фінансова звітність за сегментами"

 

Загальні положення

 

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 29"Фінансова звітність за сегментами" далі - Положення (стандарт) 29 визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми Положення (стандарту) 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємство) незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ) якщо підприємство зобов'язано оприлюднювати річну фінансову звітність або підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін.

3.Інформація про звітні сегменти наводиться в Додатку до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами" - форма N 6 додаток 1 до Положення (стандарту) 29.

4. Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: Звітний сегмент-господарський або географічний сегмент, який визначений підприємством за критеріями, наведеними у пунктах 6-9 Положення (стандарту) 29,щодо якого має розкриватися у річній фінансовій звітності інформація.

Внутрішньогосподарські розрахунки - розрахунки, що виникають у результаті господарських операцій між структурними підрозділами підприємства, виділеними як сегменти з метою розкриття їх доходів, витрат, фінансових результатів, активів та зобов'язань.

Географічний сегмент – відокремлювана частина діяльності підприємства з виробництва та/або продажу певного виду (або групи) продукції (товарів, робіт, послуг) у конкретному економічному середовищі, яка відрізняється від інших: