Облік у зарубіжних країнах

сума  авансів і кредитів , наданих працівникам  адміністративного, управлінського та контрольного органів.  
 
 
 
 

2. Зміст та методика складання звіту про рух грошових коштів 

Відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для складання Звіту про рух грошових коштів можуть застосовуватись такі методи:

1) прямий  метод – за яким розкриваються  основні види валових надходжень  грошових коштів чи валових  виплат грошових коштів із  розкриттям конкретних джерел  та напрямів використання;

2) непрямий  метод – за яким чистий прибуток (збиток) коригується відповідно  до впливу:

- операцій негрошового характеру;

-  будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності;

- будь-яких відрахувань або нарахувань минулих чи майбутніх виплат грошових коштів, що відносяться до операційної діяльності;

- статей доходу або витрат, пов’язаних із рухом грошових коштів від інвестиційної чи фінансової діяльності.

У П(С)БО 4 застосовується непрямий метод складання  Звіту про рух грошових коштів щодо операційної діяльності і прямий метод щодо інвестиційної і фінансової діяльності. Згідно з непрямим методом  Звіт про рух грошових коштів починається  з показника чистого прибутку, який наведено у Звіті про фінансові  результати. Наступним кроком є коригування  цього показника (шляхом додавання  чи вирахування) на величину доходів  та витрат, які є наслідком негрошових операцій. Наприклад, витрати на нарахування  амортизації необоротних активів  необхідно додати до чистого прибутку, оскільки це є витрати негрошового  походження, які зменшили величину чистого прибутку.У Звіті про  рух грошових коштів, який складається  за непрямим методом, основна увага  зосереджується на розрахунку змін оборотних  активів та поточних зобов’язань  для визначення грошових потоків  від операційної діяльності. Це є  відповідальним етапом складання Звіту  про рух грошових коштів, оскільки до такого розрахунку не включаються  зміни, що відбулися у результаті негрошових операцій та операцій, пов’язаних з фінансовою та інвестиційною діяльністю.Величина прибутку підприємства, обрахована за методом нарахування, розглядається  як найкращий показник, що вимірює  результативність діяльності підприємства. Однак такий показник не надає  інформації щодо грошових потоків, що є результатом діяльності підприємства. Для того, щоб перейти від прибутку за методом нарахування до прибутку за касовим методом, необхідно здійснити  коригування. Спрощено процедуру коригувань при складанні Звіту про рух  грошових коштів за непрямим методом  можна відобразити таким чином:

Прибуток  за методом нарахування (Звіт про  фінансові результати)

+ не  грошові витрати

+/- Зміни оборотних активів, витрат майбутніх періодів, поточних забов’язань, доходів майбутніх періодів.

= Прибуток  за касовим методом

Порядок складання Звіту про рух грошових коштів.Джерелом інформації, яка необхідна для складання Звіту про рух грошових коштів, є: Баланс; Звіт про фінансові результати; Примітки до фінансової звітності; 

 Аналітичні дані – інформація про обороти за рахунками, регістри бухгалтерського обліку.

Згідно  з вимогами П(С)БО 4 у Звіті про  рух грошових коштів інформація подається  як за звітний (графи 3, 4), так і за попередній роки (графи 5, 6).

Вся інформація звіту розподіляється між графами  Звіту:

 “Надходження”,  яка має значення збільшення  грошових коштів;

 “Видаток”,  яка означає зменшення грошових  коштів.

При заповнені  рядків 030, 040, 050, 080, 090, 100, 110 показники, які  відповідають значенню слів у дужках, наведених у графі 1 – найменування статей Звіту про рух грошових коштів, відображаються у графі “Видаток”.

Рух грошових коштів у результаті операційної  діяльності визначається шляхом коригування  прибутку (збитку) від звичайної  діяльності до оподаткування (рядок 170 або 175 Звіту про фінансові результати) на суми:

- наведені в негрошових статтях;

- наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей;

- змін оборотних активів та поточної кредиторської заборгованості, пов’язаних з операційною діяльністю, протягом звітного періоду.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної  діяльності визначається на підставі аналізу змін, що відбулися, за статтями розділу І активу Балансу –  “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвестиції.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на підставі аналізу змін, що відбулися, за статтями розділу І  пасиву Балансу – “Власний капітал” та статтями, пов’язаними з фінансовою діяльністю.

 II розділ пасиву “Забезпечення наступних витрат і платежів”;

 III розділ пасиву “Довгострокові зобов’язання”;

 IV розділ пасиву “Поточні зобов’язання” (“Короткострокові кредити банків”, “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”, “Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками” тощо).

Більш детально порядок складання Звіту  про рух грошових коштів розглядається  у таблиці 14.13.(Додаток Г)

У Примітках  до фінансової звітності наводиться (розкривається) інформація про:

а) склад  грошових коштів;

б) склад  статей “Інші надходження”, “Інші  платежі” та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;

в) негрошові  операції інвестиційної та фінансової діяльності;

г) наявність  значного сальдо грошових коштів, які  є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

У випадку  придбання або продажу майнових комплексів протягом звітного періоду  наводиться (розкривається) інформація про:

а) загальну вартість придбання або реалізації майнового комплексу;

б) частину  загальної вартості майнового комплексу, яка, відповідно, була сплачена або  отримана у формі грошових коштів; 

в) суму грошових коштів у складі активів  майнових комплексів, що були придбані чи реалізовані; 

г) суму активів (крім грошових коштів) і зобов’язань  придбаного або реалізованого майнового  комплексу в розрізі окремих  статей. 
 

