Облік розрахунків з оплати праці

           Коефіцієнт фінансової стійкості (ІІ) показує частину поточних зобов’язань, що може бути погашена власним капіталом. На кінець 2007 року ця частина складала 0,034, на кінець 2008 року – 0,045що на 0,03 більше ніж у попередньому періоді, на кінець 2009 року 0,066, що на 0,2 більше ніж в попередньому періоді. Все це має позитивну динаміку, але ще досить далеко до нормативного значення 1.

           Коефіцієнт фінансового левериджу  свідчить про залежність підприємства  від довгострокових зобов’язань  і на кінець 2009 року становить 8,588, що значно вище нормативного значення 0,25 і має негативний вплив на діяльність підприємства. Тоді як у 2007 та 2008 році цей показник був відсутній, про що свідчить абсолютна незалежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

           Коефіцієнт нагромадження амортизації свідчить про ступінь зносу основних засобів на ВАТ „Новоград-Волинський м"ясокомбінат” і становить у 2007 році 0,482, у 2008 році 0,524, у 2009 0,535, що на 0,05 більше в порівнянні із 2008 роком та 0,01 у порівнянні з 2009 роком. Порівнюючи показники за зміною у часі, ми проводимо, автоматично, горизонтальний аналіз (динаміки).

           Коефіцієнт придатності основних  засобів свідчить про ступінь  зносу основних засобів і становить  у 2007 році 0,518, у 2008 році 0,476, у 2009 році 0,465, що на 0,05 менше в порівнянні з 2008 роком та 0,01 у порівнянні з 2009 роком.

           Коефіцієнт покриття відсотка  свідчить про потенційну можливість  погасити позику. Та у 2008 і 2009 році цей показник відсутній.

           Таким чином результати аналізу  дозволяють зробити висновок про наявність нормального фінансового стану, на що вказує розмір та тенденція зміни основних фінансових коефіцієнтів. У цій ситуації ВАТ „Новоград-Волинський м"ясокомбінат” необхідно проводити заходи щодо економічного та фінансового оздоровлення.

           Названі показники не вичерпують  всю систему показників, які можна  використовувати під час аналізу  фінансової стійкості підприємства. Часто на практиці використовують  коефіцієнти, які виражають деталізовані  структурні зрушення активів  і пасивів, взаємозв’язки грошового потоку тощо.

           „Золоте правило розвитку підприємства”  – напрямок оцінки ділової  активності підприємства. Розрахунок  показників ділової активності  підприємства дає змогу виявити  місце та репутацію підприємства  на фінансовому ринку, рівень ефективності використання фінансових ресурсів.

        6. Удосконалення методики аналізу  звіту про фінансові результати

     Сьогодні, коли кожне підприємство здійснює підприємницьку діяльність самостійно і на власний  ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, значення комплексного аналізу фінансової звітності як інструменту пошуку шляхів забезпечення сталого розвитку господарюючих суб’єктів тільки посилюється.

     Становлення ринкових відносин потребує удосконалення визначення змісту, методології та методики комплексного аналізу фінансової звітності з урахуванням особливостей ринкової економіки та міжнародного досвіду.

     Реформування  бухгалтерського обліку, поділ його на управлінський та фінансовий, виокремлення податкового обліку, введення нового плану рахунків, приведення форм бухгалтерської звітності у відповідність до вимог національних та міжнародних стандартів викликають необхідність використання кожним підприємством методики комплексного аналізу фінансової звітності. Така методика необхідна для визначення ступеня фінансової стійкості підприємства, оцінювання його ділової активності, ефективності діяльності та інвестиційної привабливості [16],

