Облік основних засобів

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА на тему „Облік основних засобів” 

1. Загальні  засади обліку основних засобів

 

     На  сучасному етапі розвиток суспільного  виробництва забезпечує безперервне зростання національного доходу країни, і на цій основі відбувається щорічне зростання обсягу доходів та видатків Державного бюджету, який не може бути забезпечений без правильної організації бюджетного обліку.

      За  допомогою бюджетного обліку здійснюється безпосередній контроль за процесом виконання бюджету, ефективним і економним використанням бюджетних коштів.

      Серед напрямків бюджетного обліку чималу роль відіграє облік основних засобів. 

      Бухгалтерський  облік основних засобів в бюджетних  установах повинен забезпечувати їх збереження та найбільш ефективне використання, правильне документальне оформлення та своєчасне відображення їх руху в поточному обліку, а також правильну оцінку в балансі та звітах.

      При веденні обліку основних засобів  в бюджетних установах використовуються наступні нормативні документи:

• Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ із змінами, внесеними згідно Наказом Державного казначейства № 312 від 02.09.2010;
• Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ із змінами, внесеними згідно Наказом Державного казначейства № 189/266 від 26.09.2003; 
• Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків із змінами, внесеними згідно Наказом Мінфіну № 1116 від 08.09.2011.

      Згідно  з інструкцією з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ до основних засобів  належать  матеріальні  активи,  які  
використовуються  установою  багаторазово  і безперервно в процесі  
виконання  основних  функцій,  надання послуг,  очікуваний  строк  
корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного  
року і вартість яких без  податку  на  додану  вартість  та  інших  
платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

      В бюджетних установах не створюються  матеріальні блага і основні засоби безпосередньо не приймають участі у виробництві готової продукції, а обслуговують процеси по задоволенню соціально-культурних потреб населення та здійсненню функцій державного управління у країні, тобто являються невиробничими основними засобами.

      До  основних засобів належать незалежно  від вартості:

     1) сільськогосподарські машини та  знаряддя;

     2) будівельний механізований інструмент;

     3) робочі та продуктивні тварини;

     4) усі  види засобів пересування,  призначені для переміщення людей і вантажів;

     5) документація з типового проектування.

     Основні засоби відображаються  в  бухгалтерському  обліку  та звітності за первісною  вартістю,  тобто за фактичними витратами  на їх придбання, спорудження та виготовлення,  а об'єкти (предмети), первісна вартість яких змінювалась, - за відновлювальною вартістю. Зміна первісної вартості основних засобів проводиться  у  випадках індексації  їх  балансової  вартості  відповідно  до  розпоряджень Кабінету Міністрів України, добудівлі, дообладнання, реконструкції та  часткової ліквідації відповідних об'єктів.  Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для  переведення їх на інший субрахунок.

      Облік усіх основних засобів, за винятком бібліотечних фондів, ведеться

в повних гривнях,  без копійок.  Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься зразу на видатки установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не відносяться.

      Книги, посібники та інші видання,  що входять до фонду бібліотек, обраховуються за номінальними цінами,  включаючи вартість початкових палітурних робіт,  за груповим обліком.  Витрати на ремонт та реставрацію книг,  у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки по кошторису установи.

      На  основні  засоби бюджетних установ  амортизаційні нарахування не проводяться, а нараховується знос.

      Суми  податку  на  додану вартість,  які сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів,  не враховуються до вартості  основних засобів і відносяться на статтю видатків на придбання цих засобів.

     Головні завдання обліку основних засобів:

• правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження основних засобів, їх внутрішнього руху та вибуття;
• контроль за збереженням основних засобів та ефективним використанням кожного об’єкта;
• правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу основних засобів та видатків, пов’язаних з їх ремонтом;
• точне визначення результатів ліквідації основних засобів;
• достовірна оцінка основних засобів в балансі та звітності.

