Облік ремонту основних засобі

На рис. 1 представлено характеристику класифікації витрат на ремонт основних засобів, що дозволяє по  новому підійти до згрупування витрат на ремонті роботи та більш чітко визначити їх специфічні ознаки і властивості, взаємозв’язок чинників, які мають вплив на вартість основних засобів. Такий підхід щодо групування витрат на ремонтні роботи дозволяє отримати узагальнену об’єктивну, інформаційну оцінку витрат і відобразити її на рахунках синтетичного обліку[10,с.130].

В процесі своєї діяльності підприємство може проводити заходи для підвищення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об’єктів основних засобів.

 

Витрати, пов’язані  з ремонтом та обслуговуванням об’єктів основних засобів

 

Витрати поточного періоду

Капіталізація витрат

 

Витрати н а роботи, здійснені для підтримання об’єкта в робочому стані і отримання початково очікуваної с уми майбутні х економічних вигід від його використання

Витрати на роботи, пов’язані з удосконаленням об’єкта, що при зводить до збільшення майбутніх економічних вигід, спочатку первинно очікуваних від використання (п.14 П(С)БО 7)

 

 

 

Регламентоване

обслуговування

Витрати з технічного

обслуговування

Поточний ремонт

Модифікація

Модернізація

Дообладнання

Добудування

Реконструкція

 

Капітальний ремонт

Обслуговування

з періодичним контролем

 

 

Сезонне обслуговування

 

Витрати, які призводять до збільшення вартості об’єкта основних засобів і збільшують суму за рахунком 10

Витрати, які включаються  до складу витрат поточного періоду, відобржаються на рахунках 23, 91, 92, 93 і не збільшують вартість об’єкта основних засобів

 

 

 

Рис. 1. Особливості витрат, що пов’язані з ремонтом та поліпшенням  основних засобів

 

Пунктом 14 П(С)БО 7 передбачено, що первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену в порядку, встановленому податковим законодавством. Тобто витрати на ремонт у бухгалтерському обліку також можна розподілити таким чином:

– ремонтні витрати у розмірі 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року включати до витрат відповідного звітного періоду (витрати на ремонт основних засобів та їх підтримання у належному технічному стані);

– решту витрат – відносити на збільшення вартості основних засобів і амортизувати. Витрати які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод від первісно очікуваних, від використання даного об’єкта (модернізацію, модифікацію, добудова, дообладнання, реконструкцію тощо) такі витрати визнаються капітальними інвестиціями. Які призводять до збільшення первісної вартості основних засобів. Такі витрати повинні акумулюватися за дебетом рахунку 15 “Капітальні інвестиції” на окремих субрахунках, а по закінченні всіх робіт списуватися з кредиту рахунку 15 у дебет рахунку 10 “Основні засоби” відповідно до кожного об’єкту, що підлягає поліпшенню

Керівник підприємства приймає  рішення про те, чи витрати на ремонт основних засобів призведуть до зростання майбутніх економічних  вигод або спрямовані на підтримання  об’єкта в робочому стані. Також  при цьому враховують результати аналізу ситуації й суттєвість витрат. Як правило, такі рішення оформляються наказом або розпорядженням. Дані про змінені техніко-економічні характеристики об’єкта в результаті його поліпшення (вартість, потужність, площа тощо) заносяться до техпаспортів, інвентарних карток або інших  регістрів аналітичного обліку об’єктів основних засобів [6, с.266].

Підставою для визнання витрат капітальними інвестиціями є збільшення терміну корисного використання об’єкта, кількості або якості продукції, яка виробляється цим об’єктом. Прикладами такого поліпшення основних засобів є:

• модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
• заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
• впровадження ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
• добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання [13, с. 140].

Залежно від напряму спрямування витрати, понесені при ремонті, будуть відноситися до складу певної групи витрат:

1) до загальновиробничих витрат – при ремонті основних засобів, використовуваних безпосередньо для виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);

2) до адміністративних витрат – при ремонті основних засобів, що використовуються для загальновиробничих потреб;

3) до витрат на збут  – при ремонті основних засобів, використовуваних для збуту продукції;

4) до інших операційних  витрат – при ремонті об'єкта основних засобів, що використовується для наукових розробок, для обслуговування власних об'єктів соціальної сфери.

Слід зазначити, що перед  бухгалтером виникає непросте завдання – визначити, який результат проведених робіт з ремонту – відновлення працездатності обладнання, його технічне удосконалення чи поліпшення. Для вирішення цього завдання необхідно залучити фахівців, інженерів, тобто спеціалістів.

 

 

 

 

 

 

4. Синтетичний і аналітичний облік операцій з ремонту основних

засобів

Витрати, пов’язані із проведенням  ремонтних робіт, оформляються первинними документами, що підтверджують проведення робіт, отримання послуг сторонніх організацій, придбання необхідних матеріалів, обладнання для ремонту та ін. Наприклад, це можуть бути акти виконаних робіт, накладні, відомості, податкові на владні і т. д. Але після закінчення ремонту основних засобів (модернізації тощо) повинен бути оформлений Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів типової форми № 03-2. Цей акт служить підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій із ремонту, модернізації або з інших поліпшень основних засобів [7, с. 108].

Акт за типовою формою № 03-2 складається при прийманні об’єкта основних засобів після ремонту та підписується працівником, уповноваженим прийняти об’єкт, і представником цеху (підприємства), який виконував ремонт. Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороння організація, акт складається у двох примірниках − по одному для кожної сторони [7, с. 108].

