Організація бухгалтерського обліку

1, Головний бухгалтер несе відповідальність за:

1) забезпечення дотримання на  підприємстві виготовлення з  єдиних методологічних засад  бухгалтерського обліку складання  та подання у встановлені строки  фінансової звітності.

2) організацію контролю за відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій

3) прийняття участі в оформленні  матеріалів, пов’язаних з нестачею  та відшкодуванням втрат від  псування активів підприємства.

4) забезпечення перевірки стану  бухгалтерського обліку в філіях представництвах відділеннях підприємства.

 

 

Меморіально-ордерна  форма організації бухгалтерського  обліку

Класичною формою організації облікового процесу вважається меморіально-ордерна. За даною формою синтетичний та аналітичний  облік ведеться окремо, для першого використовуються книги, а для другого картки.

 

Синтетичний облік здійснюється наступним  чином. По кожній економічній операції, що представлена первинним документом, робиться проводка та складається меморіальний ордер, в якому вказується його номер, дата проводки, зміст операції, номер первинного документу (в окремих випадках меморіальний ордер складається прямо на первинному документі), номери бухгалтерських рахунків, по яким робляться записи в дебет та кредит, та суму операції в грошовому виразі. По окремих первинних документах може формуватися декілька проводок, в такому випадку, якщо вони кореспондують з одним рахунком (наприклад, виписка банку про рух коштів підприємства протягом дня), всі проводки фіксуються у одному меморіальному ордері.

 

Інформація стосовно номеру, дати та суми меморіального ордеру заноситься в реєстраційний журнал. Меморіальний ордер є документом, який містить повну інформацію про бухгалтерську проводку. Після реєстрації, по кожному меморіальному ордері робиться запис в головну книгу. Головна книга є регістром бухгалтерського обліку та побудована таким чином, що в ній для кожного бухгалтерського рахунку відкривається окремий лист. Лист формується за шаховим принципом і містить стовбці для записів сум проводок в дебет та в кредит кореспондуючих рахунків. По кожній стрічці робиться запис про окремий меморіальний ордер. Будова головної книги така, що по кожному меморіальному ордеру робиться, як мінімум, два записи, один в лист бухгалтерського рахунку, що дебетується, а другий в лист, що кредитується. 

 

Після закінчення звітного періоду  по кожному листу головної книги  підраховують обороти по дебету та кредиту бухгалтерських рахунків та формують оборотну відомість, що є зведеним обліковим документом. У оборотній  відомості для кожного бухгалтерського рахунку відведена окрема стрічка, в якій вказується сальдо по рахунку на початок звітного періоду, оборот по дебету та кредиту, сальдо на кінець звітного періоду.

 

Листи головної книги побудовані таким  чином, що за будь-який період можна  отримати повну інформацію про кореспонденцію бухгалтерських рахунків та сформувати шахову відомість, яка теж є зведеним обліковим документом. У шаховій відомості для кожного бухгалтерського рахунку відведена стрічка та стовпчик. У горизонтальних стрічках відображається інформація про дебетові обороти рахунку в кореспонденції із записами в кредит окремих рахунків, і навпаки, у вертикальних стовпчиках відображається інформація про кредитові обороти рахунку в кореспонденції із записами в дебет окремих рахунках. Будова шахової відомості така, що в кожному полі (комірці) відображена інформація про кореспонденцію по дебету рахунку, що знаходиться в стрічці поля, в кредит рахунку, що знаходиться в стовпчику поля.

 

Аналітичний облік при меморіально-ордерній організації ведеться, як правило у картках, а касових операцій у касовій книзі. На кожен об'єкт аналітичного обліку заводиться окрема картка (аркуш у касовій книзі), в яку (який) на підставі первинних документів, доданих до меморіального ордера, заноситься інформація про рух об'єкту аналітичного обліку. В кінці місяця розраховують обороти по кожному  об'єкту та складають оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках, по яких ведеться аналітичний облік. Оборотно-сальдова відомість по рахунку є зведеним обліковим документом та нагадує оборотно-сальдову відомість з тією лиш різницею, що в її стрічки заноситься інформація не по бухгалтерських рахунках, а по об'єктах аналітичного обліку. По завершенні місяця згорнуті обороти та кінцеве сальдо по кожній оборотно-сальдовій відомості по рахунку звіряються із інформацією по відповідних бухгалтерських рахунках, взятою із оборотно-сальдової відомості. Цим підтверджується єдність синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.   

