Облік опротестування векселя, індосаменту та дисконтування

Зміст

     Вступ........................................................................................................2

     1. Поняття про вексель, його види........................................................3

     2. Облік одержаних векселів..................................................................7

     3. Облік опротестування векселя, індосаменту

 та дисконтування..............................................................................................10

     Висновки..................................................................................................14

     Список  використаної літератури...........................................................15

     Додатки.....................................................................................................16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Векселі надзвичайно важливі фінансові  інструменти. Завдяки ним виникає  можливість оплати товарів або послуг не миттєво, а через створення  заборгованості та зобов’язання. Це і  джерело прибутку для підприємств, оскільки на суму векселя найчастіше накладаються відсотки, що дозволяє із вигодою кредитувати осіб.

     Тема  даної роботи є актуальною хоча б  вже тому, що прототипи векселів існують ще з часів Римської імперії. І сьогодні векселі завжди відіграють важливу роль у бізнесі, у сфері  державних фінансів та, хоч і рідше,  в міжособистісних розрахунках.

     Об’єктом  дослідження є векселі, особливо – одержані. Тому що важливо розглянути векселі ширше, ніж просто одержані, для кращого вивчення. Предметом  виступають господарські операції, що з ними можливі.

     Мета  дослідження – розглянути операції з векселями для кращого знання тем «Фінанси», «Фінансові операції» не лише з дисципліни «Бухгалтерський облік», а й з інших, а також для розширення бази економічних знань взагалі. Для досягнення цієї мети треба виконати ряд завдань: розглянути векселі взагалі, вивчити облік векселів одержаних, а також дослідити облік опротестування, індосаменту та дисконтування векселя.  

 

     1. Поняття про вексель, його види

     Вексель — це письмове боргове зобов'язання чітко встановленої форми, яке дає  його власнику безумовне право після  настання строку вимагати з особи, що видала чи акцептувала зобов'язання, сплати визначеної суми грошей. Вексель - це гарантійне зобов'язання, що забезпечує дебіторську і кредиторську заборгованість.

     Векселі бувають простими і переказними. Простий вексель являє собою  письмовий документ, який містить  звичайне і нічим не зумовлене  зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити визначену суму грошей в  певний строк і в певному місці  векселедержателю чи за його наказом  іншій особі. За простим векселем векселедавець сам зобов'язується сплатити по ньому. Особа, яка видала простий вексель, виступає одночасно  векселедавцем і боржником, тому такий вексель виписує і підписує боржник. Векселедержателю належить право  на одержання платежу по векселю.

     Простий вексель в обов'язковому порядку  повинен містити:

• найменування «вексель» у в тексті документа;
• звичайну і нічим не зумовлену обіцянку сплатити визначену суму;
• зазначення строку платежу;
• зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;
• найменування того, кому чи за наказом кого платіж повинен здійснитись;
• зазначення дати і місця складання векселя;
• підпис того, хто видає документ (векселедавця).

     Переказний  вексель (тратта) являє собою письмовий  документ, що містить безумовний наказ  векселедавця платнику сплатити певну  суму грошей в певний строк і в  певному місці векселедержателю чи за його наказом іншій особі. Векселедавець  переказного векселя (трасант) і  платник, який приймає цей вексель (трасат), - це дві окремі юридичні особи. Переказний вексель (тратта), який виписує і підписує кредитор, є наказом боржникові про сплату у визначений термін певної суми грошей третій особі. Щоб наказ кредитора мав платіжну силу, боржник повинен підтвердити свою згоду здійснити платіж у визначений термін. Така згода у письмовій формі на титульній стороні векселя називається акцептом. Акцептант переказного векселя, як і векселедавець простого, є вексельними боржниками і відповідають за оплату векселя, вони ще називаються «боржниками першого порядку».

     В залежності від мети і характеру  здійснюваних операцій розрізняють  наступні векселі;

     — комерційний - видається позичальникам під заставу товару (виконаних робіт і послуг), він засвідчує купівлю-продаж товарів у кредит (здійснення робіт і послуг в кредит);

     — казначейський - випускається державою з метою одержання додаткових джерел фінансування державних потреб, реалізується переважно серед банків та інших кредитних установ;

     — фінансовий - випуском і розміщенням даних векселів займаються банки та кредитні організації, використовується не для оплати заборгованості, а для мобілізації грошових коштів;

     — дружній — вексель, виданий однією особою іншій без наміру векселедавця провести по ньому платіж, а тільки з метою одержання грошових коштів шляхом взаємного обліку векселів в банку (можуть видаватись партнерами, що безумовно довіряють один одному);

     — бронзовий — вексель, який не має майнового забезпечення і видача якого має на меті штучне збільшення боргів особи у разі її неплатоспроможності. Таким чином можуть створюватись фальшиві кредитори, за рахунок яких частка майна, яка по праву належить справжнім кредиторам, може зберігатись у особи, яка збанкрутувала;

     — доміцильований — вексель, що має умову про сплату третьою особою в певному місці (місці проживання);

     — забезпечений — зберігається на депонованому рахунку позичальника, не призначений для обігу, і береться у випадку існування довготривалої заборгованості, а позичальник не є обов'язковим і надійним.

