Облік товарних операцій в системі менеджменту підприємства

     Поряд з ТТН до підприємства роздрібної торгівлі від постачальника разом  з товаром надходять сертифікат відповідності та посвідчення якості. Ці первинні документи засвідчують  те, що виробник має всі умови  для виготовлення товару і даний  товар є якісний.

     Для одержання товарів безпосередньо  на складі постачальника представнику торгівельного підприємства видається  доручення, підписане керівником, головним бухгалтером і завірене печаткою. Доручення видається на строк, який встановлюється залежно від можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видане доручення, але не більше, ніж на 10 днів. У виданому дорученні наводяться перелік товарів, які потрібно отримати по ньому, обов’язково з зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі відомості в документах на відпуск товарів.

     Після отримання товару підприємство-покупець сплачує кошти. Розрахункова квитанція  – первинний документ, який засвідчує  сплату грошових коштів постачальнику за отриманий товар.

     З розвитком комерційної діяльності торгівельних підприємств поширеною  стала практика переміщення товарів  з одного роздрібного підприємства на інше. Така операція проводиться  на підставі письмового розпорядження  керівника.

     Накладні  виписуються в двох примірниках, один з яких передається представнику підприємства-покупця, а другий – залишається на складі торгівельного підприємства і є підставою для списання товару з підзвіту матеріально відповідальної особи.

     Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки при наявності податкової накладної, виписаної відповідно до чинного законодавства.

     При інвентаризації товарів виникають  лишки, які зараховуються до балансу  підприємства за допомогою прибуткової  накладної на підставі акта інвентаризації.

      Підприємство щороку проводить інвентаризацію за наступною методикою (рис. 4.2). 
 

    

      
 
 

    

      

    

      
 
 

    Рис. 4.2. Методика проведення інвентаризації на ПП «Вінко»

     Згідно  з П(с)БО 9 „Запаси” можна виділити декілька основних причин, з яких відбувається списання товарів з балансу:

     - реалізація на сторону (продаж);

     - списання у зв’язку із псуванням, розкраданням;

     - списання внаслідок передачі до іншого підприємства.

     При списанні товарів на підприємстві роздрібної торгівлі оформляються наступні документи (рис. 4.3.): договір, фіскальний (касовий) чек на товари, розрахункова квитанція, прибутковий касовий ордер (додаток Л), видатковий касовий ордер (додаток М), акт інвентаризації (додаток Н).

    

    

    

      

    

      
 

Рис.4.3. Первинні документи з вибуття  товарів на ПП «Вінко»

     Фіскальний чек – документ який засвідчує придбання товару за готівку покупцем. Підприємство використовує фіскальні чеки при наявності реєстраторів розрахункових операцій (РРО). При відсутності РРО використовуються розрахункові квитанції.

     При здачі виручки з операційної каси до головної, складається прибутковий касовий ордер. В якому зазначається сума грошових коштів отриманих за реалізацію товару. 

     Слід  зауважити, що будь який рух товару на підприємствах роздрібної торгівлі фіксується в товарному звіті, який складається матеріально відповідальною особою і потім передається до бухгалтерії для подальшої обробки і відображення в бухгалтерському обліку. Разом з бланком товарного звіту матеріально відповідальна особа передає всі відображені в звіті первинні документи.

     Строки  подання до бухгалтерії звітів встановлюються кожним підприємством окремо за розпорядженням керівника. Вони залежать від обсягу документації, спеціалізації підприємства.

     Товарні запаси відображаються в товарному  звіті підприємства роздрібної

торгівлі  у продажних (роздрібних цінах).

     Перед складанням товарного звіту всі  прибуткові та видаткові документи  ретельно перевіряються і сортуються за видами операцій. Прибуткова частина  товарного звіту заповнюється матеріально  відповідальною особою на підставі відповідних первинних документів: накладних, ТТН, прибуткових накладних. Видаткова частина товарного звіту заповнюється на підставі документів, що містять інформацію про реалізацію товарів покупцям – Z - звітів РРО, товарно-касових звітів.

     Оборот  по дебету рахунку 28 «Товари» по кожному рядку звітного регістру повинен дорівнювати загальній сумі оприбуткування товарів у відповідних звітах, оборот по кредиту – загальній сумі витрачання товарів в тих же звітах. Залишки товарів на початок і кінець звітного періоду в облікових регістрах також повинні співпадати з відповідними показниками в звітах матеріально-відповідальних осіб.

     Після відображення в товарному звіті  всіх документів підбиваються підсумки щодо прибутку та видатку і виводяться залишки товарів і тари на кінець дня.  Підсумкові суми щодо надходження, вибуття і залишку на кінець дня записуються у призначених для цього рядках. Залишок на кінець дня визначається шляхом додавання до залишку на початок дня підсумкової суми щодо прибутку і віднімання підсумкової суми щодо видатку.

     Товарні звіти складаються в двох примірниках: перший з доданими до нього документами  передається до бухгалтерії, другий – з підписом бухгалтера, який затверджує проведення перевірки і приймання  звіту, залишається у матеріально-відповідальної особи.

     Товарний  звіт, складений на день інвентаризації підписується головою інвентаризаційної  комісії з відміткою «для переобліку». Якщо товарний звіт складається після  інвентаризації, залишки товарів  і тари беруть за інвентаризаційним  описом.

     Отже, при надходженні та вибутті товарів  існує велика кількість первинних  документів. Правильне і своєчасне  заповнення яких є запорукою достовірності  аналітичного та синтетичного обліку товарів.

