Облік дебіторської заборгованості

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ПОТОЧНОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

3.1. Проблемні аспекти обліку дебіторської заборгованості

Від початку формування ринкових відносин в Україні і донині існує  чимало актуальних нерозв’язаних питань, пов’язаних з обліком дебіторської заборгованості. Це відповідно обумовлює  постійний перегляд нормативних  актів і регламентуючих документів, вироблення нових шляхів удосконалення  організації та методики обліку розрахунків  з дебіторами.

Основною з проблем  обліку дебіторської заборгованості можна  назвати непристосованість методів  визначення резерву сумнівних боргів, які передбачені в П(С)БО 10 до обліку на українських підприємствах і, виходячи з цього, недостовірні дані при відображенні резерву сумнівних боргів в балансі. Тому вирішити цю проблему можна, затвердивши перелік документів, що підтверджують і обґрунтовують визнання заборгованості сумнівною(безнадійною). Розрахунок резерву сумнівних боргів необхідно проводити на підставі середніх статистичних даних. Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і об’єктивність інформації, пов’язаної з дебіторською заборгованістю. Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити організацію та методику обліку розрахунків з дебіторами.

На основі аналізу наукових праць і проведення досліджень у  цій сфері обліку, можна  назвати  кілька проблемних питань:

• проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги;
• відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі;
• вивчення обліку сумнівних боргів, зокрема резерву на їх покриття з метою зближення бухгалтерського та податкового обліку;
• потреба змін у будові регістрів аналітичного і синтетичного обліку дебіторської заборгованості;
• відсутність наукових і практичних розробок можливих форм бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, що забезпечило б надання якісної бухгалтерської інформації про розрахунки з дебіторами різним користувачам.

Передусім необхідно внести зміни у П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова – необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей  ведеться в одному регістрі – Журналі  №3. На мою думку, це зовсім різні  об’єкти бухгалтерського обліку, які лише частково пов’язані між  собою.

Уточнення вимагає визначення поточної дебіторської заборгованості, оскільки згідно з П(С)БО 10, вона «за продукцію, товари, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів і послуг та оцінюється за первісною вартістю».

Утворення поточної дебіторської заборгованості не завжди слід пов’язувати з доходом. Дохід, вимірюється сумою очікуваних грошових надходжень, тому якщо не очікується погашення дебіторської заборгованості у звітному періоді, то наступні надходження коштів або певних матеріальних цінностей не можна вважати доходом. Так, перерахування авансів за ще непередану продукцію призводить до виникнення дебіторської заборгованості, хоча доходу тут немає. Все це потрібно буде взяти до уваги при подальшому вдосконаленні нормативної бази.

Розгляд сучасних підходів до класифікації дебіторської заборгованості дав змогу  виявити низку проблем. Для їх вирішення потрібно створити таку методику класифікації дебіторської заборгованості, що дає можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів групування розрахунків з дебіторами за класифікаційними ознаками.

Слід зазначити, що класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість” є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потреби користувачів при складанні фінансової звітності.  Для вирішення даної проблеми можна запропонувати декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П(С)БО №10 “Дебіторська заборгованість” стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

Отже, проблема обліку дебіторської заборгованості полягає в тому, щоб недопустити прострочення термінів платежу та доведення заборгованості до стану безнадійної. Правильно організований бухгалтерський облік повинен мати таку систему рахунків, яка б достатньою мірою відображала і характеризувала всю господарську діяльність.

3.2. Напрямки вдосконалення обліку дебіторської  заборгованості.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, пропонуємо заходи, які, на нашу думку, направлені на вдосконалення системи  управління дебіторською заборгованістю відповідно умов функціонування саме українських підприємств:

1. Виключення із партнерів підприємства  з низькою платоспроможністю.

2. Періодичний перегляд граничної  суми кредиту стосовно кожного  дебітора.

3. Розроблення заходів з роботи  з дебіторами зі створенням  цільової групи та зазначенням  термінів, відповідальних, оцінки витрат  та отриманого ефекту.