     Дослідженням  теоретичних аспектів бухгалтерського  обліку та аналізу фінансової звітності підприємств присвячені роботи видатних вітчизняних економістів: І,О. Белебехи, М.Т. Білухи, П.ї. Гайдуцького, М.Я, Дем'яненка, Т.Г. Кірейцева, Ю.Я. Литвина, В.Г. Лінника, В.Б. Моссаковського, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, В.Я. Плакєієнка та інших. Вивчення зв'язку бухгалтерського обліку та фінансового аналізу є предметом дослідження українських та зарубіжних вчених-економістів, таких як: Бланк І.А., Брігхем Є.Г., Берднікова Т.Б., Ізмайлова К.В,, Ковальов В.В., Лахтіонова Л.А., Голов С.Ф., Домбровський В.М та багато інших.  Проте проблеми бухгалтерського обліку та аналізу фінансової звітності підприємств за різних форм власності та різних форм господарювання вивчені недостатньо, хоча їм приділяється багато уваги в економічній літературі і повсякденній роботі міністерств і відомств нашої держави. Тож, у цьому зв'язку особливого значення набувають теоретичні дослідження побудови методики проведення комплексного аналізу фінансової звітності суб’єктів господарювання за різних форм власності і різних форм господарювання, чим саме і обґрунтовується актуальність обраної теми.

     В умовах реформування бухгалтерського  обліку комплексний аналіз фінансової звітності, як важливий елемент аналітичної  роботи, стає одним з головних інструментів управління діяльністю підприємств, оскільки саме він надає повну, всебічну характеристику фінансового стану підприємства, необхідну для управління фінансовою стійкістю, ліквідністю та платоспроможністю підприємства і забезпечення конкурентоспроможності його продукції у довгостроковому періоді.

     Загалом комплексний аналіз та оцінка фінансової звітності підприємства передбачає визначення економічного потенціалу суб'єкта госпо­дарювання або, іншими словами, вона дає змогу забезпечити ідентифікацію  йото місця в економічному середовищі. Аналіз та оцінка майнового та фінансово-економічного стану підприємства створює необхідну інформаційну базу для прийняття різноманітних управлінських та фінансових рішень щодо проблемних питань купівлі-продажу бізнесу, напрямів виробничого розвитку, залучення чи здійснення  інвестицій, тощо.

     При проведенні комплексного аналізу фінансової звітності підприємств  різних форм власності та різних форм господарювання необхідно дотримуватись відповідних  вимог,  серед яких можна виділити наступні:

     Методологічна база комплексного аналізу повинна ґрунтуватись на методиках, які давали б змогу в обмежені строки оцінити фінансовий стан суб'єкта господарювання, не тільки ідентифікувати проблемні елементи, а й зробити обґрунтовані висновки щодо розвитку тенденції зміни фінансового стану суб'єкта господарювання в цілому.

     При практичному проведенні комплексного аналізу необхідно використовувати  такий ефективний прийом організації  аналізу фінансової звітності, як порівняльний аналіз. Він являє собою внутрішньогосподарський аналіз зведених показників фінансової звітності за окремими напрямами діяльності самого підприємства та його дочірніх підприємств або міжгосподарський аналіз показників даної фірми у порівнянні з відповідними показниками конкурентів, середньогалузевими чи середніми показниками.

     Для  здійснення  комплексного аналізу  необхідно забезпечити формування групи показників, які б у своїй  сукупності відповідали вимогам  комплексної характеристики поточного  стану підприємств та перспектив його подальшого розвитку. При цьому слід пам'ятати, що використання надлишкової кількості фінансових коефіцієнтів може спричинити втрату часу на аналітичне та математичне забезпечення дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників, Це, в свою чергу, значно знизить оперативність комплексного аналізу, яка є критичною характеристикою його ефективності. Наповненість цільової сукупності тими чи іншими показниками залежатиме від завдань, які поставлені перед аналізом його замовниками у кожному конкретному випадку. Серед таких вимог, що висуваються до потенційних показників, можна виділити невелику сукупність критичних значень.

     Ефективність  комплексного аналізу значною мірою  залежить від можливості побудови адекватної системи однозначності інтерпретації  результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч у поглядах окремих експертів щодо ідентифікації становища об'єкта дослідження.

