Облік інших НМА

      У навчальному посібнику Т.В. Гладких  «Фінансовий облік»  висвітлені теоретичні основи організації фінансового  обліку на підприємстві, питання фінансового обліку основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, запасів, грошових коштів, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, власного капіталу, зобов'язань, витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства, а також питання основ побудови змісту та методики складання фінансової звітності на підставі діючих законодавчих і нормативно – правових актів. Матеріал в навчальному посібнику викладено в схемах і таблицях, що є зручним роботі з ним.

      Проблеми  і особливості обліку ОЗ та ІНМА піднімалися й у роботах інших  науковців, серед яких: О.В. Лишиленко  «Бухгалтерський фінансовий облік»; М.С. Пушкар «Фінансовий облік», Н.М. Малюга «Наукові дослідження в бухгалтерському обліку» та ряд інших науковців.

      Згідно  з П(С)БО 7 інші необоротні матеріальні  активи є складовою частиною основних засобів [2]. Однак є певні особливості, які притаманні їх обліку. Перш за все, слід розглянути основні критерії, за якими дані активи відрізняються  від основних засобів та малоцінних швидкозношуваних предметів. Такими критеріями є інвентарна вартість кожного облікового об’єкта та нормативний термін їх використання, що має бути більшим від одного року (чи операційного циклу, якщо він довший за рік). Щодо вартісних ознак інших необоротних матеріальних активів, то підприємства можуть установлювати вартісні ознаки таких предметів самостійно. Отже, при організації обліку інших необоротних матеріальних активів, підприємства, орієнтуючись на специфіку своєї діяльності, установлюють самостійно, які саме активи відносяться до складу інших необоротних матеріальних активів, відповідно до терміну корисної експлуатації та їх вартості.

      Підґрунтям  для визначення основних організаційних моментів ведення обліку в підприємствах та організаціях, у будь-якій країні, є документи нормативно-правового характеру, де закріплені відповідні норми права суб'єктів господарювання.

      Основною  метою нормативно-правового регулювання  бухгалтерського обліку в Україні  є встановлення єдиних для всіх підприємств правил його ведення, які гарантують і захищають інтереси користувачів фінансової звітності і визначення перспектив та основних напрямків удосконалення його з урахуванням загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів.

      Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з 1 січня 2000 року нормативно-правове регулювання питань методології бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти в межах його повноважень [25;187]. У період з 2000 року по сьогоднішній день Міністерством фінансів було розроблено і затверджено 34 положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків бухгалтерського обліку, Інструкцію про його застосування та інші нормативно-правові документи. Проаналізувавши прийняті нормативні документи з бухгалтерського обліку, в тому числі обліку інших необоротних матеріальних активів, можна виділити декілька рівнів нормативного регулювання обліку інших необоротних матеріальних активів:

      І – Конституція України; Закон  України “Про бухгалтерський облік  і фінансову звітність в Україні”; Закон України “Про оподаткування  прибутку підприємств”; Закон України  “Про податок на додану вартість”; інші законодавчі акти;

      ІІ  – П(С)БО 7 «Основні засоби»; П(С)БО 9 «Запаси»; П(С)БО 14 «Оренда»; П(С)БО 16 «Витрати»; П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"; інші нормативно-правові акти;

      ІІІ – Інструкція про застосування Плану  рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій; Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків; Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів; Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку; інші нормативно-правові акти;

      ІV – Наказ про облікову політику підприємства; робочий план рахунків для обліку інших необоротних матеріальних активів; наказ про проведення інвентаризації.

      Перших  три рівні регулюються на рівні  держави і є обов’язковими  для виконання усіма підприємствами та організаціями. При чому документи  певного рівня не повинні протирічити  документам більш вищого рівня. Документи  четвертого рівня формуються безпосередньо на підприємстві. В статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу, а також підприємство самостійно визначає облікову політику та питання, які з цим пов’язані. Так, в наказі про облікову політику щодо інших необоротних матеріальних активів доцільно визначити вартісну межу віднесення активів до інших необоротних матеріальних активів, строк корисного використання (експлуатації) об’єкта інших необоротних матеріальних активів, методи нарахування амортизації, випадки, коли ліквідаційна вартість не використовується при обчисленні амортизації.

      Регулювання обліку необоротних активів здійснюється наступними  нормативними джерелами: (Таблиця 2.1.) 

      Таблиця2.1.

      Нормативні  джерела регулювання обліку інших  необоротних матеріальних активів

Продовження таблиці 2.1.

       Продовження таблиці 2.1.