Ремонт основних засобів  є не від’ємною частиною їхньої експлуатації. Операції пов’язані з ремонтом мають певний порядок відображення в обліку. На рис. 2 зображена схема журнально-ордерної форми обліку поточного ремонту.

Капітальний ремонт основних засобів, у свою чергу, може здійснюватися як самим підприємством так і сторонніми організаціями. В.Н. Сердюком було запропоновано дві схеми журнально-ордерної форми обліку капітального ремонту (рис. 3 та рис. 4). Перша (рис. 3) схема передбачає облік ремонту основних засобів здійсненого самим підприємством, а друга (рис. 4) − найманою сторонньою організацією.

 

 

 

 

Наряд на підрядну роботу та відомості з нарахування заробітної плати

Лімітна забірна картка (ф. М-9), акт-вимога (ф. М-10)

Накопичувальна відомість  заробітної плати за

напрямками витрат

Розшифровка матеріальних витрат

Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2)

Відомість 5 1 аналітичного обліку запасів

Регістир обліку по рахунку 23

Головна книга

Форма 11-ОЗ “Звіт про наявність  і рух основних засобів”, форма 5-З  “Звіт про витрати на виробництво  продукції, робіт, послуг”

 

 

Рис.2. Схема журнально-ордерної форми відображення поточного ремонту основних засобів

 

Відомість дефектів

Лімітно-забірна картка (ф. М-9), акт-вимога (ф. М-10)

Кошторисний розрахунок

Розшифрування матеріальних витрат

Наряд на підрядну роботу (ф. Т-40) і відомість з нарахування заробітної плати

Відомість 5.1. аналітичного обліку

Накопичена відомість заробітної плати за напрямами витрат

Розшифрування “Капітальний ремонт за місяць”

Акт прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих модернізованих об’єктів

Звіт з капітального ремонту

Журнал 5,5А (за кредитом рахунку 23)

Головна книга

Форма 11-ОЗ “Звіт про наявність і рух основних засобів”, Форма 5-З “Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг”

 

 

Рис. 3. Схема журнально-ордерної форми обліку капітального ремонту, здійсненого підприємством

 

Акт прийому-здачі відремонтованих ,реконструйованих і модернізованих об’єктів (ОЗ-2)

Платіжна вимога-доручення

чи рахунок підрядної  організації

Журнал 3 (за кредитом рахунку 63)

Звіт з капітального ремонту

Журнал 5, 5А

Головна книга

Форма 11-ОЗ “Звіт про наявність і рух основних засобів”, Форма 5-З “Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг”

 

Рис. 4. Схема журнально-ордерної форми обліку капітального ремонту, здійсненого підрядним способом

 

При капітальному ремонту  15 рахунок кореспондується з кредитом витратних рахунків, тобто за дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» накопичуються витрати які підприємство на поліпшення основних засобів, після чого включають витрати до первісної вартості основних засобів чим самим і збільшуючи її.

Витрати обліковуються в  залежності від функціонального  призначення основних засобів на рахунках 23 “Виробництво” і 91 “Загальновиробничі витрати” – основні засоби виробничого призначення; рахунку 96 “інші витрати” – основні засоби загальногосподарського призначення; основні засоби що забезпечують збут продукції. Облік поточного ремонту ведеться за дебетом вище вказаних рахунків та кредитом: 20 “Виробничі запаси”, 26 “Готова продукція”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”, 64 “Розрахунки за податками і платежами”, 68 “Розрахунки за іншими операціями” тощо.

За другим методом всі  понесені витрати спочатку відображаються за дебетом рахунку 23 “Виробництво”, а вже по завершенню ремонту списуються в дебет рахунків обліку витрат в залежності від функціонального призначення основних засобів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки 

Своєчасне здійснення ремонту основних засобів призводить до запобігання аварій та швидкого спрацювання основних засобів. Метою проведення ремонту є підтримання об’єкта основного засобу в робочому працездатному стані, часткове відновлення експлуатаційних властивостей його об’єкта протягом усього строку корисної експлуатації, який визначено в Положенні про облікову політику підприємства. Належна експлуатація основних засобів та своєчасне проведення профілактичного ремонту забезпечать максимальну надійність і економічність кожного окремого об’єкта основних засобів на всіх виробничих ділянках підприємства.

Ефективність роботи будь-якого підприємства значною мірою визначається ефективністю устаткування. Однією з головних задач при цьому на виробничих підприємствах є попередження передчасного зношування об’єктів основних засобів, підтримка їх у стані постійної готовності до експлуатації. Під час ремонту основних засобів, що тривало використовуються у виробництві, ремонтні роботи не можуть повністю відновити їх першочергові властивості. Для цього необхідно замінити всі деталі об’єкта, але це вже створення нового, а не ремонт об’єкта, що зносився.

Ремонт – це комплекс робіт щодо підтримування основних засобів у робочому стані протягом усього строку їх служби. Залежно від ролі у відтворенні та оновленні засобів усі види ремонту поділяються на поточні та капітальні. З допомогою поточного ремонту усуваються дрібні неполадки, ушкодження, замінюються окремі деталі, попереджається прогресуючий фізичний знос. Капітальний ремонт зумовлений нормальним закономірним зносом необоротних активів. Цей вид ремонту веде до оновлення об'єктів і на відміну від поточного складніший за обсягом виконуваних робіт, потребує значних одноразових витрат і здійснюється один раз на кілька років.