4. Використання фінансових інструментів, що мінімізують ризики неповернення  боргу: поруки, векселів, банківської  гарантії, акредитивів, інкасо.

5. Урахування інформації про  зміни розмірів простроченої  дебіторської заборгованості у  фінансових планах підприємства.

Ще одним шляхом покращення обліку дебіторської заборгованості можна  вважати цифровий аналіз як засіб  контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Запропонований аналіз ґрунтується на зіставленні  частот розподілу чисел за законом  Бенфорда. Використання цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку, як “обачність”, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів. Питання визначення величини такого резерву потребує доопрацювання в плані конкретизації методики розрахунку. Слід запропонувати комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, розробити комплексну методику розрахунку такого резерву, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку.

Суть аналітичної моделі полягає  в оцінюванні рівня платоспроможності  дебітора на основі розроблених критеріїв  рівня неплатоспроможності, за результатами якого списують дебіторську заборгованість покупців і відображають списані  суми як сумнівний борг. Процес визначення величини резерву сумнівних боргів з використанням аналітичної  моделі доволі трудомісткий, але він  дає змогу отримувати точний розрахунок величини резерву сумнівних боргів і реальну оцінку чистої реалізаційної  вартості поточної дебіторської заборгованості.

Математична модель визначення величини резерву заснована на методі класифікації дебіторської заборгованості за термінами  непогашення. Розроблення математичної моделі визначення величини резерву  сумнівних боргів менш трудомістке  і забезпечує повне зарахування  в рівних частках суми непогашеної  дебіторської заборгованості в такий  резерв на час визнання заборгованості безнадійної.

Використання комплексного методичного  підходу до розрахунку резерву сумнівних  боргів забезпечує розробку комплексної  політики розрахунку такого резерву, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням  специфіки господарюючого суб’єкта.

Важливо вдосконалювати методику визначення суми резерву сумнівних боргів. На нашу думку, потрібно внести зміни в  діюче законодавство для стимулювання створення підприємствами цього  резерву.

Для забезпечення виконання принципу бухгалтерського обліку «обачності»  і зближення бухгалтерського  і податкового обліку пропонуємо внести зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в яких би зазначалося, що суми резерву  сумнівних боргів відносяться до валових витрат.

З метою надання якісної бухгалтерської інформації про заборгованість підприємства, користувачам для прийняття рішень, можна запропонувати оптимізаційну  форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, для якої властиві:

а) наявність єдиного підходу  до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), зумовленого такими його перевагами, як:

    можливість проведення  порівняльного аналізу і загального  оцінювання дебіторської та кредиторської  заборгованості;

    пов'язаність суб'єктів  обліку (будь-яке підприємство може  бути у ролі дебітора і кредитора);

б) високоякісний облік довгострокової дебіторської заборгованості, зумовлений:

    наявністю розробки єдиного  підходу до реєстрації та обліку  довгострокової дебіторської заборгованості  в системі синтетичних рахунків;

    веденням аналітичного  обліку за кожним видом довгострокової  дебіторської заборгованості в  розроблених відомостях аналітичного  обліку;

    узагальненням та накопичуванням  аналітичної інформації про довгострокову  дебіторську заборгованість.

Отже, створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості дозволить  уникнути ризиків неплатоспроможності  і зниження показників ліквідності  внаслідок отримання об’єктивної  та своєчасної інформації для прийняття  оптимальних управлінських рішень.

Зміст господарських операцій

Дебет

Кредит

Сума, грн.

1

2

3

4

Відображені суми отриманих  авансів, зараховані при пред'явленні  покупцям (замовникам) рахунків за поставку готової продукції

152

641

631

631

20000,00

4000,00

Списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною

631

311

24000,00

Сплачено грошову компенсацію  покупцю при бартерній операції

В результаті зміни фінансового  стану покупця відновлюється  сума його заборгованості, що раніше визнана безнадійною

36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"