Облік зовнішньоекономічної діяльності

До замовлення іноді додається  специфікація.

Комерційний документ, який містить повідомлення майбутнього експортера про повне прийняття умов замовлення, називається підтвердженням замовлення.

Після того, як підприємства досягли попередньої домовленості, вони переходять до укладання імпортного контракту.

3. Імпорт через посередників. Якщо підприємство планує здійснити разову закупівлю специфічних товарів або тільки починає свою зовнішньоекономічну діяльність, то на початковому етапі йому не обійтися без послуг посередників. Цей шлях дозволить швидко ввезти необхідні товари, а також дасть підприємству час. Щоб зареєструватися на митниці, відкрити валютний рахунок і підготовити персонал до ведення зовнішньоекономічної діяльності.

Не дивлячись на переваги, пов’язані із закупівлею товарно-матеріальних цінностей та сировини на зовнішньому  ринку, існують деякі труднощі:

- вибір надійного партнера;

- витрати, пов’язані з  митним оформленням;

- проблема повернення  неякісної (бракованої) продукції;

- транспортні витрати,  що перевищують вартість товару;

- складність експедиторського  супроводу;

- вартість тари, що перевищує  вартість товару;

- відсутність навиків  митного оформлення;

- відсутність оборотних  валютних коштів;

- правові проблеми;

- система здійснення платежів;

- ціна;

- політичні проблеми.

Етапи укладання імпортної  угоди за прямим методом відображені  на рис. 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Етапи укладення  імпортної угоди

Особи, що порушують митні  правила, несуть відповідальність у  відповідності з Митним кодексом України.

В залежності від виду операцій в Україні застосовуються різні  способи обмеження імпорту: короткострокове  обмеження імпорту, митний бар’єр, антидемпінгові мита.

Короткострокове обмеження імпорту – обмеження імпорту на строк не більше 180днів.

Митний бар’єр – обмеження імпорту. Метою якого є перешкодити ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.

Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний

ринок – конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосовувати антидемпінгову політику на будь-який продукт.

Демпінг – ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

З метою запобігання торгівлі товарами та послугами за демпінговими цінами країна проводить антидемпінгову політику шляхом встановлення антидемпінгового мита.

Антидемпінгове  мито – додаткове мито на імпортні товари, ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.

Крім того, Кабінет Міністрів  України щороку встановлює перелік товарів, імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню

Питаннями регулювання імпорту  займається Міжвідомча комісія з  питань регулювання імпорту.

Правовою основою обліку імпортних операцій виступають норми  бухгалтерського, митного,ю валютного  та податкового права.

На сьогоднішній день в  Україні формується політика захисту  вітчизняного товаровиробника з  метою зменшення частки імпортних  операцій та збільшити експорт.

 

3. Облік валютних  операцій, пов’язаних з формування  та рухом статутного капіталу

Операції, пов'язані з рухом капіталу, особливо цікавлять іноземних інвесторів, тому слід приділити особливу увагу  відображенню цих операцій в обліку.

До іноземних інвесторів відносяться  суб'єкти інвестиційної діяльності на території України, а саме:

• юридичні особи, створені відповідно до законодавства;
• фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені в дієздатності;
• закордонні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
• інші іноземні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що визнаються такими відповідно до законодавства України.

Підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене згідно з законодавством України, іноземна інвестиція у статутному капіталі якого складає 10 %, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Облік статутного капіталу починається з дати державної  реєстрації підприємства. Особливістю  організації обліку операцій в іноземній  валюті товариства з обмеженою відповідальністю є те, що до моменту державної  реєстрації підприємства у нього  виникає заборгованість засновників  по внесках до статутного капіталу, яка перераховується у грошову  одиницю України. Для цього підприємству необхідно:

• сформувати розмір статутного капіталу підприємства за участю іноземних інвесторів за курсом, зафіксованим в установчому договорі. В бухгалтерському обліку розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення господарської операції і не підлягає переоцінці в подальшому в зв'язку зі зміною курсу іноземних валют;
• зафіксувати дату виникнення заборгованості іноземних інвесторів, яка одночасно є датою підписання установчого договору. Перерахунок зобов'язань з внесків до статутного капіталу проводиться на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгалтерської звітності.

Якщо засновником підприємства е нерезидент України, то підприємство здійснює розрахунки з ним в іноземній  валюті країни цього нерезидента. У  зв'язку з цим в іноземній валюті здійснюються всі внески до статутного капіталу (шляхом внесення до статутного капіталу основних засобів, нематеріальних активів, запасів, а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок  підприємства). В іноземній валюті здійснюється також виплата засновнику-нерезиденту  дивідендів.