     Також, одним з найважливіших документів, який складає                      матеріально-відповідальна особа,  є товарний звіт. До товарного звіту додаються всі первинні документи, на підставі яких було отримано і відпущено товар. 
 

     4.2 Оцінка товарів

     Торгова націнка у складі ціни товару на ПП «Вінко» визначається за допомогою розрахунку, виходячи з розмірів витрат підприємства і рівня рентабельності.

     Ціна  продажу товару визначається виходячи з фіксованого розміру торгової націнки в процентах до ціни придбання  без податку на додану вартість.

     Так, на склад ПП «Вінко» надійшов товар за купівельною ціною 1200 грн., ПДВ-240 грн. Розпорядженням керівника-Лисенка М.Г., на цей вид товару була встановлена торгова націнка-30%. Тут розрахунок ціни продажу має наступний вигляд:

• купівельна вартість без ПДВ (1200 грн.);
• торгова націнка,30% (360 грн.);
• ціна продажу без ПДВ (1560 грн.);
• сума ПДВ (1560*0,2) або (240+360*0,2) дорівнює 312 грн;
• роздрібна ціна (1200+360+312) або (1200+240+360+72)                            дорівнює 1872 грн.

     При проведенні переоцінки товарів у  бухгалтерському і податковому обліку виникає такий об’єкт обліку, як транспортно-заготівельні витрати (далі-ТЗВ). Розрахунок питомої ваги (ПВ) ТЗВ у загальній вартості товарів можна окреслити наступною формулою:

                               ПВ = ( ТЗВ / ТЗВ + (ВТ - Нац.),                                        (1)

де ТЗВ - транспортно-заготівельні витрати (дебетове сальдо за рахунком 289);

ВТ - вартість товарів (дебетове сальдо за рахунком 282);

Нац. - торгова  націнка (кредитове сальдо за рахунком 285).

     Якщо  облік товарів на ПП «Вінко» ведеться без обліку торгової націнки, то уцінка, зроблена протягом звітного періоду, буде впливати на облікову вартість у повній сумі, і підприємству необхідно буде здійснити розрахунок тільки питомої ваги і суми ТЗВ, що містяться в сумі уцінки. При цьому формула (1) буде мати наступний вигляд:

                                  ПВ = ( ТЗВ / ТЗВ + ВТ)                                                    (2)

     Наступним кроком буде визначення суми ТЗВ у  сумі уцінки (яка перевищує раніше нараховану торгову націнку).

     При складанні фінансової звітності  за 2009 рік ПП «Вінко» здійснило:

     1. Уцінку товару А в зв’язку  зі зниженням чистої вартості  реалізації:

     а) кількість товару - 20 од.;

     б) початкова вартість одиниці товару - 37,00 грн.;

     в) торгова націнка - 19 грн.;

     г) ціна реалізації одиниці товару - 56 грн.;

     д) чиста вартість реалізації товару - 30,00 грн.

     2. Дооцінку раніше уціненого товару  Б у зв’язку із підвищенням  чистої вартості його реалізації:

     а) кількість товару - 80 од.;

     б) початкова вартість одиниці товару - 29,00 грн.;

     в) торгова націнка - 14 грн.;

     г) ціна реалізації одиниці товару - 43,00 грн.;

     д) чиста вартість реалізації товару - 38,00 грн.;

     е) сума раніше здійсненої уцінки одиниці  товару (у тому числі ТЗВ) -     5,00 грн.

     3. На дату уцінки (на початок-01.12.2009) були наступні дані за залишками на рахунках:

     1) кредитове сальдо на субрахунку 285 "Торгова націнка" - 60000,00 грн.

     2) дебетове сальдо на субрахунку 282 "Товари в торгівлі" - 240000,00 грн.

     3) дебетове сальдо на субрахунку 289 "ТЗВ" - 35294,12 грн.

     4. Визначаємо питому вагу ТЗВ  у загальній вартості товару  за                  формулою (1):

     ПВ = (35294,12 грн./35294,12 грн. + (240000,00 грн - 60000,00 грн.), ПВ = 0,16393.

     Тепер можна робити розрахунки за товаром  А.

     5. Сума уцінки товару А = 140 грн. = (20 од. х (56 грн.-19 грн.) - (20 од. х 30 грн.)).

     6. Сума уцінки товару А, що  припадає на ТЗВ = 22,95 = (140,00 грн.  х 0,16393).

     7. Сума уцінки товару А, що  припадає на початкову вартість = 117,05 = (140,00 грн. - 22,95 грн.).

     8. Сума податкового кредиту, що підлягає зменшенню в зв’язку з уцінкою товару А - 28 грн. (140грн. х 20 %).

     Переходимо  до розрахунків за товаром Б.

     Оскільки  дооцінку товару Б можна зробити  тільки в межах раніше зробленої  уцінки початкової вартості, то в першу  чергу визначаємо цю величину.

     9. Сума дооцінки товару Б в  межах раніше зробленої уцінки = 400,00 грн. (5,00 грн. х 80 од.).

     10. Сума ТЗВ, що входить до суми  дооцінки товару Б = 65,57 грн. (400,00 грн. х 0,16393).

     11. Сума, на яку збільшується початкова  вартість товару Б = 334,43 грн. (400,00 грн. - 65,57).

     12. Збільшення початкової вартості  одиниці товару Б = 4,18 грн. (334,43 грн. / 80 од.).

     Як  бачимо, збільшилась початкова вартість товару до ціни 33,18 грн. (29,00 грн. + 4,18 грн.). Саме такою була початкова ціна одиниці товару Б на момент його придбання.