Облік процесу реалізації

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Октября 2012 в 23:32, курсовая работа

Описание работы

Процес реалізації — це сукупність операцій а продажу готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг споживачам. Процес реалізації завершує кругообіг засобів і створює передумови для здійснення нового кругообігу. Тут відбувається передача готової продукції споживачам, одержання оплати від них, виявлення результату діяльності. Датою реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) продукції покупцям.

Работа содержит 1 файл

Облік процесу реалізації.docx

— 235.21 Кб (Скачать)

Розрахунки за авансами одержаними обліковують на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними". При одержанні авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальників за продукцію і виконані роботи запне роблять за дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредитом субрахунку 681. При зарахуванні одержаного авансу — за дебетом субрахунку 6811 кредитом рахунку 86 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

З метою спрощення обліку авансів, на нашу думку, недоцільно використовувати  субрахунки 871 і 681. У такому разі видані та одержані аванси можна відносити  безпосередньо на рахунки 63 і 36 відповідно.

Приклад

Одержано аванс від  покупця в сумі 20 000 грн: дебет рахунку 31 і кредит рахунку 36; у рахунок авансу відвантажено продукцію покупцю в сумі З0000 грн: дебет рахунку 36 і кредит рахунку 70 "Доходи від реалізації".

Якщо такі записи відбулися  в одному звітному періоді, то виводимо залишок у звичайному порядку, який буде за дебетом рахунку 36 у сумі 10 000 гри (30 000 - 20 000). Він відображається в активі балансу в складі дебіторської заборгованості.

Якщо одержаний аванс  від покупця залишиться непогашеним  протягом звітного періоду, то це буде залишок за кредитом рахунку 36. Але рахунок 36 активний. Тому умовно можна вважати кредитовий залишок авансом одержаним, який відображається за відповідною статтею пасиву балансу (рядок 640). Аналогічно можна робити і з виданими авансами.

Такий облік дає змогу  відкрити на конкретного покупця  або постачальника лише один аналітичний  рахунок, на якому контролювати стан заборгованості, що значно спрощує облікову роботу.

При розрахунках між підприємствами використовують векселі, коли потрібно відстрочити платіж або оперативно провести фінансову операцію. Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускають простий і  переказ ний векселі. Простий  вексель містить такі реквізити:

а) найменування "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає  документ (векселедавця). Вексель підписують керівник і головний бухгалтер та засвідчують печаткою. Переказний вексель, крім того, має містити також просту і ! нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму, а також 

найменування того, хто  повинен платити (платника). 

 

Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, що забезпечена одержаними векселями, обліковується не рахунках II "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи", субрахунок 182 "Довгострокові векселі одержані", 94 "Короткострокові векселі одержані". Аналітичний облік ведуть за кожним одержаним векселем.

При одержанні векселя  від покупця роблять запис: дебет  рахунків 18 або 34, кредит рахунків 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" або 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Нарахування заборгованості за реалізовані товари відображають за дебетом рахунків 36, 37 і кредитом рахунку 70 "Доходи від реалізації". У міру надходження грошей за вексель на підставі виписки банку операцію записують у дебет рахунку 31 "Рахунки в банках" і кредит рахунків 18 або 34.

Заборгованості за розрахунками з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, які забезпечені виданими векселями, обліковують за рахунками 61 "Довгострокові векселі видані" та 62 "Короткострокові векселі видані". Аналітичний облік ведуть за кожним виданим векселем. При видачі векселів роблять запис: дебет рахунків 36, 37, кредит рахунків 61, 62.

За термінами погашення  дебіторська заборгованість є довгостроковою і поточною. Довгострокова дебіторська заборгованість така, строк погашення якої передбачається після дванадцяти місяців з дати складання балансу. Вона обліковується у складі необоротних активів.

Поточна дебіторська заборгованість буде погашена протягом дванадцяти місяців  з дати складання балансу. Вона оцінюється за первісною вартістю й обліковується  у складі оборотних активів.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, що визначається як різниця між сумою поточної заборгованості та створеним резервом сумнівних боргів.

Безнадійна дебіторська  заборгованість — поточна дебіторська  заборгованість, щодо якої е впевненість  щодо її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Сумнівний борг — поточна  дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої є невпевненість у її погашенні боржником. Сумнівні борги обліковують у складі активів підприємства до визнання їх безнадійною заборгованістю або погашення.

З метою відображення реальної суми поточної дебіторської заборгованості створюється резерв сумнівних боргів. Його розмір визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості. Вона здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашений її встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Він визначається підприємством на основі фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності за ними.

Резерв сумнівних боргів обліковують на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". За кредитом рахунку 38 відображають створення резерву в кореспонденції з рахунком 94 "Інші витрати операційної діяльності". У дебет рахунку 38 відносять списання безнадійної заборгованості за рахунок створеного резерву: дебет рахунків 38 (у межах створеного резерву сумнівних боргів) і 94 (на різницю між сумою безнадійної дебіторської заборгованості й сумою, що списана за рахунок створеного резерву сумнівних боргів) і кредит рахунків 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" або 37 "Розрахунки з різними дебіторами" — списано безнадійну дебіторську заборгованість.

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується за дебетом позабалансового субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю із стягнення у разі зміни майнового становища боржника. Дебіторська заборгованість списується за кредитом субрахунку 071 після надходження суми в порядку відшкодування або у зв'язку із закінченням строку обліку такої заборгованості, з одночасними записами за дебетом рахунків ЗО "Каса", 31 "Рахунки в банках" чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів".

 

 

 

 

 


Информация о работе Облік процесу реалізації