Оподаткування комісійної торгівлі

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних  різниць комісія оформляє протоколом і передає на затвердження керівникові. Керівник повинен прийняти рішення про списання недостачі товарів і оприбуткування їх лишків і затвердити протокол у 5-денний строк.

У бухгалтерському обліку результати інвентаризації товарів  відображають в такому порядку. Лишки товарів, облік вартості яких ведеться за продажними цінами, приймаються на облік записом:

• Д-т рах. 282 "Товари в торгівлі" (на вартість товарів за продажними цінами)
• К-т рах. 285 "Торгова націнка" (на суму торгової націнки, що відноситься до цих товарів).
• К-т рах. 719 "Інші доходи від операційної діяльності" (на вартість товарів за покупними цінами).

Вартість недостачі товарів, незалежно від причин її виникнення, списується з кредита рахунка 281 "Товари на складі" (або рах. 282 "Товари в торгівлі") на дебет рахунка 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей".

На вартість недостачі  товарів понад норми природних  втрат з вини матеріально відповідальних осіб роблять запис:

• Д-т рах. 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків",
• К-т рах. 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Якщо на час виявлення  недостачі товарів винні особи  не встановлені, то вартість таких недостачі  і втрат від псування цінностей  списується на забалансовий рахунок 07 "Списані активи", субрахунок 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Після встановлення винуватців таких недостач відображають зменшення невідшкодованих втрат по кредиту рахунків 072 І одночасно роблять запис по дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Якщо торговельним підприємством створюється резерв на природні втрати товарів, то після кожної інвентаризації рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" закривається: зайво нарахована сума резерву сторнується, а сума, якої не вистачає, - донараховується.

Розмір збитку, нанесеного підприємству в результаті недостачі і псування товарних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, визначається відповідно до Закону України "Про визначення розміру збитку, нанесеного підприємству, установі, організації розкраданням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей", затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06. 95 №218, та Порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01. 96 № 116 (Із змінами, внесеними відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 27.08. 96 № 1009, від 20.01. 97 № 34, від 15.12. 97 № 1402).

Згідно із Законом України  №218 збиток, нанесений підприємству (установі, організації) працівниками, які виконують операції, пов'язані з придбанням, продажем, обміном, зберіганням або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, відходів з лому, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінні камені, а також які здійснюють валютні операції і винні в розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі цінностей, визначається в таких розмірах:

• дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, алмазних інструментів і порошків з природними алмазами в подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення нанесеного збитку;
• оброблених дорогоцінних каменів, ювелірних і побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, - в потрійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, які діяли на день виявлення нанесеного збитку;
• іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - в сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення нанесеного збитку.

По інших матеріальних цінностях (крім дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей) визначення розміру збитку від розкрадання (псування) та недостачі регламентується Порядком № 116.

Згідно з цим Порядком розмір збитку від розкрадання, недостачі  і псування матеріальних цінностей  визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від  балансової вартості на час виявлення  такого факту, з урахуванням індексів інфляції (які щомісячно визначаються Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору  за формулою:

Рз = [ (Бв-А) Іінф+ПДВ+Аз] К,де Рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А - амортизаційні відрахування; Іінф- Індекс інфляції; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, який застосовується до певного виду цінностей.

У бухгалтерському обліку на визначену суму різниці роблять запис по дебету рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків" і кредиту рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

Вартість відшкодованого винними особами збитку по недостачі  товарно-матеріальних цінностей відображається по дебету рахунка ЗО "Каса" (або  рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці", якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винних осіб) у кореспонденції з кредитом рахунка 375 "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків".

Із суми, сплаченої винними  особами, відшкодовується збиток, нанесений  підприємству по недостачах і псуванню цінностей, а решта суми (різниця між балансовою вартістю товарів, яких не вистачає, і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що відображається записом по дебету рахунка 716 "Відшкодування раніше списаних активів" і кредиту рахунка 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами".

2. Реєстр податкових накладних

Відповідно до наказу ДПАУ "Про внесення змін до наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165" від 30.06.2005 р. № 244 (далі - Наказ № 244) були визнані недійсними з 29.07.2005 року:

- книга  обліку придбання товарів (робіт, послуг) і Порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затверджені наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

- книга  обліку продажу товарів (робіт, послуг) і Порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затверджені наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

З 29.07.2005 р. всі платники ПДВ повинні вести Реєстр обліку виданих і отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) за новою формою, затвердженою наказом № 244.