На практиці на рахунку 46 "Неоплачений капітал" зручно самостійно ввести субрахунки:

461 - "Неоплачений капітал  засновників в національній валюті  України";

462 - "Неоплачений капітал  засновників в іноземній валюті".

Введення таких субрахунків  дозволить без перешкод поділити валютний і гривневий облік з  можливістю розрахунку курсових валютних різниць на квартальні залишки субрахунку 462.

Валютну різницю по залишках дебіторської заборгованості в іноземній  валюті засновників-нерезидентів по внесках  до статутного капіталу підприємства необхідно розрахувати в загальному порядку. І ця валютна різниця  може бути включена до об'єкту оподаткування  на загальних засадах. Те ж саме стосується перерахунку залишків по виплаті  дивідендів в іноземній валюті засновникам-нерезидентам.

Для нарахування дивідендів по субрахунку 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами" також зручно вести  не передбачені Планом рахунків, субрахунки другого рівня:

6711 - "Розрахунки з засновниками-резидентами  України в національній валюті  України";

6712 - "Розрахунки з засновниками-нерезидентами  України в іноземній валюті".

Введення  таких субрахунків до субрахунку 671 дозволить розподілити валютний і гривневий облік з можливістю нарахування курсових різниць.

У випадку ввезення не підакцизних  товарів (майна) як внеску до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, ці товари звільнюються від сплати податку на додану вартість під час перетину митного кордону  України.

Майно, що ввозиться в  Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від сплати мита.

При митному оформленні майна, що ввозиться, підприємство з іноземними інвестиціями видає митному органу простий вексель на суму мита. Вексель  погашається і ввізне мито не справляється, якщо в період, на який надається  відстрочення платежу, ввезене майно  зараховано на баланс підприємства з  іноземними інвестиціями і податковою інспекцією за місцем знаходження такого підприємства зроблено відмітку про  це на примірнику векселя.

З моменту виникнення у  підприємства з іноземними інвестиціями права власності на майно, яке є внеском до статутного капіталу, це підприємство має право розпоряджатися ним на свій розсуд, тобто здійснювати щодо даного майна всі дії, не заборонені законодавством, наприклад, продати, подарувати, здати в оренду тощо. Оподаткування таких операцій здійснюється в загальноприйнятому порядку.

Однак у разі відчуження майна, отриманого як внесок до статутного капіталу від іноземного інвестора, в тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), діє особливе правило: якщо відчуження відбулось протягом трьох років з моменту зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями, таке підприємство сплачує ввізне мито. Розмір ввізного мита обчислюється виходячи з митної вартості ввезеного майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату відчуженні майна. Мито сплачується не пізніше ніж за день до відчуження майна.

Якщо підприємство добровільно  не сплатило ввізне мито, а податкова  інспекція встановила факт відчуження майна раніше трирічного строку при  несплаченому ввізному миті, вона повідомляє про це відповідний митний орган.

Митний орган, отримавши  таке повідомлення, у свою чергу, в  безспірному порядку стягує ввізне мито. При цьому на суму несплаченого ввізного мита нараховується пеня за весь час заборгованості, починаючи  від дня відчуження майна і  включаючи день сплати. Пеня обчислюється в розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, заборони на продаж майна, внесеного іноземним інвестором до статутного капіталу підприємств  з іноземними інвестиціями, не існує. Однак у разі продажу цього  майна раніше трьох років з  моменту зарахування іноземної  інвестиції на баланс потрібно сплатити ввізне мито. Якщо продаж майна відбувся після закінчення цього строку, ввізне мито не сплачується.

Відображення в бухгалтерському  обліку операцій з продажу майна, одержаного від нерезидента для  власного використання, наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 3.1

Бухгалтерський облік  операцій з продажу майна

№пп.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Д-т	К-т
1.	Зареєстровано статутний  капітал товариства з іноземними інвестиціями	461	40
		462	40
2.	Оприбутковано верстат як внесок нерезидента до статутного Капіталу	104	462
3.	Відображено курсову різницю, яка виникла по заборгованості нерезидента  по внесках до статутного капіталу	462 744	744 793
4.	Нараховано і сплачено митні збори при ввезенні верстату на митну територію України	104	642
		642	311
5.	Реалізовано верстат через 8 місяців після оприбуткування	377	742
6.	Відображено ПДВ на договірну  вартість верстату	742	641

 

 

Продовження таблиці 3.1

7.	Нараховано ввізне мито. що сплачується у зв'язку з продажем обладнання раніше трьох років з моменту зарахування його на баланс як внесену іноземну інвестицію	104	642
8.	Сплачено ввізне мито	642	311
9.	Списано знос обладнання	131	104
10	Списано залишкову вартість обладнання	972	104
11	Списано на фінансовий результат  дохід від продажу обладнання	742	793
12	Списано на фінансовий результат  собівартість обладнання	793	972