Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 20:42, курсовая работа
Формування ринкової економіки, існування різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв’язків українських підприємців та наявність права вибору і його реалізації зумовлюють впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.
Зміст
Вступ
РОЗДІЛ 1. Облік нематеріальних активів
1.1. Оцінка нематеріальних активів.
1.2. Облік надходження нематеріальних активів.
1.3. Облік амортизації нематеріальних активів.
1.4. Облік вибуття нематеріальних активів.
1.5. Інвентаризація нематеріальних активів
РОЗДІЛ 2. Практична частина. Основна процедура бухгалтерського обліку
Висновок
СПИСОК ВИКОРИСТАНої літератури
Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Факультет менеджмента й бізнесу
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
із дисципліни
«БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»
Облік витрат виробництва
№ 10111 КР
Виконала:
студентка групи 301-ЕК
Миколенко К.С.
Перевірила:
Прохорова В. М.
ПОЛТАВА 2012
Вступ
РОЗДІЛ 1. Облік нематеріальних активів
1.4. Облік вибуття нематеріальних активів.
1.5. Інвентаризація нематеріальних активів
РОЗДІЛ 2. Практична частина. Основна процедура бухгалтерського обліку
Висновок
Формування ринкової економіки, існування різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв’язків українських підприємців та наявність права вибору і його реалізації зумовлюють впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.
Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Тобто це вибір підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з чинних нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.
Основною метою облікової
Однією з основних вимог, що ставляться до бухгалтерського обліку, є достовірність його показників. Проте в процесі зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю і даними бухгалтерського обліку можуть виникнути розходження, які не піддаються повсякденному обліку, зокрема, в результаті пересортиці, несправності ваговимірних приладів, помилкових записів, втрати документів, зловживань матеріально відповідальних осіб та ін. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність у такому способі, який би забезпечив можливість взяти на облік можливі розходження між даними обліку і фактичною наявністю господарських засобів. Це досягається за допомогою інвентаризації.
Інвентаризація є способом виявлення (з наступним обліком) господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства.
В наказі про облікову політику підприємства обов’язково вказуються умови та строки проведення інвентаризації.
З вище наведених причин випливає надзвичайна актуальність такої теми, як „Інвентаризація як складова частина облікової політики підприємства”.
Предметом дослідження даної курсової роботи є інвентаризація як складова частина облікової політики на підприємстві.
Метою курсової роботи є розробка рекомендацій щодо вдосконалення проведення інвентаризації та здійснення облікової політики на підприємстві.
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі необхідно вирішити наступні завдання:
Ø розглянути інвентаризацію, її значення і види;
Ø вивчити нормативні та законодавчі акти, що регламентують проведення інвентаризації на підприємстві та ведення облікової політики;
Ø вивчення спеціальної літератури з питань здійснення облікової політики на підприємстві;
Ø вивчити організацію облікового процесу на підприємстві;
Ø розглянути методику та порядок проведення інвентаризації основних засобів на підприємстві;
Ø виявити порядок методику та порядок проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на підприємстві.
Ø формування висновків та розробка пропозицій з удосконаленням проведення інвентаризації та здійснення облікової політики на торгівельному підприємстві.
Методи дослідження. Дослідження провадилося із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану облікової політики. При цьому використовувались загальнонаукові методичні прийоми (аналіз, синтез, індукція та дедукція), емпіричні методичні прийоми досліджень (документалістики, розрахунково-аналітичні, звітного відображення господарської діяльності, інформатики) та емпіричні теоретичні прийоми (формалізація, гіпотетичний).
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».
Пунктом 4 зазначеного Положення визначено, що нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відділений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.
Отже, відмітними особливостями нематеріальних активів є:
Придбаний або одержаний нематеріальний
актив відображається в балансі, якщо
існує вірогідність одержання майбутніх
економічних вигод, пов'язаних з його використанням,
і його вартість може бути достовірно
визначена.
Синтетичний облік нематеріальних активів
ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні
активи» за первинною вартістю, яка визначається
за об'єктами:
При цьому згідно з Положенням (стандартом) № 19 «Об'єднання підприємств» під справедливою вартістю розуміють суму, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між заінтересованими і незалежними сторонами.
Первинна вартість нематеріального активу, створеного (виготовленого) самим підприємством, включає прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та інші витрати, які безпосередньо пов'язані із створенням такого нематеріального активу і доведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права тощо). При цьому право інтелектуальної власності, одержаного в процесі виконання завдання, належить його автору, але право використання — підприємству (юридичній особі), за завданням якого право створено.
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту з поділом на такі групи:
1.2. Облік надходження нематеріальних активів
Синтетичний облік нематеріальних
активів ведуть на рахунку 12 «Нематеріальні
активи» за субрахунками:
121 «Права користування природними ресурсами»,
122 «Права користування майном»,
123 «Права на знаки для товарів і послуг»,
124 «Права на об'єкти промислової власності»,
125 «Авторські та суміжні з ними права»,
126 «Гудвіл»,
127 «Інші нематеріальні активи».
По дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» та його субрахунків ведуть облік надходження (придбання, виготовлення, безоплатне одержання від Інших юридичних осіб) нематеріальних активів, а також суми дооцінки; по кредиту — вибуття нематеріальних активів (внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі), а також суми їх уцінки.
Операції по внесенню засновниками (учасниками) до статутного капіталу нематеріальних активів (у вигляді нерухомого і рухомого майна; майнових прав, які виникають з авторського права, досвіду та інших інтелектуальних цінностей; сукупності технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, необхідних для організації того або Іншого виду діяльності та ін.) у бухгалтерському обліку відображаються записами:
1) в сумі, узгодженій сторонами, що підлягає внесенню відповідно до установчих документів:
Д-т рах. 46 «Неоплачений капітал»
К-т рах. 40 «Статутний капітал»;
2) на вартість фактично внесених
об'єктів нематеріальних
Д-т рах. 12 «Нематеріальні активи»
К-т рах. 46 «Неоплачений капітал».
Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» операції по передачі основних засобів у порядку внеску до статутного фонду юридичної особи для формування його цілісного майнового комплексу в обмін ні емітовані ним корпоративні права не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Якщо в порядку внесення до статутного капіталу виступають будь-які інші матеріальні і нематеріальні активи крім основних засобів, то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах (це положення підтверджене також Листом ДПАУ від 31.12.99 № 19832 /7/16-1220-26). Придбані за плату нематеріальні активи відображаються виходячи із фактичних витрат на їх придбання і доведення до стану, придатного до використання.
При цьому роблять записи:
1) на покупну вартість об'єктів:
Д-т рах. 154 «Придбання (створення)
нематеріальних
активів»
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками
І підрядчиками» (або рах. 685 «Розрахунки
з іншими кредиторами»);
2) на суму податкового кредиту по ПДВ:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» (або рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»);
3) на суму, перераховану постачальникам (кредиторам) за придбані об'єкти нематеріальних активів (включаючи ПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;
4) оприбуткування на баланс придбаних об'єктів нематеріальних активів:
Д-т рах. 12 «Нематеріальні активи» (відповідний субрахунок)
К-т рах. 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів».
Затрати підприємства по самостійному виготовленню (створенню окремих об'єктів нематеріальних активів, наприклад, програмне забезпечення для ЕОМ тощо) відображаються на дебеті рахунка 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків: 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» (на вартість використаних належних матеріальних цінностей); 66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нараховану працівникам за виготовлення (створення) нематеріальних активів і доведення їх до стану, придатного до використання, та відрахувань на соціальні заходи тощо), 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на вартість послуг сторонніх організацій) та ін.