 

Для отримання деталізованої інформації із бухгалтерському обліку при використанні меморіально-ордерної форми слід рухатись у зворотному напрямку до напрямку формування зведених облікових документів. Коли потрібно знайти первинний документ, по якому зроблено синтетичний запис, необхідно, по-перше, використовуючи дані оборотно-сальдової відомості визначитись який бухгалтерський рахунок слід аналізувати, по-друге, у аркуші відповідного рахунку у головній книзі виявити реквізити шуканого меморіального ордеру і, по-третє, знайти первинний документ, на підставі якого сформовано меморіальний ордер. Подібно слід рухатись, коли вивчається об'єкт аналітичного обліку. По-перше, потрібно на базі оборотно-сальдової відомості встановити бухгалтерський рахунок, що має вивчатись, по-друге використовуючи дані оборотно-сальдової відомості по вибраному рахунку визначитись який об'єкт слід аналізувати, по-третє, у відповідній картці виявити реквізити шуканого меморіального ордеру і, по-третє, знайти первинний документ, на підставі якого сформовано меморіальний ордер.

 

Меморіально-ордерна форма свого  часу відповідала вимогам, поставленим  до бухгалтерського обліку. Вона вдало  поєднує синтетичний та аналітичний  облік і є досить прозорою для  користувачів. Найбільшим недоліком  її є велика трудомісткість при формуванні головної книги та веденні аналітичного обліку. Крім того, бухгалтерські, податкові та статистичні вимоги потребують проведення значної кількості бухгалтерських вибірок. З розвитком та ускладненням економічних процесів використання меморіально-ордерної форми організації бухгалтерського обліку у її чистому вигляді стало практично неможливим.

 

 

 

Журнально-ордерна форма  організації бухгалтерського обліку

Використання журнально-ордерної форми організації бухгалтерського  обліку регламентується Інструкцією  про використання єдиної журнально-ордерної форми рахівництва, затвердженої листом від 08.03.60 № 63 Міністерства фінансів СРСР. Дана форма на відміну від меморіально-ордерної є менш трудомісткою та спрямована на групування облікової інформації з метою здійснення контролю над ресурсами та на задоволення вимог до бухгалтерської звітності.

 

Свого часу журнально-ордерна форма  організації досить успішно справлялась  із вимогами, поставленими перед бухгалтерськими  службами. Основною її відмінністю  від меморіально-ордерної є те, що в ній для кожного первинного документу не формується окремий ордер, а  записи здійснюються протягом місяця в єдиний журнал для однотипних операцій. Журнал-ордера для окремих груп операцій є стандартизованими і побудовані таким чином, що передбачають збір аналітичної інформації в розрізі показників, необхідних для формування бухгалтерської звітності. Така особливість сприяє тому, що в кінці місяця бухгалтерія не робить додаткових вибірок.

 

Журнал-ордер формується, як правило, записами по кредиту одного або групи однотипних синтетичних рахунків в дебет кореспондуючих з ними рахунків бухгалтерського обліку. Це сприяє кращому контролю за використанням ресурсів та формуванням фондів на підприємстві. У зв'язку з використанням здебільшого журнал-ордерів для облікових записів по групі взаємопов'язаних рахунків, загальна кількість журнал-ордерів значно менша за кількість всіх передбачених планом бухгалтерських рахунків. Це приводить до скорочення облікової роботи.

 

Записи у журнал-ордерах здійснюються в розрізі типової кореспонденції синтетичних рахунків та аналітичних показників. В окремих випадках журнал-ордера групують не лише інформацію про записи в кредит визначених бухгалтерських рахунків, але і їх дебетові обороти. Це, як правило, використовується для синтетичних рахунків грошових коштів, розрахунків по них  і пояснюється важливістю їх облікової інформації.      

 

Для обліку можуть використовуватися  також допоміжні відомості. Коли необхідні аналітичні показники  важко відобразити безпосередньо  в журнал-ордерах, то групування даних із первинних документів здійснюється у відомостях, з яких результати переносяться потім в журнал-ордера. Крім того, з метою забезпечення раціональної техніки узагальнення та групування деяких облікових даних, крім вказаних регістрів, можуть використовуватись спеціальні робочі таблиці.

 

 

Регістри бухгалтерського обліку - журнали-ордери, допоміжні відомості  та спеціальні робочі таблиці мають  чітко визначені номери, відрізняються  за призначенням та заводяться щомісяця. Нижче в таблицях наведено їх облікові характеристики.