3.Звіт  про зміни у  власному капіталі: зміст та методика  складання.

Згідно  з П(С)БО 5 “Звіт про власний  капітал” усі підприємства розкривають  у Примітках до фінансової звітності  призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного капіталу).

Акціонерні  товариства наводять у Примітках  до фінансової звітності таку інформацію щодо власного капіталу:

1. Загальну  кількість та номінальну вартість  акцій, на які передбачається  здійснити передплату.

2. Загальну  кількість та номінальну вартість акцій, на які здійснена передплата, у порівнянні з передбаченими величинами.

3. Загальну  суму коштів, одержаних в ході  передплати на акції, у такому  розрізі: всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в обліку.

4. Акції  у складі статутного капіталу  за окремими типами і категоріями:

 кількість  випущених акцій, з зазначенням  неоплаченої частини статутного  капіталу; номінальна вартість акції;  зміни протягом звітного періоду  у кількості акцій, що перебувають  в обігу; права, привілеї та  обмеження, пов’язані з акціями,  в тому числі обмеження щодо  розподілу дивідендів та повернення  капіталу; акції, що належать самому  товариству, його дочірнім і асоційованим  підприємствам; перелік засновників  і кількість акцій, якими вони  володіють; кількість акцій, які  перебувають у власності членів  виконавчого органу, та перелік  осіб, частки яких у статутному  фонді перевищують 5%; акції, зарезервовані  для випуску згідно з опціонами  та іншими контрактами, з указанням  їх термінів і сум.

5. Накопичену  суму дивідендів, не сплачених  за привілейованими акціями.

6. Суму, включену (або не включену) до  складу зобов’язань, коли дивіденди  були передбачені, але формально  не затверджені. 

Всі інші підприємства наводять у Примітках  до фінансової звітності таку інформацію щодо власного капіталу:

1. Розподіл  часток статутного капіталу між  власниками;

2. Права,  привілеї або обмеження щодо  цих часток;

Зміни у складі часток власників у статутному капіталі

Власний капітал – це частина активів  підприємства, що залишається після  вирахування всіх його зобов’язань (п.4 Положення бухгалтерського обліку 2 “Баланс”.Відомо, що для визначення частки власного капіталу в активах  підприємства необхідно скористатися такою формулою:

   Капітал = Активи – Зобов’язання

Зміст і форма цього звіту-ф.№4 “Звіт  про власний капітал” – визначені  Положенням бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”.

 У  даній формі необхідно представити  не лише структуру власного  капіталу, але і постатейну деталізацію  всіх факторів, що вплинули на  його величину протягом звітного  періоду. Нижче в табличній  формі зазначені причини, що  призводять до зміни розміру  власного капіталу, їх вплив на  різні види власного капіталу  збільшення (+) або зменшення (-) і  взаємозв’язок показників ф.№4  “Звіт про власний капітал”  з показниками інших форм фінансової  звітності –ф.№1 “Баланс” і  ф.№2 “Звіт про фінансові результати”.

 Статутний  капітал (графа 3 ф. №4; рядок  300 ф. №1 “Баланс”)

- формування  розміру с статутного капіталу; (+)

- випуск  нових акцій (для акціонерних  товариств); (+)

- збільшення  номінальної вартості акцій; (+)

- збільшення  кількості акцій номінальної  вартості; (+)

- реінвестування  дивідендів у вигляді акцій; (+)

- зменшення  номінальної вартості акцій; (-)

- анулювання (на суму номінальної вартості) акцій, викуплених в акціонерів; (-)

 - повернення частки статутного капіталу при виході учасників – на суму, яка зафіксована в установчому договорі; (-)

 Пайовий  капітал (графа 4 ф. №4; рядок  310 ф. №1 “Баланс”)

- реєстрація  пайових внесків; (+)

- повернення  внесків (паїв) при виході учасника; (-)

 Додатково  вкладений капітал (графа 5 ф.  №4; рядок 320 ф. №1 “Баланс”)

- емісійний  доход (розміщення акцій за  ціною, що перевищує їх номінальну  вартість); (+)

- реалізація  викуплених акцій за ціною,  що перевищує їх номінальну  вартість; анулювання акцій власної  емісії, ціна викупу яких менше  номінальної вартості; (+)

- анулювання  акцій власної емісії, ціна викупу  яких перевищувала номінальну  вартість; (-)

- реалізація  викуплених акцій за ціною,  що менше ціни викупу; (-) 

 Інший  додатковий капітал (графа 6 ф.  №4; рядок 330 ф. №1 “Баланс”)

- дооцінка  необоротних активів; (+) - безплатно  одержані необоротні активи ; (+) - уцінка необоротних активів;(-)