2.1. Порядок ведення реєстру отриманих і виданих податкових накладних

Форма ведення  Реєстру. Реєстр ведеться в документальному або електронному вигляді (на вибір платника ПДВ) і повинен зберігатися платником ПДВ протягом строку давності, встановленого законом¹. При цьому необхідно пам’ятати, що у випадку ведення реєстру в електронному вигляді платник ПДВ повинен на свій вибір використати кожну з найпоширеніших в Україні операційних комп’ютерних систем, які будуть запропоновані центральним податковим органом. Тобто перед тим, як вести Реєстр в електронному вигляді, платнику ПДВ необхідно погодити із ДПІ вид операційної системи, в якій він буде вестися.

Заповнення Реєстру. Однією з особливостей Реєстру є те, що в ньому окремо обліковуються операції:

- з придбання товарів  (послуг) з метою використання  в госпдіяльності платника ПДВ  для здійснення операцій, які:  оподатковуються ПДВ за ставкою  20% або 0%, звільнені від оподаткування,  не є об’єктом оподаткування  та не призначені для використання в госпдіяльності цього платника ПДВ;

- за поставкою товарів  (послуг), які оподатковуються ПДВ  за ставкою 20% або 0%, звільнені  від оподаткування та не є  об’єктом оподаткування.

Заповнення "вступної частини" Реєстру. Заповнення "вступної частини" реєстру ми відразу ж покажемо на прикладі (пояснення до заповнення див. у відповідних виносках).

Заповнення  розілу I Реєстру. У розділі I Реєстру відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників⁴, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи. До таких інших подібних документів відносяться:

- належним чином оформлений  товарний чек, інший платіжний  або розрахунковий документ, що  підтверджує прийняття платежу постачальником від одержувача товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми ПДВ і податкового номера постачальника - при постачанні товарів (послуг) за готівку або з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах граничної суми, установленої НБУ для розрахунків готівкою (на сьогоднішній день - 10000,00грн.);

- транспортний квиток, готельний  рахунок або рахунок, що виставляється  платнику ПДВ за послуги зв’язку,  інші послуги, вартість яких  визначається за показниками  приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця, за винятком тих, форма яких установлена міжнародними стандартами;

- касові чеки, що містять  суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого ПДВ  (з визначенням фіскального номера  постачальника). При цьому з метою  такого нарахування загальна  сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200,00 грн.  за день (без урахування ПДВ);

- товарні чеки або інші  розрахункові документи, які підтверджують факт сплати ПДВ у результаті придбання товарів (послуг), копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів (послуг), що подається одержувачем товарів (послуг) разом з податковою декларацією за звітний податковий період, - у випадку відмови з боку постачальника цих товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення.

У першу чергу, бухгалтеру необхідно 29.07.05 р. перенести всі  дані за липень 2005 р. із Книги продажу  до Реєстру, при цьому дані повинні  бути всі про інвентаризовані  та розподілені на податкові накладні, пов’язані: а) з операціями господарської діяльності; б) з операціями негосподарської діяльності; в) з "посередницькими" покупками ⁵.

Окремо хотілося б сказати  про порядок відображення підсумків, оскільки платники ПДВ, в яких податковий (звітний) період дорівнює:

- календарному місяцю, визначають  щомісячні підсумки щодня зареєстрованих операцій;

- дорівнює кварталу, визначають  щомісячні та щоквартальні підсумки щодня зареєстрованих операцій.

Реєстрація накладної  в Єдиному реєстрі надає підприємствам змогу позбавитися зайвої «паперової» бюрократії, обмінюючись виключно електронними версіями документів.

2.2.Правила реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі з нового року

Із 1 січня 2012 року, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають податкові накладні, в яких сума податку на додану вартість становить понад 10 тисяч гривень, а також податкові накладні, виписані при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.  
Платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.  
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. 
Послідовність дій при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі затверджена Постановою Кабінет Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних". 
Для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, необхідно дотримуватися порядку формування та подання податкової звітності в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, тобто отримати посилені сертифікати відкритих ключів та необхідне програмне забезпечення, укласти договір про визнання електронних документів.  
Для отримання підтвердження реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі (для отримання права на подальше віднесення сум ПН до податкового кредиту), необхідно направити запит до ЄРПН в електронному вигляді. Для цього згідно з порядком формування та подання податкової звітності в електронному вигляді засобами електронного зв’язку необхідно отримати посилені сертифікати відкритих ключів та необхідне програмне забезпечення, укласти договір про визнання електронних документів.  
У разі формування податкових накладних та Запиту до ЄРПН за допомогою Програмного забезпечення системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді («Податкова звітність») необхідно ознайомитись та дотримуватись Порядку роботи з програмним забезпеченням по формуванню податкової звітності в електронному вигляді. 

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі ПКУ) з 1 липня 2011 року здійснюється обов’язкова реєстрація в Єдиному державному реєстрі податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень, а з 1 січня 2012 року – понад 10 тисяч гривень. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.