 

 

 

Журнали-ордери

Журнал-ордер № 1

 

Облік касових операцій

 

Журнал-ордер № 2

 

Облік коштів на розрахунковому рахунку  в банку

 

Журнал-ордер № 3

 

Облік коштів на спеціальних та інших  рахунках в банку

 

Журнал-ордер № 4

 

Облік кредитів банку

 

Журнал-ордер № 5

 

Облік зарахування взаємних вимог

 

Журнал-ордер № 6

 

Облік приходу продукції від  постачальників

 

Журнал-ордер № 7

 

Облік розрахунків із підзвітними  особами

 

Журнал-ордер № 8

 

Облік розрахунків з різними  дебіторами і кредиторами

 

Журнал-ордер № 9

 

Облік внутрігосподарських розрахунків

 

Журнал-ордер № 10

 

Облік господарських витрат

 

Журнал-ордер № 11

 

Облік реалізації продукції

 

Журнал-ордер № 12

 

Облік спеціальних  фондів та цільового фінансування

 

Журнал-ордер  № 13

 

Облік статутного фонду, основних засобів, їх зносу

 

Журнал-ордер  № 14

 

Облік затрат на формування основного стада, їх фінансування

 

Журнал-ордер  № 15

 

Облік вилучених  засобів та фінансових результатів

 

Журнал-ордер  № 16

 

Облік затрат по капітальним вкладенням, їх фінансування

 

Журнал-ордер № 17

 

Облік переоцінки товарно-матеріальних цінностей

 

 

Допоміжні відомості

Відомість № 1

 

Облік касових операцій

 

Відомість № 2

 

Облік коштів на розрахунковому рахунку  в банку

 

Відомість № 3

 

Облік кредитів банку

 

Відомість № 4

 

Облік зарахування взаємних вимог

 

Відомість № 5

 

Облік розрахунків із постачальниками  в порядку планових платежів

 

Відомість № 6

 

Облік розрахунків із постачальниками  за акцептованими рахунками

 

Відомість № 7

 

Облік розрахунків по сплаченим авансам постачальникам, облік утримання за виконавчими листами

 

Відомість № 8

 

Облік розрахунків з різними  дебіторами та кредиторами

 

Відомість № 9

 

Облік розрахунків із наймачами  житлових приміщень

 

Відомість № 10

 

Облік руху товарно-матеріальних цінностей на складах

 

Відомість № 11

 

Облік руху товарно-матеріальних цінностей  в цехах і цехових складах

 

Відомість № 12

 

Облік витрат на виробництво продукції  по цехах

 

Відомість № 13

 

Облік витрат непромислових господарств

 

Відомість № 14

 

Облік втрат на виробництві

 

Відомість № 15

 

Облік загальнозаводських витрат, витрат обігу, витрат майбутніх періодів, резерву  майбутніх витрат, внутрівідомчих витрат

 

Відомість № 16

 

Облік реалізації продукції за акцептованими  рахунками покупців

 

Відомість № 17

 

Облік реалізації продукції в порядку  планових платежів

 

Відомість № 18

 

Облік затрат по капітальним вкладенням, їх фінансування

 

 

Спеціалізовані робочі таблиці

Робоча таблиця № 1

 

Розподіл витрат на оплату праці  та використання матеріальних цінностей за напрямками витрат

 

Робоча таблиця № 2

 

Групування та розподіл нарахованої  заробітної плати по рахунках, статтях  аналітичного обліку, об'єктах будівництва  та видах виробництва

 

Робоча таблиця № 3

 

Групування даних про розрахунки з робітниками та службовцями без поділу нарахованої заробітної плати по її складу та категоріях працівників

 

Робоча таблиця № 4

 

Зведення даних про розрахунки з робітниками та службовцями, згрупованих  за її складом та категоріями працівників

 

Робоча таблиця № 5

 

Групування даних про розрахунки з робітниками та службовцями з поділом нарахованої заробітної плати за її складом та категоріями працівників

 

Робоча таблиця № 6

 

Розрахунок амортизації основних засобів

 

Робоча таблиця № 7

 

Розрахунок амортизації основних засобів по їх групах і видах з вказанням рахунків та статей аналітичного обліку, на яких мають відображатися суми нарахованої амортизації

 

Робоча таблиця № 8

 

Розрахунок зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів

 

Робоча таблиця № 9

 

Розрахунок та списання собівартості продукції допоміжних виробництв на рахунок споживачів

 

Робоча таблиця № 10

 

Розрахунок та списання собівартості продукції допоміжних виробництв на господарські витрати

 

Робоча таблиця № 11

 

Облік депонованої заробітної плати

 

Робоча таблиця № 12

 

Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами (картка аналітичного обліку)