 
 
 
 
 
 
 

2. Облік наявності та надходження  основних засобів

 

     В процесі господарської діяльності бюджетних установ основні засоби поступово зношуються як фізично, так і морально, а тому потребують поповнення. Основні засоби можуть надходити до бюджетних установ шляхом:

• придбання їх за рахунок бюджетних чи позабюджетних коштів;
• безкоштовного отримання (у т.ч. у вигляді гуманітарної допомоги);
• будівництва нових об’єктів;
• оприбуткування залишків, виявлених під час інвентаризації;
• за рахунок виготовлення їх власними силами.

     Приймання основних засобів проводиться згідно з Актом приймання-передачі основних засобів типової форми ОЗ-1 (бюджет), який складається на кожний об’єкт. В акті фіксується інформація щодо первісної вартості, суми зносу (якщо об’єкт вже був в експлуатації), року випуску, дати введення в експлуатацію тощо. До акта додається технічна документація, яка разом із ним передається в бухгалтерію.

     Для прийняття об’єктів основних засобів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один – для установи, яка здає, другий – для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи.

     Усі основні засоби повинні знаходитись на відповідальному зберіганні посадових осіб, призначених наказом керівника установи. Із цими особами укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Ці особи стежать за схоронністю основних засобів, ведуть інвентарні списки основних засобів (типова форма № ОЗ-11).

     При надходженні в установу основних засобів матеріально відповідальна  особа повинна розписатися в  їх отриманні на документі постачальника  чи на акті про прийняття.

     Основні засоби в установах обліковуються  за місцем їх зберігання (місцезнаходженням) та в бухгалтерії за інвентарними об’єктами.

     Надходження основних засобів супроводжується  відкриттям інвентарних карток їх обліку (за винятком бібліотечних фондів), присвоєнням  їм інвентарних номерів та проведенням  необхідних записів в реєстрах аналітичного обліку.

     Інвентарний номер має 8 знаків: перші три знаки  означають субрахунок, четвертий  – підгрупу, останні чотири –  порядковий номер предмета в підгрупі. У випадку, коли підгрупи немає –  четвертий знак буде “0”. Інвентарний номер зазначається на жетоні фарбою і прикріплюється до об’єкта будь-яким способом. Присвоєний об’єкту інвентарний номер зберігається за ним на весь період його знаходження в установі. Після ліквідації об’єкта основного засобу в бюджетній установі протягом трьох років його інвентарний номер не можна використовувати. Зміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках невірної нумерації.

     У бухгалтерії установи, з метою  організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів, ведеться попредметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються  на кожний інвентарний об’єкт (предмет). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми ОЗ-9 (бюджет).

     Записи  в картках обліку основних засобів  здійснюються в кількісному та сумарному  виразах.

     Суми  податку на додану вартість, які  сплачуються при отриманні (купівлі) основних засобів, не враховуються до вартості основних засобів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів, або відносяться до податкового кредиту (якщо це передбачено чинним законодавством).

     Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна  допомога, приймаються комісією, створеною  наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник  бухгалтерії та представник вищестоящої організації. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. При отриманні основних засобів, що були у користуванні, вказується відсоток їх зносу.

     Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лізингу основних засобів передбачено рахунок 10 “Основні засоби”. За дебетом цього рахунка відображається вартість придбаних основних засобів, а за кредитом – здійснюється запис сум вибуття основних засобів.

Таблиця 2.1. 

Журнал  господарських операцій обліку надходженню основних засобів 

 

3. Облік зносу і ремонту  основних засобів

 

      У процесі споживання основні засоби бюджетних установ поступово  втрачають свою вартість, що спричинюється  не тільки їх використанням, а й впливом  зовнішнього середовища, а також  морального зносу.

      Поняття зносу основних засобів у бюджетних  установах не тотожне зносу основних засобів галузей матеріального виробництва, оскільки тут не здійснюється перенесення вартості на результати праці (не нараховується амортизація). Вартість основних засобів бюджетних установ зникає із споживанням їх споживчої вартості. Тому під зносом основних засобів бюджетних установ слід розуміти процес споживання їх вартості в тій мірі, в якій вони втрачають свою споживчу вартість.