Облік нематеріальних активів

 
 

Види ліцензій

1. В залежності  від об'єму прав на використання  ліцензії розрізняють:

· Проста ліцензія надає ліцензіару право самостійно використовувати технічне рішення та можливість заключати аналогічні ліцензійні угоди з іншими ліцензіатами.

· Виключна ліцензія передає ліцензіату право виключного використання об'єкта ліцензії, але  ліцензіар залишає за собою право  використовувати технічне рішення.

· Повна ліцензія передбачає перехід до ліцензіата усіх прав передбачених патентом.

2. В залежності  від умов, за якими надається  дозвіл використовувати об'єкт  ліцензії розрізняють:

· Добровільна  ліцензія.

· Примусова  ліцензія.

3. В залежності  від характеру об'єкта, що передається за ліцензійною угодою розрізняють:

· Патентна ліцензія.

· Безпатентна  ліцензія.

Розрізняють три  способи обліку нематеріальних ресурсів підприємства:

1 Даний спосіб  полягає у списані усієї суми  витрат за рахунок прибутку  у поточному році. Цей підхід консервативний але він не відповідає принципу нарахування: об'єм реалізованої продукції порівнюється з витратами.

2. Другий спосіб  полягає у тому, щоб взагалі  не враховувати витрати на  наукові дослідження при розрахунку прибутку поточного року, а відкласти їх на майбутні періоди з метою включення в собівартість реалізованої продукції у наступні роки. У цьому випадку витрати, що відкладені, є нематеріальним активом і будуть включені у баланс, як частина вартості підприємства.

4. Третій спосіб  полягає у тому щоб списати  деяку частину витрат на наукові  дослідження у поточному році, а залишок відкласти на майбутні періоди.

Розрізняють два  підходи до оцінки нематеріальних активів підприємства:

Перший підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства - витратний: передбачає облік усіх витрат на розробку, правову охорону, маркетинг та інші витрати.

Другий підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства - ринковий : передбачає розрахунок прибутку, що можна отримати від реалізації продукції, отриманої від використання певної розробки. Для реалізації ринкового підходу необхідно враховувати конкурентоспроможність продукції, отриманої на основі використання розробки на конкретному ринку, а також можливість отримання прибутку. 

2. Огляд нормативної та спеціальної  літератури з питань обліку нематеріальних активів.

Положення стандарт бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”

Загальні  положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі - нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

3. Це Положення (стандарт) не поширюється на гудвіл та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

4. Терміни,  що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Активний  ринок - ринок, якому притаманні такі умови:

предмети, що продаються та купуються на цьому  ринку, є однорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців  і покупців;

інформація  про ринкові ціни є загальнодоступною.

Група нематеріальних активів - сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Дослідження - заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Нематеріальний  актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Розробка - застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні  активи - капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося.

Накопичена  амортизація нематеріальних активів - сума амортизації об’єкта нематеріальних активів з початку його корисного використання.

5. Бухгалтерський  облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта за такими групами:

права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою  інформацією про природне середовище тощо);

права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на комерційні позначення (права на торговельні  марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

права на об’єкти  промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

авторське право  та суміжні з ним права (право  на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

абзац сьомий пункту 5 виключено

інші нематеріальні  активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших  привілеїв тощо).  

Визнання  і оцінка нематеріальних активів

6. Придбаний  або отриманий нематеріальний  актив відображається в балансі,  якщо існує імовірність одержання  майбутніх економічних вигод,  пов’язаних з його використанням,  та його вартість може бути  достовірно визначена.

7. Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

можливість  отримання майбутніх економічних  вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію  для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального  активу.

8. Якщо нематеріальний  актив не відповідає вказаним  критеріям визнання, то витрати,  пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

9. Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу  та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

10. Придбані (створені) нематеріальні активи  зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

11. Первісна  вартість придбаного нематеріального  активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних  знижок), мита, непрямих податків, що  не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Фінансові витрати  не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок  запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

12. Первісна  вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну  на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна  вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

13. Первісною  вартістю безоплатно отриманих  нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Положення (стандарту).

14. Первісною  вартістю нематеріальних активів,  що внесені до статутного капіталу  підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 11 цього Положення (стандарту).

15. Нематеріальні  активи, отримані внаслідок об’єднання  підприємств, оцінюються за їх справедливою вартістю.

16. Первісна  вартість окремого об’єкта нематеріальних  активів, сплачених загальною  сумою, визначається шляхом розподілу  сплаченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об’єктів.

17. Первісна  вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

18. Первісна  вартість нематеріальних активів  збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням  цих нематеріальних активів і  підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.  

Переоцінка  нематеріальних активів

19. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

20. Переоцінка  нематеріальних активів тієї  групи, об’єкти якої вже зазнали  переоцінки, надалі має проводитися  з такою регулярністю, щоб їх  залишкова вартість на дату  балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

21. Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація об’єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.