     У сучасній практиці комплексного фінансового  аналізу поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розроблення системи ранжування показників, відповідно до якого кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним підприємством за результатами аналізу, слугує підставою для однозначної характеристики його фінансово-економічного стано­вища, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Таким чином, відособлена оцінка окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства на основі математичного моделювання органічно компонується при інтегральній оцінці фінансового стану підприємства.

     Для побудови інтегральної оцінки фінансового  стану доцільно використовувати  дві системи ієрархій показників: загальну та з проміжними комплексними оцінками окремих функціональних складових фінансового стану підприємства.

     Найбільш  відповідальним етапом при визначенні інтегральної (комплексної) оцінки підприємства для прийняття управлінських  рішень є формування системи аналітичних  показників, яка повинна забезпечувати об’єктивність, змістовність, глибину і адекватність інформації, що характеризує досліджувані соціально-економічні явища та процеси.

     Ключовим  елементом процедури комплексного аналізу фінансового стану  підприємства є побудова моделі обробки вхідної інформаційної бази. Така модель являє собою обґрунтований (відповідно до специфічних характеристик конкретного випадку процедури комплексного аналізу) органічний синтез математичних, статистичних та аналітичних методів дослідження.

     У   дослідженнях сучасних вчених-економістів  пропонується модель, в якій зазначено  тільки чотири етапи проведення комплексного аналізу фінансової звітності [17].

     Доцільним є вдосконалення існуючої методики шляхом розробки моделі комплексного аналізу фінансової звітності, яка передбачає поєднання фінансового аналізу і обліку фінансової звітності для комплексної оцінки повного та достовірного обсягу відповідної інформації та впровадження додаткових п’ятого та шостого етапів, що є логічним продовженням   раніше запропонованих етапів проведення   комплексного   аналізу фінансової звітності.

     Таким чином, на мою думку, алгоритм - етапи  проведення і обробки вхідної  інформаційної бази при комплексному аналізі фінансової звітності підприємств  різних форм власності та різних форм господарювання повинен мати наступний вигляд:

     На  першому етапі замовник комплексного аналізу забезпечує постановку цільової функції моделі обробки вхідної  інформаційної бази. Адек­ватна постановка цільової функції має сформувати  чітке  розуміння  мети   комплексного аналізу в  окремо  взятому випадку,  а також специфіки  цього випадку.

     Другий  етап передбачає обґрунтування процедур та проведення первинної обробки, узагальнення та консолідації вхідної фінансової інформації, Практична реалізація такої первинної обробки інформації має відповідати критеріям оперативності формування та отримання готової для подальшої математичної обробки фінансової інформації.

     Третій  етап передбачає забезпечення технічної  реалізації методичних засад, визначених на першому етапі моделі, на основі обґрунтованої на другому етапі сукупності сфер аналізу та об'єктів дослідження. При цьому забезпечується вибір необхідної методики {поєднання математичних, статистичних та/або аналітичних моделей) консолідації результатів первинної обробки вхідної інформації за певними напрямами дослідження, визначення структури та порядку формування цільового інтегрального показника як вихідної інформації комплексного фінансового аналізу підприємств.

     На  четвертому етапі має здійснюватись  інтерпретація результатів обробки фінансової інформації, виходячи зі сталої однозначної системи кри­теріїв, що відповідають напрямам комплексного аналізу підприємств та запитам замовників дослідження. При цьому формулювання висновків щодо об'єкта дослідження на підставі проведених розрахунків не тільки дає можливість замовникам комплексного аналізу одержати відповіді на поставлені ними питання, а й є основою прогнозування зміни економічного потенціалу підприємств.

     П’ятий  етап комплексного аналізу фінансової звітності підприємств - дозволить більш ретельно дослідити достовірність вхідної інформації для проведення комплексної оцінки фінансового стану, та надасть можливість здійснення внутрішнього та зовнішнього контролю за відповідністю формування показників фінансової звітності підприємств.

     Шостий  етап представляє собою процес формування сценаріїв майбутнього тренду фінансово-господарської  діяльності  підприємств, сутність цього етапу полягає в прогнозуванні  результатів діяльності об'єкта дослідження  з урахуванням запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств[18].