     Нормативна  база вексельного обігу в багатьох країнах базується на законі про переказні та прості векселі, який прийнятий Женевською вексельною конвенцією у 1930 р. На підставі цього Закону держави - учасники угоди (країни Женевської вексельної системи права) уніфікували національне вексельне законодавство. У нашій країні форма і вид векселів, а також їх обіг регламентуються постановою ЦВР і РНК СРСР «Положення про простий і переказний вексель» № 104/1341 від 7 серпня 1937 р. № 104/1341.

     «Конвенція  Організації Об'єднаних Націй  про міжнародні перекаті і міжнародні прості векселі» від 09.12.88 р. урегулювала  відносини, які виникають в галузі міжнародних відносин, пов'язані  з вексельним обігом. Україна прік дналасі, до Конвенції з векселі,ним  обігом з дати її прийняті.

     У сучасних умовах обіг векселів регламентується  такими нормативними документами:

     Постанова Верховної Ради України "Про використання векселів у господарському обороті  України" № 2470-Х11 від 17.06.92 р.;

     Указ  Президента України «Про випуск і  обіг векселів для покрнтгя взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької  діяльності України» № 530/94 від 14.09.94 р. (з наступ ними змінами і доповненнями);

     Указ  Президента України «Про розширення сфери обігу векселів» № 658/95 від 26.07.95 р.;

     Закон України "Про цінні папери і  фондові біржі" № 1201-ХІІ від 18.06.91 р. (з наступними змінами і доповненнями);

     Закон України "Про обіг векселів в Україні", № 23-74-111 від 5 квітня 2001 р.;

     Указ  Президента України "Про сплату державного мита за вексельні бланки" № 504 від 02.1 1.93 р.;

     Інструкція, затверджена постановою Правління  НБУ "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" N9 135 від 29.08.2001 р.

     Учасниками  обігу векселів є:

• векселедавець - особа, яка отримала товар (роботи, послуги) і видала вексель (платник по векселю);
• перший векселедержатель - особа, яка передала цінності (товар тощо) й отримала вексель (отримувач грошей може виступати індосантом);
• наступний векселедержатель (індосант) - особа-власник векселя в силу здійсненого на його користь передавального надпису, яка робить на ньому наступний передавальний надпис (індосамент);
• особа з вексельними повноваженнями — отримувач векселя за індосаментом, є представником отримання платежу (власником векселя при цьому залишається індосант);
• особливий платник — особа, уповноважена оплатити вексельні зобов'язання;
• вексельний поручитель (аваліст) — особа, яка здійснює аваль (вексельне поручительство), що забезпечує здійснення платежу за векселем у випадку несплати його платником;
• останній векселедержатель (індосант) — отримувач векселя за індосаментом і власник всіх прав за векселем;
• посередник — особа, вказана векселедавцем, авалістом, індосантом для оплати век-селя, або яка добровільно взялась оплатити вексель за будь-кого з них в порядку реєстру.

     Нижче наведено порядок дії простого векселя (мал. 1).

     В господарській діяльності підприємств  векселі використовуються для таких  цілей;

     1) оформлення заборгованості за одержану продукцію, виконані роботи і послуги;

     2) розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи і послуги (в т.ч. розрахунки за електроенергію);

     3) гарантія поставки готової продукції або повернення витрат замовника;

     4) проведення заліку взаємної заборгованості з подальшим оформленням її векселями;

     5) проведення кредитної політики  підприємства, що спрямована на  зменшення фінансової кризи в  зв'язку з нестачею оборотних  активів. 

     2. Облік одержаних векселів

     Облік операцій з короткостроковими векселями  одержаними відображається на рахунку .14 «Короткострокові векселі одержані». Існують такі можливі господарські операції з одержаними векселями:

• виписання покупцями векселя після акцепту,
• акцепти, що надходять від покупців,
• передача векселя постачальнику в оплату зобов’язань,
• передача в заставу для одержання кредитів,
• передача банку для дисконтування,
• передача банку для вимоги платежу за векселем,
• обмін на звільнення від сплати частини податків при настанні, терміну     погашення,
• власне пред’явлення покупцю.

     При одержанні векселів за продану продукцію (товари, роботи, послуги) дебетується  рахунок 34 і кредитується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Аналогічно в бухгалтерському обліку здійснюються записи, пов'язані з  одержанням векселів для забезпечення інших видів дебіторської заборгованості. Внесення короткострокового векселя  учасником в статутний фонд відображається записом по дебету рахунку 34 в кореспонденції з рахунком 46 «Неоплачений капітал».

     Придбані  покупцем векселі відображаються за вартістю придбання по дебету рахунку 34 в кореспонденції з рахунками  обліку грошових коштів.

     Сума  доходу, одержана векселедержателем  за відстрочку платежу, відображається по дебету рахунку 34 і кредиту рахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій».

     Після одержання вексель може залишатись у підприємства-векселедержателя до настання строків платежу, може бути переданий іншій організації  або особі в рахунок оплати за товари чи використаний для одержання  кредиту в банку.

     Суми, що обліковуються на рахунку 34, списуються в порядку погашення заборгованості, забезпеченої векселями, в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів:

     Дт pax. 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", Кт pax.34 "Короткострокові векселі одержані".

     При передачі векселя іншій організації  або банку для погашення заборгованості робиться проводка: Дт pax.50 «Довгострокові позики», 60 «Короткострокові позики», 63 «Розрахунки з постачальниками  та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями», Кт pax.34 «Короткострокові векселі одержані».