Організація обліку нематериальних активів

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2012 в 18:25, курсовая работа

Описание работы

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".
Згідно даного положення нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ………………………………………………6
1.1. Поняття про нематеріальні активи, їх види……………………………..6
1.2. Класифікація нематеріальних активів……………………………………9
1.3. Оцінка нематеріальних активів………………………………………….14
1.4. Загальна характеристика рахунків 12 "Нематеріальні активи",
19 "Негативний гудвіл"………………………………………………………17
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
НА ПІДПРИЕМСТВІ ВАТ “ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ”…………………….18
2.1.Організаційна структура підприемства………………………………….18
2.2.Організація обліку на підприємств………………………………………19
2.3 Документування господарських операцій………………………………21
2.4. Організація обліку надходження нематеріальних активів…………….22
2.5. Організація обліку амортизації нематеріальних активів………………25
2.6. Організація обліку вибуття нематеріальних активів…………………..27
2.7. Інвентаризація нематеріальних активів………………………………..29
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА
РУХУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ……………………………………..32
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...42
СПИСОК ВИКОРИСТОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….44
ДОДАТКИ
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Работа содержит 1 файл

Лилёчек курсак.doc

— 306.50 Кб (Скачать)
ustify">Таким чином кількість різноманітних нематеріальних активів збільшується, і їхнє значення на підприємстві стає дедалі вагомішим. Зокрема, вони стали передумовою політики маркетингу. Завдяки їм вдосконалюються наявні технічні засоби як у галузі виробництва, адміністративної діяльності, так і в галузі інформації. У розв'язанні проблем щодо управління діяльністю підприємства неабияку роль відіграють нематеріальні активи, і тому їм приділяється велика увага.

Аналіз вітчизняної та іноземної літератури дає підстави класифікувати нематеріальні активи за цілою низкою ознак, зумовлених насамперед цілями успішного використання таких об'єктів і задачами, які вони вирішують у господарському обігу й суспільстві: за правовими ознаками; за господарсько-обліковими ознаками; за ознаками цілого.

Класифікацію нематеріальних активів за правовими ознаками, що ґрунтується на належності цих об'єктів інтелектуальної власності конкретному підприємству за правом, наведено на.

Класифікація нематеріальних активів за ознаками цілого ґрунтується на можливості відокремлення їх від цілого [44]:

•невіддільні від індивідуума;

•невіддільні від підприємства;

•відокремлювані від підприємства і індивідуума.

Крім ступеня відокремленості від підприємства, нематеріальні активи можуть

 

 

 

 

Правові ознаки нематеріальних активів

 

Об’єкт науково-технічної інформації

Об’єкт промислової власності

Об’єкт природного середовища

Об’єкт права користування

Об’єкт авторського права

Об’єкт суміжних прав

 

 

• можливістю встановлення терміну дії для деяких активів (для патентів і франшиз його можна встановити, а для товарних знаків, фірмових найменувань це зробити неможливо);

• засобом оцінки — індивідуальним або гуртовим (ноу-хау, патенти може бути оцінено індивідуально, а товарні знаки, фірмові найменування, гудвіл — лише вкупі (іноді така оцінка називається "брендом").

Яскравим прикладом франчайзингових підприємств в Україні на сьогодні можуть бути представники іноземного франчайзинга, наприклад: "МакДональде", "Кока-Кола", "Ксерокс". Незначна кількість франчайзингових підприємств в Україні зумовлена тим, що поняття "франчайзинг" нове для України, воно тільки-но входить до нашого лексикону і потребує певного часу для вивчення і поширення. Окрім того, в Україні відсутні законодавчі акти, які б регулювали стосунки у цій сфері права.

Невіддільні від індивідуума нематеріальні активи пов'язані з конкретними фізичними особами. Здебільшого такі активи розглядаються як такі, що не мають встановлених термінів чинності.

Зазвичай нематеріальні активи, невіддільні від підприємства, мають невизначений термін чинності й оцінюються гуртом, у зв'язку з чим вони не амортизуються.

Нематеріальні активи третьої групи, тобто відокремлювані як від підприємства, так і від індивідуума, можуть оцінюватися індивідуально, причому більшість з них має певний термін дії. Так, для па тенту можна встановити термін чинності як юридичний, так і економічний. Водночас товарні знаки, комерційні найменування та деякі інші активи не мають встановленого терміну дії, хоча їх також можна оцінити індивідуально. Крім того, такі нематеріальні активи, як ліцензії або франшизи, може бути надано як на визначений, так і на невизначений відрізок часу, отже, вони можуть мати або не мати встановлений термін чинності.

Амортизація нематеріальних активів обчислюється щомісяця, спираючись на початкову їхню вартість і термін вигідного використання. Якщо термін вигідного використання нематеріального активу встановити неможливо, знос обчислюють з розрахунку 10-річ-ного терміну, але не більше терміну діяльності підприємства. Після скасування Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні від 07.05.93 р. № 25 амортизації підлягають усі види нематеріальних активів.

Промислова власність, на думку провідних фахівців, відіграє важливу роль у процесі нововведень. Це безперечно, поза-як за відсутності новітніх ідей та створених на їхній основі нових ОПВ не може бути мови про будь-які нововведення. Одначе, як на нас, дуже поверховим є підхід, відповідно до якого ОПВ розглядаються як безмежний резервуар, з якого можна черпати безліч нововведень.

По-перше, термін дії такого "резервуару" є порівняно коротким внаслідок показникової (експоненціальної) залежності від фактора часу і потребує періодичного відновлення через "девальвацію" здобутих знань. Це підтверджують дані, наведені Б. Твіссом [135], згідно з якими для реалізації одного науково-технічного нововведення виникає потреба у 50-ти продуктивних ідеях. По-друге, спираючись на власні дані, згідно з якими зі 100 проектів, які дісталися стадії комерційного використання, лише близько 10-ти досягають комерційного успіху, він доходить висновку, що проблема успішного просування на ринок полягає не стільки у доступності ОПВ, скільки у відсутності належного інноваційного менеджменту.

 

1.3. Оцінка нематеріальних активів.

 

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

- права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

- гудвіл (перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання);

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Планом рахунків для відображення в обліку нематеріальних активів призначений активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

За дебетом рахунка 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Для обліку нематеріальних активів за їх групами до рахунка 12 «Нематеріальні активи» передбачені такі субрахунки:

121 «Права користування природними ресурсами»

122 «Права користування майном»

123 «Права на знаки для товарів і послуг»

124 «Права на об’єкти промислової власності»

125 «Авторські та суміжні з ними права»

126 «Гудвіл»

127 «Інші нематеріальні активи»

Слід зазначити, що групою нематеріальних активів є сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Нематеріальний актив відображається у балансі, якщо:

- існує імовірність отримання у майбутньому економічних вигод від його використання;

- його вартість (оцінка) може бути достовірно визначена.

Не визнаються активами:

- витрати на дослідження;

- організаційні витрати (витрати на реєстрацію підприємства, емісію цінних паперів тощо);

- витрати на перебазування або реорганізацію частини чи усього підприємства;

- витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

- витрати на внутрішньо генерований гудвіл;

- витрати на рекламу та просування продукції до ринку.

Ці витрати відображаються у звіті про фінансові результати і визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Первісна вартість нематеріальних активів обчислюється за собівартістю їх придбання чи створення і складається з:

- ціни (вартості) придбання;

- мита;

- непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;

- інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням активу та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Справедлива вартість нематеріального активу — це сума, за якою актив може бути обмінений чи отриманий в операції між незалежними, обізнаними та зацікавленими сторонами.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий підприємством, то його собівартість дорівнює справедливій ринковій вартості на дату прийняття його на баланс.

 

 

 

1.4. Загальна характеристика рахунків 12 "Нематеріальні активи", 19 "Негативний гудвіл"

 

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12 "Нематеріальні активи". Для відображення негативного гудвілу використовується окремий контрактивний рахунок 19 "Негативний гудвіл".

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів. По дебету цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, а по кредиту – вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством ВАТ ”Запоріжвогнетрив” в подальшому економічних вигод від його використання, а також сума уцінки нематеріальних активів. Цей рахунок є активним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів [18].

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами.

Рахунок 19 "Негативний гудвіл" призначений для ведення обліку зменшення вартості негативного гудвілу з моменту його виникнення. По дебету цього рахунку відображається сума негативного гудвілу, яка визнана доходом, а по кредиту – вартість виникнення негативного гудвілу. Цей рахунок є контрактивним, балансовим, призначений для обліку господарських засобів.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

ОрганізаціЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЕМСТВІ ВАТ  “Запоріжвогнетрив”

 

 

2.1.Організаційна структура підприемства

 

ВАТ "Запорожогнеупор" спеціалізований на виробництві вогнетривких виробів: алюмосиликатных  (шамотних і високоглиноземистих), магнезійних, периклазоуглеродистых виробів і  неформованих вогнетривів. Підприємство є одним з основных виробників вогнетривів на Україні, випускаючи 28 % загального об'єму товарної продукції асоціації "Укрогнеупор", зокрема 21 % алюмосиликатных виробів і 50 % магнезійних. Унікальність підприємства полягає в тому, що воно проводить майже всю асортиментну гамму вогнетривів, які використовуються підприємствами гірничо-металургійного комплексу і інших галузей народного господарства. Впродовж останніх років підприємство зберігає стабільний рівень виробництва.

У складі заводу 5 основных цехів, з них 3 цехи по випуску вогнетривів:

Информация о работе Організація обліку нематериальних активів